Ухвала

від 22.09.2023 по справі 240/22190/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/22190/23

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

встановив:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.06.2018 №4413;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6305, виданий 20.12.2018 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн".

Перевіривши дотримання позивачем вимог процесуального законодавства при зверненні з даним позовом до суду, суддею було встановлено, що позовна заява керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України не відповідає. Зокрема, судом було встановлено, що позов керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області подано до суду не у строк, встановлений статтею 122 КАС України. Вказаний висновок був зроблений судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.06.2018 №4413 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.12.2018, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранітлайн".

Таким чином, правовідносини з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у 2018 році, водночас даний позов позивач подав до суду 26 липня 2023 року.

При цьому, на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання, в якому просив поновити йому пропущений строк на звернення з даним позовом до суду. На обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що серпні 2018 року вже звертався до суду із вказаними позовними вимогами, однак позов було залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень звертатись до суду з таким позовом. Вказує, що наразі Верховним Судом сформовано правові позиції, зокрема у справах за позовами Житомирської обласної прокуратури, які підтверджують правильність позовних вимог прокурора та можливість пред`явлення прокурором позовів такої категорії як самостійним позивачем (постанови Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №806/906/17, від 26.01.2023 у справі №240/3379/19, від 22.03.2023 у справі №806/2202/18, постанова Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19). З огляду на вказане, позивач просив врахувати зміну судової практики, як поважну причину пропуску ним строку звернення до суду та поновити йому пропущений строк.

Однак, за наслідками розгляду зазначеного клопотання, суд дійшов висновку, що вказані позивачем обставини не є поважними підставами для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на зазначене, судом був зроблений висновок про пропуск позивачем передбаченого статтею 122 КАС України трьохмісячного строку на звернення з даним позовом до суду.

У зв`язку з цим, а також враховуючи інші встановлені судом недоліки позовної заяви, ухвалою від 11.08.2023 позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області було залишено без руху та встановлено йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із зазначенням у ній позовних вимог відповідно пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України;

- належним чином завірених, в порядку передбаченому ч. 5 ст. 94 КАС України, копій документів, які є додатками до позовної заяви (в 2-х екземплярах);

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області надав до суду уточнену позовну заяву, а також заяву про поновлення пропущеного строку на звернення з даним позовом до суду.

На обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області зазначив, що протягом 2018-2019 років обласною прокуратурою, як самостійним позивачем, пред`явлено до суду 19 позовів про скасування рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин стосовно апробації запасів корисних копалин, а також про скасування виданих спеціальних дозволів на користування надрами. Із заявлених позовів, 13 - залишені судами без розгляду через відсутність підстав для самостійного звернення прокурора з таким позовом, оскільки є державні органи, які уповноважені здійснювати відповідні повноваження. Частина таких судових рішень залишені в силі Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 16.06.2021 по справі №240/4936/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що прокурор у спірних правовідносинах не може звертатися до суду з позовом до вказаних органів, оскільки відповідними повноваженнями наділений Кабінет Міністрів України. Таким чином, упродовж 2019-2022 року суди не підтримували позиції прокурора щодо можливості пред`явлення ним, як самостійним позивачем, позовів вказаної категорії, а тому питання про перепред`явлення вказаних позовів упродовж 2019 - 2022 років не ставилося. Від своїх попередніх висновків Верховний Суд відступив лише у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 та зазначив про наявність у прокурора повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Враховуючи те, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах була невизначена, позивач зазначив, що це унеможливлювало перепред`явлення ним позовів вказаної категорії раніше, а тому він просив поновити йому пропущений строк на звернення з даним позовом до суду.

Дослідивши зміст вказаної заяви суд встановив, що зазначені в ній підстави для поновлення пропущеного строку є ідентичними тим, що зазначені позивачем в заяві, поданій одночасно з позовною заявою, і полягають у зміні судової практики з питання наявності у прокурора повноважень на звернення з даною категорією позовів до суду.

З даного приводу суд зауважує, що оцінка поважності вказаних підстав пропуску процесуального строку на звернення до суду вже була надана судом в ухвалі від 11.08.2023 про залишення позовної заяви без руху. У вказаній ухвалі судом вже було зазначено, що навіть у випадку обрахунку початку перебігу процесуального строку на звернення з даним позовом до суду з моменту зміни правової позиції щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду з вказаною категорією позовів, викладеної у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19, дана позовна заява все одно подана до суду з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України трьохмісячного строку на звернення до суду, оскільки у такому випадку процесуальний строк для звернення з даним позовом до суду розпочався для позивача 30.11.2022 та, з урахуванням ч. 2 ст. 4 Європейської конвенції про обчислення строків, закінчився 28.02.2023. Водночас даний позов керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області подав до суду 26 липня 2023 року, тобто з пропуском процесуального строку на звернення.

Жодних інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивачем в заяві про поновлення такого строку, поданій на виконання вимог ухвал про залишення позовної заяви без руху, не вказано.

Суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Відтак, поняття "поважні причини пропуску процесуальних строків" є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Відтак, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальностю "Гранітлайн" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович