УХВАЛА
14 серпня 2023 року
м. Київ
справа №160/2352/19
адміністративне провадження № К/990/19554/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі №160/2352/19 за адміністративним позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, надіслана засобами поштового зв?язку, яка залишалась з мотивів її невідповідності вимогам процесуального законодавства (зокрема, в частині наведення обгрунтування підстав касаційного оскарження) без руху, із подальшим продовженням строку для надання скаржнику можливості усунути недоліки такої.
В той же час в ході перевірки поданої скаржником касаційної скарги Судом встановлено, що в ній, як на підставу касаційного оскарження судових рішень контролюючий орган посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовано положення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пунктів 201.1 і 201.2 статті 201 Податкового кодексу України, частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №826/26497/15, від 27.10.2021 у справі №808/1336/16, від 29.01.2021 у справі №826/8752/16, від 06.04.2021 у справі №809/39/17.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
В даному випадку скаржник у зазначеній касаційній скарзі не обгрунтував, у чому саме полягало неправильне застосування судами норм права, натомість процитував положення законодавства, виклав фактичні обставини справи з наведенням окремих витягів із вищезазначених постанов Верховного Суду (без доведення при цьому подібності правовідносин), що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фактично зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судами першої та апеляційної інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Відтак касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не містить підстав касаційного оскарження.
З огляду на все вищенаведене, Суд дійшов висновку про неусунення скаржником у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали недоліків касаційної скарги.
За правилами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Повернути касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі №160/2352/19 за адміністративним позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.С. Пасічник І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2023 |
Оприлюднено | 16.08.2023 |
Номер документу | 112836794 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні