Постанова

від 02.08.2023 по справі 359/1329/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 359/1329/20

провадження № 61-895св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Обслуговуючий кооператив «Сонце», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кошева Валерія Олексіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Сонце» (далі - ОК «Сонце»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Баришівське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кошева В. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова В. Ю., про визнання недійсними іпотечного договору та договору дарування, витребування майна та скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:03:005:0525, 3220881300:03:005:0526, 3220881300:03:005:0576, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, село Вишеньки.

19 грудня 2019 року під час ознайомлення з даними з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що вказані земельні ділянки перереєстровані на ОСОБА_2 , а також про укладення таких договорів: іпотечного договору, укладеного 17 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та Обслуговуючим кооперативом «Заміський клуб-Вишеньки» (далі - ОК «Заміський клуб - Вишеньки»), що у подальшому перейменовано на ОК «Сонце», за яким спірні земельні ділянки передані кооперативом в іпотеку ОСОБА_3 ; договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23 жовтня 2018 року, укладеного між зазначеними сторонами; договорів дарування спірних земельних ділянок від 29 листопада 2018 року, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Вказані договори позивачка вважає такими, що укладені з порушенням чинного законодавства, а також із порушенням її прав та інтересів на належні їй земельні ділянки.

Позивачка вважає, що ОК «Заміський клуб - Вишеньки» не мав права розпоряджатися належними їй земельними ділянками, оскільки реєстрація права власності на земельні ділянки за ОК «Заміський клуб - Вишеньки» здійснена з порушенням чинного законодавства, на підставі договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року між ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 , що не підписаний останньою, який не передбачав переходу права власності на земельні ділянки від позивачки до ОК «Заміський клуб - Вишеньки», не відповідав вимогам статті 132 ЦК України щодо нотаріального посвідчення договору про перехід права власності на земельні ділянки, не мав ознак, обов`язкових для правочину щодо відчуження земельних ділянок (відсутній вид угоди, відомості про відсутність або наявність заборон, договірна ціна та оцінку майна, момент переходу права власності).

Крім того, позивачка зазначає, що з 19 липня 1997 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який не надавав своєї згоди на відчуження належних їм на праві сумісної власності земельних ділянок. На підтвердження права власності на земельні ділянки позивачка має оригінали державних актів на спірні земельні ділянки, і вона не уповноважувала ОК «Заміський клуб - Вишеньки» розпоряджатися своїм майном, зокрема передавати земельні ділянки в іпотеку, а також у рахунок визнання боргу ОК «Заміський клуб - Вишеньки» перед ОСОБА_3

ОК «Заміський клуб - Вишеньки» (ОК «Сонце») жодних своїх зобов`язань перед позивачкою за договором про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року не виконав, вона не брала участі в жодних зборах, свою згоду на укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя не надавала.

Укладення оспорюваних позивачкою іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя вчинено на підставі договору позики, укладеного між фізичною особою та юридичною особою про передачу у позику ОК «Заміський клуб - Вишеньки» 1 372 338,00 грн, але викликає сумніви реальність такого договору через те, що кошти мали бути оприбутковані, а також те, що постановою НБУ від 06 червня 2013 року за № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено граничну суму розрахунків між фізичною особою та підприємством протягом одного дня в розмірі 50 000,00 грн. При укладенні іпотечного договору договірна вартість земельних ділянок (1 372 338,00 грн) порівняно з оціночною вартістю (4 547 385,00 грн) занижена більш ніж в 3 рази. При укладенні оспорюваних договорів дарування земельних ділянок ОСОБА_2 мав можливість та був обізнаний про відсутність у кооперативу правових підстав для укладення договору іпотеки, а також відсутність правових підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_3 , враховуючи сумніви щодо реальності цих договорів.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати неукладеним договір від 08 липня 2016 року між ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016;

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименко О. В. № 30763714 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3220881300:03:005:0576, площею 0,1917 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце»;

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименка О. В. № 30762882 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3220881300:03:005:0525, площею 0,1855 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце»;

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Баришівське технічної інвентаризації» Герасименка О. В. № 30765058 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3220881300:03:005:0526, площею 0,1801 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку за ОК «Сонце»;

- визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ОСОБА_3 та ОК «Заміський клуб-Вишеньки» (у подальшому перейменований на ОК «Сонце»), посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В. О. за реєстровим № 2644 від 17 серпня 2016 року;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ОК «Сонце» (до перейменування - ОК «Заміський клуб-Вишеньки») та ОСОБА_3 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим № 2764 від 23 жовтня 2018 року;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим № 3598 від 29 листопада 2018 року;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим № 3604 від 29 листопада 2018 року;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим № 3596 від 29 листопада 2018 року;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,18 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,18 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526 за ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, за ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 320881300:03.005:0576 за ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року, з урахуванням постановлених ухвал про виправлення описки від 16 січня 2023 року та 27 лютого 2023 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано неукладеним договір про спільну участь у будівництві

№ 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року між ОК «Заміський клуб - Вишеньки» (після перейменування ОК «Сонце»,) та ОСОБА_1 (« Пайовик »).

Скасовано рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименко О. В. № 30763714 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:03:005:0576, площею 0,1917 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце» (до перейменування - ОК «Заміський клуб - Вишеньки»).

Скасовано рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименка О. В. № 30762882 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровим номером 3220881300:03:005:0525, площею 0,1855 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце» (до перейменування - ОК «Заміський клуб - Вишеньки»).

Скасовано рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименка О. В. № 30765058 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:03:005:0526, площею 0,1801 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце» (до перейменування - ОК «Заміський клуб - Вишеньки»).

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,18 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1855 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1917 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,18 га, за адресою: Бориспільський район, Вишенківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526 за ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишенківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, за ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишенківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0576 за ОСОБА_2 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо визнання недійсними іпотечного договору, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договорів дарування земельних ділянок - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року не відповідає вимогам частини другої статті 132 ЗК України, оскільки не містить умов щодо відчуження ОСОБА_1 права власності на користь ОК «Заміський клуб - Вишеньки» спірних земельних ділянок, а навпаки, передбачав, що побудовані п`ять будинків і земельні ділянки мають бути передані у власність замовнику, учаснику ОСОБА_1 . Також не зазначено вартість земельних ділянок, право та обов`язки сторін, що виникають у зв`язку з передачею учасником кооперативу в рахунок майнового паю - земельних ділянок. Крім того, договір про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року не підписаний ОСОБА_1 . Зазначене свідчить про те, що сторони, у передбачений законом спосіб, не досягли домовленості щодо усіх, у тому числі, обов`язкових умов договору, а отже в розумінні статей 207, 638 ЦК України такий договір не є укладений.

Підписання додаткової угоди № 1 від 11 липня 2016 року та акту приймання-передачі земельної ділянки від 11 липня 2016 року, які мали б бути невід`ємними частинами договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року, не можуть бути доказом укладення основного договору, оскільки не містять ані обов`язкових умов договору, ані прав та обов`язків сторін. Крім того, реальної передачі земельних ділянок не відбулось. Оригінали правовстановлюючих документів залишилися у їх власника - ОСОБА_1 .

Будь-яких належних і допустимих доказів того, що ОК «Сонце» (ОК «Заміський клуб - Вишеньки») здійснив або розпочав, будівництво обумовлених у договорі про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року будинків суду не надано.

Також не надано доказів того, що ОСОБА_1 набула членства у ОК «Сонце» (ОК «Заміський клуб - Вишеньки»), брала участь у зборах членів кооперативу, повідомлялася про проведення таких зборів.

Крім того, на час укладення договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року позивачка перебувала у шлюбі, проте доказів на підтвердження того, що її чоловік надав згоду на відчуження земельних ділянок, матеріали справи не містять.

Державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ОК «Заміський клуб - Вишеньки» (ОК «Сонце») здійснена без належних на те правових підстав за документами, які не підтверджували набуття останнім права власності на ці земельні ділянки, у порушення чинного законодавства і права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_5 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ОК «Заміський клуб - Вишеньки» здійснена без належних на те правових підстав та за документами, які не підтверджували набуття останнім права власності на ці земельні ділянки. У зв`язку з наведеним усі подальші реєстраційні дії, зокрема, щодо реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2 , також проведені без достатніх правових підстав та з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними іпотечного договору, договору про задоволення вимог іпотекодержателя та договорів дарування не оскаржуються, тому в цій частині касаційному перегляду не підлягають.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (частина третя статті 49 та стаття 257 ЦПК України, частина друга статті 16 ЦК України, частини перша, третя статті 65 СК України), викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 05 жовтня 2020 року у справі № 537/78/19, від 27 січня 2021 року у справі № 186/599/17.

Заявник вважає, що позивачка всупереч положенням частини третьої статті 49 ЦПК України одночасно змінила предмет і підставу позову. Також вважає, що позивачкою обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки визнання договору неукладеним не є способом захисту прав та інтересів установленим законом.

Разом із тим, заявник посилається на те, що неотримання згоди другого з подружжя на розпорядження спільним майном є підставою для відповідальності позивачки перед її чоловіком (грошова компенсація), а не для визнання правочину неукладеним.

Також заявник вважає, що позивачка пропустила позовну давність.

Крім того, заявник зазначає про порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази. Зокрема, заявник вказує на те, що у первісній редакції позовної заяви позивачка стверджувала про укладення правочину про спільну участь у будівництві, що також підтверджується внесенням нею спірних земельних ділянок, як пайового внеску.

Провадження у суді касаційної інстанції

27 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

23 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.

18 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду задоволено клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.

Зупинено виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

10 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків місцевого та апеляційного судів, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на праві власності належали такі земельні ділянки:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:03:005:0576, площею 0,1917 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, відповідно до державного акту на права власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 582231, виданого 28 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 січня 2007 року ВЕМ № 773612 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000832300234 (т. 1, а.с. 42);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:03:005:0525, площею 0,1855 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку відповідно до державного акту на права власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 582232, виданого 28 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 січня 2007 року ВЕМ № 773613 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000832300235 (т. 1, а.с. 40);

- земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:03:005:0526, площею 0,1801 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку відповідно до державного акту на права власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 582230, виданого 28 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 січня 2007 року ВЕМ № 773614 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000832300236 (т. 1, а.с. 42).

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 серпня 2016 року, з 08 липня 2016 року Рильський М. О. був керівником ОК «Заміський клуб - Вишеньки» (т. 3 а.с. 129-130).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційні довідки № 64983022, № 64985612, № 64976184 від 03 серпня 2016 року) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за ОК «Заміський клуб - Вишеньки» (після перейменування - ОК «Сонце») державним реєстратором Герасименко О. В. прийнято на підставі наданих заявником: держаного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЕ № 582231, виданого 28 березня 2007 року, видавник: Бориспільський районний відділ земельних ресурсів; держаного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЕ № 582230, виданого 28 березня 2007 року, видавник: Бориспільський районний відділ земельних ресурсів; Держаного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЕ № 582232, виданого 28 березня 2007 року, видавник: Бориспільський районний відділ земельних ресурсів; акту приймання-передачі земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 11 липня 2016 року.

08 липня 2016 року між ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 укладено договір № 08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві, за яким кооператив та пайовик спільними силами зобов`язуються побудувати та ввести в експлуатація будинок з характеристиками, зазначеними в пункті 1.2. цього договору. Участь пайовика в будівництві полягає у сплаті до кооперативу пайових внесків у розмірах та порядку, встановленому цим договором та додатками до нього, а кооператив вчиняє дії щодо отримання у приватну власність земельної ділянки для будівництва, будує, вводить в експлуатацію та передає пайовику його частку у вигляді будинку. Пайовик вносить пай до кооперативу, що є вартістю будинку, у строки відповідно до графіку платежів (т. 1, а.с. 151-157).

Із додаткової угоди № 1 від 11 липня 2016 року, підписаної «ОК Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 , видно, що на основі добровільного волевиявлення сторін, у зв`язку із складним матеріальним становищем пайовика, бажанням та можливістю пайовика внести пайовий внесок у разовій формі, шляхом передачі кооперативу майна, що належить йому на праві приватної власності, а саме: земельні ділянки, сторони дійшли згоди зарахувати в рахунок пайового внеску земельні ділянки. Пайовик передає кооперативу в рахунок пайових внесків:

- земельну ділянку площею 0,1801 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, з кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належить учаснику на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 582230;

- земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, з кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належить учаснику на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 582232;

- земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, з кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка належить учаснику на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, cерія ЯЕ № 582231 (т. 1, а.с. 160-161).

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 11 липня 2016 року (додаток № 3 до договору №08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві від 08 липня 2016 року), підписаного ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 , пайовик передає кооперативу в рахунок пайових внесків, а кооператив приймає земельні ділянки в рахунок пайових внесків:

- земельну ділянку площею 0,1801 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, з кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належить учаснику на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 582230;

- земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, з кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належить учаснику на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 582232;

- земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, з кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належить учаснику на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 582231 (т. 1, а.с. 162-163).

17 серпня 2016 року між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОК «Заміський клуб - Вишеньки», в особі голови кооперативу Рильського М. О. (позичальник), укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав позичальнику строком на 6 місяців, а саме до 17 лютого 2017 року включно, грошові кошти у сумі 1 372 338,00 грн, що на дату підписання договору еквівалентно 53 775,00 дол. США (т. 3, а.с. 120-121).

17 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОК «Заміський клуб - Вишеньки» укладено іпотечний договір, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В. О. за реєстровим номером 2644.

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору цей договір забезпечує виконання зобов`язань, що виникли у іпотекодавця на підставі договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В. О. 17 серпня 2016 року за реєстровим номером 2643, за умовами якого іпотекодавець зобов`язаний повернути іпотекодержателю грошові кошти у сумі 1 372 338,00 грн, що на дату підписання договору еквівалентно 53 775,00 дол. США, згідно з офіційним курсом НБУ, строком на 6 (шість) місяців, а саме до 17 лютого 2017 року, без нарахування процентів.

Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору, з метою забезпечення зобов`язань за договором позики іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1739 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0527, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1679 га, за адресою: Бориспільський район. Вишеньківська сільська рада. с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0577, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1801 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до пункту 1.3 іпотечного договору, загальна заставна вартість предметів іпотеки за згодою сторін становить 1 372 338,00 грн. (т. 1, а.с. 170-174).

23 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 та ОК «Заміський клуб - Вишеньки» укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 2764.

Відповідно до пункту 1.1 договору іпотекодавець-відчужувач (ОК «Сонце») передає, а іпотекодержатель-набувач ( ОСОБА_3 ) приймає у власність за вартістю і на умовах , визначених цим договором, належні іпотекодавцю на праві власності: земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1739 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0527, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1679 га, за адресою: Бориспільський район. Вишеньківська сільська рада. с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0577, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку; земельну ділянку площею 0,1801 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку (т. 1, а.с. 175-177).

23 жовтня 2018 року ОК «Сонце» та ОСОБА_3 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя підписали акт приймання-передачі, за яким іпотекодавець-відчужувач передав, а іпотекодержатель-набувач прийняв земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:03:005:0576, 3220881300:03:005:0525, 3220881300:03:005:0527, 3220881300:03:005:0577, 3220881300:03:005:0526 (т. 1, а.с. 178).

23 жовтня 2018 року приватний нотаріус Пономарьова В. Ю. на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя внесла відомості до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:03:005:0576, 3220881300:03:005:0525, 3220881300:03:005:0526 (т. 4, а.с.171, 219, 268).

29 листопада 2018 року ОСОБА_3 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 :

земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:03:005:0576 на підставі договору дарування земельної ділянки від 29 листопада 2018 року, укладеного між зазначеними сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 3596 (т. 4, а.с. 158-160);

земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:03:005:0526, на підставі договору дарування земельної ділянки від 29 листопада 2018 року укладеного між зазначеними сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 3604 (т. 4, а.с. 206-208);

земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:03:005:0525, на підставі договору дарування земельної ділянки від 29 листопада 2018 року укладеного між зазначеними сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 3598 (т.4, а.с. 255-258).

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 197851337 від 28 січня 2020 року, № 197852297 від 28 січня 2020 року і № 202534120 від 02 березня 2020 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3220881300:03:005:0576, 3220881300:03:005:0526, 3220881300:03:005:0525 на підставі укладених договорів дарування земельних ділянок від 29 листопада 2018 року зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 19-20; 21-22; 183-184).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року є неукладеним, а тому державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ОК «Заміський клуб - Вишеньки», а у подальшому - за ОСОБА_2 , здійснена без достатніх на те правових підстав.

Крім того, на час укладення договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року, позивачка перебувала у шлюбі, проте доказів на підтвердження того, що її чоловік надав згоду на відчуження земельних ділянок, матеріали справи не містять.

Щодо обраного способу захисту порушеного права

Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У разі, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 рокуу справі № 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У справі, яка розглядається, позивачка фактично обрала способом захисту визнання правочину неукладеним та, як наслідок, визнання недійсними подальших правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування спірних земельних ділянок.

Водночас колегія суддів звертає увагу на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 (провадження № 14-499цс19) зроблено висновок, що «у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97))».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) також висловлено позицію про те, що «правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Верховний Суд неодноразово вказував про неможливість визнання договору неукладеним у судовому порядку, зокрема, у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 907/804/17, вказавши, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах; по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

«Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові». Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

За таких обставин, заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про оспорювання договору № 08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві від 08 липня 2016 року з підстав його не укладення не сприяє ефективному захисту права, яке позивачка вважає порушеним, та підлягає залишенню без задоволення саме з підстав обрання позивачкою неефективного способу захисту.

З урахуванням наведеного вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту прав і законних інтересів (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями ЦК України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України, а відтак вимога позивачки у цій справі про визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством.

Колегія суддів вважає, що сторона, право якої порушено, має право звернутися до суду з позовом, який стосується наслідків неукладеного договору, передбачених главою 83 ЦК України, а застосування цією стороною договору таких наслідків можливе лише після встановлення судом наявності або відсутності підстав, що свідчать про його не укладення.

Отже, доводи заявника ОСОБА_2 у касаційній скарзі про неврахування місцевим та апеляційним судами висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 (провадження № 14-499цс19) є слушними та заслуговують на увагу.

Колегія суддів бере до уваги, що з додаткової угоди № 1 від 11 липня 2016 року, укладеної «ОК Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 , вбачається, що на основі добровільного волевиявлення сторін, у зв`язку із складним матеріальним становищем пайовика, бажанням та можливістю пайовика внести пайовий внесок у разовій формі шляхом передачі кооперативу майна, що належить йому на праві приватної власності, а саме: земельні ділянки, сторони дійшли згоди про зарахування як пайового внеску спірних земельних ділянок, які належали ОСОБА_1 на праві власності.

За правилами частин першої та четвертої статті 203 ЦК України (у редакції, чинній станом на момент укладення договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з частиною першою статті 209 ЦК України (у редакції, чинній станом на момент укладення договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 220 ЦК України (у редакції, чинній станом на момент укладення договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частиною першою статті 132 ЗК України (у редакції, чинній станом на момент укладення додаткової угоди № 1 від 11 липня 2016 року) визначено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Додаткова угода № 1 від 11 липня 2016 року (як правочин, який фактично передбачає перехід права власності на спірні земельні ділянки) є нікчемною, а тому дії ОК «Сонце» щодо реєстрації права власності на земельні ділянки, передання їх в іпотеку ОСОБА_3 та подальші дії, вчинені останнім щодо спірних земельних ділянок, здійснені на підставі нікчемного правочину.

Вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки є неналежним способом захисту порушеного права, виходячи з того, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то ефективним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21).

Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, провадження № 14-256цс18; від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18; від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21; від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19, провадження № 14-21цс22).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19) власник із дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 у частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації права на спірні земельні ділянки не підлягають до задоволення у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права.

Щодо вимоги про витребування спірних земельних ділянок

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

У справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 08 липня 2016 року між ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 укладено договір № 08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві, за яким участь пайовика ( ОСОБА_1 ) в будівництві полягає у сплаті до кооперативу пайових внесків у розмірах та порядку, встановленому цим договором та додатками до нього, а кооператив здійснює дії, щодо отримання у приватну власність земельної ділянки для будівництва, будує, вводить в експлуатацію та передає пайовику його частку у вигляді будинку. Пайовик вносить пай до кооперативу, що є вартістю будинку, у строки відповідно до графіку платежів.

За додатковою угодою № 1 від 11 липня 2016 року, укладеною між «ОК Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 , позивачка передала кооперативу в рахунок пайових внесків (у розмірі 5 531 881,60 грн (еквівалент 222 880,00 дол. США)) спірні земельні ділянки, що підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок від 11 липня 2016 року (додаток № 3 до договору №08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві від 08 липня 2016 року), підписаним ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 .

У додатковій угоді № 1 від 11 липня 2016 року зазначено, що кооператив самостійно та власними силами здійснює реєстрацію права власності на земельну ділянку (пункт 7).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційні довідки № 64983022, № 64985612, № 64976184 від 03 серпня 2016 року) ОК «Заміський клуб-Вишеньки» є власником спірних земельних ділянок з 27 липня 2016 року (т. 5, а.с. 14-45).

Отже, у липні 2016 рокупозивачці достеменно було відомо про те, ОК «Заміський клуб - Вишеньки» набуде право власності на спірні земельні ділянки. Про це свідчить вчинення нею відповідних дій, зокрема підписання акта приймання-передачі земельних ділянок від 11 липня 2016 року (додаток № 3 до договору № 08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві від 08 липня 2016 року), за яким остання передала кооперативу в рахунок пайових внесків спірні земельні ділянки.

17 серпня 2016 року між ОСОБА_3 (позикодавець) та ОК «Заміський клуб - Вишеньки», в особі голови кооперативу Рильського М. О. (позичальник), укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав позичальнику строком на 6 місяців, а саме до 17 лютого 2017 року включно, грошові кошти у сумі 1 372 338,00 грн, що на дату підписання договору еквівалентно 53 775,00 дол. США (т. 3, а.с. 120-121).

17 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ОК «Заміський клуб - Вишеньки» укладено іпотечний договір, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В. О. за реєстровим номером 2644.

23 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 та ОК «Заміський клуб - Вишеньки» укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 2764.

У подальшому, ОСОБА_2 набув право власності на спірні земельні ділянки від ОСОБА_3 на підставі договорів дарування.

Отже, спірні земельні ділянки вибули за відплатним правочином.

Право власника на витребування майна пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння.

За правилами частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, враховуючи, що спірні земельні ділянки вибули з володіння позивачки хоч і на підставі нікчемного правочину (додаткова угода № 1 від 11 липня 2016 року), однак таке вибуття відбулося добровільно, тобто з її власної волі, про що свідчить підписаний нею акт приймання-передачі земельної ділянки від 11 липня 2016 року (додаток № 3 до договору № 08-2/07/2016 про спільну участь у будівництві від 08 липня 2016 року), то підстави для застосування положень статті 388 ЦК України та витребування майна у суду відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування спірних земельних ділянок задоволенню не підлягають.

Щодо застосування положень статті 65 СК України

За правилами статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Суди попередніх інстанцій вказали на те, що на час укладення договору про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року, позивачка перебувала у шлюбі, проте доказів на підтвердження того, що її чоловік надав згоду на відчуження земельних ділянок, матеріали справи не містять, а тому позивачка не мала права одноособово розпоряджатися спільним майном подружжя.

Відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення будь-якого правочину щодо розпорядження спільним майном позбавляє співвласника, який вчинив такий правочин, необхідних повноважень для розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників право оскаржити договір з підстав недійсності.

Разом із тим, матеріалами справи не підтверджено, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 оскаржує дії ОСОБА_1 щодо розпорядження спільним майном подружжя. Сам ОСОБА_5 до суду за захистом своїх прав та інтересів не звертався.

Тому висновки місцевого та апеляційного судів про те, що така обставина, як відсутність доказів на підтвердження того, що чоловік ОСОБА_1 надав згоду на відчуження земельних ділянок, для правильного вирішення цього спору значення не має.

Щодо недотримання положень частини третьої статті 49 ЦПК України

За правилами частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Із матеріалів справи видно, що у первісній редакції позовної заяви ОСОБА_1 заявила 11 позовних вимог і, зокрема, просила суд:

- визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ОСОБА_3 та ОК «Заміський клуб - Вишеньки» (в подальшому перейменований на ОК «Сонце»), посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В. О. за реєстровим номером 2644 від 17 серпня 2016 року;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ОК «Сонце» (до перейменування - ОК «Заміський клуб - Вишеньки») та ОСОБА_3 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 2764 від 23 жовтня 2018 року;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 3598 від 29 листопада 2018 року;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 3604 від 29 листопада 2018 року;

- визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В. Ю. за реєстровим номером 3596 від 29 листопада 2018 року;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,18 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0576, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,18 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0526 за ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1855 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 3220881300:03:005:0525, за ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1917 га, за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, кадастровий номер 320881300:03.005:0576 за ОСОБА_2 .

Фактично предметом позову визначено спірні земельні ділянки, а як на підставу позову ОСОБА_1 посилалася на те, що ОК «Заміський клуб - Вишеньки» не мало правових підстав для передачі її земельних ділянок в іпотеку та реєстрації права власності на її майно.

Під час підготовчого провадження ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій, окрім пред`явлених 11 позовних вимог, просила суд:

- визнати неукладеним договір від 08 липня 2016 року між ОК «Заміський клуб - Вишеньки» та ОСОБА_1 про спільну участь у будівництві № 08-2/07/2016;

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименко О. В. № 30763714 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3220881300:03:005:0576, площею 0,1917 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце»;

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименка О. В. № 30762882 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3220881300:03:005:0525, площею 0,1855 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце»;

- скасувати рішення державного реєстратора КП «Баришівське технічної інвентаризації» Герасименка О. В. № 30765058 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності», яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3220881300:03:005:0526, площею 0,1801 га, що розташована за адресою: Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, с. Вишеньки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку за ОК «Сонце».

Отже, предмет позову у цьому випадку не змінився, натомість відбулося збільшення позовних вимог.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що позивачка не дотрималася положень частини третьої статті 49 ЦПК України під час подання до суду уточнених (збільшених) позовних вимог.

Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 у цій частині не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи те, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, однак неправильно застосували наведені вище норми права, не врахували ефективність обраного позивачкою способу захисту та безпідставність заявлених нею позовних вимог, судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог, з ухваленням нового рішення у цій частині про залишення цих позовних вимог ОСОБА_1 без задоволення.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Виходячи з положень статей 133, 141 ЦПК України, суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень місцевого та апеляційного судів з ухваленням нового рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 158,60 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 28 963,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_9 про визнання неукладеним договору про спільну участь у будівництві

№ 08-2/07/2016 від 08 липня 2016 року; скасування рішень державного реєстратора КП «Баришівське бюро технічної інвентаризації» Герасименко О. В. № 30763714, № 30762882 та № 30765058 від 03 серпня 2016 року «Про державну реєстрацію права власності»; витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 земельних ділянок (кадастрові номери: 3220881300:03:005:0526, 3220881300:03:005:0525, 3220881300:03:005:0576); скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки (кадастрові номери: 3220881300:03:005:0526, 3220881300:03:005:0525, 3220881300:03:005:0576) за ОСОБА_2 , та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_10 у задоволенні цих позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 158,60 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 28 963,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська СуддіВ. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук