Ухвала

від 11.08.2023 по справі 2-40/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-40/11

Провадження № 4-с/761/178/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР», Київська міська державна адміністрація, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року до суду надійшла вказана скарга.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року встановлено, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Крім того, п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року визначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; статті 74 - 77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Водночас, у поданій скарзі, ОСОБА_1 не вказує яку саме норму Закону України «Про виконавче провадження» порушив державний виконавець.

Отже, скаржнику необхідно обґрунтувати подану скаргу з посиланнями на Закон України «Про виконавче провадження».

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Оскільки скаржником не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, скарга має бути залишена без руху відповідно з наданням заявнику строку для усунення недоліків заяви.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 183 та ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР», Київська міська державна адміністрація, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г. Притула