Постанова

від 25.10.2023 по справі 910/13732/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. Справа№ 910/13732/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представника відповідача згідно з протоколом судового засідання від 25.10.2023:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Пащенко О.О

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 (повний текст складено 14.08.2023)

у справі № 910/13732/22 (суддя - Морозов С.М.)

позивач ОСОБА_1

відповідач Громадська організація «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України»

про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

12.12.2022 року ОСОБА_1 (позивач) подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (відповідач) від 14.09.2022 року, яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення порушує права позивача, як віце-президента Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» на участь в управлінні громадською організацією та бути обраним виконуючим обов`язки.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 провадження у справі №910/13732/22 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконним та скасування рішення - закрито.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для закриття провадження судом першої інстанції було зазначено п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 24.08.2023 (згідно з відомостями відділення поштового зв`язку) звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вважати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити його. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 серпня 2023. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 08 серпня 2023 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

31.08.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Розгляд справи було призначено на 25.09.2023.

07.09.2023 (засобами поштового зв`язку) від позивача надійшло клопотання про участь судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду. Клопотання було задоволено судом.

25.09.2023 у судове засідання представник відповідача та позивача з`явилися. Однак, через технічну несправність мікрофону не було можливості провести судове засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/13732/22 на 25.10.2023.

23.10.2023 від позивача та відповідача надійшли письмові пояснення, які були прийняті судом апеляційної інстанції до спільного розгляду.

В судове засідання 25.10.2023 з`явився представник відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення. Щодо участі представника позивача в режимі відеоконференції, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд декілька разів намагався підключити представника до участі у відеоконференції, однак, через незалежні від суду причини позивач не підключився. Усно повідомив (в телефонному режимі), що не має змоги підключитися, про що зазначено в протоколі судового засідання від 25.10.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. А тому з урахуванням зазначеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги. Заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило.

Апеляційна скарга була розглянута в «розумний строк» (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: поведінку сторін, з метою забезпечення рівності сторін; судом відкладався розгляд апеляційної скарги, надано час для подання пояснень, враховуючи дію воєнного стану в Україні та інші чинники.

Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апелянт категорично не погоджується із ухвалою від 08.08.2023 та вважає, що судом першої інстанції при її постановленні порушено норми процесуального права, з урахуванням наступного.

Як стверджує скаржник, висновки суду першої інстанції суперечать та не вповідають нормам п. 1 ч. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 4 ГПК України, ст. 55, 124 Конституції України.

Апелянт також вказує, що місцевим господарським судовим судом не взято до уваги той факт, що позов подано на захист права позивача на участь у діяльності органу управління громадського об`єднання, тобто в управлінні, порядку прийняття рішень та правомочності їх рішення.

Через вищевикладене позивач просив задовольнити подану апеляційну скаргу та скасувати оскаржувану ухвалу.

Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в них доводів

14.09.2023 на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнятий в порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідач у поданому відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх не обґрунтованими та просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення.

Зокрема, відповідач вказує на те, що спір у даній справі стосується питань управління спортивною громадською організацією, оскільки позивач та відповідач залучені у футболі та є суб`єктами футболу. Отже, як на позивача, так і на відповідача, поширюються вимоги статутів та дисциплінарних правил ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів футболу України», Громадської спілки «українська асоціація футболу», ФІФА та УЄФА.

25.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від Громадська організація «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики.

23.10.2023 від позивача та відповідача надійшли письмові пояснення, які були прийняті судом апеляційної інстанції до спільного розгляду.

Так, у поясненнях відповідач зазначив, що оскаржувана ухвала прийнята з урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/4734/16, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

У поданих поясненнях від 23.10.2023 представник позивача зазначив, що оскільки позов у даній справі стосується управління громадською організацією, здійснення повноважень виконавчим комітетом - то захист його прав має відбуватись саме в порядку господарського судочинства. А тому просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (протоколу №1 від 14.09.2022) покладено повноваження (функції) виконуючого обов`язки Президента Асоціації ветеранів футболу України на віце-президента АВФУ ОСОБА_2.

21.09.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Громадська організація «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (відповідач), державним реєстратором Корольовим Д.О. було вчинено реєстраційну дію щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, номер запису 10007311070010015710. Керівником організації вказано ОСОБА_2.

Однак у зв`язку з тим, що вищевказане рішення Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», на думку позивача, як віце-президента Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», є протиправним, останній звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (відповідач) від 14.09.2022 року, яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2022 року.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» від 14.09.2022 року, яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2022. Мотивуючи поданий позов тим, що спірне рішення порушує права позивача, як віце-президента Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» на участь в управлінні громадською організацією та бути обраним виконуючим обов`язки.

Так, оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» від 14.09.2022 року, яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2022 було вирішено наступні питання:

1. Про обрання Головуючого та секретаря на засіданні Виконавчого комітету Асоціації та про уповноваження Головуючого та секретаря на засіданні Виконавчого комітету Асоціації на підписання протоколу засідання Виконавчого комітету Асоціації;

2. Про покладання повноважень (функцій) Виконуючого обов?язки Президента Асоціації ветеранів футболу України на віце-президента АВФУ ОСОБА_2 до наступної Конференції, на якій буде обиратися новий Президент у встановленому Статутом порядку, у зв?язку із забороною ОСОБА_3 здійснювати будь-яку діяльність, пов?язану з футболом, строком на 5 років;

3. Про підтвердження рішення Виконавчого комітету АВФУ від 16 червня 2022 року (протокол № 2) про висунення делегатом від ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» для участі у звітно-виборному XXV Конгресі УАФ ОСОБА_4 ;

4. Про уповноваження ОСОБА_2. здійснити необхідні заходи від імені ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» у відповідності до вимог статутів ФІФА, УЄФА, УАФ та АВФУ щодо розгляду справи за позовом члена Виконкому АВФУ ОСОБА_1 до суду загального юрисдикції стосовно оскарження рішень Виконкому АВФУ.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що пункт 2 статті 20 статуту гарантує позивачу, як одному із віце-президентів відповідача взяти участь у виборах виконуючого обов`язки президента АВФУ. Однак таке права на участь, за доводами скаржника, було порушене.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собо компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом, звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За правилами ч. 1 ст. 20 ГПК України , господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті, тобто справ в юрисдикції Вищого спецсуду з питань інтелектуальної власності), та інші справи у визначених законом випадках.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення Позивача до суду), державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, за сприяння відповідно інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 20 Закону № 3808-XII спортивні федерації (асоціації, спілки, об`єднання тощо; далі - спортивні федерації) - громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.

Спортивні федерації діють на підставі статуту. У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної федерації. культури та спорту, може надати спортивній федерації статус національної спортивної федерації.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізуе пержавну політику у сфері фізичної культури та спорту, забезпечують розвиток відповідного виду спорту; представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій Національного олімпійського комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України, Спортивного комітету України, та на міжнародних спортивних змаганнях; здійснюють у визначеному порядку організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та всеукраїнських спортивних змагань; інформують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, про проведення всіх спортивних заходів та про рейтинг спортсменів за підсумками змагань. Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За нормами ст. 3 Закону України від 22 березня 2012 року «Про громадські об`єднання», громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, у діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до ч. 1. ст. 2 статуту відповідача, Громадська організація «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (АВФУ) - це спортивна, неприбуткова організація, що діє у відповідності до законодавства статутів Міжнародної федерації футболу (ФІФА), Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА), Федерації футболу України (ФФУ), статуту громадської організації «Всеукраїнська асоціація ветеранів футболу України (статут).

Згідно з ч. 7.3. статуту відповідача, особи, які бажають стати членом АВФУ, подають на розгляд Конференції АВФУ письмову заяву про надання членства. Заява повинна містити ім`я, прізвище та по-батькові кандидата, адресу, паспортні дані, відомості про членство в інших спортивних об`єднаннях, посилання на згоду дотримуватися статутів ФІФА, УЄФА та ФФУ, їх регламентів, рішень, директив та визначення їх виключної компетенції і юрисдикції та визнавати юрисдикцію Спортивного арбітражного суду (CAS)(м. Лозанна, Швейцарія).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач є громадською організацією та суб`єктом футболу.

Так, ГС «УАФ» відповідно до положень її статуту, який затверджено установчими зборами ГС «Федерація футболу України» 16 червня 2017 року, нова редакція якого затверджена ХХ! Конгресом ГС «Федерація футболу України» 17 травня 2019 року, є всеукраїнською спортивною національною футбольною асоціацією, яка є членом УЄФА та ФІФА.

На XXII Конгресі ФФУ також прийнято рішення про перейменування Федерації футболу України (ФФУ) в Українську асоціацію футболу (УАФ).

Відповідно до ч. 1 ст. з статуту, УАФ є асоціацією-членом Міжнародної організації футбольних асоціацій (ФІФА) та Союзу Європейських футбольних асоціацій (УЄФА), і будує свої відносини з ними на підставах взаємної поваги, повного визнання їх компетенції та юрисдикції.

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом позову є оскарження позивачем, як членом виконавчого комітету ГС «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», рішення, яке стосуються реалізації внутрішніх управлінських питань футбольної організації, а саме тимчасове призначення виконуючого обов`язки керівника.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 49 статуту УАФ, органами здійснення футбольного правосуддя УАФ є:

- Контрольно-дисциплінарний комітет - орган першої інстанції;

- Апеляційний комітет - орган другої інстанції.

Органи здійснення футбольного правосуддя вирішують усі внутрішні спори між УАФ, ї членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі.

Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення футбольного правосуддя визначаються Дисциплінарними правилами УАФ, затвердженими Виконавчим комітетом. Дисциплінарні правила УАф (далі - Правила) слугують для реалізації цілей УАФ, закріплених у статуті УАФ. Правила, які розміщено у відкритому доступі за посиланням https://uaf.ua/files/ДП 07 2021.pdf, містять матеріально-правові та формальні положення, що обумовлюють накладення дисциплінарних санкцій за порушення норм статутних і регламентних документів. Правила визначають та описують порушення, регулюють умови застосування санкцій, структуру та дії дисциплінарних органів, а також процедури, що мають дотримуватися такими органами. Дія Правил поширюється на всі правовідносини, що безпосередньо пов`язані з діяльністю в футболі за нормами законодавства України, статутних і регламентних документів УАФ, за винятком виключної компетенції УЄФА та ФІФА.

Згідно статті 58 статуту УАФ, всі питання та аспекти діяльності УАФ регулюються цим статутом, законодавством України, статутними та регламентними нормами ФІФА та УЄФА. Виконавчий комітет уповноважений приймати рішення з усіх питань, не врегульованих цим статутом і регламентами згідно з положеннями УЄФА та ФІФА. За відсутності зазначених положень, Виконавчий комітет приймає рішення згідно з принципами чесності, законності та справедливості. Місцем проведення засідань органів футбольного правосуддя та розгляду спорів УАФ є місцезнаходження УАФ. Місцем розгляду справ та спорів, що підпадають під юрисдикцію ФІФА ЧИ УЄФА є, відповідно, штаб-квартири ФІФА або УЄФА. Місцем розгляду справ та спорів, які відповідно до статуту УАФ, УЄФА та ФІФА підпадають під юрисдикцію Спортивного арбітражного суду, є місто Лозанна, Швейцарія.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 статуту УАФ, дисциплінарні санкції застосовуються за порушення Правил гри і/або порушення статутів ФІФА, УЄФА, УАФ, Дисциплінарних правил УАФ, інших регламентів, положень, рішень і директив. Юрисдикція УАФ розповсюджується на внутрішні спори між юридичними та фізичними особами в межах підвідомчих повноважень.

Згідно положень частини 2 статті 56 статуту УАФ, повноваженнями застосовувати дисциплінарні санкції наділені виключно органи здійснення футбольного правосуддя.

Відповідно до п. 3 ст. 1 розділу II статуту УАФ, УАФ має статус національної асоціації (федерації), наданий ій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, який делегував УАФ виключне право на організацію та проведення офіційних міжнародних і національних змагань з футболу на території України; а також інші повноваження на підставі законодавства та відповідних договорів.

Відповідно до пп. 3.2. п. 3 ст. 2 розділу II статуту УАФ, напрямами діяльності УАФ є, зокрема, організація та проведення всеукраїнських, регіональних, міжнародних змагань, навчально-тренувальних зборів з усіх видів футболу, й забезпечення під час таких заходів проживання, проїзду, харчування, страхування їх учасників, а також спортивним одягом, аксесуарами, взуттям, інвентарем, лікарськими, медично- відновлювальними засобами, коштами, та іншими необхідними для проведення змагань (зборів) ресурсами, здійснення організаційного, фінансового та іншого забезпечення підготовки та проведення таких заходів.

Також, згідно ч. 4 ст. 2 статуту, у контексті свого правового статусу, встановленого законодавством, та у відповідності із делегованими ій повноваженнями, УАФ має виключні та невід`ємні повноваження щодо загального керівництва та контролю за проведенням змагань з футболу, організатором яких вона є, а також здійснення організаційного, фінансового та іншого забезпечення, зокрема, здійснення футбольного правосуддя атестації футбольних клубів - учасників змагань під егідою УАФ.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 34 статуту АВФУ, члени та працівники АВФУ повинні вживати всіх необхідних заходів, щодо врегулювання виникаючих між ними конфліктних ситуацій, керуючись законодавством, положеннями Статут, регламентними документами ФІФА, ФФУ та АВФУ. У випадку недосягнення порозуміння між конфліктуючими сторонами справа передається на розгляд до Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ.

Беручи до уваги наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, позов про визнання протиправними рішень АПВУ не може бути розглянутий в судовому порядку загальним судом (у тому числі у судовому порядку будь-якої юрисдикції). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 по справі № 826/4734/16. Тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, як необґрунтовані. Однак, враховує доводи відповідача з посиланням на вказану практику Верховного Суду.

Слід також зазначити, що аналогічні правові висновки неодноразово викладалися у постановах Верховного Суду в справах, де різні особи оскаржували дії або рішення суб`єктів футболу, а саме у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 757/11542/17-4, від 08.04.2021 у справі № 757/11487/17-ц, від 01.06.2022 у справі № 757/25820/20-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконним та скасування рішення не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції та правомірно закрив провадження у справі на підстав п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апелянта про порушення його прав (в аспекті неможливості розгляду заявлених позовних вимог судом), а також про порушення порядку проведення засідання виконавчого комітету відповідача, що оформлено протоколом № 1 від 14.09.2022 - не розглядаються судом апеляційної інстанції через зазначений висновок про неможливість розгляду спору у даній справі судом будь-якої юрисдикції.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про закриття провадження у справі №910/13237/22.

Таким чином, на підставі ст. 2, 231, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі №910/13732/22 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі №910/13732/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №910/13732/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01.11.2023.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк