Повістка

від 15.08.2023 по справі 524/5877/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/5877/21 Номер провадження 22-з/814/248/23 Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Кузнєцової О.Ю., Абрамова П.С., при секретарі судового засідання: Андрейко Я.Г.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Самойленко Михайла Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації про визнання права спільної сумісної власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов`язання відновити технічний стан, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Колоди Ліни Валеріївни - залишено без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2023 року та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2023 року- залишено без змін.

26.07.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Самойленко Михайло Олександрович звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (поданої засобами поштового зв`язку 21.07.2023 року), та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн, пов`язану із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України у відзиві на апеляційну скаргу стороною відповідача було повідомлено апеляційний суд про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які планує понести відповідач в суді апеляційної інстанції, зазначаючи, що документальне підтвердження наддасть у п`ятиденний строк з дати розгляду апеляційної скарги.

Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходе на наступного висновку.

Згідно положень частин 1, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що у п`ятиденний строк з дати розгляду апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Самойленко Михайло Олександрович подав заяву про стягнення судових витрат, додавши до неї докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

З поданих доказів вбачається, що 01 травня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Самойленко М.О. було укладено Договір про надання правової допомоги.За здійснення і надання послуг, передбачених цим Договором у суді апеляційної інстанції, Клієнт сплачує Адвокату винагороду згідно з наданого адвокатом детального розрахунку виконаних робіт, погодженого з клієнтом

До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено: розрахунок суми гонорару за договором про надання правової допомоги №14 від 01.05.2023 року, акт приймання-передачі послуг від 21.07.2023 року, квитанцію №14 від 21.07.2023 року на загальну суму послуг в розмірі 7500,00 грн.

Тобто, адвокат Самойленко М.О. надав послуги ОСОБА_1 згідно договору про надання правової допомоги №14 від 01.05.2023 року під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції на суму 7500,00 грн, що підтверджено належними та допустимими доказами

З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Колоди Ліни Валеріївни - залишено без задоволення., а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2023 року та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2023 року- залишено без змін, тому судові витрати підлягають стягненню із позивача на користь відповідача.

Заява про ухвалення додаткового рішення направлялась ОСОБА_2 , що підтверджується доказами направлення вказаної заяви разом з додатками. Однак, жодних заперечень від сторони позивача до суду апеляційної інстанції не надходило.

В той же час, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги при підготовці відзиву на апеляційну скаргу та участі у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені представником відповідача витрати у розмірі 7500,00 грн не відповідають критерію розумності, не зовсім є співрозмірними із складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Самойленко М.О. про стягнення правничої допомоги в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Самойленко Михайла Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2023 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

О.Ю. Кузнєцова

---

П.С. Абрамов