Рішення

від 01.08.2023 по справі 922/643/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023м. ХарківСправа № 922/643/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (61161, м. Харків, вул. Тюрінська, буд. 75) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Борівська селищна рада Ізюмського району Харківської області (63801 Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, вул. Центральна, 1) в особі державного реєстратора Стрелець Сергія Сергійовича про визнання укладеними трудові відносини, зобов`язання внести зміни та включити до реєстру відомостейза участю представників:

позивача - Скребець О.М., ордер серії АХ1113413 від 16.01.2023,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна", в якому просить суд:

- визнати укладеними трудові відносини між: ОСОБА_1 (код іпн. НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРНА» (код ЄДРПОУ: 32436208, юридична адреса: 61161 м.Харків, вул. Тюрінська, буд. 75) у зв`язку з призначенням його на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна».

- зобов`язати Борівську селищну раду Ізюмського району Харківської області (юридична адреса: 63801, Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04397939) внести зміни та включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про Григорова Ігоря Олександровича, як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна» код ЄДРПОУ 32436208).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2023 у справі № 922/643/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.04.2023 о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі №922/643/23 заяву позивача про залучення до участі у справі третьої особи (вх. № 8935) задоволено та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Борівську селищну раду Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397939) в особі державного реєстратора Стрелець Сергія Сергійовича. У зв`язку з чим судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.06.2023 та відкладено підготовче засідання на 23.05.2023 о 10:30.

16.05.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 23.05.2023 без участі уповноваженого представника позивача (вх. №12138), в якому позивач просить суд у разі не прийняття рішення по суті справи відкласти її розгляд на іншу дату.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2023 у справі № 922/643/23 відкладено підготовче засідання на 13.06.2023 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/643/23 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду справи по суті на 04.07.2023 на 11:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 у справі № 922/643/23 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.08.2023 до 10:30.

Позивач в судовому засіданні 01.08.2023 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд поов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання 01.08.2023 не з`явився, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Втім копії ухвали про відкриття провадження у справі від 23.03.2023, ухвали від 18.04.2023, ухвали-повідомлення від 23.05.2023, ухвали від 13.06.2023, ухвали-повідомлення від 04.07.2023 у даній справі, які надсилались на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена інформацією з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Варна», повернулись на адресу суду без вручення адресату з довідками відділення поштового зв`язку: "повернуто у зв`язку з: адресат відсутній за вказаною адресою".

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи було направлено на офіційну електронну пошту відповідача ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 23.03.2023, повідомлену позивачем у позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи секретарем судового засідання було здійснену відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.

Третя особа у судове засідання 01.08.2023 не з`явилась, про розгляд справи повідомлялася своєчасно та належним чином про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №016406/2 з якого убачається, що копія ухвали суду від 04.07.2023 була вручена уповноваженій особі третьої особи 10.07.2023.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач та третя особа не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/643/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

01.08.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено наступне.

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому зазначає про те, що з 07.11.2022 ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника директора ТОВ "Варна", відповідно до наказу №2/11-ОС від 07.11.2022 (т.с. 1 а.с. 8).

01.12.2022 були проведені позачергові збори учасників Товариства, за результатами якого оформлено Протокол №2 від 01.12.2022 (т.с. 1 а.с. 11-12), відповідно до якого питання які підлягають вирішенню на цих позачергових зборах вказано: звільнення директора Товариства ОСОБА_2 згідно поданої заяви від 27.10.2022, переобрання нового директора Товариства. Запропоновано розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.10.2022, подану на позачергових зборах учасників Товариства від 27.10.2022 р., задовольнити заяву та звільнити його з посади директора ТОВ "Варна" за власним бажанням.

Так, у Протоколі №2 від 01.12.2022 зазначено, що ОСОБА_3 висловився, у зв`язку належним повідомлення але не явкою другого учасника Товариства ОСОБА_4 , частка у статутному капіталі якого складає 50%, запропонував призначити позачергові загальні збори учасників Товариства «Варна» на 05.01.2023 об 11:00 годині. До протоколу загальних зборів учасників залучити заяву заступника директора Товариства ОСОБА_1 від 01.12.2022 про призначення на посаду директора ТОВ «Варна». Перенести вирішення питання про призначення директора на наступні позачергові загальні збори учасників. До вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора ОСОБА_2 передає свої повноваження заступнику директора ОСОБА_1 . Виконавчому органу Товариства повідомити усіх учасників про проведення позачергових загальних зборів учасників. Питання які підлягають вирішенню на позачергових зборах: Обрання Голови та Секретаря зборів. Призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_1 згідно поданої заяви від 01.12.2022. ОСОБА_3 висловився про необхідність посвідчення вказаного Протоколу №2 від 01.12.2022р. позачергових загальних зборів учасників Товариства "ВАРНА" у нотаріальній формі. Виступив представник учасника ОСОБА_5 (частика учасника у статутному капіталі 50%) ОСОБА_3 запропонував розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.10.2022 подану на позачергових зборах учасників Товариства від 27.10.2022, задовольнити заяву та звільнити його з посади директора ТОВ "Варна" за власним бажанням.

Вищевказаним рішенням зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом №2 від 01.12.2022 (т.с. 1 а.с. 11-12), призначено позачергові загальні збори учасників Товариства «Варна» на 05.01.2023 об 11:00. Позивачем у позові вказано про те, що до протоколу загальних зборів учасників залучено заяву заступника директора Товариства ОСОБА_1 від 01.12.2022 про призначення на посаду директора ТОВ «Варна». Перенесено вирішення питання про призначення директора на наступні позачергові загальні збори учасників. До вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора ОСОБА_2 передає свої повноваження заступнику директора ОСОБА_1 . Вказаний протокол було посвідчено нотаріально. Запрошеною особою до зборів учасників Товариства був також позивач, розгляд його заяви про призначення директором було перенесено на 05.01.2023.

Позивачем у позові зазначено про те, що з 01.12.2022 ОСОБА_1 призначений виконувачем обов`язків директора ТОВ «Варна».

05.01.2023 були проведені позачергові збори учасників Товариства, які оформлені Протоколом №1 від 05.01.2023 та відповідно до якого позивача було призначено на посаду директора Товариства. (т.с. 1 а.с. 17-18). Так, відповідно до вказаного рішення загальних зборів Товариства, оформленого Протоколом №1 від 05.01.2023, ОСОБА_3 , представник ОСОБА_6 , виступив та зазначив, що питання, які підлягають вирішенню на позачергових зборах - призначення на посаду директора Товариства. Запропонував розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2022, подану на позачергових зборах учасників Товариства від 01.12.2022. Зазначив, що повноваження директора були передані виконуючому обов`язки директора ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів учасників №2 від 01.12.2022. За вказаний період ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку. Тому пропонується задовольнити вказану заяву та призначити на посаду директора ТОВ «Варна» ОСОБА_1 з 06.12.2022. ОСОБА_3 , представник ОСОБА_6 , висловився про необхідність засвідчення справжності підписів на вказаному Протоколу №1 від 05.01.2023 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Варна» у нотаріальній формі.

Позивачем у позові зазначено про те, що 10.01.2023 позивач звернувся до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з метою внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про його призначення на посаду директора ТОВ «Варна» (т.с. 1 а.с. 31-32).

13.01.2023 позивачем отримане електронне повідомлення за підписом Державного реєстратора Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області Стрілець С. С. та електронне рішення про відмову у державній реєстрації за кодом 590033450199 (т.с. 1 а.с. 33-34), в якому зазначено про те, що державний реєстратор Стрілець С.С., розглянувши документи, подані для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", що були прийняті 13.01.2023 11:27:42, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208) та встановив, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон) - документи суперечать вимогам Конституції та законів України. Невідповідність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі-Закон про ТОВ) та п. 12.6 діючого статуту юридичної особи, в частині відсутності необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення та невідповідність ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ повноваження одноосібного виконавчого органу управління можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу. Враховуючи викладене, керуючись статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державни1 реєстратор Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області Стрілець С. С. вирішив відмовити у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208), зазначивши, що вказане рішення про відмову у державній реєстрації може бути оскаржено відповідно до законодавства (т.с. 1 а.с. 34).

Вищевказана відмова у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208) слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, в якому позивачем вказано про необхідність захисту своїх інтересів з метою призначення його на посаду директора та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до позовної заяви, вона містить вимоги: про визнання укладеними трудові відносини між ОСОБА_1 (код іпн. НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варна» (код ЄДРПОУ: 32436208) у зв`язку з призначенням його на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна» та про зобов`язання Борівську селищну раду Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397939) внести зміни та включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна» (код ЄДРПОУ 32436208).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 ЦК України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Як було встановлено судом, відповідно до пункту 2.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна", затвердженого протоколом № 1 від 30.11.2018, учасниками Товариства є: ОСОБА_4 , реєстраційна номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 , реєстраційна номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації м. Харків, вул. Мінська.

Відповідно до пункту 12.6 діючого Статуту юридичної особи, компетенція загальних зборів учасників Товариства:

До виключної компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності Товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності Товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу Товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками Товариства у випадках, передбачених законом;

6) обрання та припинення повноважень наглядової ради Товариства або окремих членів Наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам Наглядової ради Товариства (у разі створення);

7) обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу Товариства

9) створення інших органів Товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання Товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності Товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками Товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу Товариства;

14) прийняття інших рішень, віднесених законом або Статутом до компетенції загальних зборів учасників.

Згідно з пунктом 12.8 (підпункт 12.8.2) загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менш ніж за 30 днів до запланованої дати загальних зборів учасників усно чи письмово (поштовим відправленням з описом вкладення, електронною поштою, факсом або іншим засобами Інтернету комунікації, що зазначені учасниками у рішенні загальних зборів учасників для офіційного листування.

У позові позивачем вказано про те, що з 07.11.2022 ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника директора ТОВ "Варна", відповідно до наказу №2/11-ОС від 07.11.2022 (т.с. 1 а.с. 8).

01.12.2022 були проведені позачергові збори учасників Товариства, за результатами якого оформлено Протокол №2 від 01.12.2022 (т.с. 1 а.с. 11-12), відповідно до якого питання які підлягають вирішенню на цих позачергових зборах вказано: звільнення директора Товариства ОСОБА_2 згідно поданої заяви від 27.10.2022, переобрання нового директора Товариства. Запропоновано розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.10.2022, подану на позачергових зборах учасників Товариства від 27.10.2022 р., задовольнити заяву та звільнити його з посади директора ТОВ "Варна" за власним бажанням.

Так, у Протоколі №2 від 01.12.2022 зазначено, що ОСОБА_3 висловився, у зв`язку належним повідомлення але не явкою другого учасника Товариства ОСОБА_4 , частка у статутному капіталі якого складає 50%, запропонував призначити позачергові загальні збори учасників Товариства «Варна» на 05.01.2023 об 11:00 годині. До протоколу загальних зборів учасників залучити заяву заступника директора Товариства ОСОБА_1 від 01.12.2022 про призначення на посаду директора ТОВ «Варна». Перенести вирішення питання про призначення директора на наступні позачергові загальні збори учасників. До вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора ОСОБА_2 передає свої повноваження заступнику директора ОСОБА_1 . Виконавчому органу Товариства повідомити усіх учасників про проведення позачергових загальних зборів учасників. Питання які підлягають вирішенню на позачергових зборах: Обрання Голови та Секретаря зборів. Призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_1 згідно поданої заяви від 01.12.2022. ОСОБА_3 висловився про необхідність посвідчення вказаного Протоколу №2 від 01.12.2022р. позачергових загальних зборів учасників Товариства "ВАРНА" у нотаріальній формі. Виступив представник учасника ОСОБА_5 (частика учасника у статутному капіталі 50%) ОСОБА_3 запропонував розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.10.2022 подану на позачергових зборах учасників Товариства від 27.10.2022, задовольнити заяву та звільнити його з посади директора ТОВ "Варна" за власним бажанням.

Вищевказаним рішенням зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом №2 від 01.12.2022 (т.с. 1 а.с. 11-12), призначено позачергові загальні збори учасників Товариства «Варна» на 05.01.2023 об 11:00. До протоколу загальних зборів учасників залучено заяву заступника директора Товариства ОСОБА_1 від 01.12.2022 про призначення на посаду директора ТОВ «Варна». Перенесено вирішення питання про призначення директора на наступні позачергові загальні збори учасників. До вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора ОСОБА_2 передає свої повноваження заступнику директора ОСОБА_1 . Вказаний протокол було посвідчено нотаріально. Запрошеною особою до зборів учасників Товариства був також позивач, розгляд його заяви про призначення директором було перенесено на 05.01.2023.

05.01.2023 були проведені позачергові збори учасників Товариства, які оформлено Протоколом №1 від 05.01.2023 (т.с. 1 а.с. 17-18). Відповідно до вищевказаного рішення загальних зборів Товариства, оформленого Протоколом №1 від 05.01.2023, ОСОБА_3 , представник ОСОБА_6 , виступив та зазначив, що питання, які підлягають вирішенню на позачергових зборах - призначення на посаду директора Товариства. Запропонував розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2022, подану на позачергових зборах учасників Товариства від 01.12.2022. Зазначив, що повноваження директора були передані виконуючому обов`язки директора ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів учасників №2 від 01.12.2022. За вказаний період ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку. Тому пропонується задовольнити вказану заяву та призначити на посаду директора ТОВ «Варна» ОСОБА_1 з 06.12.2022. ОСОБА_3 , представник ОСОБА_6 , висловився про необхідність засвідчення справжності підписів на вказаному Протоколу №1 від 05.01.2023 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Варна» у нотаріальній формі.

10.01.2023 позивач звернувся до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з метою внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про його призначення на посаду директора ТОВ «Варна» (т.с. 1 а.с. 31-32).

13.01.2023 позивачем отримане електронне повідомлення за підписом Державного реєстратора Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області Стрілець С. С. та електронне рішення про відмову у державній реєстрації за кодом 590033450199 (т.с. 1 а.с. 33-34), в якому зазначено про те, що державний реєстратор Стрілець С.С., розглянувши документи, подані для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", що були прийняті 13.01.2023 11:27:42, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208) та встановив, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон) - документи суперечать вимогам Конституції та законів України. Невідповідність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі-Закон про ТОВ) та п. 12.6 діючого статуту юридичної особи, в частині відсутності необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення та невідповідність ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ повноваження одноосібного виконавчого органу управління можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу. Враховуючи викладене, керуючись статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державний реєстратор Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області Стрілець С. С. вирішив відмовити у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208), зазначивши, що вказане рішення про відмову у державній реєстрації може бути оскаржено відповідно до законодавства (т.с. 1 а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За наведених обставин, у даному разі суд дійшов висновку про те, що вимога про визнання укладеними трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варна» у зв`язку з призначенням його на посаду директора ТОВ «Варна» є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає належним та ефективним способам захисту.

Задоволення вказаної вимоги не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а отже ця позовна вимога не відповідає належним та ефективним способам захисту у даному випадку.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання внесення змін та включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна», суд зазначає наступне.

У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються, документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Як зазначалося судом вище, 10.01.2023 позивач звернувся до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області з метою внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про його призначення на посаду директора ТОВ «Варна» (т.с. 1 а.с. 31-32).

13.01.2023 позивачем отримане електронне повідомлення за підписом Державного реєстратора Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області Стрілець С. С. та електронне рішення про відмову у державній реєстрації за кодом 590033450199 (т.с. 1 а.с. 33-34), в якому зазначено про те, що державний реєстратор Стрілець С.С., розглянувши документи, подані для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", що були прийняті 13.01.2023 11:27:42, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208) та встановив, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі Закон) - документи суперечать вимогам Конституції та законів України. Невідповідність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі-Закон про ТОВ) та п. 12.6 діючого статуту юридичної особи, в частині відсутності необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення та невідповідність ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ повноваження одноосібного виконавчого органу управління можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державний реєстратор вирішив відмовити у державній реєстрації по заяві "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Варна" (32436208), при цьому зазначивши, що вказане рішення про відмову у державній реєстрації може бути оскаржено відповідно до законодавства (т.с. 1 а.с. 34).

Не погодившись із рішенням про відмову у державній реєстрації, позивач просить в судовому порядку зобов`язати Борівську селищну раду Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397939) внести зміни та включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про Григорова Ігоря Олександровича, як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна» (код ЄДРПОУ 32436208).

Разом з тим, суд звертає увагу на тому, що у ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Слід зазначити, що у постанові від 24.12.2019 року по справі №758/1861/18 (провадження №61-4911св18) Верховний Суд зазначив, що суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Таким чином, суд не вправі втручатися в діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Крім цього важливо, що позивач не оскаржив у встановленому законом порядку рішення про відмову у державній реєстрації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу на те, що у разі необґрунтованої відмови відповідного державного органу у вчиненні реєстраційних дій, позивач не позбавлений права звернутися до суду у передбаченому законом порядку.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, тому відмовляє в його задоволенні повністю.

Згідно з нормами ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на позивача судових витрат у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" серпня 2023 р.

Суддя Є.М. Жиляєв