Ухвала

від 11.08.2023 по справі 1.380.2019.006917

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.006917

У Х В А Л А

з питань відстрочення виконання судового рішення

11 серпня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув заяву Львівської міської ради про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №1.380.2019.006917

В С Т А Н О В И В:

Львівський окружний адміністративний суд 30.01.2020 прийняв рішення у справі №1.380.2019.006917, яке набрало законної сили 20.05.2020, відповідно до якого:

- визнав протиправною бездіяльність Винниківської міської ради щодо прийняття рішення за заявами ОСОБА_1 ВХ№2294/04-18/35 від 28.11.2018 та ВХ№1141/04-18/35 від 28.05.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179) для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язав Винниківську міську раду розглянути по суті заяви ОСОБА_1 ВХ№2294/04-18/35 від 28.11.2018 та ВХ№1141/04-18/35 від 28.05.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610160300:01:003:0179) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення в порядку статті 118 Земельного кодексу України (про затвердження/відмову в затвердженні проекту землеустрою).

07.07.2020 на примусове виконання цього рішення видано виконавчий лист та 08.07.2020 скеровано представнику позивача (том 1 а.с.172).

08.07.2020 адміністративна справа №1.380.2019.006917 надіслана до Верховного суду для розгляду касаційної скарги.

21.10.2022 в канцелярію суду надійшла заява Львівської міської ради як правонаступника Винниківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду від 30.01.2020 у справі №1.380.2019.006917 (вх. №66834).

Суд повідомив заявника, що розгляне цю заяву після повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції. Верховний Суд за результатом розгляду касаційної скарги 28.06.2023 прийняв постанову, касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів залишив без змін. 18.07.2023 матеріали справи №1.380.2019.006917 повернулись до Львівського окружного адміністративного суду. Суд повідомив учасників справи, що розгляне заяву про відстрочення виконання рішення в судовому засіданні 11.08.2023.

Ухвалою від 11.08.2023 суд замінив Винниківську міську раду (ідентифікаційний код 26256292) як боржника у виконавчому листі №1.380.2019.006917 та як сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №1.380.2019.006917 її процесуальним правонаступником Львівською міською радою (ідентифікаційний код 04055896).

Оскільки учасники справи були завчасно повідомлені про судове засідання 11.08.2023 та не прибули до суду, суд ухвалив розглянути описану заяву в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви боржника про відстрочку виконання рішення суд керується такими мотивами.

заява Львівської міської ради обґрунтована тим, що «з дня набрання рішенням суду законної сили виникли обставини, які істотно ускладнюють його виконання». Так, заявник називає факт введення воєнного стану в Україні та прийняття Закону №2145-ІХ від 24.03.2022 обставиною, що істотно ускладнює виконання ним судового рішення, оскільки у «відповідача відсутня можливість прийняти рішення за заявою позивача».

Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 14, 370 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Рішення суду у справі №1.380.2019.006917 набрало законної сили 20.05.2020 року більше трьох років тому та залишається невиконаним через бездіяльність боржника. Твердження заявника про те, що з дня набрання рішенням суду законної сили виникли обставини, які істотно ускладнюють його виконання, є голослівним (нічим не підтвердженим).

Щодо покликання боржника на прийняття Закону №2145-ІХ від 24.03.2022 суд керується такими міркуваннями:

07.04.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-IX, яким, серед іншого, Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28 такого змісту: "27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: […] 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється; […]». Боржник трактує прийняття цього закону як обставину, що ускладнює виконання рішення суду.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Меті досягнення консенсусу щодо змісту та обсягу поняття верховенства права в державах, які входять в Раду Європи (як і Україна), присвячена Доповідь про правовладдя [в ранніх перекладах з англійської «Доповідь про верховенство права»], ухвалена Венеційською Комісією на її 86-му пленарному засіданні 25 26 березня 2011 року; https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2011)003rev2-ukr). Зі змісту цієї Доповіді можна виділити такі вимоги верховенства права у сфері забезпечення доступу до правосуддя та юридичної визначеності (пп. 46, 54, 58):

- судівництво є ґарантом справедливості засадничої цінності в державі, керованій правом. Украй важливо, щоб судівництво мало повноваження визначати, які з нормативних актів є застосовними та дійсними (юридично значущими) в конкретній справі, розв`язувати питання факту та застосовувати приписи права до фактичних обставин за належною, себто достатньо прозорою й передбачною методологією тлумачення;

- судові рішення має бути виконано ефективно;

- принцип юридичної визначеності також вимагає виконання остаточних рішень судів. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів на уникнення будь-якого ризику настання «приватного правосуддя», несумісного з правовладдям. Системи, що допускають скасування остаточних рішень без переконливих підстав з публічного інтересу та дозволяють невизначеність у часі, є несумісними з принципом юридичної визначеності.

Суд при застосуванні наведеної норми року Закону №2145-IX враховує висловлений у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 392/856/22 висновок Верховного Суду (у складі палати) такого змісту: «Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.».

Суд вважає такий підхід до тлумачення та застосування Закону №2145-IX у цій конкретній справі цілком виправданим та таким, що дозволить забезпечити виконання вимог верховенства права (правовладдя) з таких мотивів:

від дати звернення ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0304 га (28.11.2018) минуло вже чотири роки вісім місяців тринадцять днів. Рішення суду №1.380.2019.006917, яким боржника зобов`язано розглянути питання про затвердження проекту землеустрою, не виконується з дати набрання ним законної сили (20.05.2020) вже три роки два місяці та двадцять днів. Від дати набрання рішенням суду законної сили до дати набрання чинності Законом № 2145-IX минув один рік десять місяців та сімнадцять днів. Будь-яких пояснень щодо причин невиконання рішення суду впродовж такого тривалого періоду часу від боржника не надійшло. Суд вважає, що після спливу такого тривалого періоду, впродовж якого рішення суду не виконувалося без будь-яких поважних причин, подальше відстрочення його виконання боржником на невизначений термін (до завершення воєнного стану в Україні) позбавить судовий захист прав позивача не лише ефективності, а й сенсу, а конституційна засада обов`язковості виконання рішення суду в такий спосіб буде нівельована. Отже, в задоволенні заяви боржника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 14, 243, 248, 256, 295, 370, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити повністю у задоволенні заяви Львівської міської ради про відстрочення виконання рішення суду у справі №1.380.2019.006917 до закінчення воєнного стану.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

СуддяМоскаль Р.М.