Постанова

від 24.07.2023 по справі 522/11430/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4503/23

Справа № 522/11430/21

Головуючий у першій інстанції Кремер І. О.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інградбуд»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест»

на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інградбуд», за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інградбуд», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи вимогиданого позовувказує нате,що 04.02.2019року міжТОВ «Компаніяз управлінняактивами «Одесбудінвест»в особідиректора СамусєвоїО.О.та ОСОБА_1 було укладеноДоговір купівлі продажудеривативу №040219-007від 04.02.2019року,який являєсобою двостороннюугоду застандартною (типовою)формою,що засвідчуєзобов`язання ТОВ«Інградбуд» продатимайнові правана об`єктнерухомого майнау визначенийчас тана визначенихумовах умайбутньому зфіксацією цінтакого продажупід часукладення форвардногоконтракту.Згідно вказаногоДоговору об`єктомнерухомого майнає жилеприміщення (квартира) під будівельним номером АДРЕСА_1 та залізниця (1-а черга будівництва). Відповідно до умов вказаного Договору купівлі продажу деривативу № 040219-007 від 04.02.2019 року, на дату укладення Договору сторони визначили ціну Договору у розмірі 269587,50 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 9846,15 дол. США.

04.02.2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» в особі директора Самусєвої О.О. та ОСОБА_1 було підписано Акт прийому передачі деривативу, відповідно до п. 1 якого на виконання та в повній відповідальності до укладеного між сторонами Договору купівлі продажу деривативу № 040219-007 від 04.02.2019 року Продавець передав, а Покупець прийняв дериватив. Відповідно до п.2 Акту сторони засвідчили, що Покупець повністю сплатив Продавцю ціну деривативу за Договором у розмірі 269587,50 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 9846,15 дол. США за комерційним обмінним курсом української гривні до дол. США банку Продавця на дату укладення цього Договору.

04.02.2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» в особі директора Самусєвої О.О. та ОСОБА_1 було підписано Договір купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року, пунктом 3 якого передбачено, що орієнтовний строк закінчення будівництва житлового будинку 30.09.2019 року. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року по оплаті за об`єкт нерухомого майна виконав в повному обсязі та перерахував ТОВ «Інградбуд» 04.02.2019 року суму в розмірі 227500,00 грн.

01.06.2021 року ініціативна група житлового будинку, до складу якої входить позивач, отримала відповідь на своє звернення від ТОВ «Інградбуд» за вих. № 119 від 26.05.2021 року, відповідно до якої майбутніх мешканців будинку було повідомлено, що 12.03.2021 року будинок під АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію на підставі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації № ОД122210305606, виданого Управлінням державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради, та що розпорядженням Суворовської районної адміністрації № 116 від 15.03.2021 року даному будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_3 . Цим же листом ТОВ «Інградбуд» повідомило ініціативну групу житлового будинку, що підписання актів приймання передачі приміщень відповідно до укладених раніше договорів купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно у будинку № 1 почнеться у червні 2021 року, про що покупці майнових прав та приміщення у даному будинку будуть письмово повідомлені в установленому в зазначених договорах порядку.

Проте, позивач зазначає, що майже одразу після отримання ініціативною групою листа ТОВ «Інградбуд» за вих. № 119 від 26.05.2021 року, ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Інградбуд» повідомлення за вих. № 116/3 від 21.05.2021 року про розірвання з ним Договору № 21/1-499 від 04.02.2019 року нібито у зв`язку із відмовою прийняти приміщення від ТОВ «Інградбуд» та неявкою на підписання акту, про що позивачу начебто направлялося повідомлення від 02.04.2021 року. Цим же листом відповідачем було поінформовано ОСОБА_1 про те, що йому буде повернуто сплачені за Договором грошові кошти протягом 10-ти банківських днів з моменту продажу приміщення третім особам, за вирахуванням накладених штрафних санкцій.

Однак, в порушення п. 4 Договору ТОВ «Інградбуд» не повідомляло позивача про прийняття житлового будинку до експлуатації, про вказаних факт позивач дізнався зовсім випадково через мережу Інтернет, та в подальшому з листа ТОВ «Інградбуд» за вих. № 119 від 26.05.2021 року, надісланого ініціативній групі житлового будинку. Окрім того, ОСОБА_1 не отримував від відповідача ТОВ «Інградбуд» ані жодних письмових повідомлень про готовність передати приміщення за актом приймання передачі, ані жодних телефонних дзвінків, як це було передбачено п. 4.1 укладеного між сторонами договору, навпаки ініціативна група житлового будинку офіційно повідомлялася ТОВ «Інградбуд» про початок підписання актів приймання передачі лише у червні 2021 року.

Оскільки, дії ТОВ «Інградбуд» щодо розірвання Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року є протиправними, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким:

Визнати дії ТОВ «Інградбуд» щодо розірвання Договору купівлі продажу майнових порав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року, укладеного між ТОВ «Інградбуд» та ОСОБА_1 , з 21.05.2021 року протиправними;

Зобов`язати ТОВ «Інградбуд» виконати умови Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року, укладеного між ТОВ «Інградбуд» та ОСОБА_1 , а саме: передати ОСОБА_1 за актом приймання передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_4 (будівельна адреса АДРЕСА_2 ), яке складається з однієї житлової кімнати;

Покласти на відповідача ТОВ «Інградбуд» всі судові витрати.

Позивачем ОСОБА_1 та представником позивача ОСОБА_2 було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач фактично доповнив обставини позову, зазначені у позовній заяві. А саме, позивач вказує на те, що свої зобов`язання за Договором ОСОБА_1 по оплаті за об`єкт нерухомого майна виконав в повному обсязі, а саме перерахував ТОВ «Інградбуд» 04.02.2019 року суму в розмірі 227500,00 грн, про що свідчить банківська квитанція ПАТ «Банк Восток» № СВ 1104757/1 від 04.02.2019 року, та на рахунок ТОВ КУА «Одесбудінвест» 269587,50 грн так як позивач орендував квартиру, а будівництво затягувалося, тому він часто приходив дивитися на будівельні роботи, ходив у відділ продажу офісу, неодноразово дзвонив в основний офіс та гарячу лінію. Майже одразу після отримання ініціативною групою листа ТОВ «Інградбуд» за вих. № 119 від 26.05.2021 року, ОСОБА_1 отримав від відповідача повідомлення № 116/3 від 21.05.2021 року про розірвання з ним договору № 21/1-499 від 04.02.2019 року нібито у зв`язку з відмовою прийняти приміщення ТОВ «Інградбуд» та неявкою на підписання акту. Окрім того, позивач вказував на те, що 15.09.2020 року він змінив місце мешкання та реєстрації на адресою: АДРЕСА_5 , про що неодноразово усно повідомляв відповідачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2022 року ухвалено позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Інградбуд»,за участютретьої особибез самостійнихвимог щодопредмета споруТовариства зобмеженою відповідальністю«Компанія зуправління активами«Одесбудінвест» провизнання дійпротиправними тазобов`язання вчинитипевні дії задовольнити.

Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інградбуд» щодо розірвання Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інградбуд» та ОСОБА_1 з 21 травня 2021 протиправним.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інградбуд» виконати умови Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інградбуд» та ОСОБА_1 , а саме: передати ОСОБА_1 за актом приймання передачі жиле приміщення (квартиру) під будівельним номером АДРЕСА_4 (будівельна адреса: АДРЕСА_2 ), яке складається з однієї житлової кімнати.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Інградбуд» на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1816 /тисяча вісімсот шістнадцять/грн. за звернення до суду з даним позовом, а також судовий збір в розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ грн. за подачу заяви про забезпечення позову.

Рішення судумотивовано тим,що ТОВ«Інградбуд»не виконало належним чином свої зобов`язання щодо повідомлення позивача про необхідність прийняття Приміщення за актом приймання передачі, необґрунтовано дійшло висновку, що ОСОБА_1 грубо порушив умови Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року та безпідставно прийняло рішення про розірвання з ОСОБА_1 вказаного Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.11.2022 р. по справі № 522/11430/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інградбуд»- відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводиособи,яка подалаапеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Інградбуд»належним чином виконав свої зобов`язання щодо повідомлення позивача про необхідність прийняти приміщення (квартиру) за актом приймання передачі, що підтверджується належними та допустимими доказами, а тому, на думку скаржника, відповідач правомірно розірвав договір в односторонньому порядку, діючи виключно в межах умов договору та на його виконання.

Узагальнені доводита запереченняінших учасниківсправи

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Пояснення учасників справи

Представники ТОВ «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» та ТОВ «Інградбуд» у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дергачова А.В., у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надали пояснення, в яких зазначили, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

04.02.2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» в особі директора Самусєвої О.О. та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі продажу деривативу № 040219-007 від 04.02.2019 року, який являє собою двосторонню угоду за стандартною (типовою) формою, що засвідчує зобов`язання ТОВ «Інградбуд» продати майнові права на об`єкт нерухомого майна у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного Договору (Т.1 а.с. 10 15).

Згідно вказаного Договору об`єктом нерухомого майна є жиле приміщення (квартира) під будівельним номером АДРЕСА_1 та залізниця (1-а черга будівництва). Відповідно до умов вказаного Договору купівлі продажу деривативу № 040219-007 від 04.02.2019 року, на дату укладення Договору сторони визначили ціну Договору у розмірі 269587,50 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 9846,15 дол. США.

04.02.2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» в особі директора Самусєвої О.О. та ОСОБА_1 було підписано Акт прийому передачі деривативу, відповідно до п. 1 якого на виконання та в повній відповідальності до укладеного між сторонами Договору купівлі продажу деривативу № 040219-007 від 04.02.2019 року Продавець передав, а Покупець прийняв дериватив. Відповідно до п.2 Акту сторони засвідчили, що Покупець повністю сплатив Продавцю ціну деривативу за Договором у розмірі 269587,50 грн без ПДВ, що є еквівалентом 9846,15 дол. США за комерційним обмінним курсом української гривні до дол. США банку Продавця на дату укладення цього Договору. Даний факт підтверджується копією Акту прийому передачі від 04.02.2019 року (Т. 1 а.с. 17 18).

04.02.2019 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» в особі директора Самусєвої О.О. та ОСОБА_1 було підписано Договір купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року, пунктом 3 якого передбачено, що орієнтовний строк закінчення будівництва житлового будинку 30.09.2019 року (Т. 1 а.с. 20 29).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року (п. 3.1 даного Договору) по оплаті за об`єкт нерухомого майна виконав в повному обсязі та перерахував ТОВ «Інградбуд» 04.02.2019 року суму в розмірі 227500,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рахунку по оплаті № ІН000000037 від 04.02.20189 року.

01.06.2021 року ініціативна група житлового будинку, до складу якої входить позивач, отримала відповідь на своє звернення від ТОВ «Інградбуд» за вих. № 119 від 26.05.2021 року, відповідно до якої майбутніх мешканців будинку було повідомлено, що 12.03.2021 року будинок під АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію на підставі сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації № ОД122210305606, виданого Управлінням державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради, та що розпорядженням Суворовської районної адміністрації № 116 від 15.03.2021 року даному будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_3 (Т. 1 а.с. 32 34).

Цим же листом ТОВ «Інградбуд» повідомило ініціативну групу житлового будинку, що підписання актів приймання передачі приміщень відповідно до укладених раніше договорів купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно у будинку № 1 почнеться у червні 2021 року, про що покупці майнових прав та приміщення у даному будинку будуть письмово повідомлені в установленому в зазначених договорах порядку.

Після отримання ініціативною групою листа ТОВ «Інградбуд» за вих. № 119 від 26.05.2021 року, ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Інградбуд» повідомлення за вих. № 116/3 від 21.05.2021 року про розірвання з ним Договору № 21/1-499 від 04.02.2019 року у зв`язку із відмовою прийняти приміщення від ТОВ «Інградбуд» та неявкою на підписання акту, про що позивачу направлялося повідомлення від 02.04.2021 року (Т. 1 а.с.35 36).

Цим же листом відповідачем було поінформовано ОСОБА_1 про те, що йому буде повернуто сплачені за Договором грошові кошти протягом 10-ти банківських днів з моменту продажу приміщення третім особам, за вирахуванням накладених штрафних санкцій.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Колегія суддів вважає, що таким вимогам закону, оскаржене рішення відповідає в повній мірі.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №569/16256/19 зроблено висновок, що тлумачення пункту 3 статті 3, статті 627 ЦК України свідчать, що свобода договору має декілька складових. Зокрема, свобода укладання договору; у виборі контрагента, виду договору, визначенні умов договору, форми договору. При реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. При цьому останні є одночасно й межами саморегулювання. Вони передбачені в абзаці 2 частини третьої статті 6 ЦК України, згідно якої сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства в разі існування однієї з таких підстав: наявність в акті цивільного законодавства прямої вказівки про неможливість сторін відступати від його імперативного положення; якщо зі змісту акту цивільного законодавства випливає обов`язковість його положень, яка може мати вигляд вказівки в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень, або виражатися за допомогою інших правових засобів; якщо це випливає із суті відносин між сторонами. Ця підстава не є логічним закінченням абзацу 2 частини третьої статті 6 ЦК України. Такі міркування зумовлені тим, що стаття 6 ЦК України присвячена регулюванню співвідношення актів цивільного законодавства й договору, а не їх кореляції із сутністю відносин між сторонами. Адже сутність цих відносин полягає в їх договірному характері. Тому її застосування фактично можливе лише за наявності будь-якої з двох попередніх підстав, тобто прямої вказівки, або ж якщо обов`язковість положень акту цивільного законодавства слідує з його змісту.

У пункті 8.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) вказано, що «водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах».

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з аналізу вказаної норми права мова йдеться про таке істотне порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У п.120 постанови Великої Палати Верховного суду від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 вказано, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно доч.1,2ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст.81ЦПК Українивстановлено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.3ст.89ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи спір суд першої інстанції звернув увагу на те, що укладеним сторонами договором визначено, що майнові права всі права на Об`єкт нерухомого майна, які належать Продавцю на умовах, визначених в п.0.3. Договору, та надають право Покупцю отримати у власність Об`єкт нерухомого майна на умовах, визначених цим Договором, які після придбання Покупцем їх у власність здійснюються шляхом реєстрації права власності (володіння, користування та розпорядження) на Об`єкт нерухомого майна після прийняття Об`єкту будівництва в експлуатацію, за умови проведення Покупцем 100% розрахунків за Договором, Договору купівлі-продажу деривативу та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності.

Окрім того, Договором визначено, що Акт приймання передачі майнових прав на Об`єкт нерухомого майна (приміщення) документ, що підписується Сторонами на умовах, викладених в цьому Договорі, та підтверджує передачу Продавцем у власність Покупця майнових прав на Об`єкт нерухомого майна та самого приміщення.

Згідно п. 4.1 Договору Продавець зобов`язується в розумні строки, але не більше 120 (сто двадцяти) робочих днів з моменту отримання сертифікату відповідності та декларації готовності об`єкта (Житлового будинку) до експлуатації, або нового документу, який відповідно до діючого законодавства буде підтверджувати прийняття житлового будинку в експлуатацію, письмово повідомити Покупця за допомогою телекомунікаційних засобів (факс, електронна пошта), або через відділення поштового зв`язку, а також в телефонному режимі, про готовність передати Покупцю Приміщення, однак, при умові виконання Покупцем зобов`язань по внесенню Грошових коштів в повному обсязі.

Сторони при укладенні Договору купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року самостійно узгодили порядок повідомлення покупця про готовність передати Покупцю Приміщення, відповідно до якого повідомлення обов`язково відбувається двома способами, а саме:

За допомогою телекомунікаційних засобів (факс, електронна пошта), або через відділення поштового зв`язку;

В телефонному режимі.

Відповідно до п. 4.2 Договору передача Приміщення Покупцеві оформлюється шляхом підписання Сторонами акта приймання передачі Приміщення.

05.03.2021 року 2 секційний 21 поверховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію, що засвідчено актом готовності об`єктів до експлуатації від 05.03.2021 року.

12.03.2021 року на підставі акту готовності об`єкту до експлуатації від 05.03.2021 року Управлінням держаного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради було видано сертифікат відповідності від 12.03.2021 року № 122210305606, яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво житлового 2 секційного 21 поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у межах АДРЕСА_6 та залізниця (1-а черга будівництва)».

Так,задовольняючи позов,суд дійшоввисновку, що відповідач ТОВ «Інградбуд», всупереч п. 4.1 Договору не повідомляло ОСОБА_1 в телефонному режимі про готовність передати Приміщення, що є одним із обов`язкових способів визначених умовами Договору.

При цьому, проаналізував обставини справи, суд першої інстанції дійшов слушного висновку, що наданні відповідачем накладні кур`єрської служби доставки за № 3464 про отримання повідомлення від 02.04.202 року № 95/5 та за № 5261 про відмову від отримання повідомлення № 102/1 від 27.04.2021 року не приймаються судом як достовірний доказ у даній справі, що підтверджує безумовну відмову ОСОБА_1 від отримання приміщення за Договором купівлі продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-499 від 04.02.2019 року.

Відтак, місцевий суд обґрунтованого встановив, що істотне порушення умов договору щодо нез`явлення позивача в призначені продавцем місце і час для підписання акту відсутнє.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про застосування у даній справі принципу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки спочатку починаючи з 02.04.2021 року відповідач, за його доводами, повідомляє позивача про необхідність його явки для підписання акту прийому-передачі, листом від 21.05.2021 року повідомляє про розірвання договору, при цьому 26.05.2021 року та 04.06.2021 року повідомляє ініціативну групу будинку, до складу якої входить позивач, що підписання актів приймання передачі приміщень, відповідно до укладених раніше договорів купівлі продажу майнових прав на нерухоме майно у будинку (за адресою: АДРЕСА_3 ) почнеться у червні 2021 року.

Дана доктрина базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Одесбудінвест» залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко