Ухвала

від 16.08.2023 по справі 922/1383/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

16 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1383/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Шевель О.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" вх. № 1631 Х/2 на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023, ухвалене суддею Рильовою В.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області 24.07.2023 (повне рішення складено 25.07.2023) у справі № 922/1383/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Ф", м. Дніпро,

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", с. Гонтарівка Вовчанського району Харківської області

про стягнення 703770,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агротранс-Ф" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" заборгованості за Договором поставки № 06/01/21-4П від 06 січня 2021 року в розмірі 703770,83 грн., з яких: 377768,49 грн - сума основного боргу за отриманий відповідачем Товар (сільськогосподарську продукцію), 196356,46 грн - пеня, 15704,00 грн - 3% річних та 113941,88 грн. - інфляційні втрати. Також позивач просив суд покласти на ДП "ДГ "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН" витрати зі сплати судового збору в розмірі 10556,56 грн та витрати на правничу допомогу (7500,00 грн згідно з попереднім розрахунком).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі № 922/1383/23 позовні вимоги ТОВ "Агротранс-Ф" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агротранс-Ф" суму основного боргу за Договором поставки № 06/01/21-4П від 06 січня 2021 року в розмірі 377768,49 грн, пеню в розмірі 36503,30 грн, 3% річних в розмірі 15691,27 грн, інфляційні втрати в розмірі 113941,88 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 8158,57 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3864,00 грн. В задоволенні позову ТОВ "Агротранс-Ф" в частині стягнення пені в розмірі 159853,16 грн та 3% річних в розмірі 12,73 грн - відмовлено.

Відповідач у межах встановленого законом строку через систему Електронний суд надіслав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі № 922/1383/23 в частині, якою позовні вимоги ТОВ "Агротранс-Ф" було задоволено, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, згідно з яким до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з вимог апеляційної скарги, оспорювана сума, зі стягненням якої не погоджується відповідач, становить 543904,94 грн, відповідно, з урахуванням приписів пп 1, 4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 12237,86 грн.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, як було встановлено вище, заявник подав апеляційну скаргу з використанням системи "Електронний суд", суд апеляційної інстанції зазначає, що за подання вказаної скарги підлягає сплаті 9790,29 грн судового збору (12237,86 грн * 0,8).

Однак апелянт не надав доказів сплати вказаної суми, натомість звернувся з клопотанням, в якому просить відстрочити відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на два місяці, у зв`язку із складним фінансовим станом ДП "ДГ "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" до закінчення в державі воєнного стану.

Розглянувши клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 у справі №28249/95 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка надає суду право з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати лише за наявності викладених у вказаній статті умов до яких не було внесено змін із введенням в Україні воєнного стану.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 тощо).

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18). Відповідну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 912/2829/21, в ухвалах від 14.07.2022 у справі № 906/237/19, від 27.02.2023 у справі № 914/2483/22, від 11.05.2023 у справі № 922/977/22 тощо.

Однак предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Окрім того, в постанові від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, в ухвалі від 02.03.2023 у справі № 915/1031/21 Верховний Суд зазначив, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Отже, посилання скаржника на приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" не можуть бути визнані підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги оскільки скаржник не є позивачем і предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У той же час заявник апеляційної скарги всупереч вимогам статті 74 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави сподіватися, що судовий збір може бути сплачений до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору та зазначає, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Відтак, заявником має бути виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 ГПК України шляхом надання платіжного документа на підтвердження сплати 9790,29 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги також встановлено, що заявником не дотримано вимог п. 3 ч. 3 статті 258 ГПК України, згідно з яким до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

З урахуванням вищенаведених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що з метою усунення вищевказаного недоліку апелянт має надати докази надіслання копії скарги на належну адресу позивача листом з описом вкладення.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі № 922/1383/23 залишити без руху.

3. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Шевель