Рішення

від 07.08.2023 по справі 131/543/23

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/543/23

Провадження № 2/131/264/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судового засіданні Чех Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів,

учасники: прокурор Гайсинської окружної прокуратури Романова Л.М., представник позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Самохвалова К.В., представник відповідача адвокат Гончар О.І.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до суду із вказаним позовом. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області - головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Лісовим Д.О. 17 листопада 2021 року складено протокол № 014275 про адміністративне правопорушення, згідно якого 17 листопада 2021 року, о 14:28 год., ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою заборонених знарядь лову - однієї сітки, здійснив на ставку «Кар`єрний», поблизу урочища «Дашівська дача», Гайсинського району Вінницької області, вилов риби, а саме: товстолоба в кількості 4 штуки, коропа в кількості 4 штуки, чим заподіяв шкоду державі.

Розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби становить 29376 грн.

Постановою Іллінецького районного суду від 17 січня 2022 року (справа №131/1341/21) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн. Постанова не оскаржувалася та набула законної сили 28 лютого 2022 року.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, загальна сума заподіяної відповідачем шкоди внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів становить 29376,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 15 серпня 2022 року за вихідним номером №2376/22 ДЕІ у Вінницькій області було направлено на адресу ОСОБА_1 претензію про необхідність відшкодування заподіяної державі шкоди у сумі 29376,00 грн, однак кошти відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

У зв`язку із зазначеним, керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області шкоду заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів у розмірі 29376,00 грн а також 2684,00 грн сплаченого позивачем судового збору.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що не зважаючи на тривалий час з моменту заподіяння шкоди, вищевказаний суб`єкт владних повноважень жодних заходів представницького характеру не вживав, вказане свідчить про бездіяльність органу та його пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави.

19 червня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гончар О.І. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Так, у позовній заяві зазначено, що став «Кар`єрний» поблизу урочища «Дашівська дача» знаходиться в Гайсинському районі Вінницької області, однак цей став знаходиться у Вінницькому районі, Іллінецька ТГ, Вінницької області поблизу с. Василівка.

Ставок площею 7,5 га, про який йде мова в позовній заяві, входить до 32 кварталу та знаходиться на земельній ділянці площею 839,2630 га, кадастровий номер 0521281200:01:000:0394, і на сьогодні належить на праві постійного користування Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України». Таким чином, інтереси держави в особі державної екологічної інспекції у Вінницькій області відсутні, а наявні інтереси Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», а згідно позиції ВС України, прокуратура не має підстав для представництва держави в особі державного підприємства.

Крім того, оскільки ставок знаходиться на території Іллінецької ТГ, представництво Гайсинської окружної прокуратури є необгрунтованим.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 на час обставин, зазначених у позовній заяві, працював у філії «Дашівське ДЛГ», на сьогоднішній день філії «Дашівське ДЛГ «ДСГП «Ліси України» та виконував завдання щодо розведення та вилову риби у водоймах, що знаходяться у користуванні підприємства.

Щодо розрахунку шкоди вилову водних біоресурсів - коропа, то такого виду риби у Додатку 1 до постанови КМ України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» немає.

27 червня 2023 року представник позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Самохвалова К.В. подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства, зокрема, щодо охорони, використання та відтворення водних біоресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу передбачена ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», де вказано, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення Інспекції надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративного стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; тощо.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є державним органом, до компетенції якого віднесено звернення із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів.

Щодо розрахунку шкоди, то відповідно до протоколу №014273 від 17 листопада 2021 року, було використано Додаток 1 Такс, згідно яких сазан - він же звичайний короп - вид прісноводних риб класу променеподібні, ряд коропоподібних, сімейства коропових, роду коропи.

Інформуючи громадськість про нові Такси, Вінницький рибоохоронний патруль на своєму сайті також зазначає, що водні біоресурси сазан (короп) - оцінка збитків 706,00 грн.

29 червня 2023 року керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що аргументи відповідача щодо відсутності інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та наявності інтересів Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема громадянами України, порядку та умов здійснення промислового, любительського спортивного, наукового рибальства на водних об`єктах України здійснюється Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами.

Згідно з пп. 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Таким чином, саме Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Той факт, що незаконний вилов риби завдає шкоди довкіллю, порушує встановлений законодавством порядок охорони навколишнього природного середовища, порушує інтереси держави, є обґрунтовані та достатні підстави для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів, а тому звернення прокурором до суду про стягнення коштів є обгрунтованим.

Зазначене є підставою для захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області шляхом пред`явлення відповідного позову.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких вказано у ст. 15 цього Закону (у тому числі посада першого заступника керівника обласної прокуратури).

При цьому прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, Гайсинською окружною прокуратурою в позовній заяві доведено наявність підстав для представництва інтересів держави, саме: в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, а не інших органів.

Позовну заяву про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів до відповідача ОСОБА_1 Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області пред`явлено в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, а не державного підприємства, про що зазначено та обґрунтовано в даній позовній заяві, а тому твердження щодо представництва інтересів державного підприємства безпідставні.

Також окружною прокуратурою дотримано вимог законодавства щодо підсудності спору та, у відповідності до ст. 27 ЦПК України, подано позов саме до Іллінецького районного суду Вінницької області, оскільки відповідач по справі зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, окружною прокуратурою взято до уваги та зазначено в позовних вимогах про стягнення зі ОСОБА_1 шкоди саме на рахунок Іллінецької ОТГ Вінницького району Вінницької області.

Прокурор Романова Л.М. та представник позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Самохвалова К.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовільнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник відповідача - адвокат Гончар О.І. у судовому засіданні позовних вимог не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Встановлюючи наявність підстав для представництва в суді прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема громадянами України, порядку та умов здійснення промислового, любительського спортивного, наукового рибальства на водних об`єктах України здійснюється Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами.

Згідно з п.п. 8 п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Відповідно до п. 7 Положення, Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені у встановленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, ДЕІ у Вінницькій області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Пунктом 10 вказаного Положення визначено, що інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Таким чином, саме Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Так, у постанові від 16.04.2019 (справа № 910/3486/18) Верховний Суд дійшов до висновку, що нездійснення суб`єктом владних повноважень упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом є підставою для подання прокурором до суду позову в інтересах держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на вказане, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 (справа № 926/1111/15), 13.11.2018 (справа № 910/2989/18), 17.01.2019 (справа 923/241/18), 21.01.2019 (справа № 909/516/18), погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких вказано у ст. 15 цього Закону (у тому числі посада першого заступника керівника обласної прокуратури).

При цьому прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Так, судом встановлено, шо в постанові про притягнення ОСОБА_1 , яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення: став «Кар`єрний» поблизу Урочища «Дашівська дача» Гайсинського району Вінницької (а.с.21-24).

З матеріалів справи вбачається, що судовий збір за звернення до суду з даним позовом було сплачено Вінницькою обласною прокуратурою (а.с.29).

Разом з тим судом встановлено, що відповідно до повідомлення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 11 квітня 2023 року № 2622-23 на запит Гайсинської окружної прокуратури, інспекція не зверталась та у майбутньому не планує звертатися до суду з позовом щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів ОСОБА_1 судовому порядку не вживались та не планувались вживатись через недостатність коштів, необхідних для сплати судового збору за пред`явлення позову. Також Інспекція не заперечувала щодо звернення Гайсинською прокуратурою до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення зі ОСОБА_1 збитків, завданих незаконним виловом цінних видів водних біоресурсів у сумі 29376 грн (а.с. 26,27).

Отже, оскільки суб`єкт владних повноважень, який виконує відповідні функції у спірних правовідносинах і має право на подання до суду позовної заяви про відшкодування шкоди, не вжив відповідних заходів для захисту інтересів держави і не звернувся до суду в розумний строк після того, як прокуратура розпочала перевірку з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, прокурор попередньо повідомив суб`єкта владних повноважень про намір звернутися до суду, прокурор має право на звернення до суду з цим позовом з метою захисту інтересів держави.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Так, зокрема, судом встановлено, що 17 листопада 2021 року головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Лісовим Д.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за № 014275

У відповідності до змісту даного протоколу, ОСОБА_1 17 листопада 2021 року, о 14:28 год., за допомогою заборонених знарядь лову - однієї сітки, здійснив на ставку «Кар`єрний», поблизу урочища «Дашівська дача», Гайсинського району Вінницької області, вилов риби, а саме: товстолоба в кількості 4 штуки, коропа в кількості 4 штуки, чим заподіяв шкоду державі (а.с. 18).

Згідно розрахунку матеріальної шкоди доданого до даного протоколу, загальна сума заподіяної відповідачем шкоди внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів становить 29376,00 грн (а.с.17).

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року у справі № 131/1341/21 встановлено, що «17 листопада 2021 року о 14:28 год. ОСОБА_1 на ставу «Кар`єрний» поблизу Урочища «Дашівська дача» Гайсинського району Вінницької області разом із ОСОБА_2 здійснював незаконний вилов риби забороненими сіткоснастевим знаряддями лову «сіткою» в кількості 1 штука, в результаті лову зловив рибу, а саме товстолоба у кількості - 4 штуки та коропа в кількості - 4 штуки». Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП, а саме - грубе порушення правил рибальства - рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 21-25).

Письмовою претензію Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 15 серпня 2022 року №2376/7/22 ОСОБА_1 було запропоновано добровільно у строк до 15 вересня 2022 року сплатити суму завданих ним збитків у розмірі 29376,00 грн (а.с.16)

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Гончар О.І. вказує, що ОСОБА_1 на час обставин, зазначених у позовній заяві, працював в ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» (на сьогоднішній день філія «Дашівське досвідне лісомисливське господарство «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та виконував завдання щодо розведення та вилову риби у водоймах, що знаходяться у користуванні підприємства. При цьому, жодних доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» (на сьогоднішній день філія «Дашівське досвідне лісомисливське господарство «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» суду надано не було.

Крім того, ОСОБА_1 був присутній під час розгляду адміністративної справи судом відносно нього, визнав свою вину та докази про те, що він виконував трудові обов`язки по вилову риби для підприємства суду не подавав, постанову суду, якою його було визнано винуватим за ч. 4 ст. 85 КУпАП, не оскаржував.

Тобто, вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_1 погодився з рішенням суду, а саме: що він вчинив саме грубе порушення правил рибальства - рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.

Разом з тим, відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, у суб`єктів господарювання ДП «Дашівське ДЛГ» та філії «Дашівське досвідне лісомисливське господарство «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» дозвільні документи на використання поверхневих водних об`єктів для потреб риборозведення відсутні (а.с. 155). Вказане також спростовує твердження представника відповідача про наявність у даній справі інтересів ДП «Дашівське ДЛГ» (на даний час філії «Дашівське досвідне лісомисливське господарство «Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»), а не інтересів держави.

Що стосується зауваження представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Гончара О.І. про те, що такого цінного виду водних біоресурсів як короп Додаток 1 до постанови КМУ №1209 від 21 листопада 2011 року не містить, тому внесення його до розрахунку шкоди є неправомірним, суд виходить з наступного.

Постановою КМУ №1209 від 21 листопада 2011 року затверджено Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів (далі Такси). Так, Додаток 1 до вказаної постанови, містить такий вид водних біоресурсів як «сазан».

Відповідно до роз`яснень Інституту рибного господарства, наданих Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області (а.с.184), сазан та короп належать до одного виду «Cyprinus cагріо (L)», при цьому короп представляє собою доместиковану форму сазана, яка може вільно схрещуватися з дикою формою.

Використання такси виду «сазан» для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування виду «короп» (тобто 218 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є допустимим як природоохоронної, так і з рибоохоронної точки зору.

Відповідно до статті 6 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Положеннями статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

У відповідності до статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу.

Положеннями статті 27 Закону України «Про тваринний світ» та статті 26 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Згідно пункту 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19 забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Положеннями статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу.

Згідно із частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Змістом статті 69 даного Закону України передбачено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Змістом пункту 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою КМУ від 18.07.1998 р. № 1126 застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому пункт 8 частини 2 даної статті визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Змістом статті 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до пункту 6.2. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19 шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 р. № 1209.

Статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено, що посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими Таксами та методиками.

При цьому, постановою КМУ від 21.11.2011 року № 1209 «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» затверджено Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.

Аналогічний правовий висновок наведений Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 10 січня 2019 р. у справі № 541/307/17 (провадження № 61-30797св18).

У відповідності до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, у відповідності до частини 1 статті 40 КУпАП, передбачено, що якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно частини 3 статті 40 КУпАП, в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки за змістом постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 у справі № 131/1341/21 доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП, тому дані обставини, згідно статті 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Обов`язок доказування і подання доказів відповідно до статті 81 ЦПК України покладається на сторони, суд лише сприяє їм у вчиненні процесуальних дій з метою встановлення обставин справи. У відповідності до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розмір завданої шкоди діями відповідача встановлено на підставі наданих позивачем доказів, які відповідачем не спростовані.

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку не було відшкодовано суму заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу шкоду, суд вважає за необхідне позов задовільнити та стягнути з відповідача на користь держави суму збитків, завданих внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 29376,00 грн.

У відповідності до змісту частини 1 статті 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, із відповідача підлягає стягненню сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1166, 1190 ЦК України, ст.ст. 76, 80, 81, 82, 209, 259, 263-265 ЦПК України ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних живих біоресурсів - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області збитки, завдані незаконним виловом цінних видів водних біоресурсів, у сумі 29376 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят шість) грн 00 коп. (одержувач ГУК у Вінницькій області/ м. Іллінці/ 24062100, код ЄДРПОУ 37979858, номер рахунку UA 448999980333199331000002780, банк одержувача: Казначейство України (ЄАП).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Копію цього рішення невідкладно надати сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Орган державної влади, який звернувся до суду в інтересах позивача: Гайсинська окружна прокуратура, адреса: 23700, Вінницька область м. Гайсин, вул. Волонтерів, 15 А.

Позивач, в інтересах якого прокурором подано позов: Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, адреса: 21100 м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код ЄДРПОУ 37979894.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: