Ухвала

від 08.08.2023 по справі 910/13732/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.08.2023Справа №910/13732/22За позовом ОСОБА_1 , м. Одеса

до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Бойчук В.І. (адвокат за ордером серія ВО№1047922 від 07.02.2023) (в режимі відео конференції);

від відповідача: Пащенко О.О. (адвокат за довіреністю від 15.02.2023).

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 року ОСОБА_1 (позивач) подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" (відповідач) від 14.09.2022 року, яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення порушує права позивача, як віце-президента Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" на участь в управлінні громадською організацією та бути обраним виконуючим обов`язки.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/13732/22 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2023.

07.02.2023 до суду від відповідача надійшла заява щодо непідсудності справи Господарському суду міста Києва, клопотання щодо використання актуальної адреси для листування, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення розгляду справи, а від позивача - клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні судом було оголошено перерву до 28.03.2023.

10.03.2023 до суду від відповідача надійшла заява про продовження строку для подачі відзиву.

13.03.2023 до суду від відповідача надійшла заява щодо зловживання правами, відзив та заява про закриття провадження у справі.

22.03.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення проти клопотання про витребування доказів.

Підготовче засіданні 28.03.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 сторін повідомлено про те, що наступне засідання призначено на 18.04.2023.

13.04.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

В підготовчому засіданні 18.04.2023 судом було оголошено перерву до 30.05.2023.

В підготовчому засіданні 30.05.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.07.2023.

29.06.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо закриття провадження у справі.

04.07.2023 до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.07.2023 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву щодо зловживання правами.

В підготовчому засіданні 11.07.2023 судом було оголошено перерву до 08.08.2023.

24.07.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Дослідивши в підготовчому засіданні 08.08.2023 матеріали справи, клопотання відповідача про закриття провадження у справі, заперечення позивача та заслухавши пояснення представників сторін, суд ухвалив наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Статтею 20 ГПК України визначено перелік справ, які віднесені до юрисдикції господарських судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року в справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Як вбачається з позовної заяви, рішенням Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (протоколу №1 від 14.09.2022) покладено повноваження (функції) виконуючого обов`язки Президента Асоціації ветеранів футболу України на віце-президента АВФУ Демяненка А.В.

21.09.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Громадська організація "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" (відповідач), державним реєстратором Корольовим Д.О. було вчинено реєстраційну дію щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, номер запису 10007311070010015710. Керівником організації вказано Демяненка А.В.

Однак у зв`язку з тим, що вищевказане рішення Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», на думку позивача, як віце-президента Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», є протиправним, останній звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" (відповідач) від 14.09.2022 року, яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2022 року.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом`поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого закономвиду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних, кримінальних чи господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, за сприяння відповідно інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» Спортивні федерації (асоціації, спілки, об`єднання тощо) (далі - спортивні федерації) - громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.

Спортивні федерації діють на підставі статуту.

У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. У найменуванні спортивної федерації осіб з інвалідністю зазначається відповідна вада здоров`я. Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, може надати спортивній федерації статус національної спортивної федерації.

Статус національної спортивної федерації надається лише одній спортивній федерації з відповідного виду спорту, яка має всеукраїнський статус. Статус національної спортивної федерації осіб з інвалідністю надається лише одній спортивній федерації окремо для осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку.

У разі відсутності відповідної міжнародної спортивної федерації статус національної спортивної федерації, що сприяє розвитку національного виду спорту, надається за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту: забезпечують розвиток відповідного виду спорту; представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій Національного олімпійського комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України, Спортивного комітету України, та на міжнародних спортивних змаганнях; здійснюють у визначеному порядку організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та всеукраїнських спортивних змагань; інформують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, про проведення всіх спортивних заходів та про рейтинг спортсменів за підсумками змагань.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, затверджує положення про проведення відповідних всеукраїнських спортивних змагань з урахуванням пропозицій національних спортивних федерацій.

Надання на конкурсних засадах спортивним федераціям статусу національної спортивної федерації та позбавлення цього статусу здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією Українита міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначає Закону України «Про громадські об`єднання».

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, а Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За нормами статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, у діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Статуту відповідача, Громадська організація "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" (АВФУ) - це спортивна, неприбуткова організація, що діє у відповідності до законодавства статутів Міжнародної федерації футболу (ФІФА), Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА), Федерації футболу України (ФФУ), Статуту громадської організації «Всеукраїнська асоціація ветеранів футболу України (статут).

Згідно з ч. 7.3. статуту відповідача, особи, які бажають стати членом АВФУ, подають на розгляд Конференції АВФУ письмову заяву про надання членства. Заява повинна містити ім`я, прізвище та по-батькові кандидата, адресу, паспортні дані, відомості про членство в інших спортивних об`єднаннях, посилання на згоду дотримуватися статутів ФІФА, УЄФА та ФФУ, їх регламентів, рішень, директив та визначення їх виключної компетенції і юрисдикції та визнавати юрисдикцію Спортивного арбітражного суду (CAS)(м. Лозанна, Швейцарія).

Таким чином відповідач є громадською організацією та суб`єктом футболу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 34 статуту відповідача, члени та працівники АВФУ повинні вживати всіх необхідних заходів, щодо врегулювання виникаючих між ними конфліктних ситуацій, керуючись законодавством, положеннями Статут, регламентними документами ФІФА, ФФУ та АВФУ. У випадку недосягнення порозуміння між конфліктуючими сторонами справа передається на розгляд до Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ.

Отже, для позивача, для відповідача, його членів та посадових осіб є обов`язкове дотримання статутів та регламентних документів ФІФА, УЄФА та УАФ (попередня назва ФФУ).

Так, ГС «УАФ» відповідно до положень її статуту, який затверджено установчими зборами ГС «Федерація футболу України» 16 червня 2017 року, нова редакція якого затверджена ХХІІ Конгресом ГС «Федерація футболу України» 17 травня 2019 року, є всеукраїнською спортивною національною футбольною асоціацією, яка є членом УЄФА та ФІФА.

На XXII Конгресі ФФУ також прийнято рішення про перейменування Федерації футболу України (ФФУ) в Українську асоціацію футболу (УАФ).

УАФ є всеукраїнським громадським об`єднанням фізкультурно-спортивного спрямування, організацією зі статусом юридичної особи, створеною відповідно до законодавства України. Є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (стаття 1 розділу ІІ Статуту).

Відповідно до статті 49 розділу ХІ Статуту ГС «УАФ» органами здійснення правосуддя УАФ є:

- Контрольно-дисциплінарний комітет - орган першої інстанції;

- Апеляційний комітет - орган другої інстанції.

Органи здійснення футбольного правосуддя вирішують усі внутрішні спори між УАФ, її членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі.

Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення футбольного правосуддя визначаються Дисциплінарними правилами УАФ, затвердженими Виконавчим комітетом.

Відповідно до частини третьої статті 51 розділу ХІ Статуту ГС «УАФ» апеляційний комітет уповноважений розглядати апеляції на рішення Контрольно-дисциплінарного комітету відповідно до чинних на той момент Дисциплінарних правил УАФ.

Згідно зі статтею 52 розділу ХІ Статуту ГС «УАФ» палата з вирішення спорів УАФ (далі- ПВС УАФ) - незалежна, утворена згідно з вимогами ФІФА інстанція з розгляду та вирішення спорів, що виникають між суб`єктами футболу. ПВС УАФ має виключну компетенцію розглядати та вирішувати спори, пов`язані з діяльністю у професійному футболі, зокрема:

- між професіональними клубами та футболістами, а також між професіональними клубами та тренерами, які стосуються питань працевлаштування і контрактних спорів, що виникають із трудових правовідносин;

- між професіональними клубами з питань виконання трансферних зобов`язань та виплати механізму солідарності;

- між професіональними клубами та аматорськими клубами або дитячо-юнацькими спортивними закладами з питань визначення розміру та виплати компенсації за підготовку футболістів.

Статтею 53 розділу ХІ Статуту ГС «УАФ» визначено, що порядок оскарження рішень органів здійснення футбольного правосудця та Палати з вирішення спорів УАФ визначається Дисциплінарними правилами УАФ.

Рішення Апеляційного комітету УАФ та ПВС УАФ с остаточними та обов`язковими для виконання. Вони можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді у м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому цим Статутом, Дисциплінарними правилами УАФ, Регламентом ПВС УАФ та Кодексом Спортивного арбітражного суду (м. Лозанна, Швейцарія).

Відповідно до статті 54 розділу ХІ Статуту ГС «УАФ» спортивний арбітражний суд (м. Лозанна, Швейцарія) має виключну компетенцію розглядати всі спори в межах діяльності ФІФА та УЄФА, а також апеляції на рішення Апеляційного комітету УАФ, як орган останньої інстанції. Спортивний арбітражний суд (м. Лозанна, Швейцарія) не приймає апеляції на рішення щодо відсторонення від участі в чотирьох матчах або терміном до трьох місяців.

Тобто статутом громадської спілки визначено спеціальних суб`єктів, яким громадське об`єднання підпорядкувало вирішення усіх внутрішніх спорів, а саме: органи здійснення футбольного правосуддя: Контрольно-дисциплінарний комітет як орган першої інстанції, Апеляційний комітет як орган другої інстанції; рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом, Дисциплінарними правилами та Кодексом Спортивного арбітражного суду.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, втручання держави у діяльністю найвищого органу управління громадської спілки шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями, суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому у статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання», а тому, спір не може бути розглянутий у державному суді у порядку будь-якої юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 757/25820/20-ц.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позов ОСОБА_1 Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування рішення не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції, а тому закриває провадження у даній справі.

У зв`язку з закриттям провадження у даній справі, розгляд клопотання позивача про витребування доказів та заяви відповідача щодо зловживання правами, судом не здійснюється.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №910/13732/22 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування рішення закрити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали підписано 14.08.2023

Суддя Cергій МОРОЗОВ