Постанова

від 31.07.2023 по справі 910/1845/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа№ 910/1845/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023

у справі № 910/1845/22 (суддя: Зеленіна Н.І.)

за позовом Керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" та нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумова В.В.

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна"

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Керівник Голосіївської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 55859536 від 22.12.2020, та здійснену на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ТОВ "Юнікарго Україна" на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2256063780000) припинивши вказане право.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначена вище державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки здійснена з порушенням вимог статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме - за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/1845/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент".

На стадії підготовчого засідання до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного буднику "Комфортний дім" до ТОВ "Юнікарго Україна" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності № 55859536 від 22.12.2020 (запис № 39850909, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2256063780000).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги третя особа зазначає, що спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням вимог закону. Крім того, ОСББ "Комфортний дім" вказує, що спірне рішення порушує його права оскільки створює правові наслідки для заявника у вигляді юридичних перешкод в оформленні права користування спірною земельною ділянкою. Також третя особа посилається на те, що на земельній ділянці, на якій за твердженнями відповідача знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, знаходиться дитячий майданчик ОСББ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСББ "Комфортний дім", прийнято до спільного розгляду із первісним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 позов задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55859536 від 22.12.2020, та здійснену на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ТОВ "Юнікарго Україна" на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2256063780000) припинивши вказане право. Стягнуто з ТОВ "Юнікарго Україна" на користь Київської міської прокуратури 2 481,00 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позовних вимог ОСББ "Комфортний дім" до ТОВ "Юнікарго Україна" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши що реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: вул. Казимира Малевича, 44, 46 у м. Києві, вчинена без дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, дійшов висновку, що рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем (на дату вчинення дії) не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами місцевий господарський суд виходив з того, що третьою особою не доведено належними та допустимими доказами наявність порушеного права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:219:0006, з огляду на що позовні вимоги ОСББ "Комфортний дім" не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Геос Девелопмент" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в частині задоволення позову Керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "Юнікарго Україна" скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - незавершене будівництво, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 припинивши вказане право.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Геос Девелопмент" посилається на те, що дозвільні документи та документи на право користування земельною ділянкою на момент реєстрації права власності були чинними та надавали право провести 18.12.2020 реєстрацію права власності на нерухоме майно - незавершене будівництво, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2256063780000. Зазначає, що відповідно до положень статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою наведено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації, зазначені підстави були відсутні під час проведення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Вважає, що відповідачем було подано повний перелік документів, відповідно до вимог встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а посилання позивача на існування підстав для припинення права є такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 апеляційна скарга ТОВ "Геос Девелопмент" у справі № 910/1845/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Геос Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22; справу призначено до розгляду на 22.05.2023; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1845/22.

01.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Юнікарго Україна", в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в частині прийнятого рішення за позовом керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яким задоволені його позовні вимоги та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва відмовити повністю, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "Комфортний дім" до ТОВ "Юнікарго Україна" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно судове рішення, - залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим у частині задоволення позову керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва та таким, що підлягає скасуванню оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норму матеріального права, порушено норми процесуального права, не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Так, апелянт вказує на те, що прийнявши разом з рішенням про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Юнікарго Україна" на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, рішення про припинення вказаного права, суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, закріплену в пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вказує, що висновок місцевого господарського суду про невідповідність вимогам закону дозволу на виконання будівельних робіт не відповідає встановленим обставинам справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 01.05.2023 апеляційна скарга ТОВ "Юнікарго Україна" у справі № 910/1845/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

03.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСББ "Комфортний дім", в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "Комфортний дім" до ТОВ "Юнікарго Україна" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та ухвалити у відповідній частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСББ "Комфортний дім".

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, в порушення норм процесуального права та неправильного застосуванням норм матеріального права, дійшов хибного та необґрунтованого висновку з приводу відсутності порушеного права ОСББ "Комфортний дім".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 03.05.2023 апеляційна скарга ОСББ "Комфортний дім" у справі № 910/1845/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Комфортний дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22; об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Геос Девелопмент" та ОСББ "Комфортний дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг ТОВ "Геос Девелопмент" та ОСББ "Комфортний дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 призначено на 22.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юнікарго Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22; об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Геос Девелопмент", ОСББ "Комфортний дім" та ТОВ "Юнікарго Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг ТОВ "Геос Девелопмент", ОСББ "Комфортний дім" та ТОВ "Юнікарго Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 призначено на 22.05.2023.

12.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Київської міської ради щодо апеляційної скарги ТОВ "Юнікагро Україна", у яких Київська міська рада просила апеляційну скаргу ТОВ "Юнікагро Україна" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

16.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва на апеляційну скаргу ТОВ "Геос Девелопмент", в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню. Так, у відзиві прокурор зазначає, що відсутність дозволу на виконання будівельних робіт на момент державної реєстрації права власності свідчить про порушення пункту 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вважає, що помилковим є ототожнення наявності містобудівних умов та обмежень із наявністю дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки у даному випадку постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі № 640/11925/19 не впливає на діяльність анульованого дозволу на виконання будівельних робіт.

У судовому засіданні 22.05.2023 оголошено перерву до 03.07.2023.

23.05.2023 до суду надійшов відзив заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва на апеляційну скаргу ОСББ "Комфортний дім", в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню. Так, у відзиві прокурор зазначає, що відсутність дозволу на виконання будівельних робіт на момент державної реєстрації права власності свідчить про порушення пункту 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вказує на недоцільність залучення в якості третьої особи нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумова В.В, у зв`язку з тим, що результати розгляду справи жодним чином не впливають на його права та обов`язки.

24.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив заступника керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва на апеляційну скаргу ОСББ "Комфортний дім", в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню. Так, у відзиві прокурор зазначає, що будь-які правовстановлюючі документи на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:219:0006 та 8000000000:72:219:0008, виданих ОСББ "Комфортний дім" відсутні, тобто останнє не має будь-яких прав на зазначену земельну ділянку, що свідчить про відсутність порушеного права апелянта.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Геос Девелопмент", ТОВ "Юнікарго Україна" та ОСББ "Комфортний дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 відкладено на 31.07.2023; продовжено строк розгляду справи № 910/1845/22; залучено до участі у справі № 910/1845/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумова В.В.

20.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява П`ятої київської державної нотаріальної контори, в якій остання просила розглядати справу без участі її представника.

Представники ТОВ "Геос Девелопмент" та ТОВ "Юнікарго Україна" у судовому засіданні 31.07.2023 просили рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в частині задоволення позову Керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "Комфортний дім" рішення залишити без змін.

Представник ОСББ "Комфортний дім" у судовому засіданні 31.07.2023 просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "Комфортний дім" до ТОВ "Юнікарго Україна" про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та ухвалити у відповідній частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Прокурор та представник Київської міської ради у судовому засіданні 31.07.2023 просили відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12.2020, індексний номер 55859536, зареєстровано право власності за ТОВ "Юнікарго Україна" на об`єкт нерухомого майна, а саме: незавершене будівництво, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщенням та підземним паркінгом, готовністю 3%, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 44, 46. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2256063780000.

Об`єкт нерухомого майна зареєстрований на земельній ділянці площею 0,2665 га комунальної власності з кадастровим №8000000000:72:219:0006.

Підставою для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва стали технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва від 18.12.2020, виданий ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості" та дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ №113182261347 від 14.08.2018, виданий ДАБІ України.

Як зазначає прокурор наведена вище державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, підлягає скасуванню, оскільки здійснена з порушенням вимог статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці.

Згідно з частиною 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

За приписами статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів справи, Голосіївська окружна прокуратура міста Києва зверталась до Київської міської ради з листами від 18.06.2021, 30.08.2021, 31.08.2021, щодо вжиття заходів представницького характеру з метою захисту порушеного права територіальної громади міста відносно земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до листів Київської міської ради від 16.07.2021, 10.09.2021, та 09.09.2021 вбачається, що будь-які заходи Київською міською радою на відновлення порушених інтересів держави в особі громади міста Києва не вживалися.

Отже, оскільки Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, самостійно з позовом до суду не звернулася та наміру в подальшому звернутися до суду з вказаним позовом не виявила, то це є достатнім аргументом для підтвердження наявності у Керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва повноважень та підстав для представництва інтересів держави в особі Київської міської ради у спорі в межах даної справи.

Частинами 1, 2 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права не нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За приписами частини 3 статті 331 ЦК України (в редакції, чинній на момент вчинення спірної реєстраційної дії) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону державній реєстрації прав підлягають, зокрема право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва); 3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта (крім випадків, коли такий документ внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва) (частина 1 статті 27-1 Закону).

Частиною 3 статті 331 ЦК України визначено, що об`єкт незавершеного будівництва за своєю суттю є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво). З метою отримання можливості укладення цивільно-правових договорів (купівлі-продажу, застави тощо) щодо такого майна (сукупності будівельних матеріалів), тобто можливості набути відповідні цивільні права та обов`язки власника майна, забудовник вправі, до завершення будівництва та досягнення його кінцевої мети у вигляді створення нерухомого майна, здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, надавши органу державної реєстрації визначений законодавством перелік документів.

Проте факт здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини 2 статті 331 ЦК України, оскільки така реєстрація не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19.

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.

Пунктом 4 частини 1 статті 18 Закону встановлено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За приписами частини 2 статті 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема на об`єкт, що підлягає приватизації, подаються документи, передбачені статтею 27-1 Закону. У разі коли реєстрація документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер відповідного документа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Отже, аналізуючи вище вказані норми законодавства, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація права власності за ТОВ "Юнікарго Україна" на об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер 2256063780000), готовність складає 3%, проведена державним реєстратором Наумовим В.В. на підставі технічного паспорта від 18.12.2020, виданого ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості", та дозволу на виконання будівельних робіт ІУ №113182261347 від 14.08.2018.

Крім того, на підставі договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23.11.2016 № 1193, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:219:0006, площею 0,2665 га, 23.11.2016 була зареєстрована на праві оренди за ТОВ "Юнікарго Україна".

Водночас відповідно до рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.06.2019 № 17, дозвіл на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 № ІУ 113182261347 на об`єкт будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44,46 у Голосіївському районі м. Києва", замовник об`єкта будівництва ТОВ "Юнікарго Україна" - анульовано.

Згідно з пунктом 2 наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.06.2019 № 17-д, виключено з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 № ІУ 113182261347.

Разом із тим, заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказує, що дозвільні документи на момент державної реєстрації були чинними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2019, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі № 640/13245/19, до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/13245/19, в разі подання заявником відповідної позовної заяви, зупинено дію рішення №17 від 21.06.2019 Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 року №ІУ 113182261347 на об`єкт будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва".

Постановою Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 скасовано, та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Геос Девелопмент" про забезпечення позову.

Отже, на момент вчинення спірної реєстраційної дії дозвіл на виконання будівельних робіт було анульовано.

У той же час, державним реєстратором не було взято до уваги вказану інформацію при реєстрації за відповідачем права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідач зазначає, що дозвіл на виконання будівельних робіт було анульовано на підставі скасування містобудівних умов та обмежень. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі №640/11925/19 визнано протиправним та скасовано рішення від 25.04.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у м. Києві від 26.01.217 №8917/012/009-17.

Колегія суддів зазначає, що за приписами частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Суд першої інстанції критично оцінив наведені доводи, з чим погоджується колегія суддів, оскільки відповідач помилково ототожнює наявність містобудівних умов та обмежень із наявністю дозволу на виконання будівельних робіт. У даному випадку, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі № 640/11925/19 не впливає на дійсність анульованого дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, відсутність дозволу на виконання будівельних робіт на момент державної реєстрації права власності свідчить про порушення відповідачем пункту 68 Порядку та статті 27-1 Закону.

Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

У матеріалах справи наявний акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - Державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумова В.В. від 10.03.2021, у якому комісією встановлено, що при проведенні реєстраційної дії № 55859536 державним нотаріусом порушено вимоги частини 3 статті 10 Закону та пункту 68 Порядку, а саме: зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, який на час проведення державної реєстрації було анульовано.

Отже, державна реєстрація за ТОВ "Юнікарго Україна" права власності на об`єкт незавершеного будівництва без дотримання законодавчих вимог та надання відповідачем для реєстрації документів, які не відповідають вимогам закону, для реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не може свідчити про правомірне набуття відповідачем майна у власність, а відтак є підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права на це майно.

За приписами статті 2 Закону державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.

Таким чином, за відсутності законних підстав для здійснення державної реєстрації за ТОВ "Юнікарго Україна" права власності на об`єкт незавершеного будівництва, сама по собі державна реєстрація не свідчить про виникнення прав власника на вказане нерухоме майно.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва відноситься до повноважень Київської міської ради.

Оскільки, вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 № 761/761 "Про поновлення ТОВ "Промбуд" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва та внесення змін до нього", вирішено поновити на 5 років договори оренди земельних ділянок від 27.11.2008 № 79-6-00680 та від 27.11.2008 № 79-6-00681 площами 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) та 0,0600 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036), укладені між Київською міською радою та ТОВ "Промбуд" для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови) та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва; та внести зміни до договорів оренди земельних ділянок від 27.11.2008 №79-6-00680 та від 27.11.2008 №79-6-00681, а саме: слова "ТОВ "Промбуд"" замінити словами "ТОВ "Юнікарго Україна" у відповідних відмінках.

На виконання рішення, 23.11.2016 між Київською міською радою (орендодавець), ТОВ "Промбуд" (первісний орендар) та ТОВ "Юнікарго Україна" (орендар) укладено договір про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого сторони домовились поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та первісним орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим № 3304; внести зміни до вказаного договору оренди, а саме слова "ТОВ "Промбуд" замінити словами "ТОВ "Юнікарго Україна" у відповідних відмінках: викласти договір оренди в новій редакції, згідно якої визначено, що орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 27.12.2007 за № 1595/4428 та від 14.07.2016 за № 761/761, рішень Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 у справі № 32/257 та від 24.06.2010 у справі № 9/156 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва, площею 0,2665 га, кадастровий номер: 8000000000:72:219:0006.

Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/3499/19, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2021, позовні вимоги задоволено частково; скасовано рішення Київської міської ради № 761/761 від 14.07.2016 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва та внесення змін до нього"; визнано недійсним договір про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за №1192; визнано недійсним договір про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за №1193; в іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Таким чином, на момент звернення до суду із даним позовом, договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем був визнаний недійсним, та відповідно власником та розпорядником земельної ділянки є Київська міська рада.

Отже, знаходження на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано за ТОВ "Юнікарго Україна", істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим.

Київська міська рада у цьому разі не може використовувати земельну ділянку за призначенням, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника об`єкта нерухомого майна, тобто на даний час ТОВ "Юнікарго Україна".

Тому державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва на чужій земельній ділянці є фактично реєстрацією обмеження права власника землі.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Таким чином, встановивши, що реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: вул. Казимира Малевича, 44, 46 у м. Києві, вчинена без дотримання вимог Закону та Порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки, належним способом захисту порушених прав є скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, законодавством визначено, що скасування державної реєстрації права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, а отже реальне поновлення права власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та відновлення становища, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує право власності територіальної громади міста Києва на використання земельної ділянки.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування викладених у позові обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСББ "Комфортний дім" колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 910/8060/19.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Тобто, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

ОСББ "Комфортний дім", заявляючи самостійні вимоги на предмет спору посилалася на те, що: по-перше, наявність або відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, готовність якого складає 3%, створює правові наслідки для ОСББ "Комфортний дім" оскільки об`єкт незавершеного будівництва знаходиться на дитячому майданчику житлового будинку №35/34 по вул. Ямській у м. Києві; по-друге, наявність державної реєстрації нерухомого майна, без фактичного розміщення його на земельній ділянці, створює юридичні перешкоди в оформленні третьою особою права користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:72:219:0006 та 8000000000:72:219:0008, оскільки у лютому 2022 року ОСББ звернулося до Київської міської ради із заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), та надано обґрунтування необхідності оформлення прав на зазначені земельні ділянки.

Водночас будь-яких правовстановлюючих документів на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:219:0006 та 8000000000:72:219:0008, виданих ОСББ "Комфортний дім" матеріали справи не містять.

Отже, ОСББ "Комфортний дім" не має будь-яких прав на зазначену земельну ділянку, що свідчить про відсутність порушеного права третьої особи.

До того ж, звернення до компетентного органу із заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не є підставою для виникнення у заявника відповідного права.

Крім того, як вбачається з долученого третьою особою збірного кадастрового плану, виконаного 12.08.2022, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:219:0006 розміщені, зокрема, автостоянка та дитячий майданчик, проте дозвільних документів на використання Об`єднанням частини земельної ділянки матеріали справи також не містять.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСББ "Комфортний дім" не доведено належними та допустимими доказами наявність порушеного права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:219:0006, з огляду на що його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційних скарг, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/1845/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім".

4. Справу № 910/1845/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.08.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак