Рішення

від 02.08.2023 по справі 440/111/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/111/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рибальченко О.І.,

представників позивача - Бондарчука Д.В., Шимки М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Систем", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астар Компані" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтрейд Груп" про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Полтавській області (далі - ГУ ДПС в Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" (далі - ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Систем" (далі - ТОВ "Ордер Систем") про визнання правочину недійсним, а саме просить:

- визнати правочин від 14.05.2021 №14-05, укладений між ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та ТОВ "Ордер Систем", недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що платіжні доручення та видаткові накладні по взаємовідносинах ТОВ "Ордер Систем", ТОВ "Профтрейд Груп" та ТОВ "Астар Компані" є підробленими, жодних банківських операцій між ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та ТОВ "Ордер Систем", ТОВ "Профтрейд Груп" та ТОВ "Астар Компані" у вказаний період не відбувалось. Також зазначено, що за результатами аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ "Астар Компані" та ТОВ "Профтрейд Груп" є фігурантами кримінального провадження №32021104110000020, внесеного до ЄРДР 27.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 позовну заяву ГУ ДПС в Полтавській області до ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія", ТОВ "Ордер Систем" про визнання правочину недійсним залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 172-173, том 1/.

18.01.2023 представником заяву ГУ ДПС в Полтавській області подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду /а.с.176-178, том 1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 заяву ГУ ДПС в Полтавській області про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення заяву ГУ ДПС в Полтавській області до адміністративного суду та поновлено заяву ГУ ДПС в Полтавській області пропущений строк звернення до суду у справі №440/111/23. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/111/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15.02.2023. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астар Компані" (далі - ТОВ "Астар Компані") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтрейд Груп" (далі - ТОВ "Профтрейд Груп") /а.с. 179-180, том 1/.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2023 відкладено судове засідання у зв`язку з неявкою відповідачів на 15.03.2023 /а.с. 37, том 2/.

Відповідно до довідки від 15.03.2023 о 09:55 у м. Полтаві пролунав сигнал "Повітряна тривога", у зв`язку з цим, керуючись положеннями наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами від 18.04.2022 №22/13) "Про організацію роботи суду у зв`язку із запровадженням воєнного стану", проведення судового засідання виявилося не можливим, судове засідання перенесено на 05.04.2023 /а.с. 72, том 2/.

Протокольною ухвалою суду від 05.04.2023 продовжено підготовче судове засідання на 30 днів, відкладено судове засідання у зв`язку з належним повідомленням сторін по нових адресах відповідачів на 24.04.2023 /а.с. 116, том 2/.

Протокольною ухвалою суду від 24.04.2023 закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті на 21.06.2023 /а.с. 136, том 2/.

06.06.2023 представником ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" подано пояснення, у яких зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/26298/21 встановлено, що податкові накладні, виписані на адресу ТОВ "Ордер Систем", складені за результатом проведених господарських операцій між ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та ТОВ "Ордер Систем", просив відмовити в задоволенні позовної заяви ГУ ДПС у Полтавській області про визнання правочину від 14.05.2021 №14-05, укладеного між ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та ТОВ "Ордер Систем" /а.с.151-152, том 2/.

Протокольною ухвалою суду від 21.06.2023 оголошено перерву для надання додаткових пояснень у справі до 02.08.2023 /а.с. 166-168, том 2/.

У судове засідання 02.08.2023 відповідачі та треті особи не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.

У судовому засідання 02.08.2023 представники позивача просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; представники відповідачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Ордер Систем" та ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" укладено договір поставки №14-05 від 14.05.2021 /а.с.61-62, том 1/.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію врожаю 2020 року, номенклатура сільськогосподарської продукції вказується безпосередньо у первинних документах (видаткових накладних, рахунках-фактурах тощо), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити постачальникові його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 договору поставка товару відбувається на підставі видаткових накладних.

Відповідно до пункту 1.3 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - кількість товару, що поставляється постачальником на підставі однієї видаткової накладної або товарно-транспортної накладної. Погоджений обсяг - погоджена постачальником та покупцем кількість товару, що поставляється згідно з відповідною видатковою накладною.

Згідно з розділом 3 договору постачальник поставляє товар у базис поставки, зазначений покупцем (в усній або письмовій формі) на умовах самовивозу.

Зобов`язання постачальника передати товар покупцю вважається виконаним у момент передачі товару покупцю відповідно до умов поставки, зазначеними в пункті 3.1 договору і датою поставки товару вважається дата відмітки покупця в документах, що супроводжують товар, про прийняття товару покупцем та відповідає даті, указаній у видаткових документах постачальника, оформлених належним чином. Кожна поставка партії товару повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна; товарно-транспортна накладна.

Право власності на товар, також ризик випадкового знищення та пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару (партії товару), а саме: з моменту підписання покупцем товарно-транспортної накладної у місці поставки та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та або за настанням інших обставин, які визначаються сторонами.

У місці поставки товар передається постачальником і приймається покупцем.

Вважаючи безпідставне документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ "Ордер Систем" та ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" з підстав відсутності реальних правових наслідків здійснених господарських операцій та те, що зазначений договір поставки суперечить інтересам держави і суспільства, ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі за текстом - Постанова Пленуму ВСУ) встановлено, що нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц наведено, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.

Для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

У частині першій статті 228 Цивільного кодексу України наведено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму ВСУ перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України (254к/96-ВР); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20 зазначив, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Встановлюючи правовий наслідок правочину, який вчинено без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, частина третя статті 228 ЦК України, так само як і інші правові норми, не визначають ознаки такого правочину. До кола таких правочинів належать, зокрема правочини, які вчинені з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди (наприклад, у вигляді податкового кредиту). Обов`язок довести перед судом, що правочин вчинено з такою метою, в силу норми частини першої статті 77 КАС України лежить на позивачеві.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 14.02.2020 у справі №640/18643/18, від 18.11.2020 у справі № 810/2287/17.

Зміст наведених вище норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наведений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 160/4191/21.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача про те, що платіжні доручення є сумнівними, складеними з порушенням чинного законодавства, оскільки відбиток штампу банку є не чітким та ймовірно зроблений з фотомонтажу, відсутній підпис відповідальної особи/не вказано ПІБ працівника банку, також банком повідомлено, що клієнтом вказані платежі не проводились, не підлягають оцінці як підстави визнання договору недійсним.

Отже, доказів на підтвердження того, що складені між ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та ТОВ "Ордер Систем" первинні документи у момент укладення спірного договору є підробленими, позивачем до суду не надано.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Ордер Систем" та ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" укладено договір поставки №14-05 від 14.05.2021.

У період з 16.05.2021 по 26.05.2021 ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" виписані в адресу покупця - ТОВ "Ордер Систем" та направило засобами електронного зв`язку в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №1 від 16.05.2021 на суму 488841,12 грн; №2 від 16.05.2021 на суму 498259,80 грн; №3 від 16.05.2021 на суму 503492,40 грн; №4 від 16.05.2021 на суму 486864,36 грн; №5 від 16.05.2021 на суму 518143,68 грн; №6 від 16.05.2021 на суму 501283,08 грн; №7 від 16.05.2021 на суму 491748,12 грн; №8 від 17.05.2021 на суму 495701,64 грн; №9 від 17.05.2021 на суму 532678,68 грн; №10 від 17.05.2021 на суму 474189,84 грн; №11 від 17.05.2021 на суму 540702,00 грн; №12 від 17.05.2021 на суму 509306,40 грн; №13 від 17.05.2021 на суму 499190,04 грн; №14 від 17.05.2021 на суму 501864,48 грн; №15 від 17.05.2021 на суму 511980,84 грн; №16 від 18.05.2021 на суму 491631,84 грн; №17 від 18.05.2021 на суму 512213,40 грн; №18 від 18.05.2021 на суму 539539,20 грн; №19 від 18.05.2021 на суму 516283,20 грн; №20 від 18.05.2021 на суму 519887,88 грн; №21 від 18.05.2021 на суму 498143,52 грн; №22 від 18.05.2021 на суму 511166,88 грн; №23 від 19.05.2021 на суму 537911,28 грн; №24 від 19.05.2021 на суму 495352,80 грн; №25 від 19.05.2021 на суму 462794,40 грн; №26 від 19.05.2021 на суму 491631,84 грн; №27 від 19.05.2021 на суму 519422,76 грн; №28 від 19.05.2021 на суму 506864,52 грн; №29 від 19.05.2021 на суму 515004,12 грн; №30 від 19.05.2021 на суму 497794,68 грн; №31 від 20.05.2021 на суму 501050,52 грн; №32 від 20.05.2021 на суму 506283,12 грн; №33 від 20.05.2021 на суму 489655,08 грн; №34 від 20.05.2021 на суму 520934,40 грн; №35 від 20.05.2021 на суму 483841,08 грн; №36 від 20.05.2021 на суму 505004,04 грн; №37 від 21.05.2021 на суму 495934,20 грн; №38 від 21.05.2021 на суму 504073,80 грн; №39 від 21.05.2021 на суму 498492,36 грн; №40 від 21.05.2021 на суму 535469,40 грн; №41 від 21.05.2021 на суму 476980,56 грн; №42 від 21.05.2021 на суму 543492,72 грн; №43 від 21.05.2021 на суму 521166,96 грн; №44 від 21.05.2021 на суму 489189,96 грн; №45 від 21.05.2021 на суму 507678,48 грн; №46 від 22.05.2021 на суму 494422,56 грн; №47 від 22.05.2021 на суму 515004,12 грн; №48 від 22.05.2021 на суму 542329,92 грн; №49 від 22.05.2021 на суму 519073,92 грн; №50 від 22.05.2021 на суму 540702,00 грн; №51 від 23.05.2021 на суму 498143,52 грн; №52 від 23.05.2021 на суму 465585,12 грн; №53 від 23.05.2021 на суму 494422,56 грн; №54 від 23.05.2021 на суму 503841,24 грн; №55 від 23.05.2021 на суму 509073,84 грн; №56 від 24.05.2021 на суму 515701,80 грн; №57 від 24.05.2021 на суму 523725,12 грн; №58 від 24.05.2021 на суму 506864,52 грн; №59 від 24.05.2021 на суму 501283,08 грн; №60 від 24.05.2021 на суму 538260,12 грн; №61 від 25.05.2021 на суму 479771,28 грн; №62 від 25.05.2021 на суму 546283,44 грн; №63 від 25.05.2021 на суму 497213,28 грн; №64 від 25.05.2021 на суму 517794,84 грн; №65 від 25.05.2021 на суму 473027,04 грн; №66 від 26.05.2021 на суму 521864,64 грн; №67 від 26.05.2021 на суму 543492,72 грн; №68 від 26.05.2021 на суму 500934,24 грн; №69 від 26.05.2021 на суму 444189,60 грн.

Комісією Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних TOB "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія", а саме: №2782823/43259742 від 16.05.2021; №2782834/43259742 від 16.05.2021; №2782812/43259742 від 16.05.2021; №2782811/43259742 від 16.05.2021; №2782813/43259742 від 16.05.2021; №2782806/43259742 від 16.05.2021; №2782785/43259742 від 16.05.2021; №2782825/43259742 від 17.05.2021; №2782795/43259742 від 17.05.2021; №2782794/43259742 від 17.05.2021; №2782784/43259742 від 17.05.2021; №2782827/43259742 від 17.05.2021; №2782836/43259742 від 17.05.2021; №2782793/43259742 від 17.05.2021; №2782835/43259742 від 17.05.2021; №2782824/43259742 від 18.05.2021; №2782805/43259742 від 18.05.2021; №2782838/43259742 від 18.05.2021; №2782848/43259742 від 18.05.2021; №2782807/43259742 від 18.05.2021; №2782817/43259742 від 18.05.2021; №2782796/43259742 від 18.05.2021; №2782803/43259742 від 19.05.2021; №2782814/43259742 від 19.05.2021; №2782816/43259742 від 19.05.2021; №2782840/43259742 від 19.05.2021; №2782804/43259742 від 19.05.2021; №2782826/43259742 від 19.05.2021; №2782842/43259742 від 19.05.2021; №2782839/43259742 від 19.05.2021; №2782800/43259742 від 20.05.2021; №2782815/43259742 від 20.05.2021; №2782843/43259742 від 20.05.2021; №2782849/43259742 від 20.05.2021; №2782830/43259742 від 20.05.2021; №2782852/43259742 від 20.05.2021; №2782819/43259742 від 21.05.2021; №2782844/43259742 від 21.05.2021; №2782831/43259742 від 21.05.2021; №2782820/43259742 від 21.05.2021; №2782853/43259742 від 21.05.2021; №2782850/43259742 від 21.05.2021; №2782808/43259742 від 21.05.2021; №2782832/43259742 від 21.05.2021; №2782799/43259742 від 21.05.2021; №2782818/43259742 від 22.05.2021; №2782828/43259742 від 22.05.2021; №2782790/43259742 від 22.05.2021; №2782854/43259742 від 22.05.2021; №2782851/43259742 від 22.05.2021; №2782786/43259742 від 23.05.2021; №2782855/43259742 від 23.05.2021; №2782791/43259742 від 23.05.2021; №2782787/43259742 від 23.05.2021; №2782809/43259742 від 23.05.2021; №2782829/43259742 від 24.05.2021; №2782821/43259742 від 24.05.2021; №2782847/43259742 від 24.05.2021; №2782802/43259742 від 24.05.2021; №2782846/43259742 від 24.05.2021; №2782792/43259742 від 25.05.2021; №2782822/43259742 від 25.05.2021; №2782789/43259742 від 25.05.2021; №2782833/43259742 від 25.05.2021; №2782845/43259742 від 25.05.2021; №2782788/43259742 від 26.05.2021; №2782810/43259742 від 26.05.2021; №2782856/43259742 від 26.05.2021; №2782801/43259742 від 26.05.2021.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2022 у справі № 640/26298/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023, визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних TOB "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія": №2782823/43259742 від 16.05.2021; №2782834/43259742 від 16.05.2021; №2782812/43259742 від 16.05.2021; №2782811/43259742 від 16.05.2021; №2782813/43259742 від 16.05.2021; №2782806/43259742 від 16.05.2021; №2782785/43259742 від 16.05.2021; №2782825/43259742 від 17.05.2021; №2782795/43259742 від 17.05.2021; №2782794/43259742 від 17.05.2021; №2782784/43259742 від 17.05.2021; №2782827/43259742 від 17.05.2021; №2782836/43259742 від 17.05.2021; №2782793/43259742 від 17.05.2021; №2782835/43259742 від 17.05.2021; №2782824/43259742 від 18.05.2021; №2782805/43259742 від 18.05.2021; №2782838/43259742 від 18.05.2021; №2782848/43259742 від 18.05.2021; №2782807/43259742 від 18.05.2021; №2782817/43259742 від 18.05.2021; №2782796/43259742 від 18.05.2021; №2782803/43259742 від 19.05.2021; №2782814/43259742 від 19.05.2021; №2782816/43259742 від 19.05.2021; №2782840/43259742 від 19.05.2021; №2782804/43259742 від 19.05.2021; №2782826/43259742 від 19.05.2021; №2782842/43259742 від 19.05.2021; №2782839/43259742 від 19.05.2021; №2782800/43259742 від 20.05.2021; №2782815/43259742 від 20.05.2021; №2782843/43259742 від 20.05.2021; №2782849/43259742 від 20.05.2021; №2782830/43259742 від 20.05.2021; №2782852/43259742 від 20.05.2021; №2782819/43259742 від 21.05.2021; №2782844/43259742 від 21.05.2021; №2782831/43259742 від 21.05.2021; №2782820/43259742 від 21.05.2021; №2782853/43259742 від 21.05.2021; №2782850/43259742 від 21.05.2021; №2782808/43259742 від 21.05.2021; №2782832/43259742 від 21.05.2021; №2782799/43259742 від 21.05.2021; №2782818/43259742 від 22.05.2021; №2782828/43259742 від 22.05.2021; №2782790/43259742 від 22.05.2021; №2782854/43259742 від 22.05.2021; №2782851/43259742 від 22.05.2021; №2782786/43259742 від 23.05.2021; №2782855/43259742 від 23.05.2021; №2782791/43259742 від 23.05.2021; №2782787/43259742 від 23.05.2021; №2782809/43259742 від 23.05.2021; №2782829/43259742 від 24.05.2021; №2782821/43259742 від 24.05.2021; №2782847/43259742 від 24.05.2021; №2782802/43259742 від 24.05.2021; №2782846/43259742 від 24.05.2021; №2782792/43259742 від 25.05.2021; №2782822/43259742 від 25.05.2021; №2782789/43259742 від 25.05.2021; №2782833/43259742 від 25.05.2021; №2782845/43259742 від 25.05.2021; №2782788/43259742 від 26.05.2021; №2782810/43259742 від 26.05.2021; №2782856/43259742 від 26.05.2021; №2782801/43259742 від 26.05.2021. Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання виписані ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія": №1 від 16.05.2021, №2 від 16.05.2021, №3 від 16.05.2021, №4 від 16.05.2021, №5 від 16.05.2021, №6 від 16.05.2021, №7 від 16.05.2021, №8 від 17.05.2021, №9 від 17.05.2021, №10 від 17.05.2021, №11 від 17.05.2021, №12 від 17.05.2021, №13 від 17.05.2021, №14 від 17.05.2021, №15 від 17.05.2021, №16 від 18.05.2021, №17 від 18.05.2021, №18 від 18.05.2021, №19 від 18.05.2021, №20 від 18.05.2021, №21 від 18.05.2021, №22 від 18.05.2021, №23 від 19.05.2021, №24 від 19.05.2021, №25 від 19.05.2021, №26 від 19.05.2021, №27 від 19.05.2021, №28 від 19.05.2021, №29 від 19.05.2021, №30 від 19.05.2021, №31 від 20.05.2021, №32 від 20.05.2021, №33 від 20.05.2021, №34 від 20.05.2021, №35 від 20.05.2021, №36 від 20.05.2021, №37 від 21.05.2021, №38 від 21.05.2021, №39 від 21.05.2021, №40 від 21.05.2021, №41 від 21.05.2021, №42 від 21.05.2021, №43 від 21.05.2021, №44 від 21.05.2021, №45 від 21.05.2021, №46 від 22.05.2021, №47 від 22.05.2021, №48 від 22.05.2021, №49 від 22.05.2021, №50 від 22.05.2021, №51 від 23.05.2021, №52 від 23.05.2021, №53 від 23.05.2021, №54 від 23.05.2021, №55 від 23.05.2021, №56 від 24.05.2021, №57 від 24.05.2021, №58 від 24.05.2021, №59 від 24.05.2021, №60 від 24.05.2021, №61 від 25.05.2021, №62 від 25.05.2021, №63 від 25.05.2021, №64 від 25.05.2021, №65 від 25.05.2021, №66 від 26.05.2021, №67 від 26.05.2021, №68 від 26.05.2021, №69 від 26.05.2021.

Таким чином, твердження позивача у позові, що відповідач-1 відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку спростовуєтеся вищенаведеним.

Стосовно посилання позивача на те, що платіжні доручення та видаткові накладні по взаємовідносинах ТОВ "Ордер Систем", ТОВ "Профтрейд Груп" та ТОВ "Астар Компані" є підробленими, суд зазначає таке.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що за результатами аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ "Астар Компані" та ТОВ "Профтрейд Груп" є фігурантами кримінального провадження №32021104110000020, внесеного до ЄРДР 27.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Водночас, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у положеннях частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Водночас, немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 Податкового кодексу України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

При цьому, важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", "Булвес АД проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Суд звертає увагу, що вирок суду, яким встановлено вину стосовно керівних осіб ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та/або ТОВ "Ордер Систем", зокрема, щодо підробки платіжних доручень та видаткових накладних, у матеріалах справи відсутній.

Отже, доказів на підтвердження, що складені між ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" та ТОВ "Ордер Систем" первинні документи є підробленими позивачем до суду не надано.

Щодо посилання позивача про відсутність будь-якого нерухомого майна, земельних ділянок зареєстрованих за ТОВ "Астар Компані" та ТОВ "Профтрейд Груп", для введення господарської діяльності, пов`язаної з веденням сільськогосподарської діяльності, авто у ТОВ "ПА-ІК", яке мало правовідносини, зокрема, з ТОВ "Ордер Систем", ТОВ "Астар Компані" та ТОВ "Профтрейд Груп", суд зазначає таке.

Так, матеріалами справи встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області звернулось до Головного сервісного центру МВС з листом від 04.01.2023 № 145/5/16-31-05-02 для отримання відомостей (тип авто, марка, модель, об`єм двигуна, колір, рік випуску, вага, VIN-код, власника авто) щодо автомобілів/причепів з державними номерними знаками:

ІВЕКО (номерний знак НОМЕР_1 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_2 );

МАН (номерний знак НОМЕР_3 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_4 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_5 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_6 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_7 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_8 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_9 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_10 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_11 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_12 );

СКАНІЯ (номерний знак НОМЕР_13 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_14 );

МАЗ (номерний знак НОМЕР_15 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_16 );

РЕНО (номерний знак НОМЕР_17 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_18 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_19 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_20 );

МАН (номерний знак НОМЕР_21 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_22 );

КАМАЗ (номерний знак НОМЕР_23 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_24 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_25 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_26 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_27 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_28 );

КАМАЗ (номерний знак НОМЕР_29 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_30 );

МАЗ (номерний знак НОМЕР_31 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_32 );

АВТОМОБІЛЬ (номерний знак НОМЕР_33 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_34 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_35 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_36 );

АВТОМОБІЛЬ (номерний знак НОМЕР_37 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_38 );

КАМАЗ (номерний знак НОМЕР_39 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_40 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_41 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_42 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_43 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_44 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_45 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_46 );

РЕНО (номерний знак НОМЕР_47 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_48 );

РЕНО (номерний знак НОМЕР_49 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_50 );

РЕНО (номерний знак НОМЕР_51 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_52 );

РЕНО (номерний знак НОМЕР_53 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_54 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_55 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_56 );

МАН (номерний знак НОМЕР_57 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_58 );

ДАФ (номерний знак НОМЕР_59 ), причіп/напівпричіп (номерний знак НОМЕР_60 ) та інформацію про наявність чи відсутність в базі даних МВС інформації про посвідчення водіїв (із зазначенням прізвищ, ім`я та по батькові власників, дати видачі та закінчення строку дії, відкритих категорій) за номерами посвідчень: АВВ № 003377, ВАК № 212305, НОМЕР_61 , АВТ № 257049, ВАЕ № 817938, ПВВ №032303, ВТТ № 361288, ХОА № 103029, ВВХ № 263583, ВТА № 490451, ВХХ № 144338, ВХТ № 921438, ВТТ № 238712, СЕА № 9512280, АВВ № 003377, ВХР № 891391, ВПТ №363197, ВІВ № 053558, ЕІЯ № 536208, ВХТ № 479982, АЕВ № 093342, ХАА № 484847, ВХХ № 286671.

У відповідь на лист від 04.01.2023 № 145/5/16-31-05-02 Головний сервісний центр МВС направив відповідь про надання інформації від 19.01.2023 № 31/115- 1179-2023 з додатками у вигляді реєстраційних карток ТЗ та таблиці "Посвідчення водія".

У вказаній відповіді від 19.01.2023 № 31/115-1179-2023 зазначено, що відомості про транспортні засоби, які було зареєстровано під номерними знаками НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_19 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні. Зазначено, що під номерними знаками НОМЕР_3 , НОМЕР_69 , НОМЕР_27 , ВЕ167СА, НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 зареєстровано транспортні засоби не тих марок, що надано в переліку.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 наведено, що доводи щодо відсутності в контрагентів трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин поставки товару.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника отримати певний результат від здійснення господарської операції.

Беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Щодо посилання позивача на недоліки в оформленні товарно-супровідних документів в сукупності з іншими фактичними даними, які свідчать про наявність ознак непідтвердженості господарської операції, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 61, 62 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Так, Главою 8 Податкового кодексу України визначені види та порядок проведення контролюючими органами перевірок платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку про те, що в разі отримання інформації про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яка в даному випадку могла бути отримана, у тому числі від правоохоронних органів, такі органи зобов`язані здійснити заходи податкового контролю за таким платником податків шляхом: направлення на його адресу обов`язкового письмового запиту на отримання пояснень та їх документальних підтверджень; здійснення перевірки такого платника податків у разі ненадання ним таких пояснень та документів.

Проте позивачем доказів здійснення такого податкового контролю за діяльністю ТОВ "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія", ТОВ "Ордер Систем", ТОВ "Профтрейд Груп" та ТОВ "Астар Компані" до суду не надано.

Водночас, факт отримання товару (насіння ріпаку) підтверджується товарно-транспортними накладними: №Р1 від 16.05.2021, №Р2 від 16.05.2021, №Р3 від 16.05.2021, №Р4 від 16.05.2021, №Р5 від 16.05.2021, №Р6 від 16.05.2021, №Р7 від 16.05.2021, №Р8 від 17.05.2021, №Р9 від 17.05.2021, №Р10 від 17.05.2021, №Р11 від 17.05.2021, №Р12 від 17.05.2021, №Р13 від 17.05.2021, №Р14 від 17.05.2021, №Р15 від 17.05.2021, №Р16 від 18.05.2021, №Р17 від 18.05.2021, №Р18 від 18.05.2021, №Р19 від 18.05.2021, №Р21 від 18.05.2021, №Р22 від 18.05.2021, №Р23 від 19.05.2021, №Р24 від 19.05.2021, №Р25 від 19.05.2021, №Р26 від 19.05.2021, №Р27 від 19.05.2021, №Р28 від 19.05.2021, №Р29 від 19.05.2021, №Р37 від 21.05.2021, №Р39 від 21.05.2021, №Р40 від 21.05.2021, №Р41 від 21.05.2021, №Р42 від 21.05.2021, №Р43 від 21.05.2021, №Р44 від 21.05.2021, №Р45 від 21.05.2021, №Р46 від 22.05.2021, №Р47 від 22.05.2021, №Р48 від 22.05.2021, №Р49 від 22.05.2021, №Р50 від 22.05.2021, №Р51 від 23.05.2021, №Р52 від 23.05.2021, №Р53 від 23.05.2021, №Р54 від 23.05.2021, №Р56 від 23.05.2021, №Р57 від 24.05.2021, №Р58 від 24.05.2021, №Р59 від 24.05.2021, №Р61 від 25.05.2021, №Р62 від 25.05.2021, №Р63 від 25.05.2021, №Р64 від 25.05.2021, №Р66 від 26.05.2021, №Р67 від 26.05.2021, №Р68 від 26.05.2021, №Р69 від 26.05.2021 /а.с.63-92, том 1/.

Згідно з частиною першою статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У частині першій статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України наведено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи в сукупності докази подані позивачем, суд вважає, що ці докази за своїми якісними та кількісними характеристиками не є належними, достатніми та достовірними в підтвердження обставин нереальності господарської операції та укладення спірного договору з метою отримання податкової вигоди, що суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, матеріали справи свідчать, що у даному випадку має місце невиконання умов договору, а не укладення його з метою, яка суперечить інтересам держави.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовної заяви Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057197) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська аграрно-інвестиційна компанія" (вул. Ділова, 6, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 43259742), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Систем" (вул. Василенка Миколи, будинок 14, корпус Г, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 44103107), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астар Компані" (вул. Маршала Бірюзова, 26/1, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 43747647) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Профтрейд Груп" (вул. Зигіна, 29, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 43768159) про визнання правочину недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.08.2023.

Суддя Т.С. Канигіна