СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2023 року м. Харків Справа № 913/645/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю:
прокурора Хряка О.О. на підставі посвідчення від 01.03.2023р. №072721;
1-го позивача - не з`явився;
2-го позивача не з`явився;
3-го позивача не з`явився;
відповідача Сікорська О.І. на підставі довіреності від 24.01.2023р. №11/373,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м. Київ, (вх.№509 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 (суддя Масловський С.В., ухвалене в м.Харків о 14:43год., дата складення повного тексту 31.01.2022р.)
за позовом: керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі
1-го позивача Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків,
2-го позивача Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області,
3-го позивача Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" м.Сєвєродонецьк Луганської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м. Київ,
про визнання недійсними додаткових угод до договорів про постачання електричної енергії та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 67147,99грн.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", в якому просив суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 28.01.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 22.03.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.05.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 28.01.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.03.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 05.05.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 28.01.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.03.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 05.05.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 28.01.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 4/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.03.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 4/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 05.05.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 4/2273 від 25.01.2021р. укладену між Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 67147,99грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що 25.01.2021р. за результатами проведення процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством Сєвєродонецькліфт було укладено договори про постачання електричної енергії споживачу №1/2273, № 2/2273, № 3/2273, № 4/2273, за умовами якого, постачальник продає електричну енергію, (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) Лот 1,2,3,4 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості визначеній відповідним договором, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в.т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цих договорів.
В подальшому, сторонами, у зв`язку із підвищенням цін на електричну енергію, було укладено додаткові угоди №1 від 28.01.2021р., №2 від 22.03.2021р., №3 від 05.05.2021р. до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р.; додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №5 від 22.03.2021р., №7 від 05.05.2021р. до договору №2/2273 від 25.01.2021р.; додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №3/2273 від 25.01.2021р.; додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №4/2273 від 25.01.2021р.
Проте, вищезазначені зміни до договорів №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 прокурор вважав такими, що суперечать інтересам держави, оскільки були укладені з порушенням приписів ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни упродовж січня травня 2021.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 задоволено частково позов керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивача-1 Північно-східного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, позивача-3 Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про визнання недійсними додаткових угод до договорів про постачання електричної енергії та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 67147,99грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" грошові кошти в сумі 67147,99грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп на користь Луганської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2270,00грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог прокурора в частині щодо визнання недійсними додаткових угод, як таких що не відповідають вимогам частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону, отже визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.
Крім того, місцевий господарський суд керуючиcь положеннями статей 72 Закону України Про ринок електричної енергії, статей 655, 670, 712 Цивільного кодексу України, зазначив про те, що нікчемність додаткових угод свідчить про те, що зобов`язання сторін регулюються основними договорами, відповідно до умов яких відповідач мав поставити споживачу (3-му позивачу) електричну енергію в кількості 31680 кВт*год за ціною 58924,00грн. (договір №1/2273 від 25.01.2021р.), електричну енергію в кількості 1340029 кВт*год за ціною 2514110,47грн. (договір №2/2273 від 25.01.2021р.), електричну енергію в кількості 154800 кВт*год за ціною 281890,80грн. (договір №3/2273 від 25.01.2021р.), електричну енергію в кількості 46600 кВт*год за ціною 89891,40грн. (договір №4/2273 від 25.01.2021р.).
На виконання умов договорів, відповідач поставив електричну енергію в загальній кількості 296342 кВт*год на загальну суму 622825,97грн., однак враховуючи нікчемність укладених додаткових угод до договорів, сума коштів, що безпідставно була сплачена за результатами укладених додаткових угод складає 67146,99грн.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" надмірно сплачених коштів за договорами №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 про постачання електричної енергії від 25.01.2021р. в сумі 67147,99грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" грошові кошти в сумі 67147,99грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що господарським судом першої інстанції було порушено правила об`єднання та роз`єднання позовів, що призвело до невірного вирішення спору.
Крім того, апелянт наголошує на відсутності підстав для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт", що свідчить про наявність правових підстав для залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України.
Окрім викладеного, апелянт також звертає увагу суду на те, що КП «Сєвєродонецькліфт» здійснює свою діяльність на комерційній основі, що виключає можливість визнання підприємства замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та можливість застосування наведеного Закону, проте, господарським судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було залишено поза увагою вказані обставини.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" на рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21; встановлено учасникам справи строк до 16.03.2022р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; встановлено учасникам справи строк до 16.03.2022р. для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 21.03.2022р.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022р. доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №913/645/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров`я учасників судового процесу; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023р. призначено справу №913/645/21 до розгляду на "25" травня 2022 р. о 13:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 104.
11.05.2023р. представником апелянта подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2023р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 15 червня 2023 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №104 .
01.06.2023р. представником апелянта подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" - Михайлової Наталі Михайлівни, про участь у судовому засіданні "15" червня 2023р. о 12:00год. у справі №913/645/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023р., у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №913/645/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023р. оголошено в судовому засіданні перерву до "06" липня 2023 р. о 12:00год.; судове засідання буде продовжено у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104; задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп, про участь у судовому засіданні "06" липня 2023р. о 12:00 годині у справі №913/645/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2023р. оголошено в судовому засіданні перерву до "03" серпня 2023 р. о 15:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №104.
11.07.2023р. представником апелянта подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" - Сікорської Оксани Іванівни, про участь у судовому засіданні "03" серпня 2023р. о 15:30год. у справі №913/645/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.08.2023р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" грошові кошти в сумі 67147,99грн.
Прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 залишити без змін.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази повідомлення 1-го,2-го та 3-го позивача про дату, час та місце судового засідання, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності 1-го,2-го та 3-го позивача, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно даних веб-порталу електронної системи публічних закупівель Рrozorro Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" було проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія з очікуваною вартістю 4053552,50грн. (вартість 1 кВт електричної енергії 2,50 грн), з яких:
Лот 1 у кількості 31680 кВт з очікуваною вартістю 79200,00грн.;
Лот 2 у кількості 1340029 кВт з очікуваною вартістю 3350072,50грн.;
Лот 3 у кількості 154800 кВт з очікуваною вартістю 387000,00грн.;
Лот 4 у кількості 46600 кВт з очікуваною вартістю 116500,00грн.;
Лот 5 у кількості 48312 кВт з очікуваною вартістю 120780,00грн.
Оголошення про проведення відкритих торгів розміщено замовником на вебпорталі Рrozorro 21.12.2020р. за № UА-2020-12-21-009752-с.
За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» з найменшою остаточною ціновою пропозицією:
Лот 1 58924 грн 00 коп. (первинна пропозиція 63486 грн 72 коп.);
Лот 2 2517110 грн 47 коп. (первинна пропозиція 2685418 грн 12 коп.);
Лот 3 281890 грн 80 коп. (первинна пропозиція 310219 грн 20 коп.);
Лот 4 89891 грн 40 коп. (первинна пропозиція 93386 грн 40 коп.).
За результатами проведеної закупівлі 25.01.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (надалі постачальник) та Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" (надалі споживач) було укладено:
1) Договір про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 (надалі- договір №1/2273), відповідно до пункту 2.1. якого постачальник продає електричну енергію, (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) Лот 1 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 31 689 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в.т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 58924грн., з ПДВ - 9820,67грн.
Відповідно до пункту 3.1. договору №1/2273 початок постачання електричної енергії споживачу 25.01.2021р..
Пунктом 3.2. договору №1/2273 визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору №1/2273, сторони передбачили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії та порядок розрахунків з постачальником за електричну енергію, визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком «Комерційна пропозиція» до цього договору.
Пунктом 5.3. договору №1/2273 визначено, що ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором та включає в себе вартість послуги передачі електричної енергії, у тому числі у разі її зміни.
Сторони визначили, що розрахунковим періодом за договором №1/2273 є календарний місяць.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання (п. 13.1. Договору).
26.01.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/1-е від 26.01.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2021р.
28.01.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №1, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 1 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 29307 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 58922,90грн, вт. Ч. ПДВ 9820,48грн.»
10.02.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/5-е від 10.02.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №288/21 від 10.02.2021р..
22.03.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №2, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 1 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 27215 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 58922,84грн, в.т.ч. ПДВ 9820,47грн».
05.05.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.5 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №3, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №1/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 1 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 27215 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 55393,87 грн, вт. ч. ПДВ 9232,31грн».
Пунктом 4 додаткової угоди №3 встановили, що додаткова угода №3 від 05.05.2021р. набуває чинності з дати підписання та відповідно поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 квітня 2021.
На виконання умов договору №1/2273 від 25.01.2021 за цінами визначеними додатковими угодами №1,2,3, відповідач поставив, а Комунальне підприємство «Сєвєродонецькліфт» прийняло за січень 2021 на підставі акту приймання-передачі №00000000848 від 10.02.2021р. електричну енергію в обсязі 1818,00 кВт*год на суму 3655,16грн., за лютий 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000004685 від 22.03.2021р. електричну енергію в обсязі 1738,00 кВт*год на суму 3782,15грн., за березень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000006079 від 12.04.2021р. електричну енергію в обсязі 2350,00 кВт*год на суму 5113,96грн., за квітень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000009300 від 30.04.2021р. електричну енергію в обсязі 1221,00 кВт*год на суму 2454,86грн., за травень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000012119 від 31.05.2021р. електричну енергію в обсязі 1430,00 кВт*год на суму 2875,07грн. Загалом за договором №1/2273 відповідачем було поставлено, а Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було прийнято 8857,00 кВт*год електричної енергії.
Згідно платіжних доручень №347 від 11.02.2021р., №402 від 22.03.2021р., №425 від 13.04.2021р., №464 від 19.05.2021р., №487 від 07.06.2021р., Комунальне підприємства «Сєвєродонецькліфт» оплатило поставлену електричну енергію на загальну суму 17881,12 грн.
2) Договір про постачання електричної енергії споживачу №2/2273 (надалі - договір №2/2273), відповідно до пункту 2.1. якого постачальник продає електричну енергію, (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) Лот 2 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 1 340 029 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в.т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 2517110,47 грн, з ПДВ 419518,41 грн.
Відповідно до пункту 3.1. договору №2/2273 початок постачання електричної енергії споживачу 25.01.2021.
Пунктом 3.2. договору №2/2273 визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору №2/2273, сторони передбачили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії та порядок розрахунків з постачальником за електричну енергію, визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком «Комерційна пропозиція» до цього договору.
Пунктом 5.3. договору №2/2273 визначено, що ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором та включає в себе вартість послуги передачі електричної енергії, у тому числі у разі її зміни.
Сторони визначили, що розрахунковим періодом за договором №2/2273 є календарний місяць.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання (пункт 13.1. договору).
26.01.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/2-е від 26.01.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №2/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2021р..
28.01.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №2, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №2/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 2 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 1239473 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 2517109,37грн, вт. ч. ПДВ 419518,23 грн.»
10.02.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/6-е від 10.02.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №2/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №288/21 від 10.02.2021р.
22.03.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №5, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №2/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 2 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 1150490 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 2517108,20грн, вт. ч. ПДВ 419518,03 грн».
05.05.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.5 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №7, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №2/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 2 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 1150490 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 2356610,71грн., в т. ч. ПДВ 392768,45грн».
Пунктом 4 додаткової угоди №7 встановили, що додаткова угода №7 від 05.05.2021р. набуває чинності з дати підписання та відповідно поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 квітня 2021.
На виконання умов договору №2/2273 від 25.01.2021р. за цінами визначеними додатковими угодами №2,5,7, відповідач поставив, а Комунальне підприємство «Сєвєродонецькліфт» прийняло за січень на підставі акту приймання-передачі №00000000845 від 10.02.2021р. електричну енергію в обсязі 72560,00 кВт*год на суму 147354,55 грн, за лютий 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000004686 від 22.03.2021р. електричну енергію в обсязі 63705,00 кВт*год на суму 140051,36 грн, за березень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000006080 від 12.04.2021р. електричну енергію в обсязі 56827,00 кВт*год на суму 124930,52 грн, за квітень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000009298 від 30.04.2021р. електричну енергію в обсязі 38710,00 кВт*год на суму 78611,65 грн, за травень 2021 на підставі акту приймання-передачі №00000012117 від 31.05.2021 електричну енергію в обсязі 31003,00 кВт*год на суму 62960,40грн. Загалом за договором №2/2273 відповідачем було поставлено, а Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було прийнято 262805,00 кВт*год електричної енергії.
Згідно платіжних доручень №15 від 17.02.2021р., №45 від 26.03.2021р., №425 від 13.04.2021р., №69 від 15.04.2021р., №95 від 17.05.2021р., №119 від 09.06.2021р. Комунальне підприємства «Сєвєродонецькліфт» оплатило поставлену електричну енергію на загальну суму 553908,48грн.
3) Договір про постачання електричної енергії споживачу №3/2273 (надалі - договір №3/2273), відповідно до пункту 2.1. якого постачальник продає електричну енергію, (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) Лот 3 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 154 800 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 281890,80грн., з ПДВ 46981,80грн.
Відповідно до пункту 3.1. договору №3/2273 початок постачання електричної енергії споживачу 25.01.2021р..
Пунктом 3.2. договору №3/2273 визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору №3/2273, сторони передбачили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії та порядок розрахунків з постачальником за електричну енергію, визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком «Комерційна пропозиція» до цього договору.
Пунктом 5.3. договору №3/2273 визначено, що ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором та включає в себе вартість послуги передачі електричної енергії, у тому числі у разі її зміни.
Сторони визначили, що розрахунковим періодом за договором №3/2273 є календарний місяць.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання (пункт 13.1. договору).
26.01.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/3-е від 26.01.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №3/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2021р.
28.01.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №2, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №3/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 3 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 143261 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 281890,37грн, вт. Ч. ПДВ 46981,73грн.»
10.02.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/7-е від 10.02.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №3/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №288/21 від 10.02.2021р.
22.03.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №4, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №3/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 3 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 132746 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 281889,50грн., в т. ч. ПДВ 46981,58грн.».
05.05.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.5 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №6, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №3/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 3 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 132 746 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 262972,56грн., в т. ч. ПДВ 43828,76грн.».
Пунктом 4 додаткової угоди №6 встановили, що додаткова угода №6 від 05.05.2021р. набуває чинності з дати підписання та відповідно поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 квітня 2021.
На виконання умов договору 3/2273 від 25.01.2021р. за цінами визначеними Додатковими угодами №2,4,6 відповідач поставив, а Комунальне підприємство «Сєвєродонецькліфт» прийняло за січень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000000847 від 10.02.2021р. електричну енергію в обсязі 4473,00 кВт*год на суму 8801,41грн., за лютий 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000004684 від 22.03.2021р. електричну енергію в обсязі 4985,00 кВт*год на суму 10612,85грн., за березень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000006077 від 12.04.2021р. електричну енергію в обсязі 6003,00 кВт*год на суму 12780,12грн., за квітень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000009299 від 30.04.2021р. електричну енергію в обсязі 4354,00 кВт*год на суму 8567,21грн., за травень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000012118 від 31.05.2021р. електричну енергію в обсязі 4576,00 кВт*год на суму 9004,03грн. Загалом за договором №3/2273 відповідачем було поставлено, а Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було прийнято 24391,00 кВт*год електричної енергії.
Згідно платіжних доручень №16 від 17.02.2021р., №46 від 26.03.2021р., №70 від 15.04.2021р., №96 від 17.05.2021р., №120 від 09.06.2021р., Комунальне підприємства «Сєвєродонецькліфт» оплатило поставлену електричну енергію на загальну суму 49765,62грн.
4) Договір про постачання електричної енергії споживачу №4/2273 (надалі - договір №4/2273), відповідно до пункту 2.1. якого постачальник продає електричну енергію, (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) Лот 4 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 46 600 кВт*год для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в.т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сума договору становить 89891,40грн., з ПДВ 14981,90грн.
Відповідно до пункту 3.1. договору №4/2273 початок постачання електричної енергії споживачу 25.01.2021р.
Пунктом 3.2. договору №4/2273 визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору №4/2273, сторони передбачили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії та порядок розрахунків з постачальником за електричну енергію, визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з додатком «Комерційна пропозиція» до цього договору.
Пунктом 5.3. договору №4/2273 визначено, що ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором та включає в себе вартість послуги передачі електричної енергії, у тому числі у разі її зміни.
Сторони визначили, що розрахунковим періодом за договором №4/2273 є календарний місяць.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання (пункт 13.1. договору).
26.01.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/4-е від 26.01.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №4/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2021р.
28.01.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №2, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №4/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 4 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 43083 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 89890,96грн, в т. ч. ПДВ 14981,83грн.»
10.02.2021р. відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сєвєродонецькліфт» листом №С/2021/8-е від 10.02.2021р., в якому повідомив про намір укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії споживачу №4/2273 від 25.01.2021р. про підвищення вартості електричної енергії та на підтвердження зміни ціни додав відповідь на запит Харківської торгово-промислової палати №288/21 від 10.02.2021р.
22.03.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1 та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №4, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №4/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 4 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 39793 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 89889,91грн., вт. ч. ПДВ 14981,65грн.».
05.05.2021р., керуючись положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», п.5 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» та Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було укладено додаткову угоду №6, якою сторони внесли зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу №4/2273 від 25.01.2021р. в наступній редакції:
«п.2.1. За цим договором постачальник продає електричну енергію, код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія (постачання електричної енергії) Лот 4 Постачання електричної енергії (адміністративна будівля та опорний пункт) в кількості 39793 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в т.ч. вартість послуг оператора системи передачі електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Сума договору становить 83068,25грн., в т. ч. ПДВ 13844,71грн.».
Пунктом 4 додаткової угоди №6 встановили, що додаткова угода №6 від 05.05.2021р. набуває чинності з дати підписання та відповідно поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 квітня 2021.
На виконання умов договору №4/2273 від 25.01.2021р. за цінами визначеними додатковими угодами №2,4,6 відповідач поставив, а Комунальне підприємство «Сєвєродонецькліфт» прийняло за січень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000000846 від 10.02.2021р. електричну енергію в обсязі 166,00 кВт*год на суму 346,36грн., за лютий 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000004687 від 22.03.2021р. електричну енергію в обсязі 119,00 кВт*год на суму 268,90грн., за березень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000006078 від 12.04.2021р. електричну енергію в обсязі 122,00 кВт*год на суму 275,68грн., за квітень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000009297 від 30.04.2021р. електричну енергію в обсязі 98,00 кВт*год на суму 204,47грн., за травень 2021р. на підставі акту приймання-передачі №00000012116 від 31.05.2021р. електричну енергію в обсязі 84,00 кВт*год на суму 175,26грн. Загалом за договором №4/2273 відповідачем було поставлено, а Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» було прийнято 589,00 кВт*год електричної енергії.
Згідно платіжних доручень №17 від 17.02.2021р., №47 від 26.03.2021р., №71 від 15.04.2021р., №97 від 17.05.2021р., №121 від 09.06.2021р., Комунальне підприємства «Сєвєродонецькліфт» оплатило поставлену електричну енергію на загальну суму 1270,67грн.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначав, що вказані додаткові угоди №1 від 28.01.2021р., №2 від 22.03.2021, №3 від 05.05.2021р. до договору №1/2273, додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №5 від 22.03.2021р., №7 від 05.05.2021р. до договору №2/2273, додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №3/2273, додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №4/2273 укладені з порушенням приписів пункту 2 частини 4 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (зміна істотних умов договору, зокрема ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі), у зв`язку з чим слід визнати їх недійсними, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом (т.1 а.с.1-150, т.2 а.с.1-43).
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.3 а.с.75-102).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія з урахуванням приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015р. в редакції на час укладання договору, оскільки відповідно до пунктів 5, 6 Розділу X нової редакції Закону України Про публічні закупівлі процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені.
Частиною 1 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Однак, обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі).
Отже, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п.2 ч.5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Відповідно до вимог статей 632, 638 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.
В постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19 зауважено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Враховуючи зміст умов пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, вочевидь в документі, виданому компетентною установою, на підтвердження факту коливання ціни на товар на ринку, має зазначатися не лише ринкова ціна на товар на відповідну дату, а міститися її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення так і у бік зменшення.
Необхідність відображення такої інформації зумовлюється тим, що у випадку підтвердження коливання цін на ринку, відповідні зміни до договору підлягають внесенню з урахуванням таких показників коливання цін. У кожному випадку зміна ціни в договорі має містити відповідне документальне підтвердження.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 5 статті 41 вказаного Закону, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі. Водночас підстави внесення таких змін до договору, а саме наявність коливання ціни такого товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Згідно частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, норми Закону України "Про публічні закупівлі" не містять виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Згідно роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю №3302-06/34307-06 від 27.10.2016р. внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020р. у справі №907/788/18 зазначив, що довідки торгово-промислових палат не є належними доказами коливання ціни на природний газ, оскільки вказані документи лише констатують рівень загальних ринкових цін на газове паливо на певну дату та не доводять її коливання. Законом України Про публічні закупівлі не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18.
Зазначене, зокрема відповідає висновкам, наведеним Верховним Судом у постановах від 15.03.2018р. у справі №910/4474/17, від 13.10.2020р. у справі №912/1580/18, від 12.02.2020р. у справі №913/166/19, від 16.04.2019р. у справі №915/346/18, від 21.03.2019р. у справі №912/898/18, від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18 та від 25.06.2019р. у справі №913/308/18.
Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, що відповідає, зокрема висновкам, наведеним в постанові Верховного Суду від 13.10.2020р. у справі №912/1580/18.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).
Згідно частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена у договорі купівлі-продажу/поставки.
Метою регулювання, передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі", закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
З наведеного випливає, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Тобто, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Згідно статті 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Перемога у тендері (закупівлі за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткової угоди є недобросовісною практикою з боку продавця.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які саме органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Судова колегія звертає увагу на те, що постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18 наголосив, що, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Умовами пунктів 13.1., 13.5., 13.7. договорів №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 передбачено, що всі зміни та доповнення до договору повинні бути письмово оформленні, завірені підписом уповноважених осіб та печаткою постачальника та споживача. Зміни умов договору сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовують у договорі.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" на підтвердження коливання ціни на електричну енергію та правомірності укладення додаткових угод №1,2 до договору №1/2273, додаткових угод №2,5 до договору №2/2273, додаткових угод №2,4 до договору №3/2273, додаткових угод №2,4 до договору №4/2273 було надано споживачу відповіді на запити Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2021р. та №288/21 від 10.02.2021р., які містять інформацію щодо ціни електричної енергії як товару без урахування ПДВ згідно даних офіційного сайту Державного підприємства «Оператор ринку» (яке забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» (РДН) та «внутрішньобудинкового ринку» (ВДР) та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках і також аналізує роботу РДН та ВДР) без урахування тарифів на передачу електричної енергії:
- за період 01-07 січня 2021 1092,98 грн/МВт.год;
- за період 08-14 січня 2021 1415,22/МВт.год;
- за період 22-31 січня 2021 1619,18 грн/МВт.год;
- за період 01-07 лютого 2021 1733,61 грн/МВт.год.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що надані відповіді на запити Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2018р. та №288/21 від 10.02.2021р., не можуть підтверджувати коливання цін на електричну енергію на ринку ані після укладення сторонами договору, тобто після 25.01.2021р., ані на час застосування нових цін (звернення відповідача із пропозиціями про зміну ціни, внесення змін до договору та укладення додаткових угод), оскільки констатує лише встановлену ринкову ціну на електричну енергію станом на 01.01.2021р., 08.01.2021р., 22.01.2021р., 01.02.2021р.
При цьому, відповідачем не надавалися належні докази на підтвердження ринкової вартості електричної енергії на час подання своєї пропозиції/укладення основних договорів №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 від 25.01.2021р., що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про коливання, які відбулися (зменшення або збільшення ціни за період з часу укладення договорів від 25.01.2021р. і до внесення до них змін за спірними додатковими угодами від 28.01.2021р., 22.03.2021р., 05.05.2021р.
Крім того, додані відповіді на запити Харківської торгово-промислової палати №137/21 від 21.01.2018р. та №288/21 від 10.02.2021р. не містять даних щодо порівняння чинної ринкової ціни на товар з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, тобто проведених досліджень коливання цін на ринку електричної енергії в періоді, не наведено динаміку зміни ціни, як і не містить посилання на конкретні джерела інформації використані під час дослідження.
З укладених між Комунальним підприємством «Сєвєродонецькліфт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» додаткових угод до договорів про постачання електричної енергії вбачається, що додатковою угодою №1 до договору №1/2273 було збільшено ціну на електричну енергію в межах 10%, а саме на 8,1%, додатковою угодою №2 до договору №2/2273 збільшено ціну на електричну енергію на 8,11%, додатковою угодою №2 до договору №3/2273 було збільшено ціну на електричну енергію в межах 10%, а саме на 8,05%, додатковою угодою №2 до договору №4/2273 було збільшено ціну на електричну енергію на 8,16%, додатковою угодою №2 до договору №1/2273 було збільшено ціну на електричну енергію на 8,23%, додатковою угодою №5 до договору №2/2273 було збільшено ціну на електричну енергію на 8,25 %, додатковою угодою №4 до договору №3/2273 було збільшено ціну на електричну енергію на 8,2 %, додатковою угодою №4 до договору №4/2273 було збільшено ціну на електричну енергію на 8,3 %, та відповідно, зменшено кількість електричної енергії, за рахунок чого дотримано загальну ціну договору.
Враховуючи вищевикладене, Комунальне підприємство «Сєвєродонецькліфт» без надання письмових заперечень щодо пропозиції постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» про збільшення ціни, підписало додаткові угоди №1 від 28.01.2021р., №2 від 22.03.2021р., №3 від 05.05.2021р. до договору №1/2273, додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №5 від 22.03.2021р., №7 від 05.05.2021р. до договору №2/2273, додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №3/2273, додаткові угоди №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №4/2273, внаслідок чого вартість одиниці електричної енергії загалом збільшилась: за договором №1/2273 на 17%, за договором №2/2273 на 17,4%, за договором №3/2273 на 16,9%, за договором №4/2273 на 17,14% відповідно.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про нікчемність додаткових угод №1 від 28.01.2021р., №2 від 22.03.2021р., №3 від 05.05.2021р. до договору №1/2273, додаткових угод №2 від 28.01.2021р., №5 від 22.03.2021р., №7 від 05.05.2021р. до договору №2/2273, додаткових угод №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №3/2273, додаткових угод №2 від 28.01.2021р., №4 від 22.03.2021р., №6 від 05.05.2021р. до договору №4/2273, згідно статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін, а відповідно, правовідносини між позивачем-3 та відповідачем у період з 21.01.2021р. до 05.05.2021р. регулюються договорами від 21.01.2021р. №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Отже, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Предметом позову у справі №913/645/21 є визнання недійсними додаткових угод до договорів поставки на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як таких, що укладені з порушенням частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц).
Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019р. у справі №463/5896/14-ц та від 04.06.2019р. у справі № 916/3156/17.
Звертаючись до суду із даним позовом, прокурором в якості правової підстави позову у справі, зазначено порушення вимог частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону.
Таким чином, визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога прокурора в частині щодо визнання недійсними додаткових угод, як таких що не відповідають вимогам частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Судова колегія зазначає, що рішення господарського суду у відповідній частині не оскаржено учасниками справи, а отже, не є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні.
Таким чином, предметом апеляційного перегляду в межах даної справи є позовна вимога керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Трейд Груп на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 67147,99грн.
При ухваленні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керуючись положеннями статей 72 Закону України Про ринок електричної енергії, статей 655, 670, 712 Цивільного кодексу України, зазначив про те, що нікчемність додаткових угод свідчить про те, що зобов`язання сторін регулюються основними договорами, відповідно до умов яких відповідач мав поставити споживачу (3-му позивачу) електричну енергію в кількості 31680 кВт*год за ціною 58924,00грн. (договір №1/2273 від 25.01.2021р.), електричну енергію в кількості 1340029 кВт*год за ціною 2514110,47грн. (договір №2/2273 від 25.01.2021р.), електричну енергію в кількості 154800 кВт*год за ціною 281890,80грн. (договір №3/2273 від 25.01.2021р.), електричну енергію в кількості 46600 кВт*год за ціною 89891,40грн. (договір №4/2273 від 25.01.2021р.).
На виконання умов договорів, відповідач поставив електричну енергію в загальній кількості 296342 кВт*год на загальну суму 622825,97грн., однак враховуючи нікчемність укладених додаткових угод до договорів, сума коштів, що безпідставно була сплачена за результатами укладених додаткових угод складає 67146,99грн.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» на користь Комунального підприємства "Сєвєродонєцькліфт" надмірно сплачених коштів за договорами №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 про постачання електричної енергії від 25.01.2021р. в сумі 67147,99грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.
Проте, судова колегія вважає вказані висновки суду передчасними та такими, що суперечать приписам процесуального законодавства, з огляду на таке.
В контексті спірних правовідносин, судова колегія зважаючи на те, що позовну заяву подано прокурором в інтересах держави в особі 1-го позивача - Північно-східного офісу Держаудитслужби та 2-го позивача - Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, зазначає, що дослідженню підлягає питання існування процесуальних підстав у прокурора для представництва інтересів держави саме у даних правовідносинах з огляду на процесуальний статус вказаних позивачів у даній справі в площині доказів долучених до матеріалів справи
Предметом позову, зокрема, є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі 1-го та 2-го позивачів про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 67147,99грн. за договорами №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 про постачання електричної енергії від 25.01.2021р.
Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.
Отже, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказівка на відсутність такого органу), відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в цьому випадку - правами позивача.
Саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів, здійсненої за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, суд має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.09.2021р. у справі № 925/1276/19.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор при зверненні до суду з відповідним позовом визначив Північно-східний офіс Держаудитслужби (1-им позивачем), оскільки вказаний орган уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель та Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (2-им позивачем) у справі, оскільки міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, отже, є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності .
Аналогічний за змістом висновок містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №904/5598/18, від 15.05.2019р. у справі № 911/1497/18.
Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування, зокрема міська рада, має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
При цьому, судова колегія зауважує, що відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що у даній справі Північно-східний офіс Держаудитслужби та Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області не є сторонами за договорами №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 про постачання електричної енергії від 25.01.2021р., укладеними між 3-им позивачем - Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" та відповідачем - Товариствам з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп".
До того ж, прокурор в прохальній частині позовної заяви просив суд стягнути з відповідача надмірно сплачені грошові кошти за договорами №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 про постачання електричної енергії від 25.01.2021р. в сумі 67147,99грн, укладені між 3-им позивачем та відповідачем, на користь 3-го позивача.
Судова колегія зауважує, що прокурор зазначивши, що 1-ий позивач -Північно-східний офіс Держаудитслужби та 2-ий позивач - Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є органами, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не зазначив, а судом апеляційної інстанції не встановлено (зважаючи на те, що 1-ий та 2-ий позивачі не є а ні сторонами договорів, а ні особами на користь яких прокурор просить стягнути спірну суму), які саме права та інтереси 1-го та 2-го позивачів порушені, чи є вони у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Відповідно, судова колегія констатує, що прокурор, звертаючись до суду з відповідним позовом не визначив склад та процесуальний статус учасників спору у даній справі.
При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно, підсумовуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку про те, що прокурором в контексті даних правовідносин між 1-им та 2-им позивачем та відповідачем, не доведено наявність порушеного права чи інтересу 1-го та 2-го позивача, а тому обраний прокурором спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права 1-го та 2-го позивача, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Враховуючи, що у даному випадку Північно-східний офіс Держаудитслужби та Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області не є належними позивачами, а прокурором не доведено наявність порушених прав міської ради та органу, уповноваженого державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель, за захистом яких прокурор звернувся до суду, тобто визначені прокурором позивачі не є органами, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах та відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, що матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.08.2020р. у справі №911/2032/17.
Отже, встановлення судом апеляційної інстанції факту звернення прокурора в інтересах неналежних позивачів має наслідком скасування рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 в частині задоволення позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" на користь Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" грошових коштів в сумі 67147,99грн.
Відповідно в цій частині слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення грошових коштів в сумі 67147,99грн.
Щодо позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі 3-го позивача - Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт", судова колегія зазначає наступне.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019р. у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020р. у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021р. у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022р. у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022р. у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022р. у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022р. у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)).
Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021р. у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022р. у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022р. у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України).
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023р. у справі №905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021р. у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Разом з цим, слід враховувати, що в контексті положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність в Законі України «Про прокуратуру» інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Як вбачається з матеріалів справи №913/645/21, позов у даній справі прокурор подав в інтересах держави в особі 3-го позивача - Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" з посиланням на його бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель.
Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Комунального закладу "Сєвєродонецькліфт", прокурор в позовній заяві стверджував, що у спірних правовідносинах 3-й позивач є розпорядником бюджетних коштів та стороною договору, тому укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави.
Судовою колегією встановлено, що за статутом Комунальний заклад "Сєвєродонецькліфт" є юридичною особою публічного права, має статутний капітал, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку та штамп зі своєю назвою (пункт 1.4. Статуту).
Відповідно до пункту 3.1. Статуту, управління підприємством від імені територіальної громади міста Сєвєродонецьк здійснює Військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області, орган, що уповноважений управляти комунальним майном Фонд комунального майна Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області в межах повноважень, директор підприємства.
Згідно з пунктом 4.2. Статуту, майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Сєвєродонецьк. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном у визначеному порядку за погодженням з органом, що уповноважений управляти комунальним майном - Фондом комунального майна Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області
Джерелами формування майна закладу є майно, передане йому власником у господарське відання; доходи (прибутки), отримані від послуг, а також від інших видів господарської діяльності; кошти, одержані з міського бюджету на виконання державних або місцевих програм; дотації і компенсації з бюджетів (пункт 4.3. Статуту).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 55, частини 1 статті 63 Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Тобто, 3-ий позивач у даній справі не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень, що також узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постановах від 07.11.2018р. у справі № 295/4481/16-ц та від 16.05.2018р. у справі № 638/11634/17.
За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021р. у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (надалі- Порядок).
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно пункту 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).
Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019р. у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019р. у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).
Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що 3-ий позивач у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної за договорами №1/2273, №2/2273, №3/2273, №4/2273 про постачання електричної енергії від 25.01.2021, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня (подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 16.03.2021р. у справі № 910/11847/19).
Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №905/1907/21.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу "Сєвєродонецькліфт".
З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень Господарського процесуального кодексу України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).
Отже, встановлення судом апеляційної інстанції відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу "Сєвєродонецькліфт" має наслідком скасування рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 в частині задоволення позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" на користь Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" грошових коштів в сумі 67147,99грн.
Відповідно в цій частині слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення грошових коштів в сумі 67147,99грн. слід залишити без розгляду.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
При вирішенні даного спору, господарський суд першої інстанції не дотримався вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючий вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", скасування рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21, з урахуванням меж його перегляду визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення 67147,99грн. та про залишення без розгляду позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення 67147,99грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає судові витрати за подання апеляційної скарги на Луганську обласну прокуратуру.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.3 ч.1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області, Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" на користь Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" грошових коштів в сумі 67147,99грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення грошових коштів в сумі 67147,99грн.
Позовні вимоги керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" про стягнення грошових коштів в сумі 67147,99грн. залишити без розгляду.
В решті рішення господарського суду Луганської області від 18.01.2022р. у справі №913/645/21 залишити без змін.
Стягнути з Луганської обласної прокуратури (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 02909921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 36716332) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3405,00грн.
Повний текст постанови складено 14.08.2023
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2023 |
Оприлюднено | 15.08.2023 |
Номер документу | 112799768 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Білоусова Ярослава Олексіївна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Плахов Олексій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні