Ухвала

від 10.08.2023 по справі 295/3647/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3647/21

Категорія 7

2/295/564/23

УХВАЛА

(про залишення позову без розгляду)

10.08.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

за участю:

представників відповідачів Літвіна С.М., ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 доМіністерства оборониУкраїни,Концерну «Військторгсервіс»,Виконавчого комітетуЖитомирської міськоїради Житомирськоїобласті провизнання прававласності нанерухоме майно,визнання недійснимнаказу,акту приймання-передачі,рішення виконавчогокомітету,скасування державноїреєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс», Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним наказу, акту приймання-передачі, рішення виконавчого комітету, скасування державної реєстрації.

В судові засідання 31.01.2023 року, 23.03.2023 року, 23.05.2023 року, 22.06.2023 року, 27.06.2023 року, 10.08.2023 року ні позивач, ні його представник не з`являлися, хоча про час, місце розгляд справи були належним чином повідомлені.

З моменту звернення до суду позивач та його представники жодного разу не з`явилися в судові засідання, про що свідчать заяви та клопотання, що надходити на адресу суду від представників позивача адвоката Касянчука С.В. та адвоката Кравчука В.І., а саме: 31.01.2023 року, 23.03.2023 року, 23.05.2023 року, 27.06.2023 року.

Більшість з клопотань представників позивача аргументована неможливістю участі в судовому засіданні у зв`язку з зайнятістю в іншому провадженні, однак доказів на підтвердження неявки в судове засідання з поважних причин жодного разу суду не надавались.

Заяв від позивача чи його представників про розгляд справи без їхньої участі не надходило.

Представники позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, хоча про час, місце розгляд справи були належним чином повідомлені.

Представник відповідача Міністерства оборони України Літвін С.М. в судовому засіданні просив залишити справу без розгляду.

Представник відповідача Концерн «Військторгсервіс» Гуща В.О. підтримала клопотання про залишення справи без розгляду.

Згідно п. 5, ч. 1, ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначає ч. 3 ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника з будь-яких підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Рішеннями Європейськогосуду визначено,що сторона,яка задіянав ходісудового розглядусправи,зобов`язаназ розумнимінтервалом часусама цікавитисьпровадженням уїї справі,добросовісно користуватисяналежними їйпроцесуальними правамита неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як наголошує ч. 1 ст.44ЦПК України учасникисудового процесута їхніпредставники повиннідобросовісно користуватисяпроцесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання, випадки недобросовісної поведінки сторін ними не передбачені. Разом з тим згідно із ч. 1 ст.44ЦПК учасникисудового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд обмежений у можливостях впливу на недобросовісну поведінку сторони, що дозволяє зацікавленій особі різними способами затягувати розгляд справи, перешкоджати ухваленню несприятливого для себе рішення й учиняти інші протиправні дії у сфері цивільного судочинства. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів,щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження(див., mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року по справі № 658/1141/18, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Позивач та його представники належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, недобросовісно користуються своїми процесуальними правами, зловживають ними та не виконує покладені на них процесуальні обов`язки.

З огляду на те, що позивач та його представники будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явилися в судове засідання, заяву про розгляд справи без їх участі не подали, доказів поважності причин неявки суду жодного разу не надали, у зв`язку з цим суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.44,131, 210, 223,257 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс», Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним наказу, акту приймання-передачі, рішення виконавчого комітету, скасування державної реєстрації - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Єригіна