Постанова

від 03.08.2023 по справі 911/1540/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1540/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології": Кузьміна К.О.,

Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк": Андріїшина Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 (колегія суддів у складі: Грек Б.М. - головуючий, Отрюх Б.В., Гарник Л.Л.)

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019 (суддя Янюк О.С.)

у справі № 911/1540/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Аграрні технології"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Аграрні технології".

Стислий зміст вимог кредитора

2. 1 листопада 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулось із заявою від 25.10.2018 про визнання грошових вимог до Боржника. У зазначеній заяві (з урахуванням уточнень та додаткових пояснень) Банк просив визнати його грошові вимоги у загальному розмірі 319772221,59 грн (319772197,59 грн - забезпечені вимоги, 24,00 грн) та включити їх до реєстру вимог кредиторів Боржника у сумі: 24,00 грн - до шостої черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір 3524,00 грн - до першої черги задоволення вимог кредиторів), 319772197,59 грн - окремо як забезпечені заставою майна боржника.

3. Заява мотивована посиланням на неналежне виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором №DNH1LON04722 від 27.12.2013 (з урахуванням договору №DNH1LON04722/1 від 12.02.2015 про заміну боржника у зобов`язанні, далі - Кредитний договір), виконання яких забезпечено договором застави DNH1LON04722/DZ3 від 12.02.2015, укладеним між Банком та Боржником (далі - Договір застави), а також за договором розрахунково-касового обслуговування за обслуговування поточного рахунку №35704052632909.

Хід розгляду справи

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, зокрема, відхилено вимоги кредитора - Банку в розмірі 319772197,59 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн.

5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2019, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги кредиторів: ТОВ "ФГ "Аграрні технології" (17620,00 грн - 1 черга, 6673344,91 грн - 4 черга); ТОВ "Мейтім" (3524,00 грн - 1 черга, 2465300,00 грн - 4 черга); ТОВ "Рокмант" (3524,00 грн - 1 черга, 1335701,17 грн - 4 черга); AST Global Trading Limited (3524,00 грн - 1 черга, 8461977,37 доларів США (228152 835,45 грн станом на 31.08.2018) - 4 черга); ТОВ "Банерс" (3524,00 грн - 1 черга, 2945242,15 грн - 4 черга); ТОВ "Агалего ЛТД" (3524,00 грн - 1 черга, 240497,20 грн - 4 черга; ТОВ "Агро Істейт" (3524,00 грн - 1 черга, 1016291,58 грн - 4 черга); ТОВ "Юніверс груп" (3524,00 грн - 1 черга, 797312,50 грн - 4 черга); ТОВ "Київрестсервіс" (3524,00 грн - 1 черга, 4660300,00 грн - 4 черга); ТОВ "Акріс Агро" (3524,00 грн - 1 черга, 2753853,44 грн - 4 черга); ТОВ "Агро транс груп" (3524,00 грн - 1 черга, 3997950,04 грн - 4 черга); ТОВ "Івенрайс" (3524,00 грн - 1 черга, 11257715,95 грн - 4 черга); ТОВ "Дейвест" (3524,00 грн - 1 черга, 107421252,32 грн - 4 черга); ТОВ "Хауленд" (3524,00 грн - 1 черга; 6381636,60 грн - 4 черга).

6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та постановою Верховного Суду від 16.06.2020, зокрема, задоволено заяву розпорядника майна Боржника про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, затверджено мирову угоду, укладену 07.10.2019, провадження у справі закрито.

7. Постановою Верховного Суду від 04.12.2019 (з урахуванням виправлення описки) скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 03.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 в частині розгляду вимог Банку, справу в скасованій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. 4 червня 2020 року Банк подав заяву від 03.06.2020 про відмову від забезпечення, в який просив визнати незабезпечені заставою грошові вимоги Банку до Боржника у загальному розмірі 319772221,59 грн (з них 319772197,59 грн - вимоги четвертої черги, 24,00 - вимоги шостої черги), включити грошові вимоги Банку до реєстру вимог кредиторів Боржника у сумі 24,00 грн - до шостої черги задоволення, судовий збір 3524,00 грн - до першої черги задоволення, 319772197,59 грн - до четвертої черги задоволення.

9. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, кредиторські вимоги Банку в розмірі 319772197,59 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн відхилені.

10. Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 12.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

11. Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви Банку від 25.10.2018 (з урахуванням заяви від 03.06.2020 про відмову від забезпечення), відхилено заявлені кредиторські вимоги у розмірі 319773314,59 грн.

12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2021 скасовано; прийнято нове рішення, яким заяву Банку до Боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги Банку на суму 3524,00 грн - перша черга задоволення, на суму 247943019,57 грн - четверта черга задоволення, на суму 24,00 грн - шоста черга задоволення; в решті заяви Банку до Боржника про визнання грошових вимог відмовлено.

Стислий зміст заяви

13. 01.12.2021 Банк подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019 (далі - Заява).

14. Заява мотивована посиланням на обставини часткового визнання грошових вимог Банку постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

15. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2022 Заяву залишено без задоволення, а відповідну ухвалу місцевого господарського суду - в силі.

16. Ухвала мотивована тим, що відповідно до положень частини 8 статті 23, частини 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) визнання апеляційним господарським судом кредиторських вимог Банку є підставою саме для внесення відповідних змін до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна, а не підставою для скасування/зміни відповідної ухвали суду.

17. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення: Заяву задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 13.06.2019 змінено, доповнено пункт 2 резолютивної частини зазначеної ухвали пунктом 15, за змістом якого до затвердженого реєстру вимог кредиторів включено вимоги Банку (3524 грн - 1 черга, 247943019,57 грн - 4 черга), а в іншій частині ухвалу залишено без змін.

18. Постанова мотивована тим, що скасування ухвал місцевого господарського суду, якими було відхилено кредиторські вимоги Банку, та наступне визнання цих вимог мало значення для результату розгляду вимог кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів, тому є нововиявленою обставиною в розумінні положень пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки втратила чинність, примусовість та обов`язковість ухвала суду про відхилення кредиторських вимог.

19. Апеляційний господарський суд зазначив, що за вимогами статті 25 Закону про банкрутство у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями та черговість задоволення кожної вимоги, тоді як ухвала Господарського суду Київської області від 13.06.2019 не містить визнаних вимог Банку.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

20. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

21. Касаційна скарга мотивована тим, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції судовий спір між Банком та Боржником урегульовано в порядку позовного провадження у справі №910/15335/17 шляхом укладення мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2023, що виключає необхідність (можливість) включення кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів та вирішення питання щодо їх задоволення в межах справи про банкрутство.

22. Боржник вважає, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови вже відсутні підстави для визнання Банку кредитором у справі про банкрутство Боржника, оскільки мирова угода у справі №910/15335/17 передбачає припинення зобов`язань Боржника за кредитним договором №DNH1LON04722 від 27.12.2013 у зв`язку з прощенням залишку заборгованості після зарахування на розрахунковий рахунок Банку грошових коштів у розмірі 75000000,00 грн, а до 20.02.2023 на виконання зазначеної мирової угоди Боржник здійснив часткове погашення зазначеної заборгованості в сумі 10000000,00 грн.

23. У зв`язку з наведеними обставинами Боржник заперечує також проти відхилення судом апеляційної інстанції заявленого ним клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.

24. За доводами Боржника, скасування мирової угоди у справі про банкрутство та включення кредиторських вимог Банку до реєстру кредиторів через 4 роки після закриття провадження у справі призводить до повторного вирішення одного й того ж спірного питання (предмету спору), не враховує зміни, що відбулися у майновому стані, в тому числі щодо укладення мирової угоди в межах позовного провадження та часткового погашення боргу Боржником перед Банком.

25. Боржник наголошує, що вказані у Заяві обставини не є нововиявленими, оскільки відповідні вимоги Банку до Боржника існували на час постановлення ухвали про затвердження реєстру кредиторів, про них було відомо заявнику.

26. На думку Боржника, в основу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про затвердження реєстру кредиторів має бути покладений не сам факт задоволення вимог Банку поза межами відкритого провадження у справі про банкрутство, а факт скасування (вперше) Верховним Судом 11.12.2019 (скаржник вказує дату постанови без урахування виправлення описки) рішень судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні вимог Банку до Боржника, тому строк подання такої заяви почав свій перебіг з 11.12.2019 та закінчився 10.01.2020.

27. Боржник зазначає, що кредиторські вимоги Банку згідно з положеннями частини 4 статті 83 Закону про банкрутство та статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є погашеними.

28. Крім того, Боржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

29. Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити його клопотання про закриття касаційного провадження, а в разі відхилення зазначеного клопотання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

30. На думку Банку, суд апеляційної інстанції правильно виходив із преюдиційного зв`язку відповідних судових рішень, а визнання Банку кредитором щодо Боржника є підставою для перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019. При цьому Банк заперечує проти твердження Боржника про сплив строку для подання відповідної заяви.

31. Щодо посилання Боржника на укладення мирової угоди у справі №910/15335/17 Банк зауважив про відсутність її виконання Боржником.

32. Крім того, Банк зазначає, що Боржник посилається у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду, правовідносини в яких не є подібними до правовідносин у цій справі, що є підставою для закриття касаційного провадження.

33. Наведена Банком підстава для закриття касаційного провадження передбачена пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України у випадку встановлення неподібності відповідних правовідносин після відкриття касаційного провадження саме на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Однак згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.06.2023 касаційне провадження у цій справі відкрито з інших підстав: неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у судовому рішенні, зазначеному в пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (абзац 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу), з урахуванням зазначення скаржником також обставин, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Кодексу. Отже, нормами господарського процесуального законодавства не передбачено закриття касаційного провадження у даному випадку з наведених Банком підстав. З огляду на таке Верховний Суд відхиляє зазначене клопотання Банку.

Позиція Верховного Суду

34. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

35. Предметом розгляду в цій справі є перегляд судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів.

36. Звертаючись із Заявою, Боржник послався, зокрема, на положення пункту 3 частини 2 статті 320, пункту 3 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України та обставини скасування ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021. Також Боржник зазначив, що підставою для постановлення ухвали, про перегляд якої подана Заява, стала ухвала Господарського суду Львівської області від 03.06.2018 і обидві ці ухвали не враховували грошові вимоги Банку, визнані зазначеною постановою апеляційного господарського суду. Водночас Банк просив переглянути відповідну ухвалу за нововиявленими обставинами з врахуванням визнаних постановою суду апеляційної інстанції грошових вимог Банку.

37. Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1); скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (п. 3).

38. Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.ч. 4, 5 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

39. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано, зокрема: з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України).

40. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

41. До нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

42. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

43. При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже були оцінені господарським судом у процесі розгляду справи; яка встановлюється на підставі доказів, які не було своєчасно подано сторонами; на яку посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або яка могла бути встановлена судом у разі виконання вимог процесуального закону. Не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення виникнення нової або зміна обставини після вирішення спору.

44. Також не можуть бути визнані нововиявленими обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин і правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.

45. У постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (які є аналогічними положеннями пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України) суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.

46. За вимогами частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

47. На момент постановлення ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019 умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів були врегульовані Законом про банкрутство (у відповідній редакції).

48. Згідно з положеннями частини 2 статті 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються, зокрема: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

49. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

50. Однак 21.10.2019 введений в дію КУзПБ, згідно з пунктом 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

51. Тобто на момент ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 про часткове визнання грошових вимог Банку до Боржника відповідні правовідносини були врегульовані КУзПБ (у відповідній редакції), згідно з положеннями частини 6 статті 45 якого вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів, відповідна ухвала є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

52. При цьому обов`язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів покладено, відповідно, на розпорядника майна та ліквідатора (ч. 3 ст. 44, ч. 1 ст. 61 КУзПБ).

53. Зважаючи на викладені норми законодавства про банкрутство, суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями тощо. Однак суд залишив поза увагою передбачений Кодексом порядок забезпечення розпорядником майна або ліквідатором актуальності відомостей реєстру вимог кредиторів, зокрема, з урахуванням визнання судом вимог кредиторів після постановлення ухвали попереднього засідання.

54. Верховний Суд відхиляє наведені в касаційній скарзі доводи Боржника про те, що кредиторські вимоги Банку є погашеними як такі, що не були заявлені у встановлений Законом про банкрутство строк, адже вони суперечать чинній постанові Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 щодо часткового визнання грошових вимог Банку до Боржника, яка є обов`язковою до виконання в силу статей 129, 1291 Конституції України та статей 2, 326 Господарського процесуального кодексу України.

55. Водночас Верховний Суд зауважує про передчасність висновку про наявність правових підстав для включення до реєстру вимог кредиторів вимог Банку до Боржника саме у розмірі 3524 грн (1 черга), 247943019,57 грн (4 черга), адже такий висновок не ґрунтується на наданні належної правової оцінки доводам Боржника щодо погашення ним заборгованості (її частини) на підставі мирової угоди, укладеної та затвердженої судом у справі №910/15335/17.

56. Отже, апеляційний господарський суд визнав підставою для перегляду за нововиявленими обставинами відповідної ухвали факт визнання кредиторських вимог Банку до Боржника постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021, належним чином не з`ясувавши відповідність такої обставини поняттю нововиявленої в розумінні одного з пунктів частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вимог відповідного законодавства про банкрутство.

57. Також слушно пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18, апеляційний господарський суд, однак, не врахував її під час розгляду Заяви, адже дійшов безпідставного висновку про те, що скасування ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2021 є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень саме пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки втратила чинність, примусовість та обов`язковість ухвала суду про відхилення кредиторських вимог, яка підлягала врахуванню при постановленні ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019.

58. Зазначений висновок апеляційного господарського суду є помилковим, оскільки Господарський суд Київської області при постановленні ухвали від 13.06.2019 не виходив і не міг виходити із судового рішення (ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2021), ухваленого пізніше.

59. За змістом зазначеної ухвали, про перегляд якої подано Заяву, при її постановленні місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання статті 25 Закону про банкрутство було розглянуто всі вимоги кредиторів, постановлено, зокрема, ухвалу від 03.06.2019.

60. Однак господарський суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки наведеним у Заяві посиланням на обставини скасування зазначеної ухвали від 03.06.2019 постановою Верховного Суду від 04.12.2019 з точки зору відповідності такої обставинам ознакам нововиявленої в контексті дотримання вимог частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України.

61. Викладене є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, які регулюють порядок перегляду справи за нововиявленими обставинами, з неповним з`ясуванням фактичних обставин та наданням оцінки доводам учасників справи, що мають істотне значення для такого перегляду, а також з неправильним застосуванням норм законодавства про банкрутство, які регулюють відповідні правовідносини.

62. Водночас стосовно ухвали суду першої інстанції, за наслідками перегляду якої ухвалена оскаржувана постанова, Верховний Суд враховує, що за вимогами пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

63. Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

64. Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

65. Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

66. Правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (далі - Положення), відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів.

67. За змістом пункту 2.3 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (пп. 2.3.1). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді тощо (пп. 2.3.2). Не розподіляються щодо конкретного судді справи, що надійшли, у передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (пп. 2.3.3).

68. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи передбачена статтею 36 Господарського процесуального кодексу України. Так, суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (ч. 5).

69. Ухвала Господарського суду Київської області від 03.06.2019, яка була ухвалена суддею Янюк О.С. і є за своєю суттю рішенням суду щодо вирішення питання по суті (про відмову у визнанні кредиторських вимог Банку до Боржника), скасована постановою Верховного Суду від 04.12.2019.

70. У зв`язку з наведеним суддя Янюк О.С. не може брати участі у розгляді Заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі, зокрема, ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів. Однак справа за Заявою була помилково передана судді Янюк О.С. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2021.

71. Наведене є підставою для висновку про порушення порядку визначення судді для розгляду цієї справи за Заявою та постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду, а отже для її обов`язкового скасування із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

72. Крім наведеного, Верховний Суд вважає безпідставним твердження Боржника про те, що обставини врегулювання ним спору з Банком про відповідну заборгованість шляхом укладення мирової угоди у справі №910/15335/17 є підставою для закриття провадження у цій справі про банкрутство з підстав відсутності предмету спору. Наразі провадження у цій справі закрито ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019 на підставі частини 6 статті 81 Закону про банкрутство. Відповідно, передумовою для закриття провадження з іншої передбаченої законом підстави (в разі її наявності) є скасування зазначеної ухвали за наслідками її перегляду в установленому законом порядку (в разі наявності правових підстав для цього), що не є предметом цього касаційного розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду необхідно скасувати з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

74. Касаційну скаргу слід задовольнити частково.

75. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення за наслідками розгляду Заяви.

Розподіл судових витрат

76. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2022, ухвалені за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2019, у справі №911/1540/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в скасованій частині.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

В. Пєсков