Ухвала

від 11.08.2023 по справі 2-1890/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1890/11

Провадження № 6/761/922/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновської Ірини про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2023 року заступник начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновська Ірина (далі - державний виконавець) звернулась до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку, площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1223285000:02:024:0163; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Подання державним виконавцем мотивовано тим, що в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва в справі №2-1890/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» заборгованості у сумі 1 871 985,42 грн. та витрат з оплати судового збору у розмірі 1 700,00 грн., 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що боржник - ОСОБА_1 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1223285000:02:024:0163; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, за собою не зареєстрував, а тому проведення примусової реалізації (торгів) ускладнено, оформлення результатів в майбутньому є неможливим.

Як вбачається зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - майно за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1223285000:02:024:0163 є іпотечним майном, іпотекодержателем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», проте державна реєстрація за гр. ОСОБА_1 не проведена з 2008 року.

Відповідно до договору іпотеки від 09.07.2008 року №844192/ФЛ-3 укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 предметом договору є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1223285000:02:024:0163, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку пунктом 1.4 статті 1 «Предмет договору» цього ж Договору іпотеки передбачено, що у разі, якщо на момент укладання договору на земельній ділянці, що є предметом іпотеки розташовані будівлі ( споруди), або у разі зведення на земельній ділянці, що є предметом іпотеки будь - яких будівель (споруд) в тому числі об`єктів незавершеного будівництва, після підписання цього договору, на таке майно поширюється іпотека, що виникла на підставі цього договору. Пунктом 2.1.2 статті 2 «Запевнення та гарантії» Договору іпотеки визначено, предмет іпотеки стане власністю (іпотекодавця) ОСОБА_1 у майбутньому на підставі Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 09.07.2008, яка передана у володіння та користування Іпотекодавцю продавцем ОСОБА_4 по Договору купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,25 га, в межах згідно планом, що розташована та території с. Орлівщина, Новомосковського району Дніпропетровської області. Також, пунктом 2.1.3 Договору визначено, що предмет іпотеки є вільним від будь-яких зобов`язань.

Своїми діями (бездіяльністю) боржник ОСОБА_1 тривалий час ухиляється від виконання вимог законодавства про виконавче провадження, виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-1890/11, яке набрало законної сили 14.02.2012 та підлягає виконанню.

Крім того, боржник ОСОБА_1 , таким чином приховує майно, на яке необхідно звернути стягнення, шляхом не реєстрації права власності за собою, відповідно до діючого законодавства. Боржник, не зареєструвавши у встановленому порядку нерухоме майно, згідно умов Іпотечного договору, тривалий час ухиляється від виконання виконавчого документа та кредитних зобов`язань, тому є необхідність вжиття всіх можливих заходів для звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1223285000:02:024:0163; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, з метою проведення подальшої примусової реалізації.

З огляду на зазначене, виконавець звернулась до суду з вказаним поданням.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04.10.2016 року на виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2013 року в справі №2-1890/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» заборгованості у сумі 1 871 985, 42 грн. та витрат з оплати судового збору у розмірі 1 700,00 грн., 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, щодо боржника ОСОБА_1 .

Зі змісту Інформаційної довідки від 08.06.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - майно, на яке державний виконавець просила звернути стягнення, земельна ділянка на яку заявник просить звернути стягнення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1223285000:02:024:0163 є іпотечним майном, іпотекодержателем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», проте державна реєстрація земельної ділянки за гр. ОСОБА_1 не проведена з 2008 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Частинами 3 та 4 даної статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У такому випадку виконавцю, окрім надання відповідних документів обов`язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.

Крім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 (справа №5023/197/12) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.

При цьому, згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено в ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем не надано підтвердження того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.

Доказів того, що боржник отримав хоча б один процесуальний документ державного виконавця, матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять доказів того, що виконавцем вживались заходи щодо виходу за місцем проживання боржника з метою встановлення наявності майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Враховуючи все вище наведене, з наданих до суду матеріалів не можливо встановити, що боржник умисно уникає звернення стягнення на земельну ділянку, належну йому, не реєструючи право власності на майно за собою у спосіб, передбачений чинним законодавством.

А тому, за встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем не надані належні і достатні докази, які б дали підстави для звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а тому подання не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись ст. 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Подання заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновської Ірини про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: Н.Г. Притула