Рішення

від 26.07.2023 по справі 908/1741/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/148/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023 Справа № 908/1741/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект (вул. Перша ливарня, буд. 40, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 38563155)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод (вул. Залізнична, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 01056273)

про стягнення 378 565,76 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Харламов Д.І., довіреність № 10/04-23/1 від 10.04.2023, свідоцтво № 805 від 29.07.2010,

від відповідача: Мальчев В.Є., довіреність № 2488 від 05.09.2023, посвідчення серії ЗП №001294 від 30.05.2017;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

24.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект до Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод про стягнення 378 565,76 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 справу №908/1741/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1741/23 в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та з повідомленням (викликом) учасників справи, присвоєно справі номер провадження 5/148/23 та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.06.2023 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

У судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.07.2023 об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 26.07.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги пояснивши, що 07.04.2021 між ТОВ Науково-дослідний інститут Укрекопроект та ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод укладено договір №3/04-2021 по виконанню послуг у сфері поводження з небезпечними відходами. На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу послуги на суму 861 487,23 грн., що підтверджується відповідними актами здаачі0приймання робі (надання послуг). Як зазначено в Акті звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2022, який підписаний зі сторони позивача, відповідачем було погашено частково заборгованість в сумі 540 103,53 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 321 383,70 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 9 720,76 грн. та інфляційні втрати в сумі 47 461,30 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 19.06.2023 за вих. 1 зазначивши, що ТОВ Науково-дослідний інститут Укрекопроект у 2021 - 2022 роках здійснювало надання послуг ПрАТ на підставі договору №3/04-2021 від 07.04.2021 по виконанню послуг у сфері поводження з небезпечними відходами. Однак, позивачем не вказано у позові які саме акти наданих послуг є неоплаченими на суму 321 383,70 грн. та які є оплаченими відповідачем на суму 540 103.53 грн. Розрахунок заборгованості відсутній. Відповідно до п. 2.5 договору, строк оплати послуг - на протязі 90 банківських днів. Замовник здійснює оплату тільки після реєстрації відповідної податкової накладної Виконавцем в ЄРПН. В матеріалах справи відсутні докази реєстрації позивачем відповідних податкових накладних в ЄРПН. За таких обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами настання строку оплати послуг. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач також підтримав твердження викладені у письмовій відповіді на відзив від 11.07.2023 пояснивши, що заборгованість стягується за укладеним між сторонами договором №3/04-2021 від 07.04.2021. Підписані сторонами цього договору акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких долучені до позовної заяви, мають посилання на вказаний договір і є підтвердженням надання позивачем на користь відповідача відповідних послуг на загальну суму 861 487,23 грн. Позивачем надані всі акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором №3/04-2021 від 07.04.2021. Таким чином, в матеріалах справи наявні докази надання відповідачу послуг на суму 861 487,23 грн., з якої, як зазначає сам позивач, відповідачем сплачено 540 103,53 грн. На підтвердження оплати відповідачем послуг в цьому розмірі, позивач надав до позовної заяви копію Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2022 за договором №3/04-2021 від 07.04.2021, підписаного зі сторони позивача (пункт 77 додатків до позовної заяви). Позивач надав докази того, що ним відповідачу було надано за договором №3/04-2021 від 07.04.2021 послуги на суму 861 487,23 грн. Заявлено позивачем до стягнення лише частину цієї суми - 321 383,70 грн. (тобто меншу суму ніж документально підтверджено в рамках цієї справи). У зв`язку із тим, що сума в розмірі 321 383,70 грн. є складовою суми 861 487,23 грн., то позивачем підтверджено правомірність вимоги про стягнення суми в розмірі 321 383,70 грн. Згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2022 за договором №3/04-2021 від 07.04.2021, підписаного зі сторони позивача, відповідачем було здійснено оплату в розмірі 540 103,53 грн., що є підтвердженням відсутності претензій зі сторони відповідача щодо реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН. Отже, для висновку про те, що реєстрація позивачем податкових накладних в ЄРПН не відбулась, необхідно встановити саме факт не реєстрації податкових накладних. Відповідач не надав жодного доказу про це, а також відповідач навіть не зазначає у відзиві про те, що податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН. На підтвердження тієї обставини, що за наданими до позовної заяви актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором №3/04-2021 від 07.04.2021 податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН у передбачений Податковим кодексом України строк, до цієї відповіді на відзив позивач надає довідку ТОВ «НДІ «Укрекопроект» від 10.07.2023, яка складена згідно даних бухгалтерської та податкової звітності, податкові накладні і квитанції про реєстрацію цих податкових накладних. Таким чином, внаслідок отримання позивачем відзиву на позовну заяву, після проведення судом першого судового засідання, з метою повного та всебічного розгляду справи, а також з урахуванням того, що відповідач не спростовує та не підтверджує обставину реєстрації податкових накладних за підписаними сторонами актами наданих послуг, позивач просить суд поновити строк на подання таких доказів, як довідку ТОВ «НДІ «Укрекопроект» від 10.07.2023 вих.№10/07/23-01 та податкових накладних і квитанцій про їх реєстрацію податковим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає за можливе клопотання позивача про поновлення строку для подання вказаних документів задовольнити та надані позивачем документи разом з відповіддю на відзив залучити до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект (далі - Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - Замовник) укладено договір №3/04-2021 по виконанню послуг у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до пункту 1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню послуг у сфері поводження з небезпечними відходами Замовника (збирання, перевезення, зберігання) для подальшої утилізації або оброблення, які визначаються згідно з переліком видів небезпечних відходів, на поводження з якими видана Міністерством екології та природних ресурсів України ліцензія серії АЕ №460710 у відповідності до наказу №8 від 22.01.2015 про її переоформлення та Ліцензійного реєстру, опублікованого на сайті Міністерства (Додаток №1, що є невід`ємною частиною цього договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна сума договору по виконанню послуг у сфері поводження з небезпечними відходами підприємства не повинна перевищувати 932 970,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 155 495,00 грн. Транспортні послуги на перевезення відходів визначені у Додатку №2 цього договору.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розрахунки за виконані послуги здійснюються Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі підписаного з обох сторін акту наданих послуг з відстрочкою платежу 90 банківських днів. Замовник здійснює оплату за виконані послуги тільки після реєстрації Виконавцем відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). У разі, якщо до закінчення строку за виконані послуги, Виконавець не здійснив реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН, строк оплати продовжується до дати реєстрації Виконавцем податкової накладної.

Відповідно до положень пункту 9.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2021.

Додатковою угодою №1 від 28.12.2021 до Договору в пункт 9.1. внесені зміни - строк дії договору до 31.03.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору №3/04-2021 від 07.04.2021, позивач надав відповідачу послуги у сфері поводження з небезпечними відходами на суму 861 487,23 грн., що підтверджується наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №ОУ-0000313 від 19.04.2021 на суму 10 097,16 грн.; №ОУ-0000320 від 20.04.2021 на суму 12 184,62 грн.; №ОУ-0000323 від 21.04.2021 на суму 15 931,80 грн.; №ОУ-0000326 від 22.04.2021 на суму 16 949,28 грн.; №ОУ-0000347 від 28.04.2021 на суму 5 090,52 грн.; №ОУ-0000355 від 29.04.2021 на суму 16 314,24 грн.; №ОУ-0000405 від 18.05.2021 на суму 37 014,00 грн.; №ОУ-0000411 від 19.05.2021 на суму 16 589,58 грн.; №ОУ-0000418 від 20.05.2021 на суму 14 593,72 грн.; №ОУ-0000448 від 26.05.2021 на суму 14 290,02 грн.; №ОУ-0000454 від 28.05.2021 на суму 13 425,00 грн.; №ОУ-0000459 від 01.06.2021 на суму 32 412,00 грн.; №ОУ-0000474 від 03.06.2021 на суму 16 330,20 грн.; №ОУ-0000480 від 07.06.2021 на суму 7 788,60 грн.; №ОУ-0000487 від 08.06.2021 на суму 7 818,06 грн.; №ОУ-0000504 від 14.06.2021 на суму 7 568,64 грн.; №ОУ-0000592 від 05.07.2021 на суму 16 231,68 грн.; №ОУ-0000594 від 06.07.2021 на суму 12 932,40 грн.; №ОУ-0000597 від 09.07.2021 на суму 8 552,70 грн.; №ЮУ-0000616 від 16.07.2021 на суму 6 193,20 грн.; №ОУ-0000660 від 27.07.2021 на суму 9 609,24 грн.; №ОУ-0000667 від 29.07.2021 на суму 5 376,00 грн.; №ОУ-0000683 від 02.08.2021 на суму 16 927,80 грн.; №ОУ-0000687 від 03.08.2021 на суму 13 488,00 грн.; №ОУ-0000695 від 04.08.2021 на суму 13 333,43 грн.; №ОУ-0000726 від 10.08.2021 на суму 15 161,22 грн.; №ОУ-0000741 від 17.08.2021 на суму 16 557,24 грн.; №ОУ-0000744 від 19.08.2021 на суму 7 320,00 грн.; №ОУ-0000786 від 31.08.2021 на суму 13 296,00 грн.; №ОУ-0000792 від 02.09.2021 на суму 12 305,88 грн.; №ОУ-0000795 від 03.09.2021 на суму 6 604,74 грн.; №ОУ-0000811 від 08.09.2021 на суму 6 940,80 грн.; №ОУ-0000825 від 09.09.2021 на суму 6 480,06 грн.; №ОУ-0000847 від 14.09.2021 на суму 5 304,00 грн.; №ОУ-0000849 від 15.09.2021 на суму 10 656,00 грн.; №ОУ-0000879 від 21.09.2021 на суму 15 420,00 грн.; №ОУ-0000891 від 22.09.2021 на суму 16 928,70 грн.; №ОУ-0000917 від 28.09.2021 на суму 18 528,00 грн.; №ОУ-0000918 від 29.09.2021 на суму 5 556,60 грн.; №ОУ-0000950 від 08.10.2021 на суму 7 624,80 грн.; №ОУ-0000958 від 11.10.2021 на суму 7 224,60 грн.; №ОУ-0000972 від 13.10.2021 на суму 14 201,59 грн.; №ОУ-0001005 від 26.10.2021 на суму 15 895.68 грн.; №ОУ-0001010 від 28.10.2021 на суму 15 408,96 грн.; №ОУ-0001038 від 02.11.2021 на суму 10 316,94 грн.; №ОУ-0001075 від 10.11.2021 на суму 7 133,52 грн.; №ОУ-0001108від 18.11.2021 на суму 15 811,20 грн.; №ОУ-0001145 від 25.11.2021 на суму 9 030,96 грн.; №ОУ-0001164 від 26.11.2021 на суму 12 203,04 грн.; №ОУ-0001173 від 01.12.2021 на суму 8 698,93 грн.; №ОУ-0001193 від 03.12.2021 на суму 10 044,54 грн.; №ОУ-0001224 від 08.12.2021 на суму 4 977,60 грн.; №ОУ-0001246 від 10.12.2021 на суму 13 860,60 грн.; №ОУ-0001284 від 14.12.2021 на суму 9 789,13 грн.; №ОУ-0001285 від 15.12.2021 на суму 6 102,72 грн.; №ОУ-0001300 від 17.12.2021 на суму 9 462,54 грн.; №ОУ-0001340 від 22.12.2021 на суму 12 786.24 грн.; №ОУ-0001361 від 23.12.2021 на суму 12 433,30 грн.; №ОУ-0001374 від 24.12.2021 на суму 5 820,00 грн.; №ОУ-0000010 від 14.01.2022 на суму 17 032,30 грн.; №ОУ-0000018від 19.01.2022 на суму 12 030,60 грн.; №ОУ-0000045 від 27.01.2022 на суму 12 890,16 грн.; №ОУ-0000063 від 03.02.2022 на суму 5 321,88 грн.; №ОУ-0000064 від 04.02.2022 на суму 14 215,14 грн.; №ОУ-0000067 від 07.02.2022 на суму 12 090,00 грн.; №ОУ-0000068 від 08.02.2022 на суму 13 557,12 грн.; №ОУ-0000088 від 15.02.2022 на суму 13 080,00 грн.; №ОУ-0000094 від 16.02.2022 на суму 11 376,78 грн.; №ОУ-0000120 від 22.02.2022 на суму 16 537,87 грн.; №ОУ-0000121 від 23.02.2022 на суму 20 427,36 грн.

Вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані та скріплені печатками обох підприємств, без жодних зауважень зі сторони відповідача.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2022, який підписаний тільки позивачем, вбачаться, що позивачем були надані послуги на загальну суму 861 487,23 грн., відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 540 103,53 грн., тобто заборгованості відповідача на користь позивача за основним зобов`язанням складає 321383,70 грн.

29.07.2022 ТОВ Науково-дослідний інститут Укрекопроект направлено на поштову на адресу ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» претензію про сплату заборгованості за договором №3/04-2021 від 07.04.2021 за надані послуги у сфері поводження з відходами в сумі 321 383,70 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.07.2022 та поштовою накладеною №6909803228604 від 29.07.2022.

Однак позивач відповіді на вказану претензію не отримав, відповідачем грошові кошти в сумі 321 383,70 грн. не сплачені.

Відповідача зазначив, що сума вартості послуг, яка зазначена у актах наданих послуг, не відповідає ціні позову, яка зазначена у позові; не зазначено, які акти оплачені, які неоплачені, неможливо визначити предмет спору, так як з позовної заяви не зрозуміло, за якими актами наданих послуг позивач просить стягнути заборгованість, оскільки саме стягнення заборгованості за відповідними актами наданих послуг за договором, які неоплачені відповідачем, є предметом спору між позивачем та відповідачем.

Однак, вказані твердження відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки позов стосується розміру заборгованості, яка визначена на підставі усіх Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) станом на день звернення позивача до суду з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів здійснення ним оплати в більшому розмірі ніж у заявлених позовних вимогах.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами настання строку оплати послуг відповідно до п. 2.5 Договору та в матеріалах справи відсутні докази реєстрації позивачем відповідних податкових накладних в ЄРПН, судом також не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно пункту 2.5 договору, розрахунки за виконані послуги здійснюються Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі підписаного з обох сторін акту наданих послуг з відстрочкою платежу 90 банківських днів. Замовник здійснює оплату за виконані послуги тільки після реєстрації Виконавцем відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). У разі, якщо до закінчення строку за виконані послуги, Виконавець не здійснив реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН, строк оплати продовжується до дати реєстрації Виконавцем податкової накладної.

Отже, момент виникнення права вимоги пов`язано із фактом спливу 90 банківських днів з моменту підписанням акту наданих послуг, а не 90 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної.

У випадку не здійснення позивачем реєстрації податкової накладної в ЄРПН протягом 90 банківських днів з моменту підписання акту, строк оплати продовжується до дати такої реєстрації.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем було здійснено оплату в розмірі 540 103,53 грн., що є підтвердженням відсутності претензій зі сторони відповідача щодо реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано податкові накладні, квитанції про їх реєстрацію та Довідку ТОВ «НДІ «Укрекопроект» від 10.07.2023 за вих. №10/07/23-01, за підписом директора ТОВ «НДІ «Укрекопроект» Грибачова О.В., у якій перелічені всі 70 Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та зазначено, що згідно даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «НДІ «Укрекопроект», у відповідності до положень п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, після підписання кожного із вказаних актів, у встановлений законодавством строк, були подані на реєстрацію податкові накладні до ЄРПН, які були зареєстровані податковою службою, а саме - протягом п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. ТОВ «НДІ «Укрекопроект» підтвердило, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН за кожним із вказаних актів здійснено у межах відстрочення оплати в 90 банківських днів, яке передбачено н.2.5 Договору №3/04-2021 по виконанню послуг у сфері поводження з небезпечними відходами від 07.04.2021.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати за надані послуги в сумі 321 383,70 грн. на підставі договору №3/04-2021 від 07.04.2021 за надані послуги у сфері поводження з відходами, а отже у ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» перед ТОВ Науково-дослідний інститут Укрекопроект існує заборгованість за надані послуги в розмірі 321 383,70 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.05.2022 по 22.05.2023 в сумі 9 720,76 грн. та інфляційні втрати за період з червня 2022 по квітень 2023 в сумі 47 461,30 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Контррозрахунку розміру 3% річних та інфляційних втрат відповідачем не надано.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат було здійснено не з урахуванням строків оплати за кожним Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо, а від дати підписання між сторонами останнього Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ0000121 від 23.02.2022, отже 90 банківських днів спливає 19.05.2022. Таким чином, саме з 20.05.2022 відповідачем було порушення обов`язок оплати отриманих послуг, та з цієї дати позивач починає обраховувати 3% річних, а інфляційні втрати з червня 2022.

Суд перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство зазначає, що вони є вірними, відповідають вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 9 720,76 грн. та інфляційні втрати в сумі 47 461,30 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод (вул. Залізнична, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 01056273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут Укрекопроект (вул. Перша ливарня, буд. 40, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 38563155) суму основного боргу в розмірі 321 383 (триста двадцять одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 70 коп., 3% річних в сумі 9 720 (дев`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 76 коп., інфляційні втрати в сумі 47 461 (сорок сім тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 678 (п`ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 49 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 31.07.2023.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.