Ухвала

від 08.11.2023 по справі 175/3419/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3419/23

Провадження № 2-з/175/63/23

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

08 листопада 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В`ячеславович про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування та повернення у його власність земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:01:134:0370 площею 0,059га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

06.11.2023 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:134:0370, загальною площею 0,059га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 будь-яким чином відчужувати зазначену земельну ділянку та заборонити; заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювати будь-які дії щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_2 в жовтні 2023 року звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі №2-6434/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій просить зняти заборону на відчуження та перереєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:134:0370, загальною площею 0,059га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В заяві про скасування забезпечення позову ОСОБА_2 зазначив, що заборона відчуження та перереєстрації земельної ділянки порушує його право на володіння та вільне розпорядження нерухомим майном, а тому дії ОСОБА_2 спрямовані на скасування забезпечення позову свідчать про його наміри відчужити земельну ділянку, яка йому не належить, з метою ухилення від виконання майбутнього рішення суду у даній справі. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області суду від 02.11.2023 року скасовано ухвалу про забезпечення позову від 12.04.2012 року у справі №2-6434/11, а тому на думку заявника ОСОБА_2 має можливість укладення фраудаторного правочину, тобто відчужити майно з метою ухилитися від виконання майбутнього рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, долучені до неї документи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п.п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування забезпечення позову в іншій цивільній справі, по якій прийнято рішення та воно набрало законної сили, але не доводить належними та допустимими доказами наявності намірів ОСОБА_2 відчужити спірну земельну ділянку і те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку винесення його на користь позивача.

На думку суду, твердження ОСОБА_1 про істотне ускладнення або неможливість в майбутньому виконати судове рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову, зводяться до припущень заявника.

Отже, дослідивши заяву про забезпечення позову, слід дійти висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено наявності дійсних намірів у ОСОБА_2 відчужити спірну земельну ділянку і те, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 149-153, 260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.О. Заборський