Рішення

від 10.08.2023 по справі 280/3315/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2023 року 13:18Справа № 280/3315/19 ПР/280/6/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О., представників

позивача:Пелих О.Л.

відповідача: Козака А.Л.

третьої особи 1:Куриліна В.О.

третьої особи 2:Нестеренко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат»

провизнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі також відповідач, Міністерство), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис.м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га» від 07.06.2019 №7-03/12-20192212919/1, що прийнятий Міністерством екології та природних ресурсів України та опублікований у Реєстрі оцінки впливу на довкілля 12.06.2019 за №20192212919/12375.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що є мешканцем Вільнянського району Запорізької області. 21.02.2019 на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів України оприлюднено повідомлення №20192212919/8833 про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат». Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення, громадськості надано право на висловлення своїх зауважень та пропозицій щодо планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Усі зауваження і пропозиції громадськості необхідно було надсилати до Міністерства екології та природних ресурсів України. На момент ознайомлення з відповідним повідомленням, позивачу було достеменно відомо про негативний вплив на довкілля зазначеної планової діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», яка може призвести до екологічної катастрофи на території усього Вільнянського району. У зв`язку з цим, 07.03.2019 позивачем, як мешканцем Вільнянського району Запорізької області, направлено до відповідача зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Зауваження надіслані поштовим зв`язком. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення видно, що зауваження вручені уповноваженій особі Мінприроди 11.03.2019. Висунуті позивачем зауваження стосувалися усіх пунктів повідомлення від 21.02.2019 за №20192212919/8833. Оскільки після направлення зауважень ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» не направив позивачу вмотивованої відповіді на висунуті ним зауваження та не повідомив про те, чи були зауваження враховані або відхилені, 28.03.2019 позивач направив листа до Мінприроди з приводу надання йому вказаної інформації. Однак відповіді у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян», позивач не отримав. Листом від 18.04.2019 за №10/7/2436-19 Мінприроди повідомило позивача про те, що усі зауваження громадськості до планової діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» оприлюднені у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля від 26.03.2019 та 29.03.2019. Позивач звертає увагу, що вказаного листа надіслало на його адресу лише 09.05.2019. На офіційному сайті Мінприроди позивач мав можливість ознайомитись із змістом зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень від 26.03.2019 за №20192212919/9736 та зауважень і пропозицій до обсягу досліджень органу влади від 29.03.2019 за №20192212919/9898, серед яких зауважень позивача від 07.03.2019 опубліковано не було. Окрім цього, 01.04.2019 на офіційному сайті Мінприроди у розділі Єдиний реєстр з ОВД опубліковано Звіт з оцінки впливу на довкілля (надалі за текстом позову - Звіт з ОВД) №20192212919/9965 та оголошення про початок громадських обговорень №20192212919/9964. Натомість, як з`ясувалось, у відповідному Звіті з ОВД відсутня інформація щодо прийняття та врахування зауважень позивача. З даного випливає, що Мінприроди повністю проігнорувало висунуті позивачем зауваження до планової діяльності, які обов`язково мали бути включені до Звіту з ОВД, як того вимагає положення п. 10 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». У зв`язку з цим, 26.04.2019, під час громадських обговорень, які проводились в адміністративній будівлі Павлівської сільської ради Вільнянський району Запорізької області, позивач особисто виступив із доповіддю про шкідливий вплив на довкілля планової діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», а також вказував на численні недоліки Звіту про ОВД, у тому числі в частині неврахування зауважень позивача від 07.03.2019. Окрім позивача, виступали ще багато осіб, які повністю підтримували категоричну позицію позивача щодо розробки Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів та будівництва гірничо-збагачувального комплексу для виробництва високомарочних каолінів, яка несе в собі величезну небезпеку. Окрім усної доповіді на громадських обговореннях, 26.04.2019 позивач надіслав до Мінприроди заяву про зауваження до Звіту з ОВД від 01.04.2019, в якій навів близько 20-ти недоліків, які містить звіт, а також ще раз вказав на порушення положення п. 10 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо неврахування зауважень позивача у Звіті про ОВД. Надалі, після неодноразових звернень позивача, ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» надіслав йому відповідь у табличному вигляді на письмові зауваження, надані під час громадських слухань від 07.05.2019 за №34-05. За змістом, це була відповідь на зауваження щодо планової діяльності від 07.03.2019. Тобто, відповідь позивач отримав лише після спливу двох місяців. Пізніше, позивач отримав відповідь від ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» від 08.05.2019 за №36-05 на його заяву про зауваження до Звіту з ОВД, відповідь також була представлена у табличному вигляді. Однак, в обох відповідях ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» не надав позивачу вмотивованої та конкретної відповіді щодо заявлених ним зауважень та недоліків, а лише частково навів інформацію, взяту із звіту з ОВД та обмежився абстрактними поняттями, які не відповідають дійсним обставинам справи. Не зважаючи на категоричний спротив громадян Вільнянського району проти планової діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», 07.06.2019 Мінприроди прийняло Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис.м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га» №7-03/12-20192212919/1, який було офіційно оприлюднено 12.06.2019 за №20192212919/12375. Вказаний висновок позивач вважає протиправним та таким що порушує права та інтереси громадян Вільнянського району, у тому числі позивача, оскільки прийнятий з порушенням норм Конституції України та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». При цьому, Висновок з оцінки впливу на довкілля виданий Мінприроди ще 07.06.2019, а його офіційне оприлюднення відбулось лише 12.06.2019, тобто через п`ять днів, що є порушенням ч. 7 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Висновок з оцінки впливу на довкілля складений за стандартним шаблоном (типовою формою), який не пов`язаний та не розкриває дійсних обставин справи. За таких обставин та без належного врахування думки громадськості, Висновок з оцінки впливу на довкілля від 12.06.2019 є незаконним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі; призначено підготовче засідання на 29.07.2019; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» (далі третя особа, ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», ТОВ «БЗК»).

Відповідачем подано до суду відзив на позов (вх. від 26.07.2019 №31123), в якому зазначено, що у позові викладено декілька обставин, які на думку позивача не було враховано при прийнятті оскаржуваного висновку та як наслідок призвели до його протиправності, зокрема: 1) не враховано волевиявлення громадськості при проведенні процедури ОВД; 2) не своєчасне оприлюднення висновку з оцінки впливу на довкілля; 3) неправомірність в цілому Звіту з оцінки впливу на довкілля. Водночас, усі зауваження та пропозиції до повідомлення про плановану діяльність, що надходили до Мінприроди (номер справи у реєстрі 20192212919), оприлюднені у Єдиному реєстрі. В той же час, зауваження громадянина ОСОБА_1 надходили до попередньої справи (номер у реєстрі 20187181271), по якій 19.02.2019 надано відмову у видачі висновку з ОВД. У цій справі зауваження та пропозиції також оприлюднені у Єдиному реєстрі на стор. 403. Враховуючи викладене, під час здійснення ОВД у справі 20192212919 вимоги закону щодо забезпечення участі громадськості дотримані. Згідно інформації з Єдиного рeєcтpу оцінки впливу на довкілля, оскаржуваний висновок виданий 07.06.2019 (п`ятниця), а опублікований в реєстрі на 3-й робочий день 12.06.2019 (середа). Тому вимоги щодо опублікування дотримані, а позовні вимоги в цій частині - необґрунтовані. Законом не встановлено вимоги до розробників Звітів з ОВД (ані сертифікатів, ані освітніх вимог тощо), оскільки правовідносини між замовником планованої діяльності та розробником звіту є господарськими правовідносинами, а Мінприроди як державний орган не наділений компетенцією у їх регулюванні. Таким чином, розробляти та підписувати Звіт з ОВД може як самостійно замовник діяльності, так і розробник Звіту. При ньому, законом не передбачено обов`язковості місця складення Звіту. Окрім того, відповідно до закону саме суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третьою особою подано до суду письмові пояснення (вх. від 29.07.2019 № 31252), в яких зазначено наступне. На думку ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат", ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі. В даному випадку позивач звертається за скасуванням індивідуального акту, який взагалі його ніяким чином не стосується і не породжує для нього ніяких прав та обов`язків. Оскаржуваний Висновок є актом індивідуальної дії і стосується лише прав та обов`язків третьої особи, встановлює конкретні приписи, направлені до останньої та розрахований на одноразове застосування, є результатом правовідносин у сфері ОВД та містобудівної діяльності, який складено відповідно до положень національного законодавства України виключно між ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" та відповідачем, а право позивача ніяким чином ним не порушено. Надання пропозицій або зауважень до повідомлення є правом, а не обов`язком позивача. Окрім того, рівно такі ж за текстом зауваження до повідомлення, як у позивача, надано жителями сіл Зелене та Роздолля в листі від 19.03.2019, який відображено в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля. Таким чином і відповідачу, і ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" при підготовці Звіту з оцінки впливу на довкілля про зауваження та пропозиції відповідача до повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу, фактично було відомо. Окрім того, ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" надано відповідь в табличному вигляді щодо його зауважень на повідомлення листом від 07.05.2019 № 34-05. Отже принцип гласності в процедурі оцінки впливу на довкілля дотримано і думка позивача не залишилась поза увагою. Мешканці Вільнянського району та позивач мали право висловити свої зауваження і пропозиції, висловити свою волю щодо провадження планованої діяльності, але це не означає, що відповідач зобов`язаний був слідувати волі громадськості. Окрім того, відповідач на сторінці 12 Висновку вказує, що при встановлені допустимості провадження планованої діяльності ним враховано всю інформацію, зауваження і пропозиції. Висновок складено 07.06.2019 в останній робочий день на робочому тижні з 03.06.2019 по 07.06.2019, наступними робочими днями були 10-12.06, тобто 3 дні, отже ніякого порушення закону не відбулося. Позивач однією з підстав для визнання протиправним та скасування Висновку вважає той факт, що в розділі зауваження звіту з оцінки впливу на довкілля не відображено його зауваження до повідомлення про плановану діяльність, так як відповідь на свої зауваження він отримав лише через 2 місяці. Щодо цього ТОВ "Біляївський збагачувальний комбінат" наводило свої обґрунтування про те, що це не вплинуло на процедуру прийняття Висновку чи на його зміст. В процесі громадського обговорення, крім усних пояснень, позивачем надано письмову заяву про зауваження до звіту з Звіту з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» від 01.04.2019 № 20192212919/9964, яка відображена в журналі (відомості) реєстрації письмових зауважень та пропозицій, що надійшли протягом громадських слухань та є невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення. В самому звіті про громадське обговорення вказано, що до звіту з ОВД надійшли зауваження (в тому числі під час громадських слухань), що були враховані Мінприроди, спосіб врахування відображено в таблиці, що додається, більшість отриманих зауважень є тотожними за змістом, у зв`язку з цим були згруповані при врахуванні. Таким чином, не має підстав вказувати, що зауваження позивача не розглянуті та не враховані. Претензій до звіту з ОВД з боку відповідача не висунуто, всі необхідні розділи звіту відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дотримано, а відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», саме суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством. Вказувати про те, що звіт не має ніякого наукового підґрунтя в своїй основі лише через підписання його одним директором ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», позивач не має підстав, оскільки ним не наведено жодного доказу, розрахунку, наукового висновку, які б спростовували розрахунки та висновки науковців, протоколи досліджень додані до звіту з ОВД (див. додатки до Звіту з ОВД), на які, до речі, посилається відповідач у оскаржуваному Висновку. Окрім цього, висновки позивача про недотримання ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» Висновку при здійснені планованої діяльності є дещо передчасними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до частини першої звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень. ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» здійснено процедуру оцінки впливу на довкілля щодо декількох видів планованої діяльності, а саме розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів в межах ліцензійної площі 382 га з метою видобування каоліну в якості сировини для виробництва збагаченого каоліну з метою застосування в керамічній та паперовій промисловості; будівництво гірничо-збагачувального комплексу для виробництва високомарочних каолінів і польового шпату продуктивністю 100 тис. м3/рік; зміна цільового призначення земельних ділянок загальною площею близько 95 га із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язане з користування надрами (з метою розробки родовища та будівництва гірничо-збагачувального комплексу). Лише для одного виду планованої діяльності, це розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів в межах ліцензійної площі 382 га з метою видобування каоліну в якості сировини для виробництва збагаченого каоліну з метою застосування в керамічній та паперовій промисловості, Висновок може слугувати рішенням про провадження планованої діяльності, а для будівництва гірничо-збагачувального комплексу для виробництва високомарочних каолінів і польового шпату продуктивністю 100 тис. м3/рік; зміни цільового призначення земельних ділянок загальною площею близько 95 га із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язане з користування надрами (з метою розробки родовища та будівництва гірничо-збагачувального комплексу) необхідно отримання дозволу на виконання будівельних робіт та рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. На даний момент жодного з перелічених видів планованої діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» не розпочато і навіть щодо деяких не отримано ще відповідних рішень про провадження планованої діяльності, а тому у позивача взагалі відсутні підстави стверджувати про недотримання ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» Висновку та екологічних умов ним передбаченим. Проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою суду від 29.07.2019 продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 30.09.2019.

Ухвалою суду від 30.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2019.

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкладено розгляд справи по суті на 29.10.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 02.11.2021 замінено відповідача - Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі відповідач, Міндовкілля); скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2019, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

30.11.2021 матеріали справи № 280/3315/19 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду та в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розподілено судді Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П.

Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято до провадження адміністративну справу № 280/3315/19 (провадження № СН/280/63/21); призначено розгляд справи № 280/3315/19 (провадження № СН/280/63/21) за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 22.12.2021.

Ухвалою суду від 17.12.2021 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 22.12.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 26.01.2022.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на адміністративний позов (вх. від 29.12.2021 №77438), в якому просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у раніше поданому відзиві (вх. від 26.07.2019 №31123). Додатково зазначив, що 21.02.2019 Міністерством екології та природних ресурсів України оприлюднено Повідомлення про планову діяльність. У пункті 15 Повідомлення вказано: «Усі зауваження та пропозиції громадськості до планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінку впливу на довкілля, необхідно надсилати до Міністерства екології та природних ресурсів України 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, відділ оцінки впливу на довкілля, m.shimkus@menr.gov.ua (044) 206-31-15, (044) 206-31-64, ОСОБА_3 ». Усі зауваження до Повідомлення про планову діяльність, які надійшли до відділу оцінки впливу на довкілля листами Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Мінприроди передані Товариству для їх врахування при підготовці Звіту з оцінки впливу на довкілля. На підтвердження неотримання зауважень позивача відділом оцінки впливу надано копію журналу контролю за отриманням запитів та звернень громадян за 2018-2019 роки Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності та копію службової записки відділу захисту інформації та захисту електронних сервісів від 26.09.2019 № 100/-19. Звертає увагу, що Міндовкілля є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не являється розпорядником інформації, створеної до його утворення, відтак в Департаменті екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів Міндовкілля відсутні будь-які документи, зокрема звернення ОСОБА_1 від 07.03.2019 у справі з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства, які не оприлюднені в реєстрі з ОВД. 01.04.2019 в Реєстрі з ОВД Мінприроди оприлюднено Звіт з оцінки впливу на довкілля та Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. Громадські слухання відбулися 26.04.2019 о 09:00 годині в адміністративній будівлі Павлівської сільської ради за адресою: 70005, Запорізька область, Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 28. Хід та результати громадських обговорень були оформлені протоколом громадських слухань, який підписано головуючим на громадських слуханнях та включено до Звіту про громадське обговорення. Звертає увагу, що в журналі про реєстрацію учасників громадських слухань щодо планової діяльності Товариства під номером 29 зареєстрований ОСОБА_1 , в пункті 4 Протоколу під номером 9 зареєстровані усні зауваження, надані позивачем, у журналі реєстрації (відомості) письмових зауважень та пропозицій, що надійшли протягом громадських слухань, під номером 4 зареєстровані письмові зауваження ОСОБА_1 . Вказує, що зауваження позивача до Повідомлення про планову діяльність є аналогічними за змістом іншим зауваженням, отриманим від громадськості, а саме: заява ОСОБА_4 від 27.02.2019, зауваження жителів с. Зелене та с. Роздолля від 19.03.2019, заява ОСОБА_5 від 17.03.2019, заява ОСОБА_6 від 18.03.2019. З огляду на вказане вбачається, що питання висвітлені у зауваженнях позивача Товариством розглянуті та враховані у Звіті з ОВД. Крім того, посилається на те, що Висновок з ОВД є актом індивідуальної дії, який стосується виключно прав та обов`язків Товариства та жодним чином не порушує права, свободи, та інтереси позивача.

30.12.2021 від третьої особи надійшли пояснення (вх. №77766), в яких заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у раніше поданих поясненнях (вх. від 29.07.2019 № 31252). Додатково наголошує на тому, що позивачем не наведено наявності таких порушень, в зв`язку з відсутністю його зауважень до повідомлення про планову діяльність у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, які б могли вплинути на кінцевий результат та на прийняття чи не прийняття оскаржуваного висновку з ОВД. Відповідачу і ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» при підготовці Звіту з оцінки впливу на довкілля про зауваження та пропозиції позивача до повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу, фактично було відомо. Також посилається на те, що позивач звертається за скасуванням індивідуального акту, який взагалі його ніяким чином не стосується і не породжує для нього ніяких прав та обов`язків.

26.01.2022 позивач подав до суду додаткові пояснення до позовної заяви, в яких звернув увагу на те, що службова записка підписана заступником начальника Управління начальником відділу експертної роботи Мінприроди Д. Мішіною від 11.03.2019 №94/14-03, є офіційним документом, що наданий на запит ОСОБА_1 . Міністерством енергетики та захисту довкілля України листом від 12.11.2019 № 5/5.1-14/12517-19 та є достовірним доказом надходження та реєстрації у Мінприроди зауважень ОСОБА_1 від 07.03.2019 до планової діяльності ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», які не були опубліковані на офіційному сайті Мінприроди в розділі зауваження від 26.03.2019 № 20192212919/9736 та від 29.03.2019 № 20192212919/9898 та не включені до Звіту з ОВД, опублікованого 01.04.2019. Окрім зауважень позивача до Мінприроди надійшли зауваження до повідомлення про планову діяльність ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат»: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 . Зауваження вказаних людей також не були опубліковані на офіційному сайті Мінприроди, до Звіту з ОВД ці зауваження також не включені. Таким чином, не врахування та не включення до Звіту з оцінки впливу на довкілля зауважень до планової діяльності як мінімум п`яти людей, свідчить про порушення процедури з Оцінки впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», що є підставою для скасування такого Висновку з оцінки впливу на довкілля.

Протокольною ухвалою суду від 26.01.2022 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.02.2022.

08.02.2022 відповідач подав заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, наголошує на тому, що твердження позивача про не включення зауважень громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони скористалися своїм правом та надали зауваження до вказаної планової діяльності Товариства, які були враховані Мінприроди при видачі оскаржуваного висновку.

23.02.2022 позивач подав до суду «заперечення», в яких, крім іншого, зазначає, що зауваження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , на які посилається у своїх твердженнях відповідач, є зауваженнями до Звіту з оцінки впливу на довкілля, датою подання яких є 24.04.2019. При цьому, зауваження вказаних осіб, які не були включені до Звіту з ОВД та не опубліковані на офіційному сайті Мінприроди, є зауваженнями до повідомлення про планову діяльність ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», які надійшли до Мінприроди 11.03.2019, тобто є іншими.

23.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме Висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.02.2022 № СЕ-19/108-22/2632-КТ з додатками.

Протокольною ухвалою суду від 23.02.2022 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ; витребувано у відповідача копію Звіту з ОВД; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 №11 встановлено особливий режим роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану, у зв`язку із чим всі адміністративні справи були зняті з розгляду. Строк дії наказу від 28.02.2022 №11 продовжено наказами від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 14.03.2022 підготовче засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 01.06.2022 призначено підготовче засідання на 23.06.2022.

23.06.2022 від представника позивача надійшли додаткові пояснення та клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме Висновку науково-правової експертизи щодо застосування окремих положень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля від 20.12.2021 № 126/227-е, затвердженого Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України 20.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2022 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.07.2022.

24.06.2022 від відповідача надійшов витребуваний Звіт з ОВД.

Ухвалою Запорізького оружного адміністративного суду від 21.07.2022 справу №280/3315/19 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 скасовано зазначену вище ухвалу, а справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

09.02.2023 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.02.2023 призначено підготовче засідання у справі на 22.02.2023.

Ухвалою суду від 21.02.2023 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 22.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі до 15.03.2023.

Від представника позивача надійшло клопотання (вх. від 27.02.2023 №8397) про колегіальний розгляд справи №280/3315/19.

15.03.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» надійшли додаткові пояснення, в яких, серед іншого, зазначено, що навіть якщо зауваження позивача до повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, які нібито надходили до відповідача 11.03.20219, не були опубліковані, це не може вказувати на порушення закону в процедурі оцінки з ОВД, оскільки за нормами ст. 7 Закону України «Про оцінку випливу на довкілля» наступна можливість для позивача висловитися, надати свої зауваження та пропозиції до планованої діяльності та бути почутим, виникла після подання Звіту з ОВД з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення Звіту, чим позивач і скористався. Під час проведення громадських слухань 26.04.2019 в адмінбудівлі Павлівскої сільської ради Вільнянського району Запорізької області Звіту з ОВД позивачем особисто подано 2 документи: зауваження до повідомлення від 21.02.2019 № 20192212919/8833 та заяву про зауваження до Звіту з ОВД від 01.04.2019 № 20192212919/9964, і на обидва ці документи ТОВ «БЗК» надано відповідь листами від 07.05.2019 № 34-05 та від 08.05.2019 № 36-05 та надіслано копії цих відповідей до Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.05.2019 № 39-05. Відповідно, принцип гласності в процедурі оцінки впливу на довкілля дотримано і думка позивача не залишилась поза увагою, а відповідач на сторінці 12 Висновку вказує, що при встановленні допустимості провадження планованої діяльності ним враховано всю інформацію, зауваження і пропозиції.

В підготовчому засіданні 15.03.2023 оголошено перерву до 11.04.2023.

11.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» надійшло клопотання щодо залучення матеріалів стосовно понесених судових витрат, а саме витрат на проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, висновок якої від 10.04.2023 № 13041/15717-15746 представник просить приєднати до матеріалів справи у клопотанні про приєднання доказів (вх. від 11.04.2023 № 14592).

Ухвалою від 20.04.2023 у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення колегіального розгляду справи відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено підготовче засідання до 17.05.2023.

17.05.2023 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про її залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Протокольною ухвалою суду від 17.05.2023 відкладено підготовче засідання до 14.06.2023.

Відповідач виступив проти залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 , про що зазначив у запереченнях (вх. від 08.06.2023). ТОВ «БЗК» також заперечило проти залучення третьої особи (заперечення вх. від 13.06.2023).

14.06.2023 від відповідача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 14.06.2023 ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача; закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 19.07.2023.

17.07.2023 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо висновку експертів за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 10.04.2023 № 13041/15717-15746. Так, зокрема, представник наголошує на тому, що: проведена експертиза не стосується предмету доказування у вказаній справі; експертиза проведена за таких умов, за наявності яких вона повинна була призначатися судом; експертне дослідження проводилося на підставі матеріалів, оформлених з порушенням законодавства; у висновку не зазначено, що він підготовлений для надання до суду; до матеріалів справи не приєднано матеріали, які були об`єктом дослідження, що не дає можливість ознайомитися із ними. Отже, вважає даний висновок таким, що не може бути покладений в основу судового рішення у даній справі.

18.07.2023 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення матеріалів стосовно понесених судових витрат.

Протокольною ухвалою суду від 19.07.2023 відкладено судове засідання до 02.08.2023.

26.07.2023 від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення позивача щодо висновку експертів.

02.08.2023 від представника третьої особи Секретарьової Ю.С. надійшло клопотання про виклик до суду для надання роз`яснень стосовно свого висновку завідувача лабораторії інженерно-технічних та військових досліджень Сабадаша В.В., судового експерта Чернігівського К.В.

Протокольною ухвалою суду від 02.08.2023 у задоволенні вищезазначеного клопотання представника третьої особи Секретарьової Ю.С. відмовлено; в судовому засіданні оголошено перерву до 10.08.2023.

09.08.2023 від представника третьої особи Секретарьової Ю.С. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких, крім іншого, представник посилається на Інструкцію з діловодства та зазначає, що якщо припустити, що відповідач 11.03.2019 отримав поштовий конверт, який не містив вкладення (певного листа, звернення, тощо), чи звернення в конверті було, або звернення мало недоліки, то уповноважена особа відповідача мала б повернути такі документи (звернення, тощо) відправнику. Але таких дій вчинено не було. Підтвердження повернення звернення ОСОБА_1 , що надійшло до відповідача 11.03.2019, матеріали справи не містять. Отже, враховуючи вищевикладене, та той факт, що відповідачем не надано доказів надходження 11.03.2019 іншого документа від ОСОБА_1 , аніж Зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, можна стверджувати, що такі Зауваження надходили до відповідача та саме у визначену дату. Дана обставина також підтверджується Службовою запискою заступника начальника Управління - начальника відділу експертної роботи Міністерства (за підписом Д. Мішина) від 11.03.2019 № 94/14-03 на адресу директора Департамента екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності ОСОБА_10 , із зазначеною в ній кількістю додатків на 9 аркушах з питання: Зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Наголошує також, що вся переписка відповідача (службові записки, журнали) із нібито доказами ненадходження до них звернення позивача, є виключно внутрішніми документами відповідача, складання яких (чи заповнення) залежить виключно та безпосередньо від волевиявлення його самого (його структурних підрозділів). Більш того, службові записки не містять підтвердження реєстрації їх у внутрішній електронній системі документообігу, яка вже діяла станом на 11.03.2019. Вказує, що Зауваження ОСОБА_1 від 07.03.2019 (а саме пункти 8 та 11) відрізняються від зауважень, поданих іншими громадянами.

В судовому засіданні 10.08.2023 допитано в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , які пояснили, що їх зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, також не були відображені в звіті з ОВД.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 10.08.2023 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є мешканцем Вільнянського району Запорізької області.

21.02.2019 на офіційному сайті Міністерства оприлюднено повідомлення №20192212919/8833 про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».

07.06.2019 відповідачем прийнято висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Розробка Східної ділянки Біляївського родовища первинних каолінів, будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивність 100 тис.м3/рік, зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га» № 7-03/12-20192212919/1, який офіційно оприлюднено 12.06.2019 за №20192212919/12375.

Вважаючи, що вказаний висновок прийнято з порушенням діючого законодавства, зокрема без врахування зауважень позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII (далі Закон №2059-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

У частині 5 статті 5 Закону №2059-VIII зазначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Відповідно до частини 7 статті 5 Закону №2059-VIII протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Як зазначено у частині 10 статті 5 Закону №2059-VIII, суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №2059-VIII, суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає, зокрема: 10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону (частина 2 статті 6 Закону №2059-VIII).

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина 8 статті 6 Закону №2059-VIII).

Нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля здійснює уповноважений центральний орган (частина 9 статті 6 Закону №2059-VIII)

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності (частина 2 статті 9 Закону №2059-VIII).

Частиною 3 статті 9 Закону №2059-VIII встановлено, що при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Отже, вказаними нормами права визначено як правову природу висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності так і підстави для скасування такого висновку у судовому порядку.

І такими підставами є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Позивачем оскаржено спірний висновок з підстав неврахування його зауважень, які ним направлялись до відповідача у справі та з підстав порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи судам необхідно з`ясувати, чи зареєстровано звернення ОСОБА_1 , на підтвердження направлення якого позивачем надано рекомендоване відправлення, у Міністерстві, та що саме надійшло 11.03.2019 у цьому відправленні, дати оцінку службовій записці Міністерства від 11.03.2019 №94/14-03, у разі якщо зауваження ОСОБА_1 до Міністерства надійшли, дослідити чи є вони аналогічними тим, що були подані іншими громадянами, і чи належним чином враховані результати участі громадськості, зокрема з урахуванням того, що, як зазначає позивач, пункти 8 та 11 відрізняються від зауважень поданих іншими громадянами.

З матеріалів справи слідує, що 07.03.2019 позивач підписав та направив до Міністерства екології та природних ресурсів України зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, щодо повідомлення від 21.02.2019 за №20192212919/8833 (т. 1, а.с. 18-20).

На підтвердження отримання Міністерством екології та природних ресурсів України 11.03.2019 вказаного зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, позивачем надано до суду «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу». У вказаному «Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу», зокрема, зазначено: найменування адресата - «МІН ЕКОЛ ТА ПРИР РЕСУР»; поштова адреса - «Київ, 03035» (т. 1, а.с. 21).

Відповідач категорично заперечує проти отримання 11.03.2019 зауваження ОСОБА_1 до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, відділом оцінки впливу на довкілля Міністерства та контактною особою ОСОБА_3 , на підтвердження цього надав до суду: службову записку Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності від 26.09.2019 за №883/7-19; службову записку Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності від 25.09.2019 за №873/7-19; службову записку відділу захисту інформації та захисту електронних сервісів від 26.09.2019 за №100/19-19; витяг з Журналу контролю за отриманням запитів та звернень громадян Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності 2018-2019 років (т. 2, а.с. 5-54).

Дослідивши зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що дані документи лише підтверджують те, що відділом оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України та контактною особою ОСОБА_3 не отримувалися зауваження до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, від позивача, проте ці документи не підтверджують того, що такі зауваження не надходили до Міністерства.

Ухвалою суду від 06.12.2021 зобов`язано відповідача надати до суду інформацію, чи зареєстровано звернення ОСОБА_1 , на підтвердження направлення якого позивачем надано рекомендоване відправлення, у Міністерстві, та що саме надійшло 11 березня 2019 року у цьому відправленні.

На виконання вказаної ухвали Міндовкілля у відзиві на позовну заяву зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство екології та природних ресурсів на Міністерство енергетики та захисту довкілля України. В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України та утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. У зв`язку з цим, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зареєстровано нову юридичну особу Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 №614 «Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» затверджено Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Міндовкілля є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та є розпорядником інформації, створеної за період його діяльності. Враховуючи вказане, запитувана судом інформація у Міндовкілля відсутня.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц.

Суд зазначає, що позивач окрім рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, надав суду службову записку Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 11.03.2019 №94/14-03, згідно якої на адресу громадської приймальні Міністерства надійшли звернення, зокрема ОСОБА_1 , а саме із зауваженнями до повідомлення про плановану діяльність Біляївського родовища первинних каолінів будівництво гірничо-збагачувального комплексу продуктивністю 100 тис. м3/рік зміна цільового призначення земельних ділянок площею близько 95 га, № 20192212919 і дані звернення передані до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства (т. 2, а.с.140).

Натомість, Міндовкілля, яке є правонаступником Міністерства енергетики та захисту довкілля України, не надало суду жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача про те, що 11.03.2019 Міністерством отримано зауваження ОСОБА_1 до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Отже, оскільки відповідач не подав достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що зауваження позивача до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, не були враховані в межах процедури оцінки впливу на довкілля саме з вини відповідача.

Разом з тим, судом досліджено зміст зауважень позивача до «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля» щодо ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» та зауважень інших мешканців.

Так, пункти 1-4 зауважень позивача є аналогічними пунктам 1-4 зауважень жителів с. Зелене та с. Роздолля Вільнянського району Запорізької області; пункти 5-10 зауважень позивача співпадають з пунктами 5-10 зауважень гр. ОСОБА_6 ; зміст пункту 11 зауважень позивача є подібним змісту пункту 7 зауважень жителів с. Зелене та с. Роздолля Вільнянського району Запорізької області та пункту 11 зауважень гр. ОСОБА_4 у сукупності (т.1, а.с.18-20; т. 4, а.с. 27-34).

Вищенаведене дає підстави для висновку, що зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, підписане позивачем 07.03.2019, за змістом є ідентичним зауваженням до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, інших людей, що були оприлюднені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, що свідчить про те, що фактично зауваження до планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, позивача не були проігноровані, їх було враховано при оформленні Звіту з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».

Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються Висновком експертів від 10.04.2023 № 13041/15717-15746 за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Так, у Висновку зазначено, що заходи, викладені в зауваженнях ОСОБА_1 , наданих ним в процесі громадських слухань планованої діяльності ТОВ «БЗК», враховані у відповідності до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Окремо у Висновку також вказано, що відповіді на питання, викладені ОСОБА_1 у пункті 8 зауважень, наданих ним в процесі громадських слухань, щодо деталізації сфери, джерел та видів можливого впливу на довкілля, відображені в Звіті з ОВД, розміщеному на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України; відповіді на питання, викладені ОСОБА_1 у пункті 11 зауважень, наданих ним в процесі громадських слухань, щодо планованого обсягу та деталізації досліджень в процесі провадження планованої діяльності, відображені в Звіті з ОВД, розміщеному на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2023 у справі №826/10888/18, саме собою порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Зважаючи на міркування розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти як вимоги не до самого акта, а до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, спричинюють настання дефектних наслідків.

Водночас не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Як зазначалось вище, за положеннями частини 3 статті 9 Закону №2059-VIII при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Суд зазначає, що у даному випадку не врахування зауважень позивача, підписаних 07.03.2019, під час процедури оцінки впливу на довкілля не вплинуло на правомірність оскаржуваного Висновку, оскільки таким зауваженням, які, як встановлено судом, є аналогічними тим зауваженням, що були подані іншими громадянами, фактично надано оцінку у Звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», з урахуванням якого складений спірний у цій справі Висновок.

Також суд зазначає, що в силу частини першої статті 6 Закону №2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 6 Закону №2059-VIII суд вважає обґрунтованим підписання Звіту з оцінки впливу на довкілля керівником ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».

Крім того, позивачем документально не доведено відсутність наукового підґрунтя у Звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».

Щодо наданого позивачем до матеріалів справи Висновку науково-правової експертизи щодо застосування окремих положень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля від 20.12.2021 №126/227-е, затвердженого головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України від 20.12.2021, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Зміст висновку експерта у галузі права встановлено у статті 112 КАС України.

Відповідно до статті 112 КАС України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань (стаття 113 КАС України).

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 та 75 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).

Зі змісту наведених норм вбачається, що врахування висновку експерта з питань права є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань - застосування аналогії закону чи аналогії права чи змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Натомість, наданий висновок науково-правової експертизи стосується питань застосування законодавства України, при цьому питання, визначені приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 112 КАС України, в межах даної справи не виникали.

З огляду на вищенаведене, наданий позивачем науково-правової експертизи не приймається судом до уваги.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №640/19344/18.

Що стосується доводів позивача про те, що зауваження до повідомлення про планову діяльність ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 також не були включені до Звіту з оцінки впливу на довкілля, суд зазначає, що вказані особи не є позивачами у цій справі, та предметом даного позову не є бездіяльність відповідача та третьої особи щодо неврахування зауважень вказаних осіб при процедурі складення Звіту з оцінки впливу на довкілля, тому у суду відсутні підстави для надання правової оцінки таким доводам позивача.

Поряд з цим, суд відхиляє доводи відповідача та третьої особи про те, що спірний Висновок не стосується та не породжує для позивача ніяких прав та обов`язків, у зв`язку з чим останній не є належним позивачем у справі, з огляду на таке.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Суд тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов`язків різноманітних суб`єктів, що стосуються утримання диких тварин, на усіх правових титулах (в усіх формах власності чи користування), в неволі чи в напіввільних умовах, є "національним законодавством, що стосується навколишнього середовища" у значенні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №120/2553/19-а.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваного Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності та відповідно, не вбачає підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Стосовно заявлених третьою особою ТОВ «БЗК» судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, суд звертає увагу на наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. (п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В силу положень ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Отже, у ТОВ «БЗК», яке є учасником справи, проте не є стороною у справі (позивачем або відповідачем), не виникає права на відшкодування за рахунок позивача судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, виконаної на його замовлення.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 15.08.2023.

Суддя Ю.П. Бойченко