Рішення

від 10.08.2023 по справі 924/460/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2023 р. Справа № 924/460/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації,

до Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області

про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008,

зобов`язання повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008,

представники сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: Самчук О.Л. згідно довіреності від 29.05.2023 року;

прокуратури: Рибачук О.Г. згідно посвідчення від 01.03.2023 року;

ВСТАНОВИВ:

прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, а також зобов`язати повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008.

Вимоги мотивує тим, що на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року за відповідачем зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008. Проте, за положеннями підпункту в) пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України до земель комунальної власності переходять всі землі державної власності, крім земель лісогосподарського призначення. Таким чином прокурор вважає, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності неправомірно, тому просить повернути її у розпоряднику Хмельницькій обласній державній адміністрації.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації, до Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, зобов`язання повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008; призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 26.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу №924/460/23 до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на його задоволенні. Позивач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, у клопотанні від 26.07.2023 року просить проводити розгляд справи за відсутності представника Хмельницької ОДА, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи та у відзиві просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовує тим, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні районного спеціалізованого лісокомунального підприємства «Ліс», засновником якого є Улашанівська сільська рада. Тому відповідач вважає, що оскільки засновником КП «СЛП «Ліс» є саме Улашанівська сільська рада, а спірна земельна ділянка розташована території громади, сільською радою правомірно здійснено реєстрацію права комунальної власності.

Прокурор у відповіді на відзив стверджує, що спірна земельна ділянка до реєстрації на неї права комунальної власності перебувала у державній власності в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, тому не підлягала переданню в комунальну власність на підставі Перехідних положень Земельного кодексу України. З викладеного вважає позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 року №7 надано в постійне користування земельні ділянки лісового фонду, в тому числі. Лісокомунаьного спеціалізованому підприємству «Ліс» (Славутський район) загальною площею 3163, 2 га.

09.02.2017 року у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку зареєстровано земельну ділянку площею 3,1186 га з кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 із цільовим призначенням «09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг»

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 28.03.2017 року, земельна ділянка площею 3,1186 га з кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 зареєстрована 23.03.2017 року на праві державної власності, в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

Відповідно до даних поземельної книги на спірну земельну ділянку від 20.05.2017 року, остання з 23.03.2017 року перебуває у державній власності в особі Хмельницької ОДА; постійний землекористувач з 06.04.2017 року Районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство «Ліс». Аналогічні дані відображені в поземельній книзі станом на 20.05.2021 року.

Улашанівська сільська рада рішенням від 09.07.2021 року прийняла безоплатно із спільної власності територіальних громад Шепетівського району у комунальну власність Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області права засновника комунального підприємства «Районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство «Ліс» із статутним внеском у сумі 25830 грн.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.04.2023 року, земельна ділянка площею 3,1186 га з кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 із цільовим призначенням «для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг» зареєстрована 26.10.2021 року на праві власності територіальної громади в особі Улашанівської сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року. 06.04.2017 року на вказану земельну ділянку зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою комунального підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліс» Улашанівської сільської ради.

Станом на 03.11.2021 року у поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 вказано, що остання з 26.10.2021 року перебуває у комунальній власності Улашанівської сільської ради, постійний землекористувач КП «СЛП «Ліс» Улашанівської сільської ради.

З вищевикладеного, прокурор з мотивів, вказаних у позовній заяві, звернувся до суду в інтересах позивача з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Системне тлумачення положень частин 3 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 23.03.2017 року здійснено реєстрацію права державної власності в особі Хмельницької ОДА спірної земельної ділянки, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Частина 5 статті 122 Земельного кодексу України передбачає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто, позивач є розпорядником земель державної форми власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правові висновки, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Вказаного правового висновку також притримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17.

З наявного в матеріалах справи листування прокуратури із позивачем вбачається, що останнім не вживались та не вживатимуться заходи з повернення спірної земельної ділянки до державного лісового фонду у зв`язку з обмеженим фінансуванням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.

Судом також враховано, що Указом Президента України №68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Хмельницьку обласну військову адміністрацію. Відповідно до пункту 2 даного Указу, Хмельницька обласна державна адміністрація набула статусу відповідної військової адміністрації у зв`язку із необхідністю забезпечення разом із військовим командуванням, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану без проведення реорганізації юридичної особи. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни щодо Хмельницької обласної державної адміністрації не вносились.

Щодо позовних вимог.

Зі змісту статті 5 Лісового кодексу України слідує, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Стаття 5 Лісового кодексу України визначає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно зі статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

В силу дії частини 2 статті 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

В той же час, частиною 2 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 5 Лісового кодексу України передбачено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

В силу дії статті 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності, відповідно до статті 8 Лісового кодексу України, перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно статті 9 Лісового кодексу України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

З матеріалів справи, зокрема, поземельної книги на земельну ділянку площею 3,1186 га з кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, та також не заперечується сторонами, що спірна земельна ділянка перебувала у державній власності в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (реєстрація права державної власності здійснена 23.03.2017 року).

27.05.2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно якого внесено низку змін до Земельного кодексу України. Так, розділ Х Перехідних положень ЗК України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Отже, земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.

На підставі зазначеного закону відповідачем 26.10.2021 року здійснено державну реєстрацію права комунальної власності в особі Улашанівської сільської ради спірної земельної ділянки.

Проте, п. 24 Перехідних положень ЗК України містить виключення щодо земель лісогосподарського призначення, якою є спірна земельна ділянка згідно даних з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Тобто, право державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 3,1186 га з кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 не підлягало припиненню в силу дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

З приводу доводів відповідача про правомірність реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку у зв`язку з її перебуванням на праві постійного користування у комунального підприємства, засновником якого є Улашанівська сільська рада, судом враховується, що за положеннями ст.57 ЗК України, ч.1 ст.17 ЛК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно ст. 92 Земельного кодексу право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким чином, право постійного користування не може змінювати права власності земельної ділянки, яке в даному випадку належить державі в особі Хмельницької ОДА.

Згідно ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

На даний час Хмельницька обласна державна адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

Доказів розпорядження позивачем земельною ділянкою площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 шляхом передачі її у комунальну власність матеріали справи не містять.

З вищевикладеного, відповідачем не наведено підстав вибуття земельної ділянки площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008 з державної власності та набуття Улашанівською сільською радою права комунальної власності на неї.

За приписами п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені у постанові від 13.10.2021р. у справі №911/1968/20, де Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, за наведеним Законом передбачено можливість скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що є підставою для припинення відповідного речового права. Наведене є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки державна реєстрація права є моментом виникнення права на земельну ділянку згідно ст. 125 Земельного кодексу України.

Таким чином, з огляду на відсутність правових підстав для реєстрації за відповідачем права комунальної власності на спірну земельну ділянку, вимога про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно права комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, є ефективним способом захисту прав позивача та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, враховуючи задоволення першої позовної вимоги та скасування судом права комунальної власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно, що є підставою для внесення відповідних змін у Реєстри, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку її власнику, тобто, державі в особі позивача також підлягає задоволенню.

Суд також вважає за належне зазначити, що зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку жодним чином не впливає на право постійного користування нею КП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліс».

Відтак, позов заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації, до Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, зобов`язання повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, суд задовольняє в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації, до Улашанівської сільської ради, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, зобов`язання повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008, задовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Улашанівської сільської ради на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008.

Зобов`язати Улашанівську сільську раду (30070, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Улашанівка, вул. Перемоги, 4, код 04405064) повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (29005, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. 2, код 22985083) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 3,1186 га із кадастровим номером 6823987700:04:013:0008.

Стягнути з Улашанівської сільської ради (30070, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Улашанівка, вул. Перемоги, 4, код 04405064) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.08.2023 року

СуддяМ.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок Рад) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (30070, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Улашанівка, вул. Перемоги, 4) - рек. з пов. про вручення; 4 - прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua)