Постанова

від 10.10.2023 по справі 922/1383/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1383/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" вх. № 1631 Х/2 на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023, ухвалене суддею Рильовою В.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області 24.07.2023 (повне рішення складено 25.07.2023) у справі № 922/1383/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Ф", м. Дніпро,

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", с. Гонтарівка Вовчанського району Харківської області

про стягнення 703770,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агротранс-Ф" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" заборгованості за Договором поставки № 06/01/21-4П від 06 січня 2021 року в розмірі 703770,83 грн., з яких: 377768,49 грн - сума основного боргу за отриманий відповідачем Товар (сільськогосподарську продукцію), 196356,46 грн - пеня, 15704,00 грн - 3% річних та 113941,88 грн - інфляційні втрати. Також позивач просив суд покласти на ДП "ДГ "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" витрати зі сплати судового збору в розмірі 10556,56 грн та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1383/23 позовні вимоги ТОВ "Агротранс-Ф" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агротранс-Ф" суму основного боргу за Договором поставки № 06/01/21-4П від 06 січня 2021 року в розмірі 377768,49 грн, пеню в розмірі 36503,30 грн, 3% річних в розмірі 15691,27 грн, інфляційні втрати в розмірі 113941,88 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 8158,57 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3864,00 грн. В задоволенні позову ТОВ "Агротранс-Ф" в частині стягнення пені в розмірі 159853,16 грн та 3% річних в розмірі 12,73 грн - відмовлено.

В обґрунтування вказаного рішення господарський суд зазначив наступне: відповідач не надав доказів оплати отриманого за Договором поставки № 06/01/21-4П від 06.01.2021 товару (сільськогосподарської продукції) на суму 377768,49 грн, отже, позовні вимоги ТОВ "Агротранс-Ф" в частині примусового стягнення з відповідача основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню. Також, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про те, що за порушення виконання грошового зобов`язання з відповідача підлягає стягненню пеня відповідно до пунктів 5.1., 5.3. Договору та ст. 232 ГК України, а також суми 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд першої інстанції встановив, що нарахування 113941,88 грн інфляційних втрат здійснено правильно, і, відповідно, вказана сума підлягає стягненню в повному обсязі, тоді як нарахування пені та 3% річних здійснено при неправильному визначенні періодів такого нарахування. У зв`язку з цим, здійснивши власний перерахунок пені та 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сума пені, яка підлягає стягненню, становить 36503,30 грн, а сума трьох процентів річних 15691,27 грн, відповідно, у задоволенні позову в частині стягнення з ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" пені в розмірі 159853,16 грн та 3% річних в розмірі 12,73 грн має бути відмовлено у зв`язку із безпідставністю відповідних нарахувань. Стосовно вимоги позивача щодо розподілу судових витрат у справі: відшкодування судового збору в розмірі 10556,56 грн та витрат ТОВ "Агротранс-Ф" на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн (згідно з прохальною частиною позовної заяви) господарський суд зазначив, що судовий збір покладається на ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 8158,57 грн; витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн відповідають критеріям реальності та розумності, водночас, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Агротранс-Ф", господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягають стягненню на користь ТОВ "Агротранс-Ф" в розмірі 3864,00 грн.

Відповідач у межах встановленого законом строку через систему Електронний суд надіслав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить: відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на два місяці; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1383/23 в частині, якою позовні вимоги ТОВ "Агротранс-Ф" було задоволено, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування вимог скарги стосовно суті спору заявник зазначає наступне: Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено військовий стан в Україні, який неодноразово було продовжено, наразі до 15.11.2023; населений пункт, де розташоване підприємство ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" - с. Гонтарівка, було окуповане військами РФ в перші години 24.02.2022 та звільнено ЗСУ 12.09.2022; територія с. Гонтарівка (яка входить до Старосалтівської селищної територіальної громади) з 12.09.2022 включена Наказом Мінреінтеграції від 20 лютого 2023 року № 56 до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ; з моменту деокупації і станом на сьогоднішній день на звільнених територіях відбуваються заходи з гуманітарного розмінування територій. Відповідач, із посиланням на вказані обставини, а також на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, зазначає, що здійснення господарської діяльності для нього з 24.02.2022 є неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин, а саме військової агресії РФ та її наслідків у вигляді замінованих сільськогосподарських угідь, а також постійних ракетних (і не тільки) обстрілів як території Харківської області в цілому, так і території Старосалтівської селищної громади Чугуївського (колишнього Вовчанського) району, тому, на думку апелянта, суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин норми ст. 611, 617 ЦК України та 218 ГК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу було залишено без руху з тих підстав, що апелянтом не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору, а також не дотримано вимог п.3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, яким передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Іншою ухвалою від цієї ж дати витребувано у суду першої інстанції матеріали даної справи, які надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду 22.08.2023.

Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1383/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "10" жовтня 2023 р. о 14:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Встановлено учасникам справи строк до 05.10.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

02.10.2023, тобто у межах визначеного судом строку, позивач надав відзив на апеляційну скаргу (т.2, а.с.122), в якому зазначає, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що форс-мажорні обставини, засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, поширюються саме на правовідносини, що є предметом судового розгляду в даній справі, та впливають у даному конкретному випадку на виконання ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" його договірних зобов`язань, які виникли до 24.02.2022; відповідач і позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, із відповідними несприятливими наслідками. Позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Також ТОВ "Агротранс-Ф" просить суд розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні, призначеному на 10.10.2023 о 14:30 год., без участі представника позивача.

10.10.2023 представник відповідача, адвокат Овсяник С.А., через систему Електронний суд подав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на те, що 10.10.2023 о 10:45 год. та об 11:30 год. він братиме участь у судових засіданнях Котелевського районного суду Полтавської області у справах №619/820/19 та №619/3225/19 (на доказ відповідних обставин до клопотання додано роздруківку з сайту "Судова влада України").

У судове засідання 10.10.2023 представники сторін не прибули.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Посилаючись на необхідність участі в судових засіданнях Котелевського районного суду Полтавської області 10.10.2023 о 10:45 год. та об 11:30 год. у справах №619/820/19 та №619/3225/19, представник відповідача не зазначає, коли саме було призначено вказані засідання та чому їм було надано перевагу перед судовим засіданням Східного апеляційного господарського суду. Враховуючи, що судове засідання в даній справі призначено на 10.10.2023 о 14:30 годині, колегія суддів зазначає, що адвокат Овсяник С.А., у разі подання у встановлений законом строк клопотання про участь у розгляді справи №922/1383/23 в режимі відеоконференції, міг би встигнути взяти участь у розгляді даної справи після закінчення судових засідань у Котелевському районному суді Полтавської області.

Окрім того, відповідачем не доведено неможливості направлення в судове засідання іншого представника, а також не обґрунтовано неможливості розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні без участі представника апелянта (правову позицію якого викладено у скарзі), зокрема, не зазначено про наявність у представника пояснень та доказів, які станом на 10.10.2023 відсутні в матеріалах справи, не могли бути надані раніше з об`єктивних причин та мають значення для її розгляду.

За таких обставин, враховуючи, що явку представників учасників справи в судове засідання не було визнано обов`язковою, колегія суддів, керуючись принципами рівності всіх юридичних осіб перед законом і судом (ст.7 ГПК України), пропорційності у господарському судочинстві (ст.15 ГПК України), дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Позивач, як уже зазначалося, просив розглядати справу без участі свого представника.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Однак сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні 10.10.2023.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

06.01.2021 між ТОВ "Агротранс-Ф" (постачальник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (покупець) було укладено Договір поставки № 06/01/21-4П (а.с.31), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (Товар), згідно з умовами і в порядку, передбаченим даним Договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (шрот та макуха соняшника).

Найменування та кількість Товару визначається у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору (пункти 1.1. - 1.4. Договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору ціна за тону Товару, а також вартість кожної партії Товару, вказується у специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного Договору. Загальна сума за цим Договором визначається виходячи з вартості кожної партії Товару, згідно з специфікаціями до даного Договору.

Оплата кожної партії Товару здійснюється Покупцем у національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі строку, визначеного у специфікаціях до кожної поставки Товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 2.3. Договору).

За пунктом 3.1. Договору поставка Товару здійснюється, на умовах вказаних у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.5. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Товарно-транспортної накладної на Товар згідно прийнятої ваги в момент отримання Товару.

Постачальник зобов`язаний надати такі документи: видаткова накладна; рахунок-фактура; товарно-транспортна накладна.

Згідно Специфікації № 4 від 30.08.2021 Покупець замовив сільськогосподарську продукцію: шрот соняшниковий на суму 213900,00 грн. (23 тн, толеранс +\- 10%). Термін оплати товару - на протязі п`яти банківських днів, але не пізніше ніж 06 вересня 2021 року.

Згідно Специфікації № 5 від 13.09.2021 Покупець замовив сільськогосподарську продукцію: шрот соняшниковий на суму 205849,91 грн. (23 тн, толеранс +\- 10%). Термін оплати товару - на протязі п`яти банківських днів.

Згідно Специфікації № 6 від 29.09.2021 Покупець замовив сільськогосподарську продукцію: шрот соняшниковий на суму 194350,09 грн. (23 тн, толеранс +\- 10%). Термін оплати товару - на протязі п`яти банківських днів.

Згідно Специфікації № 7 від 25.11.2021 Покупець замовив сільськогосподарську продукцію: жом сухий гранульований на суму 227700,00 грн. (23 тн, толеранс +\- 10%). Термін оплати товару - на протязі п`яти банківських днів.

За умовами пунктів 5.1., 5.3. Договору, у разі порушення зобов`язань, що виникли з даного Договору, Сторони несуть відповідальність, визначену даним Договором і діючим законодавством України. За несвоєчасну оплату за Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Оплата пені і штрафу не звільняє Покупця від сплати основної суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору поставки № 06/01/21-4П ТОВ "Агротранс-Ф" було поставлено ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" Товар за видатковими накладними:

- № РН-0000776 від 01 вересня 2021 року на суму 214458,00 грн.;

- № РН-00008333 від 15 вересня 2021 року на суму 204059,90 грн.;

- № РН-0000896 від 01 жовтня 2021 року на суму 196800,59 грн.;

- № РН-0001207 від 27 листопада 2021 року на суму 226908,00 грн.

Зазначені видаткові накладні без зауважень підписані відповідальними особами та скріплені печатками сторін. Також поставка Товару підтверджується Товарно-транспортними накладними: ТТН № 2 від 01.09.2021, ТТН № 55 від 15.09.2021, ТТН № 115 від 29.09.2021 та №140 від 26.11.2021.

Водночас позивачем було виставлено Рахунки-фактури: № СФ-0000776 від 01.09.2021 на суму 214458,00 грн, № СФ-0000834 від 15.09.2021 на суму 204059,90 грн, № СФ-0000896 від 01.10.2021 на суму 196800,00 грн та № СФ-0001214 від 26.11.2021 на суму 226908,00 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", порушило зобов`язання за вказаним Договором: розрахувалося за отриманий товар лише частково: платіжними дорученнями № 4614 від 20.09.2021 сплачено 100000,00 грн та № 4699 від 28.09.2021 сплачено 114458,00 грн (призначення платежів: Рахунок СФ-0000776), а платіжними дорученнями № 4723 від 30.09.2021 сплачено 100000,00 грн, № 5527 від 07.02.2022 сплачено 50000,00 грн, № 5567 від 11.02.2022 сплачено 50000,00 грн, № 5632 від 18.02.2022 сплачено 50000,00 грн (призначення платежів: Рахунок СФ-0000834).

Таким чином, Товар, поставлений за видатковою накладною№ РН-0000776 від 01.09.2021 на суму 214458,00 грн та за видатковою накладною № РН-0000833 від 15.09.2021 на суму 204059,90 грн, було оплачено у повному обсязі. Переплата в розмірі 45940,10 грн була врахована позивачем у поставці наступного товару по видатковій накладній № РН-0000896 від 01.10.2021.

Відповідно, заборгованість ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" перед ТОВ "Агротранс-Ф" становить 377768,49 грн, з яких: 150860,49 грн - залишок боргу по видатковій накладній № РН-0000896 від 01.10.2021 та 226908,00 грн - борг по видатковій накладній № РН-0001207 від 27.11.2021.

За таких обставин, ТОВ "Агротранс-Ф", вважаючи свої права порушеними, 04.04.2023 надіслало до Господарського суду Харківської області позовну заяву, в якій просило стягнути з ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" заборгованість за Договором поставки №06/01/21-4П від 06.01.2021 в розмірі 377768,49 грн.

Також позивачем було заявлено до стягнення пеню на підставі пункту 5.3. Договору в розмірі 196356,46 грн: за прострочення оплати за товар, отриманий згідно з видатковою накладною № РН-0000896 від 01.10.2021, позивачем нараховано пеню за період з 07.10.2021 по 31.03.2023 в розмірі 80819,89 грн, за період прострочення оплати за товар, отриманий згідно з видатковою накладною № РН-0001207 від 27.11.2021, позивачем нараховано пеню за період з 03.12.2021 по 31.03.2023 в розмірі 115536,57 грн.

Окрім того, за ці ж періоди позивач нарахував 15704,00 грн 3% річних та 113941,88 грн - інфляційні втрати. Також позивач просив суд покласти на ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Розглянувши позов, місцевий господарський суд частково задовольнив його (з наведених вище підстав). Зокрема, стосовно пені та процентів річних в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що арифметично правильними є такі нарахування:

- період 1:

3% річних - з 09.10.2021 до 31.03.2023 за формулою 150860,49 грн. x 3 % x 539 (кількість днів у періоді) : 365 : 100. Річні за період = 6683,33 грн.

Пеня за період з 09.10.2021 до 09.04.2022 = 14011,43 грн.

- період 2:

3% річних - з 04.12.2021 до 31.03.2023 за формулою 226908,00 грн. x 3 % x 483 (кількість днів у періоді) : 365 : 100. Річні за період = 9007,94 грн.

Пеня за період з 04.12.2021 до 04.06.2022 = 22491,87 грн.

Позивач не оскаржив рішення в даній справі в частині відмови в позові, у відзиві на апеляційну скаргу в даному провадженні просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає вказане рішення за апеляційною скаргою відповідача, в межах наведених у скарзі доводів та вимог, відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, про які зазначено вище, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову в даній справі є вимога постачальника про стягнення з покупця суми основного боргу за договором поставки та здійснених на неї нарахувань.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою ст. 612 ЦК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.1., 5.3. укладеного між сторонами договору поставки, у разі порушення зобов`язань, що виникли з даного Договору, сторони несуть відповідальність, визначену даним Договором і діючим законодавством України. За несвоєчасну оплату за Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Оплата пені і штрафу не звільняє Покупця від сплати основної суми боргу.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з апеляційної скарги відповідача, заявник не заперечує обставин щодо отримання у 2021 році від позивача товару за укладеним між сторонами договором поставки, за відповідними видатковими накладними, та не заперечує факту виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 377768,49 грн за вказаними поставками.

Окрім того, ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" в апеляційній скарзі не навело жодних заперечень (контррозрахунків) щодо порядку нарахування та розміру сум пені в розмірі 36503,30 грн, 3% річних в розмірі 15691,27 грн, інфляційних втрати в розмірі 113941,88 грн, а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 8158,57 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 3864,00 грн, стягнутих з відповідача оскаржуваним судовим рішенням.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач вважає, що у позові слід відмовити в повному обсязі з підстав наявності форс-мажорних обставин, пов`язаних з воєнними діями, зокрема, на території, на якій здійснює свою господарську діяльність ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України".

Надаючи оцінку вказаним твердженням, колегія суддів зазначає наступне.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Як визначено сторонами у п.6.1 Договору, "сторона звільняється від визначеної даним Договором відповідальності за повне або часткове порушення обов`язків даного Договору, якщо вона доведе, що таке порушення стало наслідком обставин нездоланної сили: стихійні лиха природного характеру (землетруси, повені, торнадо), вибухи, пожежі, масові епідемії, обставини суспільного життя (військові дії, блокади, проявлення тероризму, масові забастовки), при умові, що настання таких обставин було затверджено в певному даним Договором порядку".

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

Відповідні обставини, про які зазначає відповідач в апеляційній скарзі (військова агресія РФ, окупація частини території Харківської області та її подальше звільнення Збройними Силами України) дійсно є загальновідомими.

Разом з тим, згідно з п.6.2 Договору, настання обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України, або документом, який видається компетентним органом держави.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (на який посилається апелянт у даній справі) засвідчила, що військова агресія РФ проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без винятку суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Тобто, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства та правової позиції Верховного Суду щодо їх застосування, саме лише посилання учасника справи на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не може бути визнано підставою для висновку про настання форс-мажорних обставин у кожному конкретному випадку, отже такий учасник не звільняється від обов`язку доведення неможливості виконання своїх зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 та від 17.08.2022 y справі №922/854/21 вказав, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати.

Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

Тобто навіть за наявності сертифікату Торгово-промислової палати України підлягає доведенню те, що відповідні обставини є надзвичайними і невідворотними, об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22.

Проте відповідачем, всупереч вищенаведеним умовам п.6.2 Договору, не надано до матеріалів справи сертифікату (довідки) або іншого документа, що засвідчував би зв`язок між обставинами, на які посилається ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", та неможливістю виконання вказаним підприємством своїх договірних зобов`язань, а також не наведено жодного обґрунтування щодо наявності такого зв`язку враховуючи, зокрема, що оплату поставленого товару мало бути здійснено відповідачем іще у 2021 році, тобто до початку воєнних дій та запровадження в Україні воєнного стану.

В апеляційній скарзі заявник посилається на ч. 1 ст.617 ЦК України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Разом з тим, відповідно до ч.2 цієї ж статті, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічні положення містить і ст.218 ГК України, на яку посилається апелянт.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів наявності обставин, які б об`єктивно унеможливили своєчасне виконання ним свого обов`язку за договором.

Окрім того, приписи ст.617 ЦК України та норми Договору щодо форс-мажорних обставин (підстав для застосування яких апелянтом не доведено) стосуються лише умов звільнення боржника від відповідальності (зокрема, від сплати штрафних санкцій, у даному випадку передбаченої Договором пені) за порушення зобов`язання, а не звільнення від виконання самого зобов`язання, тобто від сплати суми основного боргу згідно з умовами Договору, а також вищенаведеними приписами ст. 526, 599, 692, 712 ЦК України.

До вказаних законодавчих норм не було внесено будь-яких змін щодо їх застосування під час воєнного стану, так само як і до ч.1 ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, за змістом положень пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509, статті 611, частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

При цьому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Отже, визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг). Відповідні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2023 у справі № 910/15411/21, від 11.07.2023 у справі 910/15410/21 тощо.

Обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, а саме, введення воєнного стану в Україні, завдання підприємству шкоди внаслідок воєнних дій та мінування сільськогосподарських угідь, на думку колегії суддів, хоча і є трагічними, і можуть бути підставою для подальшого притягнення держави-агресорки до відповідальності, разом з тим, не можуть мати наслідком ні повне, ні часткове звільнення ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" від сплати основної заборгованості за Договором (що виникла до 24.02.2022) та здійснених на неї нарахувань.

Як уже зазначалося, правильність визначення місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні як суми основного боргу, так і розміру вказаних нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат (так само, як розміру сум судових витрат, стягнутих з відповідача на користь позивача оскаржуваним рішенням) відповідачем в апеляційній скарзі не спростовується.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак обставин, що могли б бути визнані належною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та для відмови в задоволенні позову, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам апелянта, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За результатами апеляційного провадження колегією суддів також не було встановлено зазначених у ч.4 ст.269 ГПК України обставин, а саме, наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 у справі №922/1383/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.10.2023

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов