Ухвала

від 09.08.2023 по справі 908/100/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/100/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополив"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий, Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.)

у справі № 908/100/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополив" 31.07.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023, якою скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022 у справі №908/100/21 в частині визнаних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" щодо витрат на професійну правничу допомогу, ухвалено в цій частині нове рішення, яким пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.06.2022 у справі №908/100/21 викладено в наступній редакції: "2. Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" в розмірі 8091197,79 грн, з яких 7715482,75 грн - основна заборгованість та 375715,04 грн - неустойка, а також в розмірі 4540,00 грн сплаченого за подання заяви судового збору та в розмірі 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив", Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 цього Кодексу.

При цьому за вимогами п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно поважних причин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та поважність.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" подана 31.07.2023 із порушенням встановленого строку на касаційне оскарження відповідного судового рішення, оскільки повний текст оскаржуваної постанови від 22.06.2023 підписано 26.06.2023, а тому двадцятиденний строк для подання касаційної скарги спливає 17.07.2023.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополив" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови скаржник отримав лише 11.07.2023.

Проте всупереч вимогам ст.ст. 13, 74, 290 ГПК України скаржник не надав Суду жодних доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополив", звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувана апеляційна постанова від 22.06.2023 є незаконною та необґрунтованою, суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, скаржник зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у побідних правовідносинах, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 02.02.2023 у справі № 915/606/21. Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вищевказаних постановах.

Крім того, згідно зі ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно з положеннями ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Проте до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги всім учасникам провадження по справі № 908/100/21, зокрема, кредиторам Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України".

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та подання суду належних доказів поважності причини пропуску такого строку. Також скаржнику належить зазначити підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та надати Суду належні докази направлення копії касаційної скарги всім учасником справи № 908/100/21.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополив" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі № 908/100/21 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрополив" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді О. Банасько

В. Пєсков