Ухвала

від 19.07.2023 по справі 175/3419/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3419/23

Провадження № 2/175/896/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2023 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

14.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування та повернення у його власність земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:134:0370 площею 0,059га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Провадження по справі не може бути відкрито з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За приписами п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Предметом позову у даній справі є вимога про витребування майна, а саме земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння в розумінні змісту вищенаведених приписів законодавства є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

З 01.01.2023 року відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить не менше 1073,60 грн. і не більше 13420,00 грн..

На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано платіжну інструкцію №1003 від 10.07.2023 року про сплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1073,60 грн..

Проте, звертаючись до суду із позовною вимогою про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, яка є майновою, в позовній заяві не зазначено ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості спірної земельної ділянки, визначеної згідно експертної грошовоїоцінки увідповідності доприписів ЗУ«Про оцінкуземель».

Зазначене унеможливлює визначення судом правильності встановленого законодавством розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду даного цивільного позову та визнання вищезазначеної платіжної інструкції належним доказом його сплати.

Крім того, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження його права власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребувану земельну ділянку, а також факту вибуття земельної ділянки з його володіння, наявності спірної земельної ділянки у незаконному володінні відповідача та відсутності у відповідача правових підстав для володіння земельною ділянкою (безтитульний статус його володільця), з огляду на те, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року, яке набрало законної сили, спірну земельну ділянку було витребувано на користь відповідача ОСОБА_2 ..

Також, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить повних ім`я та по батькові приватного нотаріуса Мазуренка С.В..

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали, а саме зазначити ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості спірної земельної ділянки, визначеної згідно експертної грошової оцінки у відповідності до приписів ЗУ «Про оцінку земель», та у разі необхідності доплатити судовий збір, викласти обставини та докази про які заначено в даній ухвалі, додати до позовної заяви всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом строку, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

У разі якщо у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Заборський