Постанова

від 12.12.2023 по справі 910/4930/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Справа№ 910/4930/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.12.2023 у справі №910/4930/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023, повний текст якого складений 14.08.2023

у справі № 910/4930/23 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн»

до Київської міської ради

про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про:

- визнання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006, що укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерн», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), від 15.06.2006 за № 91-6-00571, поновленим на той саме строк і на тих саме умовах;

- визнати договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерн» укладеним на 15 років у редакції, яка викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виконано всі вимоги Закону України «Про оренду землі» для поновлення орендних правовідносин, а саме:

- позивач належно виконував свої обов`язки за договором, а саме, у позивача відсутня заборгованість з орендної плати згаданої земельної ділянки;

- позивач повідомив орендодавця (відповідача) про намір поновити договірні відносини на новий строк більше ніж за три місяці до закінчення строку дії спірного договору та додав до вказаного повідомлення проект відповідної додаткової угоди.

Також, позивач зауважив на тому, що він є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, а саме будівлі готельного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 53, яка є наземною будівлею і яку неможливо перемістити в ніше місце, а тому саме позивач має переважне право на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- виходячи з положень чинного на даний час законодавства поновлення спірного договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення;

- відповідно до правил, які були чинними на момент укладення договору оренди, та встановлені у статті 33 Закону України «Про оренду землі», не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що

- поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору), яка не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов`язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

- вказане свідчить про те, що позивач має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:196:0048 за наявності відповідного рішення Київської міської ради, проте матеріали справи не містять доказів прийняття Київською міською радою рішення про поновлення спірного договору оренди, що закінчив свою дію 16.08.2022.

Крім того, суд першої інстанції зауважив на тому, що:

- позивач стверджував про своєчасність звернення до відповідача з листом-повідомленням від 11.05.2022 про поновлення договору оренди, проте наданий до матеріалів справи акт фіксації подачі документів, а саме листа-повідомлення від 11.05.2022 про поновлення договору оренди із додатками, через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів, складений представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., не може бути належним доказом подачі документів, оскільки складений за відсутності представника відповідача.

- при цьому з тексту листа № 05716-2599 від 28.02.2023 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) убачається лише подання позивачем листа-повідомлення № 7 від 27.01.2023;

- утім, наведені обставини не вплинули на результат вирішення спору, оскільки згідно зі вказаними вище положеннями чинного законодавства реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки пов`язувалася з наявністю відповідного рішення Київської міської ради.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерн» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23 та задовольнити позовні вимоги повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, зауваживши на тому, що дії відповідача вказують на систематичне порушення ним прав позивача, через що останній зазнає значної шкоди у своїй господарській діяльності адже для ведення повноцінної господарської (готельної) діяльності наявність діючого договору оренди є суттєвим та важливим правовстановлюючим документом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023, справу № 910/4930/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4930/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/4930/23.

14.09.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23 та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 5 368,00 грн. та довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження представника на представництво інтересів довірителя в Північному апеляційному господарському суді.

26.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання, до якого додані докази сплати судового збору у розмірі 5 368,00 грн. та довіреність скаржника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.10.2023 об 11:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4395/23 від 30.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4395/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 12.12.2023 о 10:30 год.

Станом на 12.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

13.04.2006 позивач (орендар) та відповідач (орендодавець) уклали договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом першої київської нотаріальної контори Петровою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 17-1978, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.08.2006 за № 91-6-00571 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 339/3430 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

У пункті 2.1 Договору визначено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору, є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Б. Хмельницького, 53-а у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 0,1093; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу; кадастровий номер - 8000000000:88:196:0048.

Відповідно до витягу з технічної документації № Ю-37936/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 11.04.2006 № 297 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4369694,01 грн. (пункт 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору останній укладений на 1 рік.

Пунктом 11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Факт передачі відповідачем земельної ділянки в оренду позивачу підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі від 15.08.2006.

21.12.2009 сторонами укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 1955, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 за № 91-6-00874 у книзі записів державної реєстрації договорів

Відповідно до преамбули та пункту 1 зазначеного договору сторони, на підставі статті 792 ЦК України, статті 33 Закону України «Про оренду землі» та рішення Київської міської ради від 24.01.2008 № 57/4529, вирішили поновити договір оренди земельної ділянки до 16.08.2022, строк дії якого закінчився.

Умови договору оренди, за винятком строку дії договору оренди та пунктів 2.2, 4.2, 4.9 розділу 8, залишаються без змін (пункт 2 договору від 21.12.2009).

Як стверджує позивач, 11.05.2022 він звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 33/1 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 17-1978, який поновлено договором від 21.12.2009 № 1955, на новий термін відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі». До вказаного листа в переліку доданих документів значиться, серед іншого, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

На підтвердження подачі 11.05.2022 документів відповідачу через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., складено акт фіксації подачі документів, а саме листа-повідомлення від 11.05.2022 про поновлення договору оренди із додатками.

Надалі, 27.01.2023 позивач надав відповідачу лист № 7 щодо повторної подачі пакету документів для поновлення договору оренди земельної ділянки.

Також, 27.01.2023 представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., складено акт фіксації подачі документів (листа-повідомлення від 27.01.2023 із додатками) відповідачу через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів.

Разом із цим, 28.02.2023 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано позивачу лист № 05716-2599 у відповідь на лист від 27.01.2023 № 7, в якому зауважено на відсутності поданого в строки згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки. За наведених обставин, позивача визнано таким, що втратив переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати Договір поновленим на той саме строк і на тих саме умовах, а також визнати договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерн» укладеним на 15 років у редакції, яка викладена у позовній заяві.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 05.12.2019, внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», зокрема доповнено розділ IX «Перехідні положення» абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Враховуючи те, що Договір укладений 13.04.2006, до спірних правовідносин положення статті 126-1 Земельного кодексу України не застосовуються, а поновлення Договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 906/400/21 та від 16.03.2023 у справі № 910/194/22.

За змістом положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка діяла станом на 13.04.2006 (дата укладення Договору - примітка суду), передбачено, що:

- після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. (ч. 1);

- у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ч. 2);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ч. 3).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 та 4 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) слідує, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради.

Таким чином, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

Відповідно до правил, які були чинними на момент укладення договору оренди, та встановлені у статті 33 Закону України «Про оренду землі» (станом на 13.04.2006), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Отже, виходячи з того, що діючим законодавством станом на 2006 рік не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 904/1671/21, від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі № 904/869/18, від 26.03.2019 у справі № 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі № 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі № 923/111/18, від 06.12.2018 у справі № 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі № 922/1008/17 та постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 912/1552/13, від 20.11.2012 у справі № 44/69.

Територіальна громада міста Києва як власник спірного об`єкта - земельної ділянки делегує відповідачу повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише у таких рішеннях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, та оформлюються у формі рішень відповідної ради.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем рішення про поновлення спірного договору оренди не приймалося, а відтак, оскільки волевиявлення відповідача шляхом прийняття рішення щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах відсутнє, то за наявності письмового повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди поновлення спірного договору оренди землі не відбулось.

За обставин, що склались колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі у повному обсязі.

Посилання позивача на те, що він є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, а саме будівлі готельного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 53, яка є наземною будівлею і яку неможливо перемістити в ніше місце, а тому саме позивач має переважне право на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, вказаних вище висновків не спростовують, адже викладені позивачем доводи не можуть вплинути на законодавчо встановлену процедуру поновлення договорів оренди землі.

Колегія суддів погоджується з наступними висновками суду першої інстанції:

- позивач стверджував про своєчасність звернення до відповідача з листом-повідомленням від 11.05.2022 про поновлення договору оренди, проте наданий до матеріалів справи акт фіксації подачі документів, а саме листа-повідомлення від 11.05.2022 про поновлення договору оренди із додатками, через скриньку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту земельних ресурсів, складений представником позивача - юристом Лі Д.Д., та представником ТОВ «Еста Холдинг» - директором юридичного департаменту Симоненко П.О., не може бути належним доказом подачі документів, оскільки складений за відсутності представника відповідача.

- при цьому з тексту листа № 05716-2599 від 28.02.2023 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) убачається лише подання позивачем листа-повідомлення № 7 від 27.01.2023;

- утім, наведені обставини не вплинули на результат вирішення спору, оскільки згідно зі вказаними вище положеннями чинного законодавства реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки пов`язувалася з наявністю відповідного рішення Київської міської ради.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 910/4930/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи 910/4930/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 12.12.2023

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала