Рішення

від 14.08.2023 по справі 240/5885/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/5885/23

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 07 лютого 2023 року №1 про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 .

Аргументуючи заявлені позовні вимоги вказала, що працює на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 (з обслуговування житлового масиву "Південна Борщагівка") Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві та 19.01.2023 заступила на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи, яке здала 20.01.2023.

Як вказує позивачка, відповідно до вимог ч.13 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 травня 2017 року №440, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України №103 від 08 лютого 2022 року, далі Інструкція №440), після добового чергування, 21 січня 2023 року (субота) мала вихідний день, а тому була відсутня на робочому місці.

Факт відсутності на робочому місці - 21.01.2023 став підставою для видачі начальником Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві наказу "Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 " №1 від 07.02.2023, який позивачка вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучено до участі у справі Головне управління Національної поліції у м.Києві, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача.

01.05.2023 від представника Головного управління Національної поліції у м.Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Висловлюючи свою правову позицію з приводу спірних правовідносин, зауважив, що за фактом відсутності на робочому місці - 21.01.2023 капітана поліції ОСОБА_2 , у період з 26.01.2023 до 02.02.2023, проведене службове розслідування, за результатами якого на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 №561 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану».

Представник Головного управління Національної поліції у м.Києві вважає, що оскаржуваний наказ винесений в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, а тому доводи викладені у позовній заяві, є такими, що не відповідають дійсності. Наголосив, що рішення не знаходитися на робочому місці 21.01.2023 позивачка прийняла особисто, не зважаючи на введений на території України воєнний стан, наявність якого може обмежувати конституційні права та свободи людини та громадянина, в тому числі, і надання відпочинку після добового наряду.

Від представника Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві відзив на позов до суду не надходив.

17.05.2023 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив Головного управління Національної поліції у м.Києві, в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зауважила, що позивачка 20.01.2023 здала добове чергування та у свій вихідний день - 21.01.2023, який мала відповідно до чинного законодавства відвідала стоматолога, про що свідчить довідка наявна в матеріалах справи. Вважає, що запроваджений на території України воєнний стан не може слугувати підставою для обмеження права на відпочинок та необхідну медичну допомогу.

Разом із відповіддю на відзив, представник позивачки подала до суду клопотання про зміну процесуального статусу з третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на відповідача, яке ухвалою суду від 02.06.2023 задоволено, змінено у даній справі процесуальний статус Головного управління Національної поліції у м.Києві (далі - відповідач 1) з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача на співвідповідача.

25.05.2023 від представника відповідача 1 надійшли до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відсутність на робочому місці - 21.01.2023 позивачкою жодним чином не заперечується, а рішення про таку відсутність прийнято нею особисто, не зважаючи на обмеження запроваджені воєнним станом на території України. Зауважила, що пояснення надані позивачкою до службового розслідування до уваги не прийняті, оскільки подані після його закінчення, а тому не можуть вважатися належним використанням її права надавати пояснення. Крім того, звернула увагу суду, що подана до матеріалів справи довідка про відвідування стоматолога (довільної форми, за відсутності печатки лікувально-профілактичного закладу, установи) не підтверджує тимчасову непрацездатність позивачки, тимчасова непрацездатність підтверджується лише листком непрацездатності, який в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду № 01-36-В від 12.06.2023 (у період з 03.07.2023 до 21.07.2023), суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці, тому розгляд даної справи судом відкладався.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.

Встановлено, що позивачка проходить службу на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 (з обслуговування житлового масиву "Південна Борщагівка") Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві.

21.01.2023 рапортом заступника начальника Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві (далі - Святошинське УП) полковника поліції Богдана Замули повідомлено про факт відсутності на робочому місці капітана поліції Раїси Васкевич.

На підставі поданого рапорту, посадовими особами Святошинського УП складено акт від 21.01.2023 про відсутність на службі позивачки.

У зв`язку із вищезазначеним фактом та керуючись вимогами статей 14, 15 та з урахуванням вимог розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Статут) начальником Святошинського УП видано наказ "Про призначення та проведення службового розслідування" №7 від 26.01.2023 за фактом порушення службової дисципліни позивачкою.

За висновком службового розслідування від 02.02.2023, затвердженим начальником Святошинського УП, відомості, що стали підставою для його призначення підтвердилися.

07.02.2023 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п.п. 4, 8 ч.3 ст.1 Статуту, п.п. 1,2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон №580-VIII), п. 2 наказу Національної поліції України "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України, воєнного стану" №561 від 09.08.2022 (далі - Наказ №561), наказом начальника Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві "Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 " №4 від 07.02.2023 до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

З виданим наказом, ОСОБА_1 відмовилася ознайомлюватися, про що складено відповідний акт №1646/125/54/16-2023 від 07.02.2023.

Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 1 Закону № 580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статутом визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідності до ч.2 ст.1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Положеннями ч.3 ст.1 Статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст.13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень ст.14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 7 статті 19 Статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 2 статті 22 Статуту передбачено, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Відповідно до ч.10 ст.14 Статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями ст. 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У той час, як свідчать матеріали справи, наказ про призначення та проведення службового розслідування виданий начальником Святошинського УП відповідно до ст.ст.14,15 та з урахуванням вимог розділу V Статуту.

Щодо доводів позивачки про порушення порядку проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2123-IX (далі - Закон №2123-IX), Статут доповнено розділом V.

Так, розділ V Статуту передбачає особливості проведення службового розслідування в період воєнного стану передбачений розділом V Статуту.

Статтею 26 Статуту передбачено, що період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування (ч.6 ст.26 Статуту).

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Таким чином, положення Статуту передбачають певні особливості проведення службового розслідування в період воєнного стану передбачений, в тому числі стислі строки його проведення.

Стаття 27 розділу V Статуту регулює порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану.

Так, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (ч. 1).

Як свідчать матеріали справи позивачці у ході службового розслідування начальником відділу кадрового забезпечення Святошинського УП майором поліції Сергієм Ковальчуком запропоновано надати пояснення з приводу ситуації яка склалася, на що позивачка не погодилася, що слугувало підставою для складення у присутності інспектора відділу кадрового забезпечення Святошинського УП лейтенанта поліції Зеленянської О. І. та інспектора відділу кадрового забезпечення цього ж управління поліції лейтенанта поліції Чектун О. О. акта про відмову в наданні пояснення ОСОБА_1 , зареєстрованого 30.01.2023 за №1256/125/54/16-2023. Таким чином встановленим правом на подання пояснень у період з 26.01.2023 до 02.02.2023 (у ході службового розслідування) позивачка не скористалася, такі були наданні нею після закінчення службового розслідування (03.02.2023) у зв`язку із чим не прийняті уповноваженими особами, які проводили службове розслідування до уваги.

Дослідивши викладені учасниками справи доводи та врахувавши обмеження запровадженні внаслідок запровадженого на території України воєнного стану, який триває і на даний час, суд критично ставиться до тверджень позивачка стосовного порушення порядку проведення службового розслідування. Суд зауважує, що позивачці було запропоновано 30.01.2023 надати пояснення з приводу ситуації, яка склалася 21.01.2023, втім вказаним правом вона не скористалася, пояснивши тим, що відмовилася від їх надання, у зв`язку із необхідністю друку таких пояснень. Однак, такі підстави, які слугували відмові у наданні пояснень суд не вважає поважними, оскільки будь-які пояснення можуть бути власноруч написані, без допомоги комп`ютерної техніки та подані за належністю. Обов`язковість подачі пояснень у друкованому вигляді відсутня.

Доводи позивачки стосовно порушення строку проведення службового розслідування не заслуговують на увагу, оскільки положеннями Статуту передбачені особливості його проведення у період воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 розділу V Статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 29 розділу V Статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 30 розділу V Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Отже, в умовах воєнного стану законодавцем оптимізований порядок проведення службового розслідування та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

З висновку службового розслідування видно, що дисциплінарна комісія діяла відповідно до приписів розділу V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" Статуту та Порядку №893.

За результатами службового розслідування видано оскаржуваний наказ, із змістом якого позивачка відмовилася ознайомлюватися, про що свідчить відповідний акт №1646/125/54/16-2023 від 07.02.2023, який міститься в матеріалах справи.

Так, за матеріалами справи видно, що підставою для видачі оскаржуваного наказу, слугував встановлений за результатами службового розслідування факт відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 21.01.2023.

Позивачка не погоджується із таким наказом та вважає, що він підлягає скасуванню з підстав порушення порядку проведення службового розслідування та відсутності у її діях дисциплінарного проступку.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачка наголосила, що відповідно до ч.1 ст.16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником, тобто в даному випадку службове розслідування мало бути завершене 26.02.2023. Разом з тим, саме до 26.02.2023, позивачка вважала, що мала право надавати свої пояснення щодо події, яка стала підставою для проведення службового розслідування, а тому зауважує, що подані 03.02.2023 пояснення безпідставно не прийняті до уваги під час службового розслідування. Наголошує, що вказане призвело до порушення порядку службового розслідування, а саме: п.1 ч.2. ст.18 Статуту.

Крім того, позивачка звертає увагу суду, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) правопорушника дисципліни. При цьому, оскаржуваний наказ суперечить фактичним обставинам та її діям та прийнятий на викривлених подіях.

Як пояснила позивачка, 19.01.2023 заступила на добові чергування у складі слідчо-оперативної групи, яке здала 20.01.2023 та відповідно до вимог Інструкції №440, після добового чергування, повинна мати відпочинок тривалістю 48 годин, у зв`язку із чим була відсутня на робочому місці 21 січня 2023 року. Крім того, зауважила, що для поліцейських, відповідно до ч.3 ст.91 Закону № 580-VIII, внаслідок ненормованого робочого графіку установлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними, а тому 21.01.2023 (субота) був вихідний.

У свою чергу, спростовуючи заявлені позовні вимоги, представник відповідача 1 зауважив на особливостях проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, які визначені розділом V Статуту, зокрема стислі строки проведення (п.3 ст.26). У даному випадку службове розслідування проведено з 26.01.2023 по 02.02.2023 та у вказаний період від позивачки жодних пояснень, з приводу випадку яких стався 21.01.2023 (відсутність ОСОБА_1 на робочому місці), від позивачки не надходило, про що свідчить акт про відмову в наданні пояснення, який зареєстрований за №1256/125/54/16-2023 від 30.01.2023.

Крім того, представник відповідача 1 спростовуючи доводи позивачки з приводу шестиденного робочого дня поліцейських, зауважив, що відповідно до наказу Національної поліції України «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» №561 від 09.08.2022 (далі - Наказ №561) установлено тимчасово, на період дії воєнного стану, шестиденний робочий тиждень, скасувавши вихідний день - суботу.

Так, дійсно, за положеннями Інструкції №440 після добового чергування черговим чергової зміни та членам добового наряду чергової служби надається відпочинок тривалістю 72 години (поліцейським, які включені до складу слідчо-оперативної групи (далі - СОГ), надається відпочинок тривалістю 48 годин). За тимчасової неможливості забезпечення чотиризмінної роботи чергової служби органу (підрозділу) поліції або закладу освіти через некомплект, хвороби або відпустки черговим чергової зміни та членам добового наряду може надаватися відпочинок тривалістю 48 годин.

Втім суд враховує, при розгляді спірних правовідносин запроваджений на території України воєнний стан, за наявності якого характерна діяльність поліцейських у посиленому режимі. Разом з тим, наказом №561 надано право керівникам територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, залежно від оперативної обстановки в регіоні змінювати режим служби.

Також, суд бере до уваги той факт, що рішення не знаходитись на робочому місці 21.01.2023 позивачкою було прийнято особисто, не зважаючи на те, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини та громадянина, у тому числі, поліцейських щодо надання відпочинку після добового наряду. Для забезпечення оборони країни і безпеки держави, і в тих межах, яких вимагає гострота стану, конституційні права поліцейських можуть бути обмежені у період дії воєнного стану.

З огляду на викладене, судом не встановлено порушень при вирішенні Святошинським УП процедурних питань щодо притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Суд не вважає доведеними твердження позивачки щодо недотримання, на її думку, певної процедури службового розслідування, і розцінює їх як бажання уникнути відповідальності за свою поведінку під час воєнного стану.

Отже, на думку суду, у ході судового розгляду справи позивачкою не наведено будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку.

На переконання суду, висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а також із врахуванням реального військового стану в нашій Державі Україні.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.

У тому числі, позивачка, як поліцейська, яка склала присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, з моменту офіційного опублікування Указу Президента України "Про введення в України воєнного стану", має вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка 21.01.2023 вчинила дисциплінарний проступок (відсутність без поважних підстав на робочому місці у робочий час), який виразився у порушенні вимог пунктів 4, 8 частини третьої ст. 1 Статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону № 580-VIII, п. 2 Наказу №561, а тому застосоване до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани є правомірним.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що Головним управлінням Національної поліції у м.Києві під час розгляду справи доведено, що дії управління вчинені в межах повноважень та із дотриманням процедури, в порядок та спосіб, що передбачені законом, за наявності для цього фактичних та правових підстав було обґрунтовано винесено оскаржуваний наказ, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС україни.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (прос.Перемоги, 109, м.Київ, 03115), Головного управління Національної поліції у м.Києві (вул.Володимирська, 15, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ: 40108583) про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 14 серпня 2023 р.