Ухвала

від 15.08.2023 по справі 560/9332/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

15 серпня 2023 року

м. Київ

справа №560/9332/22

адміністративне провадження №К/990/20970/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

за участю секретаря судового засідання Пугач Д. С.

представника позивача - Білого Валентина Вікторовича на підставі ордера

представника відповідача - Грень Наталії Володимирівна в порядку самопредставництва

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» про розподіл судових витрат у справі №560/9332/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17 лютого 2022 року № 1440/2201-0701, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, за основним платежем в сумі 1 563 461 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 37 640 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №1440/2201-0701 від 17 лютого 2022 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 844 292 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційні скарги Товариства та Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - без змін.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, заяву Товариства задоволено частково, стягнуто на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

За наслідками розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» та Головного управління ДПС у Хмельницькій області Верховний Суд ухвалив постанову від 27 липня 2023 року (провадження №К/990/20970/23, №К/990/21261/23), якою залишив без задоволення касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп», скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1440/2201-0701 від 17 лютого 2022 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 756 809,00 гривень, справу №560/9332/22 в цій частині направив на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишив без змін.

Крім того, постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №560/9332/22 залишено без змін.

01 серпня 2023 року (подано засобами поштового зв`язку) Товариство звернулося до Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат, а саме щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, код ЄДРПОУ 39940691) понесені витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 49 620,00 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області; щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, код ЄДРПОУ 39940691) судові витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції в розмірі 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області.

Автор заяви пояснив, що у відзиві на касаційну скаргу податкового органу, позивач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в Верховному Суді складається із розміру судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги в сумі 49620,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. Одночасно зазначалось, що об`єм, розмір та обсяг понесених витрат, на момент подання касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, остаточно визначити неможливо, адже невідомо коли спір остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде понести позивач. Остаточний розрахунок витрат, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), а також інші підтверджуючі документи позивач зобов`язався надати Суду одразу після їх підписання сторонами, з урахуванням встановлених КАС України процесуальних строків.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року заяву призначено до судового розгляду на 15 серпня 2023 року.

Нормативне регулювання

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України).

За текстом частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Спірне питання в цій справі, яке перебуває на розгляді Верховного Суду, стосується ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції).

Ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС України щодо судових витрат передбачене для тих випадків, коли суд з певних причин не вирішив одного із питань, які передбачені в частині першій цієї статті, хоча мав - до ухвалення рішення/постанови за наслідками розгляду справи - для цього підстави. Розподіл судових витрат є одним із питань, яке має вирішити суд касаційної інстанції - позаяк у цій ситуації мовиться про витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції - у постанові, ухваленій за наслідками розгляду касаційної скарги.

Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина третя статті 132 КАС України), суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів і з уваги на приписи статті 134 КАС України визначити ту співмірну суму витрат, яка підлягатиме розподілу між сторонами.

Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 07 липня 2023 року № 340/2823/21 (провадження № К/990/16360/22), висновуючись на положеннях статей 139, 143, 262 КАС України, враховуючи особливості процедури розгляду касаційної скарги, сформулював свою позицію щодо розподілу судових витрат за результатами касаційного розгляду.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявить суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надасть документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу [понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції], як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.

Іншими словами, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Колегія суддів Верховного Суду враховує те, що позивач завчасно під час касаційного провадження, до ухвалення постанови у справі, у відзиві на касаційну скаргу контролюючого органу, заявив про понесення ним судових витрат, надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в Верховному Суді, повідомив про те, що на момент подання касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, визначити точний розмір витрат неможливо, зобов`язався надати Суду, з урахуванням встановлених КАС України процесуальних строків, остаточний розрахунок витрат, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), а також інші підтверджуючі документи.

Товариство надало суду касаційної інстанції докази на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційними скаргами сторін.

Колегія суддів Верховного Суду, здійснюючи розгляд заяви Товариства про розподіл судових витрат, дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою та шостою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

В свою чергу, за правилами пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначено вище, за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд касаційну скаргу Товариства задовольнив, скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1440/2201-0701 від 17 лютого 2022 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 756 809,00 гривень, справу №560/9332/22 в цій частині направив на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишив без змін, а касаційну скаргу податкового органу залишив без задоволення.

Отже, Верховний Суд за наслідками розгляду касаційної скарги позивача постановою від 27 липня 2023 року не змінював судове рішення, а ухвалив постанову, якою направив справу в оскаржуваній позивачем частині на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим у суду касаційної інстанції не виникало підстав для вирішення питань щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою Товариством судового збору та витрат, понесених позивачем на правничу допомогу за подання касаційної скарги.

За таких обставин, підстави для ухвалення касаційним судом додаткового рішення у зазначеній справі, зокрема, з причин не вирішення питання про судові витрати позивача (судовий збір, витрати, понесені на правничу допомогу за касаційною скаргою Товариства), відсутні.

Тому в задоволенні заяви про розподіл судових витрат, які складаються зі сплати Товариством судового збору за подання касаційної скарги, та витрат на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з поданням і розглядом касаційної скарги Товариства, слід відмовити.

Що стосується судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції у зв`язку з розглядом Верховним Судом касаційних скарг податкового органу, які залишені без задоволення, колегія суддів Верховного Суду вбачає підстави для ухвалення додаткової постанови в порядку статті 242 КАС України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Висновуючись на аналізі наведених норм, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд приймає до уваги положення частини дев`ятої статті 139 КАС України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Положення процесуального законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

11 серпня 2023 року відповідач надав через підсистему «Електронний Суд» клопотання про зменшення судових витрат, в якому просить відмовити в стягненні судового збору за подання касаційної скарги та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на правову допомогу підтверджуються наступними документами: посвідчення адвоката (копія міститься в матеріалах справи); ордер на надання правничої (правової) допомоги (копія міститься в матеріалах справи); договір № 01/09 про надання правової (правничої) допомоги від 01 вересня 2022 року з Додатком № 1 (далі - Договір № 01/09); Додаткова угода № 1 від 20 березня 2023 року до Договору № 01/09 про надання правової (правничої) допомоги від 01 вересня 2022 року (далі - Додаткова угода № 1); акт № 31-07/2023 прийому-передачі наданих послуг від 31 липня 2023 року до Договору № 01/09 про надання правової (правничої) допомоги від 01 вересня 2022 року (далі - Акт №31-07/2023); рахунок на оплату № 31/07 від 31 липня 2023 року - на суму 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.; копія платіжної інструкції № 895 від 01 серпня 2023 року (докази оплати наданих послуг).

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 01/09 клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів Замовника в справі за позовом ТОВ «Полларді Фешн Груп» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 17 лютого 2022 року № 1440/2201-0701 Головного управління ДПС у Хмельницькій області, винесеного за наслідком документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Полларді Фешн Груп» (акт від 31 січня 2022 року №527/22-01-07-01/39940691).

Пунктом 4.1.1. Договору № 01/09 сторони досягли згоди, що оплата послуг (робіт) за цим Договором буде здійснюватися таким чином: розмір, строки та спосіб винагороди Адвокатського бюро визначається Додатком 1 до цього Договору. Вартість послуг може обчислюватись у фіксованому розмірі та/або погодинної ставки (за окремим погодженням сторін з попереднім авансуванням).

Відповідно до пункту 4.7. Договору № 01/09 за результатами наданих послуг (виконаних робіт) або їх частини Сторонами підписується Акт прийому-передачі наданих послуг, який є підставою для оплати Клієнтом гонорару або його частини. Акт є невід`ємною частиною цього договору. Обсяги надання послуг, терміни їх оплати визначаються Сторонами з урахуванням складності та характеру справи.

Оплата гонорару Клієнтом здійснюється на підставі рахунку (рахунків), виданого (виданих) на ім`я Клієнта (пункт 4.8. Договору № 01/09).

Відповідно до пункту 6 Додатку 1 до Договору оплата гонорару Клієнтом здійснюється на банківський рахунок Адвокатського бюро та/або готівкою протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку па оплату та підписання Сторонами Акта прийому-передачі наданих послуг.

Правова допомога вважається наданою після підписання Акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (пункт 7.1. Додатку 1).

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 20 березня 2023 року до Договору № 01/09 про надання правової (правничої) допомоги від 01 вересня 2022 року сторонами внесено зміни до п. 3 та п. 4 Додатку 1 від 01 вересня 2022 року до Договору, за результатом чого погодили тарифи при обрахуванні вартості наданих послуг (ставки гонорару), в тому числі у Верховному Суді.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 сторони встановили, що вартість послуг Адвокатського бюро щодо прийняття безпосередньої участі у судовому засіданні Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду), з урахуванням витраченого адвокатом часу на прибуття до суду, обчислюється у фіксованому розмірі та складає 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 1 Акта № 31-07/2023 виконавець виконав та передав, а клієнт прийняв виконання правової допомоги (юридичних послуг) у Верховному Суді (Касаційному адміністративному суді) в справі № 560/9332/22 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» та ГУ ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та за касаційною скаргою ГУ ДПС в Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року.

Загальний розмір гонорару за надані послуги, згідно даного акта, сторонами визначено кошти в сумі 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Акт прийому-передачі наданих послуг слугував підставою для його оплати на підставі виставленого виконавцем рахунку на оплату № 31/07 від 31 липня 2023 року на 16500 грн, в порядку та строки, встановлені Договором.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 895 від 01 серпня 2023 року Товариство сплатило Адвокатському бюро «Валентина Білого» 16500 грн, призначення платежу: рахунок № 31/07 від 31 липня 2023 року.

Враховуючи відсутність остаточного судового рішення у справі щодо частини позовних вимог і направлення справи на новий судовий розгляд в певній частині, колегія суддів Верховного Суду визнає, що відшкодуванню підлягають понесені Товариством витрати, пов`язані виключно з розглядом касаційних скарг податкового органу.

У постанові від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 Верховний Суд зазначив, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Досліджуючи акт прийому-передачі наданих послуг, слід виокремити послуги надані Адвокатським бюро, пов`язані з розглядом касаційних скарг відповідача:

- 2800 грн за підготовку відзиву на касаційну скаргу (ставка гонорару за 1 годину роботи адвоката 700 грн, фактичні витрати часу - 4 години);

- 3334 грн за прийняття участі у судовому засіданні Верховного Суду (сума гонорару є фіксованою 5000 грн, враховуючи, що в судовому засіданні розглянуто касаційну скаргу Товариства і дві касаційні скарги податкового органу, колегія суддів визначила суму витрат наступним чином (5000 : 3) х 2 = 3334 грн);

- 500 грн за підготовку заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (позивач визначив витрати за цю послугу в розмірі 1000 грн, включивши до неї час на підписання документів та направлення поштою, колегія суддів визнає ці послуги такими, що не відносяться до видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону №5076-VI, та враховує виключно послуги за підготовку заяви).

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, з урахуванням заперечень відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом Верховним Судом касаційних скарг податкового органу, підлягають відшкодуванню в розмірі 6634 грн.

Керуючись статтями 134, 143, 139, 252, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» про розподіл судових витрат у справі №560/9332/22 задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, код ЄДРПОУ 39940691) судові витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції в розмірі 6634 (шість тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДРПОУ ВП 44070171).

В задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Полларді Фешн Груп» про розподіл судових витрат у справі №560/9332/22 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева В. В. Хохуляк