Рішення

від 17.08.2023 по справі 918/198/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/198/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи позивача - 1 ОСОБА_1

позивача - 2 ОСОБА_2

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор відділу з питань надання адміністративних послуг виконавчого комітету Корнинської сільської ради Дітчук Ярослав Миколайович

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів та визнання протиправними та скасування реєстраційних дій

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор відділу з питань надання адміністративних послуг виконавчого комітету Корнинської сільської ради Дітчук Ярослав Миколайович про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів та визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 20.04.2022 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали подати до Господарського суду Рівненської області докази сплати судового збору в розмірі 17 367,00 грн.

04.05.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру та уточнення позовних вимог. Зокрема, обидва позивачі вважають за доцільне зменшити розмір позовних вимог шляхом залишення без розгляду частини позовних вимог та просять суд:

1. Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21.01.2022, оформлені протоколом № 2 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21 січня 2022 року, підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на якому засвідчено приватним нотаріусом Вараського районного нотаріального округу Сусь Л.У. (зареєстровано в реєстрі за № 45, 46);

2. Визнати протиправною та скасувати реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчинені державним реєстратором відділу з питань адміністративних послуг виконавчого комітету Корнинської сільської ради Дітчуком Ярославом Миколайовичем щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637", код ЄДРПОУ 01332081:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.01.2022 11:47:14, 1006061070011000349, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, ОСОБА_5 , виконавчий комітет Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 09.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2022.

07.06.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки є надуманими та необгрунтованими, позивачам не долучено до позовної заяви жодного доказу, який би підтверджував обставин зазначені у позовній заяві, позовна заява не містить належного правового обгрунтувань позовних вимог, не конкретизовано, які норми діючого законодавства порушено відповідачем.

Ухвалою суду від 07.06.2022 підготовче засідання відкладено на 30.06.2022.

30.06.2022 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про доповнення позову новими обставинами.

Ухвалою суду від 30.06.2022 підготовче засідання відкладено на 21.07.2022.

Ухвалою суду від 21.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/198/22 та відкладено підготовче засідання на 18.08.2022.

Ухвалою суду від 18.08.2022 закрито підготовче провадження у справі №918/198/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2022.

Ухвалою суду від 08.09.2022 розгляд справи по суті відкладено на 20.09.2022.

Ухвалою суду від 20.09.2022 провадження у справі № 918/198/22 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/38/22, що розглядається Господарським судом Рівненської області (суддя Пашкевич І.О.), зобов`язано сторін повідомити Господарський суд Рівненської області про результати розгляду зазначеної справи.

29.05.2023 до Господарського суду Рівненської області від представника ОСОБА_6 адвоката Величко О.М. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №918/198/22. Зазначає, що у зв`язку з прийняттям постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду від 26.04.2023, рішення Господарського суду Рівненської області у справу № 918/38/22 набрало законної сили.

Ухвалою суду від 01.06.2023 поновлено провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 20.06.2023.

Ухвалою суду від 20.06.2023 розгляд справи відкладено на 06.07.2023.

05.07.2023 на адресу суду від представника Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" надійшла заява про визнання позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.07.2023 розгляд справи по суті відкладено на 08.08.2023.

В судове засідання 08.08.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

03.08.2023 на адресу суду від представника позивача - 1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що явка учасників справи та їх представників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції в спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

У судовому засіданні 08.08.2023 судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (далі - Товариство) є юридичною особою та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Статутний капітал Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" становить 263 792, 25 грн.

Загальна кількість учасників, які мають право на участь у Загальних Зборах учасників Товариства становить 70 чоловік, згідно з відомосятями Єдиного державного реєстру, частка яких виражена у номінальній вартості складає 263 792, 25 грн та становить 100% статутного капіталу Товариства.

Позивачами вказано, що 21.01.2022 в приміщенні актової зали Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" повинні були відбутись Загальні збори учасників Товариства. Реєстація учасників Товариства для участі 21.01.2022 у загальних зборах не здійснювалася та відповідний протокол реєстрації учасників товариства не оформлявся, ніхто з учасників не мав можливості зареєструватись для участі у загальних зборах. Голосування 21.01.2022 щодо будь-якого з питань порядку денного Загальних зборів Учасників також не проводилось, а відповідні протоколи саме 21.01.2022 не оформлювались.

27.01.2022 державним реєстратором відділу з питань надання адміністративних послуг виконавчого комітету Корнинської сільської ради Дітчуком Я.М. проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637", а саме проведено зміну відомостей про керівника та уповноважену особу підприємства, виключено відомості про ОСОБА_1 як директора Товариства, натомість внесено відомості про ОСОБА_6 як директора.

14.02.2022 ОСОБА_2 звернувся до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради із запитом про надання копії документів, які стали підставою для внесення змін до відомостей про надання копії документів, які стали підставою для внесення змін до відомостей про юридичну особу.

У відповідь на запит ОСОБА_2 надано копію заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, тобто копію протоколу №2 загальних зборів учасників ТДВ "Кузнецовське АТП-15637" від 21.01.2022.

Таким чином, позивачі вказують що, підставою для проведення такої реєстрації став очевидно сфальсифікований ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протокол №2 загальних зборів учасників ТДВ "Кузнецовське АТП-15637" від 21.01.2022. При цьому, заява щодо державної реєстрації юридичної особи до реєстратора подана ОСОБА_6 . Фактично самопроголошені голова зборів ОСОБА_3 , секретар зборів ОСОБА_4 , лічильна комісія в складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вже після 21.01.2022 зазначили результати голосування на свій власний розсуд з урахуванням можливої позиції учасників Товариства з питань порядку денного загальних зборів. Відтак, всі рішення та протоколи загальних зборів учасників Товариства від 21.01.2022 є очевидно підробленими/сфальсифікованими, що тягне наслідком їх недійсність, а для осіб, які прийняли участь у їх створенні - передбачену законом юридичну відповідальність.

Як встановлено матеріалами справи, згідно з даними протоколу від 21.01.2022 реєстрації учасників чергових загальних зборів учасників ТДВ "Кузнецовське АТП-15637" для участі в Загальних зборах учасників зареєструвались учасники в кількості 46 учасників, що становить 85, 3472 голосів.

Однак Реєстром присутніх на Загальних зборах засновників (учасників) ТДВ "Кузнецовське АТП-15637" (далі - Реєстр) підтверджується, що зареєструвались для участі в Загальних зборах засновників 61 учасник.

Згідно з даними Реєстру для учасників у Загальних зборах засновників (учасників) Товариства з`явились та зареєструвались 44 засновники (учасники) особисто, 17 засновників (учасників) скористались правом брати участь у зборах через свого представника.

Відповідно до положень пп. 10.2.3 п.10.2 Статуту Товариства, затвердженого протоколом Загальних зборів Товариства №2 від 27.11.2014, учасники Загальних зборів, які беруть участь в Загальних зборах учасників Товариства реєструються із зазначенням кількості голосів, які має кожен учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Однак, Реєстр присутніх на Загальних зборах засновників (учасників) Товариства головою та секретарем зборів не підписаний,

Відтак, посилання на Реєстр, як доказ підтвердження проведення 21.01.2022 реєстрації учасників Загальних зборів Товариства, міститься в Акті відмови від складання протоколу, що підписаний 21.01.2022 учасниками Товариства ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , та у протоколі реєстрації учасників чергових загальних зборів учасників Товариства від 21.01.2022. Крім того, у вказаному протоколі зазначено, що підрахунок та складення даного протоколу здійснено саме на підставі Реєстру. Однак, у протоколі від 21.01.2022 реєстрації учасників чергових загальних зборів учасників Товариства вказана кількість зареєстрованих для участі в зборах учасників - 46 чоловік, що відрізняється від кількості учасників, яка зазначена а Реєстрі - 61 чоловік.

Так позивачами вказано, що Реєстр, як єдиний допустимий доказ на підтвердження кількості та складу учасників, які зареєстровані для участі в Загальних зборах, є недостовірним доказом через недотримання його форми (відсутність підписів голови та секретаря зборів), протоколом від 21.01.2022 реєстрації учасників чергових загальних зборів учасників Товариства не може бути встановлена кількість та склад зареєстрованих у загальних зборах учасників з урахуванням наведених суперечностей в даних доказах.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що була здійснена реєстрація учасників для участі в Загальних зборах, а обставина про те, що для участі в Загальних зборах учасників зареєструвались учасники в кількості 46 чоловік, є такою, що не відповідає дійсності.

За даними протоколу №2 Лічильної комісії зборів учасників Товариства від 21.01.2022 (далі - протокол №2) у голосуванні з питань порядку денного брали участь 46 засновників (учасників).

Разом з тим, зафіксовані у протоколі №2 результати голосування з питань порядку денного загальних зборів учасників Товариства за участі 46 чоловік є такими, що не відповідають дійсності. Даний висновок грунтується на тому, що за відсутності оформленого згідно з вимогами Статуту переліку учасників, які зареєструвались для участі в Загальних зборах, не можливо встановити чи дійсно саме ці 46 чоловік з поміж всіх 70-ти учасників Товариства, які зазначені в Реєстрі, брали участь у голосуванні 21.01.2022.

Окрім того, позивач ОСОБА_1 зазначає, що його звільнення з посади директора відбулось незаконно, оскільки питання №2 порядку денного "Про розгляд заяви директора ТДВ «Кузнецовське АТП-15637», як і всі решта питань не розглядались. Заяви ОСОБА_1 про звільнення ніхто не оголошував та не обговорював, особисто сам ОСОБА_1 не міг виступити перед учасниками, оголосити зміст заяви та її обгрунтування.

Також Позивачі вказують, що не відповідають дійсності дані протоколу №2 про те, що розмір частки у статутному капіталі Товариства присутніх на загальних зборах учасників становить 85.3472%, а також результати голосування із кожного з питань, поставлених на порядок денний загальних зборів. Оскільки при підрахунку лічильною комісією протиправно не враховано, що станом на 21 січня 2022 року учасник Товариства ОСОБА_2 володіє часткою в статутному капіталі ТДВ «Кузнецовське АТП-15637» в розмірі номінальною вартістю 126578,25 гривень, що становить 47,9841% від статутного капіталу Товариства, а не 37,7633 % (як зазначено у протоколі №2).

Однак судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.12.2022 у справі №918/38/22, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційний господарський суд від 26.04.2023, надано оцінку номінальній вартості, що належить ОСОБА_10 .

Зокрема, рішенням визнано недійсним укладений 06 грудня 2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" та ОСОБА_2 акт приймання-передачі від 06 грудня 2021 року, яким прийнято частку в статутному капіталі ТзДВ "Кузнецовське АТП-15637" номінальною вартістю 26961 грн. 50 коп., що становить 10,220732413% від загального розміру статутного капіталу.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, учасник Товариства ОСОБА_2 володіє часткою в статутному капіталі ТДВ «Кузнецовське АТП-15637» в розмірі номінальною вартістю 37,7633 %.

Окрім того, позивачі вказують, що у протоколі №2 двічі вказаний засновник (учасник) ОСОБА_11 (0.1895%): серед осіб, які проголосували «За» та серед осіб, які утримались від голосування з питань порядку денного - «Пропозиції щодо обрання директора шляхом відкритого голосування строком на 3 роки згідно Статуту Товариства», «Щодо кандидата на посаду директора Товариства ОСОБА_6 ». Тоді як учасника ОСОБА_12 (0.1887%) не зазначено серед осіб, які голосували чи утримались від голосування з цих питань, хоча в голосуванні за інші питання порядку денного він брав участь. При цьому, кількість учасників, які брали участь у голосуванні, залишилась однаковою (46), як і кількість голосів у колонці «За», незважаючи на те, що вказані учасники мають різну кількість голосів.

Також варто зазначити, що 05.07.2023 на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог. Заява підписана адвокатом Хрипта І.М., який діє на підставі ордеру, виданого Товариством з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637".

Статтею 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

В даному аспекті суд засвідчує, що позов подано позивачем -1 ОСОБА_1 , який як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (код ЄДРПОУ 01332081), станом на 08.08.2023 є керівником Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637", тобто керівник відповідача та позивач -1 є однією й тією ж особою.

Відтак, в даному випадку, визнання позову відповідачем, на думку суду, може суперечити закону та порушувати права та інтереси третіх осіб у даній справі, а тому відхиляється судом.

Наведені вище обставини стали причиною звернення позивачем -1, 2 з позовом та є предметом спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив.

Відповідно до частини 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статті 2 ГПК України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

За приписами ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 3 ст. 80 Господарського кодексу України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 N 2275-VIII, який набув чинності 17.06.2018 (крім ст. 23 цього Закону) і діяв на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Як передбачено ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

За приписами ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Як визначено ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином, участь в управлінні товариством, є один з елементів змісту корпоративного права (ст. 167 ГК України), реалізація якого, відбувається через участі в роботі вищого органу товариства загальних зборах учасників, а стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник підприємства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновків, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 звернула увагу, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється. Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (частина перша статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункт 1 частини першої статті 5 Закону N 2275-VIII). Внаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 07.12.2021 у справі № 902/45/20 про те, що визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судових захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

На цьому неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, а також Верховний Суд у постановах від 27.05.2020 у справі № 927/813/19, від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19, від 04.08.2020 у справі №910/10764/19 та від 23.12.2020 у справі №926/4729/16.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Згідно з пп.10.2.3 п.10.2 Статуту Товариства учасники Загальних зборів, які беруть участь в Загальних зборах учасників Товариства реєструються із зазначенням кількості голосів, які має кожен учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Проте Реєстр присутніх на Загальних зборах засновників (учасників) ТзДВ «Кузнецовське АТП-15637» головою та секретарем зборів не підписаний.

З урахуванням того, що у протоколі реєстрації учасників чергових загальних зборів учасників Товариства від 21.01.2022 зазначена кількість зареєстрованих для участі в зборах учасників (46), що відрізняється від зазначеної у Реєстрі кількості (61), даний доказ не приймається судом, та не підтверджує факту проведення реєстрації, кількості та персонального складу зареєстрованих для участі в загальних зборів учасників.

За відсутності оформленого згідно з вимогами Статуту переліку учасників, які зареєструвались для участі в Загальних зборах, не можливо встановити чи дійсно саме ці 46 чоловік з поміж всіх 70-ти учасників Товариства з правом голосу чи з поміж 61-го учасника Товариства, які зазначені в Реєстрі, брали участь у голосуванні 21.01.2022.

Статутом Товариства з додатковою відповідальністю «Кузнецовське АТП- 15637» (затвердженого протоколом Загальних зборів Товариства №2 від 27.11.2014р.) (п.10.6) визначено, що директор обирається на посаду і звільняється з посади рішенням Загальних Зборів Учасників. Звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників Товариства.

Оскільки позивач ОСОБА_1 заявляє про відсутність події - проведення 21.01.2022 Загальних зборів Учасників, в тому числі - неоголошення змісту його заяви про звільнення з посади директора Товариства та не обговорення її під час Загальних зборів Учасників.

Для встановлення даної обставини достатнім доказом слугуватиме пред`явлення суду відповідачем заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора, однак дана заява відсутня в матеріалах справи, а тому спростовує факт її існування.

За таких обставин суд вважає, що позивачами доведено наявність безумовних підстав для скасування рішення учасників Товариства, яке оформлене протоколом загальних зборів від 21.01.2022 та скасування реєстаційних дій.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21.01.2022 року, оформлені протоколом №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" від 21.01.2022 року, підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на якому засвідчено приватним нотаріусом Вараського районного нотаріального округу Сусь Л.У. (зареєстровано в реєстрі за №45, 46).

3. Визнати протиправною та скасувати реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинені державним реєстратором відділу з питань надання адміністративних послуг виконавчого комітету Корнинської сільської ради Дідчуком Ярославом Миколайовичем щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637", код ЄДРПОУ 01332081:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.01.2022 11:47:14, 1006061070011000349, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, ОСОБА_5 , виконавчий комітет Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (34400, Рівненська область, м. Вараш, м-н Північний, Промислова зона, 30, код ЄДРПОУ 01332081) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят два) грн 00 коп. - судового збору.

5. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Кузнецовське АТП-15637" (34400, Рівненська область, м. Вараш, м-н Північний, Промислова зона, 30, код ЄДРПОУ 01332081) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят два) грн 00 коп. - судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 17 серпня 2023 року.

Суддя А.М. Горплюк