Ухвала

від 03.10.2023 по справі 182/6900/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 182/6900/16-ц

провадження № 61-13667ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Портофлот-Транс»,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - державний виконавець Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)).

На обґрунтування вимог скарги заявник зазначав, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року в справі № 182/6900/16-ц з товариства з обмеженою відповідальністю «Портофлот-Транс» (далі - ТОВ «Портофлот-Транс») стягнуто на його користь заборгованість із заробітної плати в сумі 235 579, 77 грн, середній заробіток у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767, 24 грн та моральну шкоду у розмірі 3 000, 00 грн.

Виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 27 грудня 2017 року.

Станом на теперішній час вказане рішення суду не виконано. У примусовому порядку органом державної виконавчої служби на його користь стягнуто лише 1 001, 18 грн.

Вказував, що державний виконавець не виконує покладені на неї Законом України «Про виконавче провадження» функції, затягує виконавче провадження, а також допускає незаконні рішення і бездіяльність, якими порушує основоположні права та законні інтереси стягувача, принцип обов'язковості судових рішень.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), допущену у виконавчому провадженні № 56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року в справі №182/6900/16-ц щодо стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 235 579, 77 грн, середнього заробітку у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767, 24 грн, відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000, 00 грн, а також зобов`язати державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) усунути порушення, допущені у виконавчому провадженні № 56773662 під час примусового виконання зазначеного судового рішення.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), допущену у виконавчому провадженні № 56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року в справі № 182/6900/16-ц щодо стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у розмірі 235 579, 77 грн, середнього заробітку у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні у розмірі 806 767, 24 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000, 00 грн.

Зобов`язано державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) усунути порушення, допущені у виконавчому провадженні № 56773662 при примусовому виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року в справі № 182/6900/16-ц щодо стягнення з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у розмірі 235 579, 77 грн, середнього заробітку у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні у розмірі 806 767, 24 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000, 00 грн.

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржником рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року самостійно не виконувалось, а державним виконавцем протягом більше трьох років виконавчі дії вчинялись не в повному обсязі.

15 вересня 2023 року Печерський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що на виконанні у Печерському ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 56804757, до якого входить три виконавчих провадження про стягнення боргів з ТОВ «Портофлот-Транс» на загальну суму 1 136 929, 62 грн.

Заявник посилається на те, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 КАСУ такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вказує, що Дніпровським апеляційним судом під час прийняття оскаржуваної постанови не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 05 лютого 2020 року в справі № 201/8493/18 та від 22 жовтня 2020 року в справі № 910/4286/20.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За приписами частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Встановлено, що 21 грудня 2017 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в справі № 182/6900/16-ц з ТОВ «Портофлот-Транс» на ОСОБА_1 користь стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 235 579, 77 грн, середній заробіток у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні в сумі 806 767, 24 грн, а також 3 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнення присудженої заробітної плати в сумі 83 582, 61 грн допущено до негайного виконання.

Виконавчий лист в справі № 182/6900/16-ц перебуває на виконанні в Печерському РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

До теперішнього часу рішення суду не виконано.

Згідно з копією постанови заступника начальника міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 16 березня 2023 року № 9 про результати перевірки законності виконавчого провадження дії заступника начальника Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Менчиць Н. Є. та державного виконавця відділу Левицької А. С. під час виконання виконавчого провадження про стягнення боргів з ТОВ «Портофлот-Транс» на користь ОСОБА_1 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог частини четвертої статті 8, статті 13, пункту 1 частини другої статті 18, частини восьмої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

У вказаній постанові зазначено, що матеріали виконавчого провадження не містять інформації або документального підтвердження щодо перевірки майнового стану боржника відповідно до вимог частини восьмої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (частина перша статті 129? Конституції України).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою, а також пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Апеляційний суд, встановивши, що державним виконавцем хоч і вживалися заходи примусового виконання рішення, проте виконавчі дії вчинено ним не в повному обсязі, дійшов обґрунтованого висновку про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про задоволення скарги ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Крім того, посилання заявника у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 201/8493/18 та від 22 жовтня 2020 року в справі № 910/4286/20, є безпідставними, оскільки такі висновки зроблені за інших фактичних обставин.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Портофлот-Транс», відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко