Ухвала

від 11.08.2023 по справі 240/22190/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/22190/23

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин , Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

встановив:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.06.2018 №4413;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6305, виданий 20.12.2018 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частини 2 статті 9 КАС України).

Частинами 1 та 2 статті 160 встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 4 КАС України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В поданій до суду позовній заяві Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області зазначив, що відповідачами за його позовом є Державна комісія України по запасах корисних копалин, Державна служба геології та надр України та до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн".

Водночас, в прохальній частині позовної заяви жодних позовних вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн" позивачем не заявлено.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити, який суб`єкт/суб`єкти владних повноважень є відповідачем/відповідачами за поданим позовом, а також уточнити заявлені позовні вимоги залежно від визначеного відповідача/відповідачів.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, згідно зі змістом ст. 94 КАС України кожний письмовий доказ, наданий до позову, повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, шляхом проставлення його власного підпису та м дати такого засвідчення (у випадку, якщо оригінал доказу знаходиться у позивача).

Позивачем у поданій до суду позовній заяві є Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області Сергій Зубак, натомість додані до позовної заяви копії документів завірені прокурором Оленою Чарліною, яка не має процесуального статусу позивача в даній справі чи його представника, будь-які документи на підтвердження її повноважень в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що додані до позовної заяви копії документів не завірені відповідно до вимог ст. 94 КАС, оскільки їх відповідність оригіналу підтверджена особою, яка не є учасником справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.06.2018 №4413 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.12.2018, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн".

Таким чином, правовідносини з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у 2018 році, водночас даний позов позивач подав до суду 26 липня 2023 року.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 КАС України трьохмісячний строк на звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому просив поновити йому пропущений строк на звернення з даним позовом до суду. На обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що серпні 2018 року вже звертався до суду із вказаними позовними вимогами, однак позов було залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень звертатись до суду з таким позовом. Вказує, що наразі Верховним Судом сформовано правові позиції, зокрема у справах за позовами Житомирської обласної прокуратури, які підтверджують правильність позовних вимог прокурора та можливість пред`явлення прокурором позовів такої категорії як самостійним позивачем (постанови Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №806/906/17, від 26.01.2023 у справі №240/3379/19, від 22.03.2023 у справі №806/2202/18, постанова Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19). З огляду на вказане, позивач просить врахувати зміну судової практики, як поважну причину пропуску ним строку звернення до суду та поновити йому пропущений строк.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза з поважних причин, а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Оцінюючи зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи позивача, суд зазначає, що вказані ним обставини щодо зміни судової практики з приводу даної категорії спорів не є поважними підставами для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Крім того, правовий висновок про який зазначає сам позивач, був викладений ще в грудні 2019 року (постанова від 05.12.2019 у справі №806/906/17) та в листопаді 2022 року (постанова від 29.11.2022 у справі №240/401/19). Відтак, навіть у випадку обрахунку початку процесуального строку на звернення з даним позовом до суду з моменту зміни правової позиції, дана позовна заява подана до суду з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України трьохмісячного строку на звернення до суду.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області та встановити позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції (та її примірників для відповідачів) із уточненням у ній, які суб`єкти владних повноважень є відповідачами за поданим позовом, а також із уточненням в ній заявлених позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- завірених позивачем відповідно до ст. 94 КАС України додатків до позовної заяви (та її примірників для відповідачів);

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані в заяві, поданій до суду одночасно з позовом.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович