Ухвала

від 10.08.2023 по справі 909/2/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/2/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Рочняк О. В.

від 20.03.2023 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бонк Т. Б., Бойко С. М., Якімець Г. Г.

від 04.07.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Оріана"

про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційного запису,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", оформленого протоколом № 9 від 09.12.2022, та скасування реєстраційного запису ( з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" послалося на те, що воно є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" з часткою у статутному капіталі 180 390 184 грн, що становить 49%, іншим учасником є Акціонерне товариство "Оріана" з часткою 187 753 049 грн, що становить 51%, проте, в порушення вимог законодавства та статуту товариства щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, Акціонерне товариство "Оріана" самостійно провело загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", чим порушило право Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" брати участь в управлінні товариством, на участь у загальних зборах та можливості брати участь у формуванні та розгляді питань порядку денного зборів. У зв`язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуська соляна компанія" просило визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", оформлене протоколом № 9 від 09.12.2022, та скасувати реєстраційний запис, вчинений державним реєстратором стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" щодо зміни відомостей про керівника юридичної особи.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 у справі № 909/2/23 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", оформлене протоколом № 9 від 09.12.2022. Скасовано реєстраційний запис № 1001201070021002620 від 20.12.2022, вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Калуської міської ради Данилишин О. В. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", код 41136873, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Постановою від 04.07.2023 Західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 у справі № 909/2/23.

21 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 909/2/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

За приписами частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

З тексту касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" вбачається, що підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 909/2/23 є наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин 5 та 9 статті 31, пункту 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" № 2275-VІІІ від 06.02.2018 в редакції, що діяла станом на листопад - грудень 2022 року.

Водночас в обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" процитувало деякі абзаци постанови Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 3-486гс15, наголосило, що суд апеляційної інстанції помилково вказав, що у справі № 909/2/23 та у справі № 910/10275/20 правовідносини є подібними, описало про що йдеться у справі № 910/10275/2, проте не зазначило яку саме норму права (норми права) застосував суд першої та/або апеляційної інстанції без урахування саме якого висновку Верховного Суду щодо її застосування.

Суд звертає увагу, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2023 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

З огляду на зазначене, за подання позовної заяви до Господарського суду Івано-Франківської області судовий збір підлягав оплаті у сумі 5 368,00 грн - за дві вимоги немайнового характеру, а саме: 2 * 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних станом на 01 січня 2023 року).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 909/2/23 судовий збір підлягав оплаті у сумі 10 736,00 грн, а саме 5 368,00 грн * 200%, де 5 368,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження судових рішень у справі № 909/2/23, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (уточнити яку саме норму/норми права невірно застосували/не застосували суд першої та/або апеляційної інстанції, в якій саме постанові Верховного Суду викладений висновок щодо застосування саме цієї норми/норм права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень);

- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 909/2/23 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 10 736,00 грн.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 909/2/23 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріана-Еко", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко