Постанова

від 16.08.2023 по справі 182/6900/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6048/23 Справа № 182/6900/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Багрова А.Г. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

за участю секретаря Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №182/6900/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Портофлот-Транс»,

за апеляційною скаргою Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду міста Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року,

встановив:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) допущену у виконавчому провадженні ВП №56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року по справі №182/6900/16-ц щодо стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 235 579,77 гривень, середнього заробітку у зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767,24 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 гривень; зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення допущені у виконавчому провадженні ВП № 56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року по справі №182/6900/16-ц про стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в сумі 235 579,77 гривень, середнього заробітку у зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767,24 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 гривень.

Вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року по справі №182/6900/16-ц з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 235 579,77 гривень, середній заробіток у зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767,24 гривень, відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

Виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 27 грудня 2017 року.

Станом на теперішній час вказане рішення суду не виконано. У примусовому порядку органом державної виконавчої служби на його користь стягнуто лише 1001,18 гривень.

Зазначає, що державний виконавець не виконує покладені на неї Законом України «Про виконавче провадження» функції, затягує виконавче провадження, а також допускає незаконні рішення і бездіяльність, якими порушує основоположні права та законні інтереси стягувача, принцип обов`язковості судових рішень.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) допущену у виконавчому провадженні ВП № 56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року по справі № 182/6900/16-ц про стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в сумі 235 579,77 гривень, середнього заробітку у зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767,24 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 гривень. Зобов`язано державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення допущені у виконавчому провадженні ВП № 56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року по справі № 182/6900/16-ц щодо стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в сумі 235 579,77 гривень, середнього заробітку у зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767,24 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000 гривень. Вирішено питання про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено матеріали справи в частині виконання виконавчих дій не в повному обсязі. Судом не взято до уваги доводи викладені у відзиві, де повідомлено про усунення порушень допущених у ЗВП 568044757 та про вчинення дій щодо надання доручення оцінки арештованого майна для подальшої реалізації в рахунок погашення боргу.

Посилається, що на момент розгляду справи судом першої інстанції державним виконавцем вжито всіх дій щодо перевірки майнового стану та усунено недоліки щодо внесення скан копій матеріалів виконавчого провадження до системи АСВП та направлено запити щодо наявності нових рахунків у фінансові установи, перевірено майновий стан щодо наявності рухомого та нерухомого майна боржника.

В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з`явилися, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувануухвалу,суд першоїінстанції,врахувавши,що оскількиборжником самостійноне виконувалосярішення Нікопольськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 27грудня 2017року,а державнимвиконавцем нев повномуобсязі вчинялисявиконавчі діїпротягом більшетрьох років,дійшов висновкущо державнимвиконавцем порушеновимоги ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»,дійшов висновкупро задоволенняскарги вповному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 грудня 2017 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/6900/16-ц з ТОВ «Портофлот-Транс» на його користь стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 235 579,77 гривень, середній заробіток у зв`язку з не проведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767,24 гривень, у відшкодування моральної шкоди 3000 гривень. Стягнення присудженої заробітної плати в сумі 83 582,61 гривень допущено до негайного виконання.

Виконавчий лист по справі № 182/6900/16-ц перебуває на виконанні в Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

До теперішнього часу рішення суду не виконано.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заявник зазначав, що він звертався до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за скаргами на дії та бездіяльність державного виконавця, однак ухвали суду за наслідками розгляду його скарг державним виконавцем тривалий час до уваги не приймається, судове рішення не виконується. Ним неодноразово подавалися клопотання про необхідність належного виконання державним виконавцем дій з виявлення, опису та реалізації ліквідного майна боржника, які тривалий час залишаються без належного реагування. Запити державного виконавця до окремих державних органів носять беззмістовний та формальний характер і не направляються до органів та установ, які мають достовірні відомості щодо ліквідного арештованого ще у 2018 році майна боржника. Примусове звернення стягнення на ліквідне майно боржника державним виконавцем не здійснюється, приналежність суден за боржником через реєстраційний орган не з`ясовується. Є очевидним, що майно боржника у виді п`яти морських суден, на які було накладено арешт станом на день відкриття виконавчого провадження, було ліквідним та достатнім для виконання судового рішення на його користь. Маючи достатній обсяг інформації, доступ до відповідних реєстрів та можливість здійснити передбачені законом примусові дії з ліквідним майном боржника, державний виконавець покладених законом службових обов`язків не здійснює, ефективних дій з виконання судового рішення не вчиняє.

Згідно п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції Українивизначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1ст. 18 ЦПК України).

Згідно зістаттею 5 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби(частина перша та другастатті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частинами 1, 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16 зазначено, що: «принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі 619/562/18 (провадження №61-39095св18) зазначено, що: «належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду настаттю 129-1 Конституції України».

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що протягом більше трьох років рішення суду не виконувалося, а державним виконавцем не в повному обсязі вчинялися виконавчі дії, про що свідчить не виконання рішення суду в повному обсязі протягом тривалого часу.

Згідно копії постанови № 9 заступника начальника міжрегіонального управління начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про результати перевірки законності виконавчого провадження від 16 березня 2023 року, якою визнано дії заступника начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н.Є. та державного виконавця відділу Левицької А.С. при виконанні виконавчого провадження про стягнення боргів з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 такими, що вчинені з порушенням вимог частини 4 ст.8, ст.13, п. 1 ч. 2 ст. 18, п. 8 ч. 48 Закону України «Про виконавче провадження». (т. 1 а.с. 128-132)

У вказаній постанові зазначено, що матеріали виконавчого провадження не містять інформації або документального підтвердження щодо перевірки майнового стану боржника у відповідності до вимог п. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, попри те, що державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення, останнім зокрема вчинено виконавчі дії не в повному обсязі.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги щодо не дослідження судом в повному обсязі обставин вчинення державним виконавцем виконавчих дій та не прийняття до уваги повідомлення про усунення порушень, допущених у ЗВП 568044757, та про вчинення дій щодо надання доручення оцінки арештованого майна для подальшої реалізації в рахунок погашення боргу не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони зводяться до незгоди з висновками суду.

Доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду міста Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 16 серпня 2023 року.

Головуючий О.І. Корчиста