Рішення

від 03.08.2023 по справі 910/4930/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2023Справа № 910/4930/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерн"

до Київської міської ради

про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки

за участі представників:

від позивача: Васильєва Д.О., Лі Д.Д.,

від відповідача: Перепелицін К.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради, в якій просило визнати договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерн", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2006 за № 91-6-00571, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах; визнати договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 укладеним строком на 15 років у наведеній позивачем редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

06.04.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що поновлення спірного договору оренди має здійснюватися на умовах, визначених цим договором, та за правилами, чинним на момент його укладення, що передбачали прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що має переважне право на поновлення договору, оскільки на спірній земельній ділянці розташоване його нерухоме майно. До того ж, поданий проект договору про поновлення договору оренди земельної ділянки не суперечить змісту договору від 13.04.2006 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.2006 між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом першої київської нотаріальної контори Петровою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 17-1978.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 339/3430 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

У пункті 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору, є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Б. Хмельницького, 53-а у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 0,1093; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу; кадастровий номер - 8000000000:88:196:0048.

Відповідно до витягу з технічної документації № Ю-37936/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 11.04.2006 № 297 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4369694,01 грн. (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору останній укладений на 1 рік.

Пунктом 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Факт передачі відповідачем земельної ділянки в оренду позивачу підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі від 15.08.2006 року.

21.12.2009 між сторонами укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 1955.

Відповідно до преамбули та пункту 1 зазначеного договору сторони на підставі статті 792 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі» та рішення Київської міської ради від 24.01.2008 № 57/4529 вирішили поновити договір оренди земельної ділянки до 16.08.2022, строк дії якого закінчився.

Умови договору оренди, за винятком строку дії договору оренди та пунктів 2.2, 4.2, 4.9 розділу 8, залишаються без змін (пункт 2 договору від 21.12.2009).

21.12.2009 на договорі оренди від 13.04.2006 зроблено відмітку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. щодо посвідчення договору про внесення змін та доповнень до договору за реєстрованим № 1955. Крім того, проставлено відмітку щодо реєстрації договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 91-6-00874 від 22.12.2009 року.

Як стверджує позивач, 11.05.2022 останній звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 33/1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 17-1978, який поновлено договором від 21.12.2009 № 1955, на новий термін відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі». До вказаного листа в переліку доданих документів значиться, серед іншого, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

На підтвердження подачі 11.05.2022 документів відповідачу через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., складено акт фіксації подачі документів, а саме листа-повідомлення від 11.05.2022 про поновлення договору оренди із додатками.

Надалі, 27.01.2023 позивач надав відповідачу лист № 7 щодо повторної подачі пакету документів для поновлення договору оренди земельної ділянки.

Також, 27.01.2023 представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., складено акт фіксації подачі документів (листа-повідомлення від 27.01.2023 із додатками) відповідачу через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів.

Разом із цим, 28.02.2023 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано позивачу лист № 05716-2599 у відповідь на лист від 27.01.2023 № 7, в якому зауважено на відсутності поданого в строки згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки. За наведених обставин, позивача визнано таким, що втратив переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі відповідно до положень статті 15 Закону України «Про оренду землі» є, зокрема, строк дії договору оренди, який за змістом частини 1 статті 19 цього Закону визначається за згодою сторін.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Отже, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21.

Згідно з частиною 1 статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом установлено, що договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006 був поновлений договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.12.2009 № 1955.

Таким чином, чинна на момент укладення спірного договору редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов`язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563.

Суд звертає увагу, що укладенню договору від 21.12.2009 про поновлення договору оренди земельної ділянки передувало прийняття рішення Київської міської ради від 24.01.2008 № 57/4529, про що також зазначено в преамбулі відповідного договору.

Натомість, матеріали справи не містять доказів прийняття Київською міською радою відповідного рішення про поновлення спірного договору оренди, що закінчив свою дію 16.08.2022 року.

Відтак, позивач має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:196:0048 за наявності відповідного рішення Київської міської ради.

Також судом прийнято до уваги, що позивач стверджував про своєчасність звернення до відповідача з листом-повідомленням від 11.05.2022 про поновлення договору оренди.

Пунктом 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом із цим, наданий до матеріалів справи акт фіксації подачі документів, а саме листа-повідомлення від 11.05.2022 про поновлення договору оренди із додатками, через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів, складений представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., не може бути належним доказом подачі документів, оскільки складений за відсутності представника відповідача.

До того ж, як зазначено вище, з тексту листа № 05716-2599 від 28.02.2023 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) убачається лише подання позивачем листа-повідомлення № 7 від 27.01.2023 року.

Утім, наведені обставини не вплинули на результат вирішення спору, оскільки згідно зі вказаними вище положеннями чинного законодавства реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки пов`язувалася з наявністю відповідного рішення Київської міської ради.

При цьому, як слідує із тексту наданих позивачем листів-повідомлень від 11.05.2022 та від 27.01.2023, в останніх не йдеться про необхідність прийняття Київською міською радою відповідного рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права у спосіб, визначений частиною другою названої статті.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до статті 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерн" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 14.08.2023 року.

Суддя К.В. Полякова