Рішення
від 01.08.2023 по справі 906/1129/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ



майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1129/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Осадчук К.О., довіреність №4/14-21/39 від 19.01.21р.

від відповідача: Якименко М.М., адвокат, ордер серії АІ №1061230 від 12.10.20р.

від третьої особи на стороні відповідача: Якименко М.М., ордер серії АІ №1026527 від 28.02.2020;

від третьої особи на стороні позивача: не прибув

взяв участь: Рудченко М.М., прокурор, службове посвідчення №071186 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (м. Київ)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорпу, на стороні відповідача - ТОВ "Аскона-Південь" (Житомирська область, с. Довжик)

про припинення дії договорів сервітуту та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області за правилами загального позовного провадження розглядає справу за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської ОДА (м. Житомир) до відповідача ТДВ "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування" (с. Довжик, Житомирська область) про припинення дії земельних сервітутів шляхом припинення договорів про їх встановлення від 17.08.2015 та від 29.11.2016, звільнення земельних ділянок шляхом демонтажу навісу, вимощення, воріт, огорожі, з приведенням їх у стан придатний до використання за цільовим призначенням.

Ухвалою суду від 01.11.21р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду, до участі у справі в якості третіх осіб залучені - ДП "Житомирське лісове господарство" на стороні позивача та ТОВ "Аскона-Південь" на стороні відповідача.

Ухвалами суду від 23.11.21р., від 23.12.21р від 11.02.22р., від 10.03.22р., від 05.04.22р., від 17.05.22р., від 16.06.22р., від 30.06.22р., від 25.10.22р., від 16.11.22р. вчинялись необхідні процесуальні дії на стадії підготовчого провадження, у зв`язку з якими відкладались підготовчі засідання суду.

Ухвалою суду від 20.09.22р. замінено третю особу у справі ДП "Житомирське лісове господарство" процесуальним правонаступником - ДП "Коростенське лісомисливське господарство".

Ухвалою суду від 06.12.22р. закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1129/21 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.01.23р. відкладено судове засідання з розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 27.02.23р. замінено третю особу у справі ДП "Коростенське лісомисливське господарство" процесуальним правонаступником - ДП "Ліси України".

В судовому засіданні 21.03.23р. заслухано вступне слово прокурора та представників сторін, про що зафіксовано в протоколі судового засідання.

У судовому засіданні оголошено перерву до 14:30 год. 17.04.2023 до початку стадії безпосереднього дослідження доказів.

У судовому засіданні 09.05.23р. судом розпочато стадію безпосереднього дослідження доказів.

У судовому засіданні 09.05.23р. оголошено перерву до 23.05.23р. до 11:00 год., 23.05.23р. оголошено перерву до 30.05.23р., 30.05.23р. оголошено перерву до 01.06.23р. до 12:00, 01.06.23р. оголошено перерву до 07.06.23р. о 14:30 на стадії безпосереднього дослідження доказів.

В судовому засіданні 07.06.23р. суд продовжив стадію безпосереднього дослідження доказів.

У судовому засіданні 07.06.23р. оголошено перерву до 06.07.23р. до 11:00 на стадії безпосереднього дослідження доказів. В судовому засіданні 06.07.23р. суд продовжив стадію безпосереднього дослідження доказів.

У судовому засіданні 06.07.23р. оголошено перерву до 20.07.23р. до 12:00 до початку стадії судових дебатів. В подальшому у судовому засіданні 20.07.23р. до початку стадії судових дебатів представник відповідача та третьої особи на його стороні адвокат Якименко М.М. з технічних причин не зміг прийняти участь у цій стадії судового процесу в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 16:00год. 25.07.23р.

До початку стадії судових дебатів на електронну пошту суду надійшло клопотання представника ТОВ "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування" та ТОВ "Аскона-Південь" адвоката Якименка М.М. від 25.07.2023р. ( вх. №г/с 01-44/2470/23) про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України ( надалі - Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 25.07.23р.).

Ухвалою суду від 25.07.23р. залишено без розгляду Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 25.07.23р..

У судовому засіданні 25.07.23р. оголошено перерву до 16:00 год. 01.08.23р. для завершення стадії судових дебатів.

Заслухавши вступне слово прокурора, представників позивача, відповідача та третьої особи на його стороні, безпосередньо дослідивши докази та з`ясування обставин, які ці докази підтверджують, заслухавши виступи представників учасників судового процесу у судових дебатах, після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у позові.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

25 жовтня 2021 року через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування" з позовними вимогами немайнового характеру:

- припинити дію земельного сервітуту встановленого відносно частини земельної ділянки площею 574,2801 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174 .... шляхом припинення договору про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 року;

- припинити дію земельного сервітуту встановленого відносно частини земельної ділянки площею 573,9132 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846 .... шляхом припинення договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 року;

- зобов`язати відповідача звільнити земельні ділянки надані відповідно до договорів про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 року та від 29.11.2016 року шляхом демонтажу навісу, вимощення, воріт, огорожі, привівши їх у стан придатний для використання за цільовим призначенням.

Представництво інтересів держави в суді обґрунтовано порушенням норм закону та умов договору при використанні лісових ресурсів, земель лісового фонду України і як наслідок, використання таких земель не за цільовим призначенням.

Правовідносини, пов`язані з використанням земель лісового фонду, становлять суспільний інтерес, а порушення інтересів держави, що у даному випадку полягають у протиправному використанні земельної ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності суб`єктом господарювання всупереч вимогам закону, зловживання відповідачем положеннями земельного, лісового, природоохоронного законодавства, такому суспільному інтересу не відповідає.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

27.07.2021 за №51-84-3896вих-21 окружною прокуратурою до Житомирської ОДА направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з описом відповідних порушень вимог закону та обґрунтуванням необхідності вжиття заходів реагування шляхом пред`явлення відповідного позову про припинення дії договорів про встановлення сервітутів від 29.11.2016 та від 17.08.2015, що укладені між Державним підприємством «Житомирське лісове господарство» та Товариством з додатковою відповідальністю "Житомирський дослідно-експериментальний завод не стандартизованого устаткування" на частину земельної ділянки лісового фонду загальною пл. 0,912 га та приведення земельної ділянки у попередній стан.

Листом Житомирської обласної державної адміністрації №4403/2-21/31 від 05.08.2021 окружну прокуратуру повідомлено, що облдержадміністрацією буде проведено перевірку зазначених у повідомлення фактів, за результатами якої вжито відповідних заходів.

06.09.2021 на адресу Житомирської ОДА направлено лист з проханням повідомити про вжиті заходи на виконання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави.

Згідно відповіді облдержадміністрації від 28.09.2021, остання фактично повідомила, що не вбачає підстав для звернення до суду з відповідним позовом, а також, що вважає звернення прокурором з такою позовною заявою до суду недоцільним.

Отже, оскільки Житомирська ОДА фактично самоусунулась від здійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, прокуратура звертається з відповідним позовом в інтересах держави в особі Житомирської ОДА.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Аскона-Південь», що фактично використовує земельну ділянку, на яку встановлено сервітут на користь ТОВ «ЖДЕЗНУ» здійснило незаконну рубку лісових насаджень. Фактично встановленим сервітутом користується не ТОВ «ЖДЕЗНУ», а ТОВ «Аскона-Південь», яке здійснює господарську діяльність на суміжних земельних ділянках із сервітутом, у т.ч. й на землях лісового фонду. Встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. На земельній ділянці, на якій визначено сервітут, ТОВ «Аскона-Південь» здійснило будівництво монолітної бетонної конструкції із складським приміщенням, де зберігається продукція, встановлено огорожу, що обмежує доступ населення до ділянки, незаконно вирубано майже 150 дерев, здійснюється навантаження зі складу продукції (сухих будівельних сумішей) на великовантажні автомобілі та їх рух тощо. Крім того, паркан з воротами хоч і не є капітальною спорудою, однак є спорудженим певним стаціонарним об`єктом, який обмежує доступ до території, в тому числі власника земельної ділянки, що заборонено договорами. Фактично, встановивши паркан з воротами, відповідач перейняв на себе права одноосібного (індивідуального) повного користування відповідною земельною ділянкою, що суперечить суті сервітуту і є обтяжливим способом для власника.

Внаслідок установлення воріт та паркану, доступ до земельної ділянки лісогосподарського призначення фактично лісової ділянки обмежено, чим порушено вимоги ст.ст. 23, 66 Лісового кодексу України та ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Використання ТОВ «Аскона-Південь» земельної ділянки, на яку визначено сервітути для ТОВ «ЖДЕЗНУ», унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням, а саме для потреб лісового господарства із функціями рекреаційно-оздоровчих лісів.

Прокурор вважає, що оскільки сервітуарій всупереч вимогам закону та договорів передав право користування сервітутами ТОВ «Аскона-Південь», яке порушило умови користування сервітутами, його діяльність перешкоджає та унеможливлює використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням, такі сервітути мають бути припинені.

Житомирською окружною прокуратурою подано заяву за вих. №20210000868707/1 від 10.01.22р. (вх. г/с №891/22 від 13.01.22р.) про уточнення позовних вимог, у якій, посилаючись на п.3 ч.2 ст.182 ГПК України, третю позовну вимогу викладено в наступній редакції: "зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 надану відповідно до договору про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 року та договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 року на правах земельного сервітуту із земель лісового фонду за адресою: Житомирський район, село Довжик, вул. Нескорених 12 шляхом демонтажу навісу «Н», частини вимощення «І», частини вимощення «ІІ», частини воріт №3, частини огорожі №1, що розташовуються на земельній ділянці кадастровий номер 1822083200:05:000:1065, привівши її у стан придатний для використання за цільовим призначенням (надалі - Заява про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування Заяви про уточнення позовних вимог прокурор зазначив, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні №12018060170000713, та висновку експерта №2373/19-25/1676/1677/1678/21-25 на земельній ділянці, на яку поширюються земельні сервітути знаходяться наступні будівлі та споруди: навіс "Н", частина вимощення "І", частина вимощення "ІІ", частина воріт №3, частина огорожі №1. Дія спірних договорів про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 та договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 поширюється лише на земельну ділянку кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 та на усю її площу.

Житомирською ОДА подано пояснення від 17.11.21 (вх. г/с №23810 від 18.11.21) з викладеною правовою позицією по суті позову прокурора. У них позивач зазначає, що прокурором помилково було оцінено їх дії як самоусунення від здійснення своїх повноважень у спірних правовідносинах, адже листом Житомирська ОДА повідомила окружну прокуратуру, що нею буде вжито заходів щодо проведення перевірки зазначених у повідомленні прокурора фактів, за результатами якої буде вжито відповідні заходи. Крім того, звертає увагу суду на те, що від постійного землекористувача ДП "Житомирське лісове господарство" не надходила скарга щодо перешкод використання земельної ділянки, тому у зв`язку із викладеним, Житомирська ОДА не підтримує заявлений прокурором позов.

У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.185-202) та запереченнях на відповідь на відзив (т.2, а.с.169-174), відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог.

Відповідач зазначає, що дійсно 29.11.2016 між ДП «Житомирське лісове господарство» (володілець) та ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» (сервітуарій) укладено договір про встановлення земельного сервітуту, предметом якого є встановлення земельного сервітуту відносно частини земельної ділянки площею 0,7820 га на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області площею 573,9132 га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846, що перебуває в постійному користуванні державного підприємства «Житомирське лісове господарство». Таке надання сервітуту відбувалося відносно двох земельних ділянок площею 0,3285 га та 0,4535 га (загал. площа - 0,7820 га).

До укладення договору від 29.11.2016р. між вказаними двома земельними ділянками площею 0,3285 га та 0,4535 га уже існував встановлений на виконання розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.06.2015р. за №181 із відповідними змінами, сервітут площею 0,1300 га на право проїзду для ТДВ «Житомирський ДЕЗЕІУ» за відповідним договором про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015р.

Встановлення земельного сервітуту загальною площею 0,7820 га мало місце в інтересах ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» як суміжного землевласника ділянки з кадастровим номером 1822083200:06:001:0879, площею 0,9552 га для обслуговування приміщення складу, гаража та адмінбудівлі та як власника нерухомого майна - комплекс, загальною площею 4322,5 кв.м. за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, будинок 12.

Наймачем комплексу з 20.02.2017р. дійсно є ТОВ «Аскона-Південь» згідно договору найму (оренди), укладеного 20.02.2017р. з власником нерухомого майна.

Водночас договір про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016р. та договір про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015р. регулюють відносини між його сторонами - ДП «Житомирське лісове господарство» як володільцем земельної ділянки, що обтяжена сервітутом, та ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» як володільця та власника майна і суміжної земельної ділянки.

У зв`язку із виділом в подальшому земельної ділянки з кадастровим номером 1822083200:05:000:1065, права щодо такої в загальній площі 0, 912га зареєстровано 15.03.2021р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, також при цьому було відображено записи про право земельних сервітутів ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» згідно договорів про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016р. та від 17.08.2015р.

Відповідач наголошує, що Житомирська ОДА не є стороною договорів про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016р. та від 17.08.2015р. відносно землі у загальній площі 0, 912га (земельні ділянки площею 0,3285 га та 0,4535 га та земельна ділянка площею 0,1300 га).

До викладеного , відповідач посилається на судові справи, що розглядались судами цивільної та господарської юрисдикцій у спорах, що виникли з підстав встановлення земельних сервітутів та які, на думку відповідача, мають бути враховані судом при вирішенні спору по суті у цій справі, а саме:

- у господарській справі №906/450/20 ухвалою Господарського суду м. Києва 19.01.2021 року (https://revestr.court.gov.ua/Review/94258218) залишено без розгляду позов керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської ОДА, ДП «Житомирський лісгосп», ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ», третя особа - ТОВ «Аскона- Південь» про скасування розпорядження, визнання недійсним договору про встановлення сервітуту, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності та зобов`язання звільнити земельну ділянку;

- у цивільній справі №278/2883/18 рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28.02.2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94906955) залишеним в силі постановою Житомирського апеляційного суду від 12.03.2021р. (https://revestr.court.gov.ua/Review/96230531) відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Аскона-Південь», ДП «Житомирське лісгосп», Житомирської ОДА, ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про скасування договору земельного сервітуту, укладеного між ДП «Житомирське лісове господарство» та ТДВ «Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування».

Крім того, відповідач заперечує щодо доводів прокурора про звернення в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації з причин самоусунення від здійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у суспільних правовідносинах.

Відповідач вважає, що відсутність встановлених порушень та недоцільність на переконання Житомирської обласної державної адміністрації звернення до суду, не може трактуватися у жодному порядку як самоусунення від здійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у суспільних правовідносинах, а тим більше це не є тотожним визначеному в ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не здійсненню або неналежним чином здійсненню Житомирською ОДА захисту інтересів держави, відтак, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відповідач вказує, що в позовних матеріалах відсутні будь-які документи та належне підтвердження відносно того, що: 1) заступник керівника окружної прокуратури Г.Кравцов був уповноважений підписувати повідомлення від 27.07.2021р., а перший заступник Житомирської окружної прокуратури В.Толочко - лист від 06.09.2021р.; 2) відсутній на дату підписання і подання повідомлення від 27.07.2021р. до Житомирської ОДА керівник Житомирської окружної прокуратури чи його перший заступник, а на дату підписання і подання листа від 06.09.2021р. до Житомирської ОДА - відсутній керівник Житомирської місцевої прокуратури; 3)мотивовані причини не підписання повідомлення від 27.07.2021р. та листа від 06.09.2021р. саме керівником окружної прокуратури Башинським О.О.

Відповідач вважає, що прокурор не надав та не довів безперечними та достатніми доказами того, що підстави встановлення сервітуту припинились або використання відповідачем земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки за цільовим призначенням, та не доведено порушення умов сервітуту площею 0,1300 га для ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» за відповідним договором про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015.

Відповідач наголошує, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області проводились перевірки дотримання вимог законодавства ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» як власника та ТОВ «Аскона-Південь» як користувача майном. Відповідно до актів, складених за результатами таких перевірок №» 1006/7/К15/446 та № 1006/7/К15/445 порушень при здійсненні діяльності вказаних підприємств в с. Довжик Житомирського району, не виявлено.

Згідно Акту від 25.08.2020р. №387 перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу - порушень не виявлено.

Підтвердженням належності тимчасового металевого навісу літ. «Н» до об`єктів рухомого майна також є те, що ТДВ «ЖДЕЗНУ» на праві приватної власності належить нерухоме майно - комплекс за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12, державна реєстрація права власності відбулася ще у 2013 р., про що свідчить Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2848566 від 24.04.2013р. В той же час, навіс літ. «Н» ніколи не входив до складу нерухомих об`єктів, які утворюють цей комплекс.

Так, відповідно до Технічного паспорту виробничого комплексу, виготовленого 23.06.2016р., де споруда навісу відсутня, загальна площа усіх будівель: майстерні з прибудовою («К»), станції монтажно-лінійної дільниці («Л»), виробничої будівлі («М»), адмінбудівлі («Е1») та будівлі ТП («Т»), становить 4322,5 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 80750382 станом на 20.02.2017р. Пізніше, внаслідок влаштування тимчасових споруджень та конструкцій, в т.ч. навісу, у листопаді 2017 року була проведена актуальна технічна інвентаризація, складено новий технічний паспорт (копії наявні в матеріалах справи та надані іще в суді першої інстанції) та доповнено інформацію про нерухоме майно комплексу його складовими - тимчасовими частинами об`єкта, зокрема, навісом «Н». Натомість, при внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав власності загальна площа комплексу - 4322,5 кв.м була залишена без змін; було лише внесено інформацію в цілому про комплекс, в складі якого, серед інших складових частин об`єкту (вимощення, огорожі) міститься й згадана тимчасова збірно-розбірна металева конструкція навісу.

Отже, лише перебування навісу «Н» у державному реєстрі речових прав у якості складової частини об`єкту нерухомого майна, не надає цій споруді статусу об`єкта нерухомості. Інакше, за умови, що зазначений навіс є нерухомим об`єктом, його внесення до державного реєстру речових прав призвело б до збільшення загальної площі комплексу в цілому.

Внесення до Державного реєстру речових прав відомостей щодо тимчасової споруди - навісу (але не зареєстровано на праві власності за ТДВ «ЖДЕЗНУ» як об`єкт нерухомого майна), у технічному паспорті на виробничий комплекс цілком відповідає вимогам діючого законодавства, а дії ТДВ «ЖДЕЗНУ» із влаштування на вищезазначеній земельній ділянці мостіння для проїзду та проходу, а також встановлення (розміщення) ним тимчасової споруди для здійснення господарської діяльності є правомірними та цілком відповідають умовам Договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016р.

До аналогічного висновку дійшли й спеціалісти Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, які в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №537-ДК/916/АП/09/01 /-18 від 03.08.2018р., констатуючи факт використання земельної ділянки на умовах сервітуту та не виявили порушень умов договору сервітуту у використанні земельної ділянки, а також й Державна екологічна інспекція Поліського округу в Акті від 25.08.2020р. №387 перевірки.

Згідно висновку експерта Житомирського відділення КНДІСЕ від 16.07.2021р. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні: однозначних і ствердних висновків експертом не зроблено щодо постановленого питання чи є навіс «Н» з металевих конструкцій нерухомим майном; щодо конструкції вимощення І та вимощення II - експертом зроблено висновок, що такі є типом покриття земельної ділянки і тротуарів, а не окремим об`єктом нерухомого майна; стосовно конструкцій огородження №1 та воріт №3 - експертом зроблено висновок, що надземні частини даних конструкцій можуть бути переміщені без знецінення; під час проведення натурного обстеження навісу «Н», вимощення І, вимощення II, огорожі №1, та воріт №3 експертом не встановлено порушень вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва в частині вимог до міцності та надійності об`єктів будівництва, їхньої експлуатаційної та пожежної безпеки.

Звіт № 26-09-2018р. про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта: тимчасового навісу з металевих конструкцій літ. «Н» за адресою Житомирський район, село Довжик, вулиця Нескорених, 12, виготовленому експертом Май-Маєвським В.М. 11.09.2018р. на замовлення ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ", за висновками експерту, що такий звіт в цілому відповідає вимогам ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану».

Укладення договорів про встановлення земельних сервітутів між ДП "Житомирський лісгосп» та ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" мало місце 17.08.2015р. та 29.11.2016р., а незаконні рубки 144 дерев були уже при виконанні (дії) договорів сервітуту, за які законом передбачено адміністративну відповідальність, за вказані рубки дерев протокол про адміністративні правопорушення складався працівниками ДП "Житомирське лісове господарство" відносно посадової особи Житомирської філії ТОВ "Аскона-Південь", а не відносно ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ", що в свою чергу не свідчить про порушення умов сервітуту саме ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ», істотність таких порушень та саме зі сторони ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ» і за таких умов неможливість використання земельної ділянок, щодо яких встановлено сервітут, за цільовим призначенням.

Відповідач користується земельними ділянками на відповідній правовій підставі - договори про встановлення земельного сервітуту, які станом на день вирішення спору в суді не визнані недійсними та не розірвані сторонами.

Позовні вимоги про відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, є похідними від вимог про припинення дії сервітутів, а позивачем не доведено обставин, які мають значення для припинення сервітуту (перешкоджання власнику землі в особі Житомирської ОДА її використанню за цільовим призначенням), тому і похідні вимоги є необґрунтованими.

У відповіді на відзив за вих. №20210000868707 від 10.01.22р. (вх. г/с №887/22 від 13.01.22р.) прокурор спростовує доводи відповідача щодо відсутності підстав у прокурора на звернення до суду з даним позовом посилаючись на листи Житомирської ОДА, у яких остання заперечує факт порушень умов договорів щодо встановлення земельних сервітутів та фактично самоусунулась від здійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Наголошує прокурор на наявність у заступника та першого заступника окружної прокуратури повноважень, на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на ведення листування із Житомирською ОДА до звернення до суду з відповідним позовом. Звертає увагу суду і на той факт, що у судових рішеннях у справах №906/450/20 та №278/2883/18 не встановлені преюдиціальні обставини, що мають значення для даної справи, як це зазначено у відзиві. На спростування інших доводів, викладених у відзиві, прокурор посилається на висновок експерта у кримінальному провадженні №12018060170000713.

Згідно з поясненнями третьої особи на стороні відповідача - ТОВ "Аскона-Південь" позовні вимоги необґрунтовані (т.2 а.с.67-70). Вважає, що ДП "Житомирське лісове господарство" як володілець земельної ділянки лісового фонду на праві постійного користування, наділений одноособовим достатнім обсягом правомочностей для надання відносно такої землі сервітуту шляхом укладення відповідного договору із ТДП "Житомирський ДЕЗНУ" як особою, яка в свою чергу має право на встановлення сервітуту або ж вимагати його встановлення. За час дії (виконання, існування) договорів про встановлення земельних сервітутів від 17.08.2015 та 29.11.2016 жодних порушень сторонами вказаних договорів не допущено.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 819994, сформованого станом на 27.02.2013, Товариству з додатковою відповідальністю "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування" (надалі - Завод) на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,9552 га, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, буд. 12, кадастровий номер 1822083200:06:001:0879 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НМ №56922 від 27.06.2012 з цільовим призначенням: для обслуговування приміщення складу, гаража та адмінбудівлі (т.2 а.с.79-80).

Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 2848566, сформованого станом на 24.04.2013, Заводу на праві приватної власності належав комплекс загальною площею 4295,6 кв.м за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, буд. 12. Складовими частинами об`єкта нерухомого майна станом на дату проведення первинної державної реєстрації були: адмінбудівля, заг. пл. 564,50кв.м, "Е"; майстерня з прибудовою, заг. пл. 2758,40 кв.м, "К"; станція монтажно-лінійної дільниці, заг. пл. 668,30 кв.м, "Л"; гаражі, заг. пл. 253,30кв.м, "М"; будівля ТП, заг. пл. 51,1 кв.м, "Т"; вбиральня "У" . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 48898218220 ( надалі - Комплекс РНОНМ 48898218220) ( а.с. 81, т.2).

Як встановив суд за відомостями розділу "Інформація про зміни об`єкта речових прав" Інформаційної довідки № 333968114, сформованої станом на 30.05.2023, 19.12.2016 проведено державну реєстрацію зміни загальної площі Комплексу РНОНМ 48898218220 з 4295,6кв.м на 4322,5 кв.м ( а.с. т. 4).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 80750382, сформованого станом на 20.02.2017, належний на праві приватної власності Комплекс РНОНМ 48898218220 загальною площею 4322,5 кв.м утворювали складові частини об`єкта нерухомого майна: адмінбудівля, заг. пл. 556,4 кв.м, "Е"; майстерня з прибудовою, заг. пл. 2756,2 кв.м, "К"; станція монтажно-лінійної дільниці, заг. пл. 668,30 кв.м, "Л"; виробнича будівля, заг. пл. 290,5 кв.м, "М"; будівля ТП, заг. пл. 51,1 кв.м "Т"; вимощення І, вимощення ІІ, огорожа №1,2; ворота №3,4 (т.2 а.с.82).

Таким чином, загальну площу Комплексу РНОНМ 48898218220 - 4322,5 кв.м та його складові визначено станом на 19.12.2016.

Як додатково встановив суд з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 144264693, сформованого станом на 06.11.2018, окрім наведених складових частин Комплексу РНОНМ 48898218220 загальною площею 4322,5 кв.м, було також віднесено навіс "Н" ( а.с. 83, т.2).

17.08.2015 між Державним підприємством "Житомирське лісове господарство" (володілець/ Державне підприємство) та Товариством з додатковою відповідальністю "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартизованого устаткування" (сервітуарій / ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ") укладено договір про встановлення земельного сервітуту (т.1, а.с.19-23), відповідно до п.1.1 якого земельний сервітут встановлюється відносно частини земельної ділянки на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області площею 574,2801га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №078278 в інтересах сервітуарія на право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних, площею 0,13 га згідно плану меж земельного сервітуту (додаток 1 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору).

Цим договором встановлено постійний земельний сервітут (п.2.1 договору).

У відповідності до ст.98 Земельного кодексу сторони домовилися про безоплатне користування земельною ділянкою, щодо якої поширено дію сервітуту (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.2 даного Договору, сервітуарій зобов`язаний:

- належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно виду сервітуту;

- дотримуватися умов користування сервітутом, встановлених цим Договором;

- не передавати будь-яким способом земельний сервітут іншим фізичним і юридичним особам;

- відшкодувати володільцю збитки у випадку погіршення якості земель в результаті своєї господарської діяльності;

- після закінчення терміну договору припинити використання і повернути земельну ділянку в попередньому стані ( а.с.19, т.1).

За відомостями з інформаційної довідки № 268262875, сформованої станом на 30.07.2021, судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 574,2801, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174, як об`єкт нерухомого майна, зареєстрована 17.06.2009 з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг та на праві державної форми власності 03.07.2015 зареєстрована за Державою Україні в особі Житомирської ОДА ( а.с. 56, т.1).

Постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 574,2801, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174 є Державне підприємство "Житомирське лісове господарство", речове право якого посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №078278, виданим 17.06.2009 та зареєстроване в державному реєстрі 03.07.2015 ( а.с. 56-57, т.1).

Окрім того, 20.08.2015 на підставі договору про встановлення земельного сервітуту від 17.07.2015 зареєстроване право користування (постійний земельний сервітут) в інтересах правокористувача ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" на право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних відносно частини земельної ділянки площею 0,13 га від земельної ділянки загальною площею 574,2801га, розташована на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка перебуває в постійному користуванні державного підприємства "Житомирське лісове господарство" на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 078278 ( а.с. 56, т.1).

Зі змісту листа Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" № 1133 від 08.11.2018 судом встановлено, що договір про встановлення земельного сервітуту від 17.07.2015 укладено на підставі розпорядження голови Житомирської ОДА № 181 від 18.06.2015 із змінами, внесеними розпорядженням голови Житомирської ОДА від 17.08.2015 № 253 "Про внесення змін до розпорядження ..." ( а.с. 64, т.1).

З метою встановлення меж частини земельної ділянки площею 0,1300га , на яку поширюється право сервітуту ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху в межах земельної ділянки загальною площею 574,2801га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174 на замовлення ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" виготовлено відповідну технічну документацію із землеустрою у 2016 році (виконавець - ФОП Беззабарний Д.І.), у складі якої є план сервітуту земельної ділянки, відомості про який внесено до Державного земельного кадастру 28.04.2016 ( а. с. 24 - 28, т.1).

Згідно з додатковою угодою №1 від 25.10.2019 до договору про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015, змінено п.3.1 договору, відповідно до якого за право користування земельною ділянкою, щодо якої в інтересах ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" встановлений земельний сервітут за договором від 17.08.2015 ( йдеться про земельну ділянку площею 0,1300га), ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" щороку сплачує ДП "Житомирське лісове господарство" плату в розмірі 2400,00 грн. Дана сума сплачується не пізніше 15 січня року, що наступає за роком користування земельною ділянкою (а.с.87, т.2).

За відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 187966681, сформованого станом на 07.11.2019, судом встановлено факт проведення державної реєстрації змін речового права користування (сервітут), що належить ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" відповідно до додаткової угоди №1 від 25.10.2019 в частині встановленої плати за користування земельним сервітутом в розмірі 2400,00грн та збереження інших відомостей про те, що сервітуарію належить право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних на частині земельної ділянки площею 0,13 га земельної ділянки загальною площею 574,2801га (а.с.88, т.2).

За відомостями витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1802721822016, сформованого станом на 22.07.2016 судом встановлено, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 08.08.2014 здійснено поділ земельної ділянки площею 574,2801га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174, із якої утворено земельну ділянку площею 573,9132 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846, державну реєстрацію якої проведено 16.11.2015, право власності держави в особі Житомирської ОДА на неї зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, а право постійного користування за Державним підприємством "Житомирське лісове господарство" - 25.04.2016 (а.с. 55, 58-60, т.1).

Розпорядженням голови Житомирської ОДА від 30.05.2016 № 150 у п.19 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" для прокладання та обслуговування інженерних мереж, права проїзду на транспортному засобі , права на розміщення тимчасових споруд та складування будівельних матеріалів площею 0,7820 га на землях ДП "Житомирське лісове господарство (63 квартал Богунського лісництва) в межах Кам`янської сільської ради Житомирського району ( а. с. 44-45, т.1).

29.11.2016 ДП «Житомирське лісове господарство» (володілець) та ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" (сервітуарій) уклали наступний договір про встановлення земельного сервітуту відповідно до п.1.1 якого земельний сервітут встановлюється відносно частини земельної ділянки на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області площею 573,9132 га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846, що перебуває у постійному користуванні ДП "Житомирське лісове господарство", в інтересах сервітуарія на право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних, площею 0,7820 га згідно плану меж земельного сервітуту (додаток 1 до договору) (т.1, а.с.29-33).

Цим договором встановлено земельний сервітут строком на 49 років (п.2.1 договору).

У відповідності до ст.98 Земельного кодексу сторони домовилися про безоплатне користування земельною ділянкою, щодо якої поширено дію сервітуту (п.3.1 договору).

За умовою п. 4.3 договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016, сервітуарій має право:

- облаштувати земельну ділянку для проїзду та проходу, а також встановлювати (розміщувати) на ній споруди, необхідні для ведення господарської діяльності у випадку та в порядку, передбаченому чинним законодавством України;

- облаштовувати на земельній ділянці, щодо якої встановлюється сервітут за цим договором, мостіння для проїзду та проходу ( а. с. 30, т.1).

У п. 4.4 договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 сторони погодили, що сервітуарій зобов`язаний :

- після закінчення терміну договору припинити використання і повернути земельну ділянку в попередньому стані протягом 10 календарних днів;

- гарантувати, що виконавчі державні органи та органи місцевого самоврядування, санітарні, протипожежні , землевпорядні органи , а також органи екологічної безпеки та архітектури не будуть обмежуватись в доступі до земельної ділянки для виконання їх обов`язків в межах їх повноважень;

- не допускати порушення лісового законодавства , аварій та інших подій , що погіршують стан земельної лісової ділянки.

За умовою п. 4.5 договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 сервітуарію заборонено:

- здійснення самовільних вирубок та пошкоджень наявних на даній земельній ділянці насаджень;

- використання земельної ділянки в цілях, не пов`язаних з умовами цього договору та законодавства.

У п. 4.7 договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 сторони погодили, що сервітуарій несе витрати , пов`язані , зокрема, з виділенням земельного сервітуту в натурі та улаштуванням мостіння для проїзду.

Земельний сервітут, як передбачено у п.4.9 договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016, здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки , щодо якої він встановлений.

Договір підлягає припиненню за умов і в порядку, передбачених ст. 102 ЗК України ( п. 5.2).

Невід`ємною частиною цього договору є план меж земельного сервітуту та акт приймання-передачі земельної ділянки ( п.8.4).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 29.11.2016 року ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" прийнято земельну ділянку вкриту лісовою рослинністю площею 0,7820га в Богунському лісництві в кварталі 63 виділ 15. Згідно переліку на даній ділянці було фактично встановлено наявність дерев загальною кількістю 415 шт., які промарковані пластиковими бірками №№ 0119990000-0119990414 ( польові перелікові відомості додаються) ( а. с. 34, 70 т.1).

За змістом польової перелікової відомості від 29.11.2016 судом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,7820га зростали дерева порід сосна, дуб, береза, дуб червоний, черешня, осика, липа, клен та граб ( а. с. 70 на звороті , т.1).

За відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 74904385, сформованого станом на 06.12.2016, судом встановлено факт проведення державної реєстрації 05.12.2016 права користування земельним сервітутом строком на 49 років правокористувачем ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" на право проїзду транспортних засобів , в тому числі вантажних на частині земельної ділянки площею 0,7820га від земельної ділянки загальною площею 573,9132га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846 ( а. с. 35-36, т.1).

З метою встановлення меж частини земельної ділянки площею 0,7820га , на яку поширюється право сервітуту ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху в межах земельної ділянки загальною площею 573,9132га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846 на замовлення ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" виготовлено відповідну технічну документацію із землеустрою у 2016 році (виконавець - ФОП Беззабарний Д.І.) , у складі якої є план сервітуту земельної ділянки, відомості про який внесено до Державного земельного кадастру 22.07.2016 ( а. с. 48-53 т.1).

Судом встановлено, що на запит виконавця технічної документації із землеустрою Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі було видано довідку № 19-603-99.2-3897/2-16 від 19.07.2016 про обмеження (обтяження) щодо користування земельною ділянкою згідно з якою обтяження поширюється на площу лісової земельної ділянки 0,7820га (в тому числі: ділянка 1 - 0,4535га, ділянка 2 - 0,3285га), функціональне призначення якої для ведення лісогосподарського господарства та що відповідно до ст. 198 ЗК України межі обтяженої частини земельної ділянки необхідно встановити кадастровою зйомкою ( а. с. 46, т.1).

Судом також встановлено, що виконавець технічних документацій із землеустрою ФОП Беззабарний Д.І. виготовив загальний план земельного сервітуту на загальну площу 0,9120га, визначивши наступні угіддя, на які поширюється їх дія: не вкриті лісовою рослинністю на площі 0,1300га, ліс на площі 0,4535га та ліс на площі 0,3285га ( а. с. 49, т.1).

Згідно з додатковою угодою №1 від 25.10.2019 до договору про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016, змінено п.3.1 договору, відповідно до якого за право користування земельною ділянкою, щодо якої в інтересах ТОВ "Житомирський ДЕЗНУ" встановлений земельний сервітут за договором від 29.11.2016 ( йдеться про земельну ділянку площею 0,7820 га), ТОВ "Житомирський ДЕЗНУ" щороку сплачує ДП "Житомирське лісове господарство" плату в розмірі 9600,00 грн. Дана сума сплачується не пізніше 15 січня року, що наступає за роком користування земельною ділянкою (т.2, а.с.89).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до реєстру внесено запис про право земельного сервітуту (право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних) відносно частини земельної ділянки площею 0,7820 га від земельної ділянки загальною площею 573,9132 га, що розташована на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, що виникло на підставі згаданого договору про встановлення земельного сервітут (т.2, а.с.90).

За відомостями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 187961503, сформованого станом на 07.11.2019, судом встановлено факт проведення державної реєстрації змін речового права користування (сервітут), що належить ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" відповідно до додаткової угоди №1 від 25.10.2019 в частині встановленої плати за користування земельним сервітутом в розмірі 9600,00грн та збереження інших відомостей про те, що сервітуарію належить право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних на частині земельної ділянки площею 0,7820га земельної ділянки загальною площею 573,9132га (а.с.88, т.2).

Зі змісту листа Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації від 11.03.2021 № 1331/1-5/2 судом встановлено, що розпорядженням голови Житомирської ОДА від 10.02.2021 № 85 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 573,9132га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг на території Оліївської сільської ради Житомирського району на дві окремі земельні ділянки, а саме:

- площею 573,0012га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1066;

- площею 0,9120га,кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 ( а.с. 61, т.1).

За відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2807303347, сформованої станом на 22.10.2021 судом встановлено, що державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,9120га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 проведено 15.03.2021, право власності держави в особі Житомирської ОДА на неї зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2021, право постійного користування за Державним підприємством "Житомирське лісове господарство" - 15.03.2021, право користування ( безстроковий земельний сервітут) на право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних на площі 0,13 га та право користування ( строковий земельний сервітут на 49 років) на право проїзду транспортних засобів, в тому числі вантажних на площі 0,7820га - 15.03.2021. Водночас суб`єктом речового права ( земельного сервітуту) вказано Державне підприємство "Житомирське лісове господарство" (а.с. 62 на звороті, т.1).

22.02.2017 між ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" (наймодавець/відповідач) та ТОВ "Аксона-Південь" (наймач/третя особа) укладено договір найму (оренди), відповідно до пунктів 1.1-1.2 якого наймодавець зобов`язався передати, а наймач зобов`язався прийняти в тимчасове володіння та користування (найм/оренду) об`єкт нерухомого майна, а саме комплекс, загальною площею 4322,5 кв.м, який складається з: адмінбудівлі, заг. пл. 556,4 кв.м, "Е"; майстерні з прибудовою, заг. пл. 2756,2 кв.м, "К"; станції монтажно-лінійної дільниці, заг. пл. 668,30 кв.м, "Л"; виробничої будівлі, заг. пл. 290,5 кв.м, "М"; будівлі ТП, заг. пл. 51,1 кв.м "Т"; вимощення І, вимощення ІІ, огорож №1,2; воріт №3,4, що знаходяться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, буд. 12, з метою використання їх наймачем в господарській діяльності (для господарських потреб) (т.2, а.с.85-86).

Таким чином, ТОВ "Аксона-Південь" (наймач/третя особа) станом на 20.02.2017 прийняло в найм (оренду) Комплекс РНОНМ 48898218220 загальною площею 4322,5 кв.м з його складовими (вимощення І, вимощення ІІ, огорожа №1,2; ворота №3,4), які вже існували в натурі (на місцевості) станом на 19.12.2016 , тобто після укладення договору земельного сервітуту від 29.11.2016, за умовами якого сервітуарію дозволено власником земельної ділянки в особі Житомирської ОДА облаштувати земельну ділянку надану в статусі земельного сервітуту для проїзду та проходу, а також встановлювати (розміщувати) на ній споруди, необхідні для ведення господарської діяльності для прокладання та обслуговування інженерних мереж , а також на розміщення тимчасових споруд та складування будівельних матеріалів. (а.с.82, т.2 ).

Зі змісту акту Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області № 10067К15446, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт у період з 06.09.2018 до 19.09.2018 щодо ТЖДВ "ДЕЗНУ" судом встановлено, що на земельній ділянці , наданій на умовах строкового земельного сервітуту за договором від 29.11.2016, влаштовано бетонну стяжку, огорожу та змонтовано тимчасовий навіс для зберігання продукції. Як зазначено в акті перевірки даний навіс не прив`язаний до конкретної земельної ділянки та може на протязі короткого часу бути перенесеним в інше місце без знецінення (надалі - Акт перевірки № 10067К15446) (а. с. 115-117, т.2).

В Акті перевірки № 10067К15446 міститься посилання на Звіт № 26-09-2018 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта: тимчасовий навіс з металевих конструкцій літ. "Н" за адресою: Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12 ( надалі - Звіт № 26-09-2018 ) (а.с. 126, т.2).

Судом досліджено зміст Звіту № 26-09-2018, складеного на замовлення ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" та встановлено, що тимчасовий навіс з металевих конструкцій літ. "Н" має загальну площу 1700,6 кв.м, об`єм -17777 куб.м та є збірно-розбірною господарською спорудою, яка має тимчасовий характер та за своїми характерними ознаками не є об`єктом нерухомого майна, оскільки може бути демонтованою та переміщеною на інше місце без руйнації, значного знецінення та зміни цільового призначення (а. с. 126-129, т.2).

Як додатково встановлено судом, ПАТ "Житомиргаз" по газопостачанню та газифікації листом від 23.08.2013 за вих. № 5174/29 зверталось до ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" щодо приведення охоронної зони проходження газопроводу, 2 метри по обидві сторони від газопроводу , в належний до експлуатації стан, а саме викорчувати дерева. Підставою для цього , як доводить зміст листа, стали обставини будівництва газопроводу до товариства , за яких не були дотримані умови п. 4.14 ДБН В.2.5-20-2001, де зазначено, що мінімальна відстань в просвіті по горизонталі від газопроводу до стовбурів окремих дерев слід приймати не менше 1,5 м, а до стовбурів першого ряду лісних масивів не менше 2 м. Саме тому, дерева підлягали викорчуванню задля недопущення аварійної ситуації, пов`язаної з падінням дерев та гілля на газопровід ( а.с. 138, т.2).

У матеріалах справи міститься копія повторного звернення ТОВ "Житомирський ДЕЗНУ" до ДП "Житомирське лісове господарство" від 20.02.2017 вих.№10 щодо сприяння у вирішенні питання стосовно виконання ТОВ "Житомирський ДЕЗНУ" вимог листа ПАТ "Житомиргаз" №5174/29 від 23.08.2013 стосовно термінового виконання вирубки дерев лісового масиву з метою забезпечення охоронної зони проходження газопроводу та недопущення аварійної ситуації, пов`язаної з падінням дерев та гілля на газопровід. У цьому листі також повідомлено, що під час візуального огляду вказаних дерев виявлено факти захворювання деревинної більшості дерев, що призвело до їх засихання (а.с.137, т.2 ).

За наявними у справі доказами судом також встановлено, що постійним лісокористувачем ДП «Житомирське лісове господарство» у 2018 році виявлено незаконну вирубку лісу на земельній ділянці, що знаходилась у користуванні ТДВ «Житомирський ДЕЗНУ», яку здійснило ТОВ «Аскона-Південь» ( третя особа у цій справі), про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2018 № 201731, а заподіювачем шкоди добровільно сплачено суму в розмірі 82583,48грн (а.с.71-78, т.1).

Зі змісту відомості обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту у кварталі №63 виділ 15 площа - га ( тобто не визначена) від 02.07.2018 судом встановлено, що на місці незаконної вирубки виявлено 49 сироростучих пнів та 95 сухостійних пнів, без визначення порід дерев та без їх ідентифікації, зокрема, чи були це дерева із загальної кількості 415 шт., які були промарковані пластиковими бірками №№ 0119990000-0119990414 станом на дату укладення договору земельного сервітуту від 29.11.2016 року ( а.с. 78, т.1).

Судом також встановлено у період з 12.07.2018 по 15.07.2018 Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання ТОВ "Аскона-Південь" ( третя особа у цій справі) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання , відтворення і охорони природних ресурсів , за наслідками якого складено Акт № 222 (надалі - Акт № 222) ( а. с. 80, т.1).

Зі змісту Акту № 222 судом встановлено, що представникам Державної екологічної інспекції у Житомирській області ТОВ "Аскона-Південь" ( третя особа у цій справі) були надані договори про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 та від 29.11.2016, договір найму (оренди) від 22.02.2017 та інші документи. Будь-яких порушень чинного земельного та лісового господарства третьою особою представниками державного контролюючого органу не зафіксовано, а лише констатовано, що загальна площа земельного сервітуту складає 0,9120га , а його правокористувачем є ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" (а. с. 81, т.1).

Судом також встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки складено акт № 537-ДК/916/АП/09/01/-18 від 03.08.2018 щодо ТОВ "Аскона-Південь" (надалі - Акт Держгеокадастру) ( а. с. 130, т.2).

Зі змісту Акту Держгеокадастру встановлено, що представникам державного органу ТОВ "Аскона-Південь", як суб`єктом перевірки, були надані, зокрема, договори земельних сервітутів від 17.08.15р. та від 29.11.16р., за умовами яких було встановлено, що на час перевірки земельні ділянки, відносно яких встановлений земельний сервітут загальною площею 0,9120га використовуються відповідно до умов вказаних договорів ( а.с. 130 на звороті , т.2).

Також судом встановлено, що 25.08.2020 Державною екологічною інспекцією Поліського округу було складено акт № 387 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду ( контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання , відтворення і охорони природних ресурсів щодо ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" ( надалі - Акт Екологічної інспекції ) ( а.с. 131, т.2).

Зі змісту Акту Екологічної інспекції судом встановлено, що представникам державного органу ТДВ " Житомирський ДЕЗНУ, як суб`єктом перевірки, були надані, зокрема, договори земельних сервітутів від 17.08.15р. та від 29.11.16р., за умовами яких було встановлено, що загальна площа земельного сервітуту складає 0,9120га та що відповідно до договірних умов земельна ділянка площею 0,4585га облаштована для проїзду бетонною стяжкою, на якій встановлений навіс для зберігання продукції.

Зі змісту Акту Екологічної інспекції судом також встановлено, що під час проведення робіт з влаштування бетонної стяжки, В.о. директора ТОВ "Аскона-Південь" Марченком П.В. 20.07.18р. було зрізано дерева у виділі 15 квартал 63 Богунського лісництва ДП "Житомирське лісове господарство", за що посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Також за змістом Звіту № 26-09-2018, представниками державного органу встановлено, що навіс з металевих конструкцій є збірно-розбірною господарською спорудою , яка має тимчасовий характер.

Також зі змісту Акту Екологічної інспекції судом встановлено, що на момент перевірки на площі 0,4535 га у виділі 15 квартал 63 Богунського лісництва ДП "Житомирське лісове господарство" розташовані лісові насадження, рубки не проводяться. У частині форми Акту Екологічної інспекції "Опис виявлених порушень вимог законодавства" будь-які факти виявлених порушень не зафіксовані ( а.с. 136 , т.2).

Таким чином, станом на дату складання Акту Екологічної інспекції - 25.08.2020, державним контролюючим органом не встановлювались обставини вирубки 144 дерев за виявленими у 2018 році лісовою охороною ДП "Житомирське лісове господарство" 49 сироростучими пнями та 95 сухостійними пнями , в тому числі із визначенням порід дерев та їх ідентифікацією, зокрема, чи були це дерева із загальної кількості 415 шт., які були промарковані пластиковими бірками №№ 0119990000-0119990414 станом на дату укладення договору земельного сервітуту від 29.11.2016 року. Судом також достовірно не встановлено, що всі 415 промаркованих бірками дерев зростали виключно в межах земельного сервітуту на площі 0,4535 га.

Не встановлено судом також і тієї обставини, що виявлені лісовою охороною ДП "Житомирське лісове господарство" у 2018 році 95 сухостійних пнів не належали саме до тих дерев, про засихання внаслідок захворювання яких йшлося у листі ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" до ДП "Житомирське лісове господарство" від 20.02.2017 вих.№10 щодо сприяння у вирішенні питання стосовно виконання ТОВ "Житомирський ДЕЗНУ" вимог листа ПАТ "Житомиргаз" №5174/29 від 23.08.2013 про приведення охоронної зони газопроводу у просвіті по горизонталі по 2 метри по обидві сторони (а.с.137, т.2 ).

Прокурор, стверджуючи у позові про те, що земельні сервітути ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" фактично передав ТОВ "Аскона-Південь", яке здійснює свою господарську діяльність як на суміжних земельних ділянках, так і на земельній ділянці лісового фонду, на яку встановлений сервітут, та що саме це товариство (третя особа у справі) збудувало монолітну бетонну конструкцію та складське приміщення, де зберігається продукція, встановило навіс, огорожу, доводив, що ця обставина підтверджується висновком судового експерта № 2373/19-25/1676/1677/1678/21-25 від 16.07.2021, який складено за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12018060170000713( надалі - Висновок будівельної експертизи від 16.07.21р.) ( а с. 5, 95 -111 т.1).

Судом встановлено, що кримінальне провадження № 12018060170000713 зареєстроване 16.08.2018 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 за фактом незаконного та самоправного заволодіння ТОВ "Аскона-Південь" та ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" земельними ділянками лісового фонду державної форми власності, що перебувають у постійному користуванні ДП "Житомирське лісове господарство" на території Кам`янської сільської ради, в с. Довжик, Житомирського району, що призвело до фактичного вилучення земель із вказаної категорії ( а с. 115, т.1).

Судом досліджено Висновок будівельної експертизи від 16.07.21р. в порядку ст.ст. 209-210 ГПК України ( а. с. 95 -111 т.1).

У дослідницькій частині Висновку будівельної експертизи від 16.07.21р. судовим експертом зазначено, що об`єктами дослідження є будівлі і споруди, які розміщені на земельних ділянках наданих ТДВ "ДЕЗНУ" на правах земельного сервітуту із земель лісового фонду, та що межі таких земель визначено згідно технічної документації із землеустрою (надалі - землі сервітуту загальною площею 0,9120га). На землях сервітуту знаходяться: навіс "Н", частина вимощення "І", частина вимощення "ІІ", частина воріт №3, частина огорожі №1. Судовим експертом зазначено, що в наданих на дослідження матеріалах відсутні дані щодо того, де розміщені огорожа №2 та ворота №4, тому неможливо ідентифікувати ці об`єкти.

У відповідях на питання Висновку будівельної експертизи від 16.07.21р. судовим експертом викладено наступні висновки: будівлю навісу "Н" можна віднести до будівель ІІ групи капітальності, оскільки останній має ознаки об`єкта нерухомого майна; оскільки інформація про влаштування фундаментів під споруди огородження № 1 та ворота № 3 не надана, неможливо встановити чи можливе переміщення даних об`єктів без їх знецінення; вимощення І та ІІ є елементами благоустрою , а отже на можуть бути віднесені до категорії "об`єкт нерухомого майна" ( а. с. 111, т.1).

Як встановив суд, Висновок будівельної експертизи від 16.07.21р. складено після формування земельної ділянки загальною площею 0,9120га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 як об`єкта цивільних прав та її державної реєстрації 15.03.2021, та що така земельна ділянка сформована за рахунок земель сервітуту на площі 0,1300га (угіддя - не вкриті лісовою рослинністю), на площі 0,4535га (угіддя - ліс) та на площі 0,3285га ( угіддя-ліс).

Водночас судом достовірно не встановлено як з дослідницької частини, так і частини відповідей на питання Висновку будівельної експертизи від 16.07.21р. в межах яких із трьох площ земель сервітуту розташовані зазначені будівлі ( в статусі такої визначено навіс "Н") та споруди ( в статусі таких визначено огородження № 1, ворота № 3, вимощення І та ІІ), оскільки, як встановив суд, останні мають свою площу та конфігурацію на місцевості (в натурі) відносно меж суміжної земельної ділянки площею 0,9552га, кадастровий номер 1822083200:06:001:0879, яка на праві власності належить ТДВ "ДЕЗНУ".

Окрім того, як достовірно встановлено судом, землі сервітуту на площі 0,1300га (угіддя - не вкриті лісовою рослинністю) надані ТДВ "ДЕЗНУ" на умовах постійного користування та виключно на право проїзду на транспортних засобах, в тому числі, вантажних, а землі на площі 0,4535га (угіддя - ліс) та на площі 0,3285га ( угіддя-ліс) на умовах строковості - 49 років та з обов`язковим їх поверненням володільцю в попередньому стані який існував станом на 29.11.2016 та на право як проїзду на транспортних засобах, в тому числі, вантажних, так і на право встановлювати (розміщувати) в їх межах споруди, необхідні для ведення господарської діяльності , а саме: для прокладання та обслуговування інженерних мереж та розміщення тимчасових споруд для складування будівельних матеріалів.

Як доводив відповідач ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" надання земельного сервітуту відносно двох земельних ділянок площею 0,3285 га та 0,4535 га (загальна площа - 0,7820га) з метою об`єднання з іншою земельною ділянкою площею 0,1300га, щодо якої вже існував земельний сервітут та для задоволення потреб сервітуарія у більш ефективному використанні та обслуговуванні власної (суміжної) земельної ділянки, розташованих на ній споруд та обслуговуванні технічних комунікацій, - є цілком законним, відповідає нормативному регулюванню і відсутні факти унеможливлення використання земельної ділянки за цільовим призначенням (а. с. 198, т.1).

На виконання вимог ухвали суду від 05.04.22р. Житомирським відділенням КНДІСЕ надано засвідчену копію висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 2374/19-25/2441.../2448/21-25 від 17.11.21р. у кримінальному провадженні №12018060170000713 ( надалі - Висновок земельної експертизи від 17.11.21р.) ( а с. 241-254, т.2).

Судом досліджено Висновок земельної експертизи від 17.11.21р. в порядку ст.ст. 209-210 ГПК України ( а. с. 241 -254т.1).

У дослідницькій частині Висновку земельної експертизи від 17.11.21р. зазначено, що об`єктом дослідження є земельна ділянка розташована за адресою: Житомирська область, с. Довжик, вул. Нескорених, 12 та що її натурне обстеження відбулося 06.04.2021 у присутності представника ТОВ "Аскона-Південь" ( а. с. 244, т.2).

Зі змісту дослідницької частини Висновку земельної експертизи від 17.11.21р. судом встановлено, що провівши відповідні розрахунки судовий експерт встановив параметри земельних ділянок наданих ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" на правах земельного сервітуту із земель лісового фонду (площу та конфігурацію) по фактичному користуванню та що загальна площа досліджуваних земельних ділянок переданих на правах земельного сервітуту становить 0,8257га (а.с. 245, т.2).

Також у Висновку земельної експертизи від 17.11.21р. зазначено, що в межах земельних ділянок наданих ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" на правах земельного сервітуту знаходяться: навіс "Н", частина вимощення "І", частина вимощення "ІІ", частина воріт № 3 та частина огорожі № 1 ( а. с. 246 , т.2).

На виконання вимог ухвали суду від 17.05.22р. Житомирським відділенням КНДІСЕ надано засвідчену копію висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 2375/19-25 від 27.05.21р. у кримінальному провадженні №12018060170000713 ( надалі - Висновок екологічної експертизи від 27.05.21р.) ( а с. 25 -34, т.3).

Судом досліджено Висновок екологічної експертизи від 27.05.21р. в порядку ст.ст. 209-210 ГПК України ( а. с. 25 -34, т.3).

У Висновку екологічної експертизи від 27.05.21р. судовим експертом вкотре зафіксовано, що:

- за фактом самовільної рубки дерев на земельних ділянках, щодо яких укладено договір сервітуту, працівниками лісової охорони ДП "Житомирське лісове господарство" складено протокол про адміністративне правопорушення від 004.07.2018 та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 09.07.2018 відносно В.о. директора ТОВ "Аскона-Південь" по факту самовільної рубки дерев в кількості 144 шт. Шкоду по факту самовільної рубки дерев в сумі 82274грн відшкодовано від імені Марченка П.В.;

- передані ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" земельні ділянки лісового фонду використовуються товариством згідно умов договорів земельного сервітуту від 17.08.2015 та від 29.11.2016;

- матеріалами перевірки ГУ Держгеокастру у Житомирській області від 29.06.2017 та від 03.08.2018 підтверджено, що на земельних ділянках побудовані комунікації газопостачання та влаштовано замощення ( а. с. 34, т.3).

Прокурор на підставі встановлених обставин просив позов задовольнити , представник Житомирської ОДА підтримала процесуальну позицію про те, що позивач не підтримує позов прокурора, представник відповідача ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" та третьої особи ТОВ "Аскона-Південь" просив у позові відмовити за безпідставністю.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 395 ЦК України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Згідно зі ст. 401 ЦК Україні право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст.404 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Статтею 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно з приписами ст. 99 ЗК України в редакції, що діяла станом на дати укладення договорів земельного сервітуту 17.08.15р. та на 29.11.16р. власники або землекористувачі земельних ділянок могли вимагати встановлення земельного сервітуту на :

- право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (п.б) ;

- право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд (п. ж);

- інші земельні сервітути ( п.3).

Таким чином, в силу закону перелік земельних сервітутів не є вичерпним.

Відповідно до статті 100 ЗК України, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Визначальною умовою встановлення сервітуту є те, що це відбувається лише в разі неможливості для власника нерухомості задовольнити свої потреби іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

При цьому така умова набуває особливого змісту у випадку, коли сервітут встановлюється за домовленістю сторін: тоді визначення можливості чи не можливості задовольнити свої потреби іншим шляхом залежить саме від волевиявлення сторін та знаходиться безпосередньо у їх компетенції (на відміну, наприклад, від випадку, коли сервітут встановлюється за рішенням суду), що обумовлено самою правовою природою сервітуту в залежності від способу його встановлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17 звертає увагу, що належність сервітуту юридичній особі не означає, що право користування чужим майном належить цій юридичній особі виключно в особі її виконавчого чи іншого органу. Юридична особа, якій належить сервітут, може користуватися чужим майном так само, як ним звичайно користувався би власник, з урахуванням обсягу прав щодо користування, визначеного сервітутом. Так, якщо змістом сервітуту є право проїзду через частину чужої земельної ділянки, то юридична особа, якій належить сервітут, може здійснювати своє право для проїзду членів виконавчого та інших органів юридичної особи, зокрема її членів, для проїзду працівників юридичної особи, відвідувачів юридичної особи, зокрема її контрагентів (які, наприклад, поставляють продукти, будівельні матеріали, здійснюють ремонт майна юридичної особи чи будівництво, здійснюють обслуговування комунікацій) тощо. Тому встановлення сервітуту для проїзду юридичної особи та її членів не означає, що сервітут належить одночасно і юридичній особі, і членам цієї юридичної особи як фізичним або юридичним особам. Натомість єдиним суб`єктом сервітуту є юридична особа, а не її члени.

Судом достовірно встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,9120га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 сформована за рахунок земель сервітуту на площі 0,1300га (угіддя - не вкриті лісовою рослинністю), на площі 0,4535га (угіддя - ліс) та на площі 0,3285га ( угіддя-ліс).

Встановлено також судом, що землі сервітуту на площі 0,1300га (угіддя - не вкриті лісовою рослинністю) надані ТДВ "ДЕЗНУ" на умовах постійного користування та виключно на право проїзду на транспортних засобах, в тому числі, вантажних, а землі на площі 0,4535га (угіддя - ліс) та на площі 0,3285га ( угіддя-ліс) на умовах строковості - 49 років та з обов`язковим їх поверненням володільцю в попередньому стані який існував станом на 29.11.2016 та на право як проїзду на транспортних засобах, в тому числі, вантажних, так і на право встановлювати (розміщувати) в їх межах споруди, необхідні для ведення господарської діяльності , а саме: для прокладання та обслуговування інженерних мереж та розміщення тимчасових споруд для складування будівельних матеріалів.

Встановлено також судом, що суміжною з земельною ділянкою загальною площею 0,9120га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065 є земельна ділянка площею 0,9552га, кадастровий номер 1822083200:06:001:0879, яка на праві власності належить ТДВ "ДЕЗНУ".

Встановлено судом також, що в межах земельної ділянки загальною площею 0,9120га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065, яка сформована за рахунок земель, наданих ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" на правах земельного сервітуту знаходяться: навіс "Н", частина вимощення "І", частина вимощення "ІІ", частина воріт № 3 та частина огорожі № 1 ( а. с. 246 , т.2).

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

Судом достовірно встановлено, що складовими належного ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" на праві приватної власності Комплексу РНОНМ 48898218220 загальною площею 4322,5 кв.м є: адмінбудівля, заг. пл. 556,4 кв.м, "Е"; майстерня з прибудовою, заг. пл. 2756,2 кв.м, "К"; станція монтажно-лінійної дільниці, заг. пл. 668,30 кв.м, "Л"; виробнича будівля, заг. пл. 290,5 кв.м, "М"; будівля ТП, заг. пл. 51,1 кв.м "Т"; вимощення І, вимощення ІІ, огорожа №1,2; ворота №3,4 (т.2 а.с.82).

Загальну площу Комплексу РНОНМ 48898218220 - 4322,5 кв.м та його складові визначено станом на 19.12.2016. Навіс "Н" не є складовою об`єкта нерухомого майна та є тимчасовою спорудою, аналогічно як і огорожа №1,2 та ворота № 3,4 , тимчасовими є ті частини вимощення І та ІІ, які фактично розміщені на землях наданих на умовах строкового земельного сервітуту, оскільки вимощення влаштоване на площі 0,1300га (угіддя - не вкриті лісовою рослинністю) надані ТДВ "ДЕЗНУ" на умовах постійного користування для проїзду на транспортному засобі, в тому числі вантажному.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 406 Цивільного кодексу України, сервітут припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;

2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;

3) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;

5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;

6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Також, за приписами ч. ч. 2-4 ст. 406 Цивільного кодексу України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.102 ЗК України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

а) поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

в) рішення суду про скасування земельного сервітуту;

г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

а) припинення підстав його встановлення;

б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ЗК України земельний сервітут може переходити до інших осіб разом з об`єктом, для розміщення якого він встановлений, або у випадках, визначених пунктами "а", "б", "г", "ґ", "д", "е" статті 99 цього Кодексу, - у разі переходу права власності, користування земельною ділянкою, для доступу, обслуговування та провадження іншої діяльності, щодо якої він був встановлений.

Отже, земельний сервітут встановлюється відносно певного об`єкта і не залежить від власника цього об`єкта, оскільки його дія зберігається у разі переходу до іншої особи прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено (частина перша статті 401, частина шоста статті 403 ЦК України, частина перша статті 101 ЗК України). Наведене узгоджується із висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеними в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 712/7931/16-ц.

Прокурор не довів, що існування встановленого земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням, у зв`язку з чим відсутні підстави для припинення сервітуту.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідач порушує умови користування сервітутом.

Щодо достовірності таких засобів доказування як Висновок будівельної експертизи від 16.07.21р. (наданий прокурором) , Висновок екологічної експертизи від 27.05.21р. та Висновок земельної експертизи від 17.11.21р. ( надані Житомирським відділенням КНДІСЕ на виконання вимог ухвал суду від 05.04.22р. та від 17.05.22р.), які складені у кримінальному провадженні №12018060170000713.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК).

Докази, які можуть бути враховані судом, повинні відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК).

Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (частини 1, 2 ст.77 ГПК).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

Відповідно до частин 1, 2 ст.222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст.222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.

Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18).

В матеріалах справи, як правильно зазначає представник ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" та ТОВ "Аскона-Південь" відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № №12018060170000713 (зокрема, на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до господарського суду) або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені.

Не є допустимими також докази, отримані на вимоги ухвали суду з матеріалів кримінального провадження, якщо не була отримана згода на розголошення відомостей досудового розслідування ( відповідну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18).

З врахуванням викладеного, Висновок будівельної експертизи від 16.07.21р., Висновок екологічної експертизи від 27.05.21р. та Висновок земельної експертизи від 17.11.21р., які складені у кримінальному провадженні №12018060170000713 , не приймаються судом як допустимі засоби доказування. Водночас обставини справи встановлено за іншими належними та достовірними засобами доказування , які у своїй сукупності є достатніми для висновку суду про безпідставність позову прокурора.

Щодо підстав процесуального представництва прокурором інтересів держави в особі Житомирської ОДА.

Відповідно до усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанови від 26.06.19р. у справі № 587/430/16-ц, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, прокурор має встановити: (а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу, та залежно від установленого - коло відповідачів ( постанови від 28.09.22р. № 483/448/20, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).

Прокурор визначив Житомирську ОДА як суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом інтересів держави у відносинах , що виникли між постійним земле - та лісокористувачем ДП "Житомирське лісове господарство" та ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ" у зв`язку з використанням останнім земельної ділянки лісогосподарського призначення на умовах земельних сервітутів, встановлених договорами земельних сервітутів від 17.8.2015 та від 29.11.2016.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України).

Обсяг прав землекористувачів визначено в статті 95 Земельного кодексу України, якою передбачено, зокрема право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.

У постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17 зазначено, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій".

Аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21).

У постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 917/1550/21 вказано, що положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу право розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, у тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

У мотивувальній частині Рішення КСУ від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) надано наступне тлумачення: суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати тощо.

Як вже мотивовано судом, з посиланням на ч. 2 ст. 102 ЗК України та ч.4 ст. 406 ЦК України, коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку саме на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут.

Судом достовірно встановлено, що земельна ділянка загальною площею 574,2801, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174, як об`єкт нерухомого майна, зареєстрована на праві державної форми власності 03.07.2015 за Державою Україна в особі Житомирської ОДА та на праві постійного користування за ДП "Житомирське лісове господарство" також 03.07.2015 ( а.с. 56-57, т.1).

Встановлено судом також, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 08.08.2014 здійснено поділ земельної ділянки площею 574,2801га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0174, із якої утворено земельну ділянку площею 573,9132 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846, державну реєстрацію якої проведено 16.11.2015, право власності держави в особі Житомирської ОДА на неї зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, а право постійного користування за Державним підприємством "Житомирське лісове господарство" - 25.04.2016 (а.с. 55, 58-60, т.1).

В подальшому, як встановлено судом, внаслідок поділу земельної ділянки площею 573,9132 га, кадастровий номер 1822083200:05:000:0846 утворено земельну ділянку площею 0,9120га, кадастровий номер 1822083200:05:000:1065, державну реєстрацію якої проведено 15.03.2021, право власності держави в особі Житомирської ОДА на неї зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2021, право постійного користування за Державним підприємством "Житомирське лісове господарство" - 15.03.2021 (а.с. 62 на звороті, т.1).

Судом достовірно встановлено, що договір про встановлення земельного сервітуту від 17.07.2015 укладено на підставі розпорядження голови Житомирської ОДА № 181 від 18.06.2015 із змінами, внесеними розпорядженням голови Житомирської ОДА від 17.08.2015 № 253 "Про внесення змін до розпорядження ..." , а договір про встановлення земельного сервітуту від 29.11.2016 на підставі розпорядженням голови Житомирської ОДА від 30.05.2016 № 150 ( а. с. 44-45, 64 т.1).

Таким чином, Житомирська ОДА є належним позивачем за позовом прокурора.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VІІ, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Судом встановлено дотримання прокурором вимог статті 23 Закону № 1697-VІІ, щодо звернення до Житомирської ОДА.

Як вже посилався суд на позицію Великої Палати Верховного Суду прокурор, у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, має також обрати ефективний спосіб захисту порушеного права чи інтересу, та залежно від установленого - визначити коло відповідачів (постанови від 28.09.22р. № 483/448/20, від 05.07.23р. у справі № 912/2797/21).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Прокурор визначив відповідачем ТДВ "Житомирський ДЕЗНУ", яке, за доводами позову, порушує умови договорів про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2015 та від 29.11.2016 як сервітуарій. Однак , як встановив суд, доводи позову прокурора не підтвердилася , що має наслідком відмову у позові за безпідставністю. У цьому випадку юридичного значення не має чи є ефективним обраний спосіб захисту порушеного права чи законного інтересу держави, оскільки першочергово суд має встановити факт їх порушення відповідачем. У цій справі йдеться про обов`язок прокурора довести факт унеможливлення використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням. Однак такий за приписами ст. 73-76 ГПК України не виконано.

До викладеного, суд, в контексті встановлених обставин оплатності земельних сервітутів, вважає за доцільне навести правову позицію Великої Палати Верховного Суду , викладену у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17 щодо доводів учасника справи про те, що встановлення сервітуту, наслідком якого є зміна режиму використання земельної ділянки в частині, на яку встановлюється сервітут, неминуче призводить до заподіяння збитків її власнику у вигляді зменшення вартості земельної ділянки та/або зниження ступеня прибутковості здійснюваної діяльності, що, безумовно, потрібно враховувати при визначенні плати за встановлення сервітуту, є такими що підлягають доведенню як юридичні факти. Попри те, що у позові прокурора відсутні доводи про те, що розмір плати за використання земель лісогосподарського призначення на умовах земельного сервітуту є недостатнім, суд вважає наведені висновки Великої Палати Верховного Суду застосовними у цій справі, оскільки прокурор фактично доводить, що земельна ділянка, на яку встановлено сервітути знаходиться у кварталі 63 виділ 15 Богунського лісництва лісові насадження у якому віднесені до лісопаркової частини лісів зелених зон, на якій зростають насадження дуба, сосни, берези тощо віком 56 років (станом на 2009 рік). Доводить прокурор, з посиланням на п.п. 4 та 6 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливих захисних лісових ділянок, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2007 лісопаркова частина лісів зелених зон віднесена до реакреаційно-оздоровчих лісів та що внаслідок установлення воріт та паркану, доступ до земельної ділянки обмежено, чим порушено вимоги ст.ст. 23, 66 Лісового кодексу України та ст. 38 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища", що , в свою чергу, унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням, а саме для потреб лісового господарства із функціями реакраційно-оздоровчих лісів. Суд вкотре наголошує, що такі доводи належними засобами доказування не підтверджено, так само як і не підтверджено, що землі сервітуту на площі 0,1300га (угіддя - не вкриті лісовою рослинністю), землі сервітуту на площі 0,4535га (угіддя - ліс) та на площі 0,3285га ( угіддя-ліс) належать до земель рекреаційного призначення як самостійної категорії земель згідно з приписами ст.ст. 19 та 50 ЗК України, та які повинні були використовуватися для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, а не для ведення господарської діяльності , в тому числі, діяльності з ведення лісового господарства. Так, суд приймає до уваги, що згідно зі статтею 101 ЗК України власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. Таким чином, власник земельної ділянки має можливість обрати ефективні способи відновлення порушеного права, у разі якщо встановленням земельного сервітуту земельній ділянці завдано збитків або вимагати перегляду плати за використання земельного сервітуту, якщо її розмір не є економічно обґрунтованим.

На підставі викладених мотивів у позові суд відмовив.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду з цим позовом Житомирською обласною прокуратурою за три позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 6810,00грн згідно платіжного доручення № 2184 від 19.10.2021 (а.с. 128, т.1).

У зв`язку з відмовою прокурору у позові судовий збір покладається на Житомирську обласну прокуратуру за правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.08.23

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - 3 прок. обл. та Житом. окружній прок. (рек.) + на ел. адресу: jmpzpost@zhit.gp.gov.ua та prokzt@zhit.gp.gov.ua.

4- позивачу Житом. ОДА (рек.) + на ел. адресу: oda@oda.zt.gov.ua

5 - відповідачу ТОВ "ЖДЕЗНУ" (рек.) + на ел. адресу: med05418804@gmail.com та на ел. адресу адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_1

6 - третій особі Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (рек.) + на ел. адресу: info@e- forest.gov.ua

7- третій особі ТОВ Аскона-Південь" (рек.) на ел. адресу адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_1

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення01.08.2023
Оприлюднено14.08.2023
Номер документу112784260
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про земельні сервітути

Судовий реєстр по справі —906/1129/21

Постанова від 14.08.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 13.08.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 17.06.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Рішення від 30.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Ухвала від 30.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Ухвала від 22.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Ухвала від 18.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Ухвала від 19.03.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

Постанова від 21.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Ухвала від 24.01.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Машевська О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні