Рішення

від 14.08.2023 по справі 691/943/22

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/943/22

Провадження № 2-др/691/3/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Шаповал Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище заяву представника відповідачів ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білозірське-Агро» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення штрафу за попередніми договорами оренди землі,

ВСТАНОВИВ :

24.04.2023 року судом було постановлено ухвалу у вказаній справі, якою на підставі заяви представника ТОВ «Білозірське Агро» залишено позовну заяву останнього до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без розгляду та закрито провадження у справі.

08.05.2023 року до суду надійшла заява представника відповідачів ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначено, що під час розгляду справи не було проведено розподіл судових витрати у справі.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 142 ЦПК суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Згідно з Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необгрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необгрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Подана до суду заява ТОВ «Білозірське Агро» про відмову від позову не містить викладення мотивів вчинення відповідних дій (відмови від позову).

Тобто, позивачем було подано до суду заяву про відмову від позову без зазначення будь-яких причин чи підстав її подання, а лише вказано норми процесуального права, якими керувався позивач.

Із вказаною заявою, позивач звернувся після ознайомлення із відзивом представника відповідачів та доказами наданими до нього, зокрема такими, що підтверджують відсутність обставин на, які позивач посилався як на підставу позову доводять злий умисел останнього на протиправне стягнення грошових коштів із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відмову від укладання договору оренди землі, при цьому достовірно знаючи, що підстави для укладання такого договору були відсутні, а позивачем протиправно, самовільно, на підставі штучно створеного договору оренди землі, який є неукладеним, здійснювалось користування земельною ділянкою протягом тривалого часу, при цьому позивач не сплачував відповідачам належної їм орендної плати.

Таким чином, позивач, подаючи позов до суду умисно спотворив обставини, діючи недобросовісно та намагаючись завести учасників спору в оману.

Вказані обставини підтверджуються наданими представниками відповідача доказами, а саме: Витягом з матеріалів перевірки, зареєстрованих за заявами Римського та Римської до поліції за №№ 6499 та 6494, до яких входять:супровідний лист поліції від 03.02.2023; пояснення від 21.12.2022 ОСОБА_4 , який пояснив працівнику поліції про те, що ТОВ «Білозірське-Агро» на підставі договорів оренди використовує земельні ділянки. Комбайни почали збирати кукурудзу. Охоронник повідомив, що приїхала поліція. Він прибув на місце із працівником земельного відділу ОСОБА_5 та пакетом документів на землю.

Два договори оренди землі від 03.06.2022 № BLA-2020-0341 та BLA-2020-0342, за якими відповідачі передали в оренду ТОВ «Білозірське-Агро» дві земельні ділянки 7120380500:02:001:0285 та 7120380500:02:001:0286. У договорах вручну прописані номери свідоцтв про право на спадщину, які видані відповідачам 02.06.2022 року. Копії договорів посвідчені директором ТОВ «Білозірське-Агро».

Зазначені у п. 2 докази підтверджують наступні обставини:

Позивач засіяв у 2022 році кукурудзу на двох земельних ділянках та 21.12.2022 зібрав урожай. При цьому, в силу технологічних особливостей вирощування кукурудзи, посів був проведений не пізніше третьої декади квітня-першої декади травня 2022 року. Тобто, мало місце самовільне захоплення земельних ділянок.

Під час підписання попередніх договорів 12.12.2020 року, позивач «підсунув» відповідачам, які ще не були власниками землі, на підпис договори оренди із незаповненими графами. 03.06.2022, на наступний день після набуття права власності відповідачами на земельні ділянки, позивач вручну доповнив договори необхідною інформацією.

Позивачу 03.06.2022 року було достовірно відомо про момент завершення процедури оформлення спадкових прав відповідачів на земельні ділянки та зміст свідоцтв про право па спадщину, їх серій і номерів, які були позивачем самостійно прописані в договори оренди. Тому, звинувачення позивача у невиконанні відповідачами п. 7 попередніх договорів, є безпідставним.

Всі зазначені у п. 1 та п. 2 докази ще раз підтверджують недобросовісність позивача, відсутність для нього будь-яких збитків та безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Викладене вище свідчить про необґрунтованих дій позивача та подання безпідставного позову.

Відповідно до позиції викладеної у постанові суду від 19.01.2023 року у справі № 922/2017/17, вирішуючи питання про необґрунтованість дій позивача зазначив, «...позивач згідно положень господарського судочинства, має право подати до суду заяву про відмову від позову без пояснення причин її подання, але повинен розуміти наслідки подання такої заяви, у тому числі і право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат пов`язаних з розглядом справи у зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі ч.5 cт. 130 ГПК України. Оскільки на відміну від розподілу судових витрат згідно положень ст.129 ГПК України, які застосовуються при прийнятті судового рішення, де суд враховує ступінь задоволення позовних вимог, зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, встановлення обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, при закритті провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову суд не розглядає справу по суті та не встановлює наявність чи відсутність порушення прав позивача та особу яка їх порушила».

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї. а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати па підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Витрати у цій справі, здійснені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були для них фактичними і неминучими, адже без правової допомоги юридично необізнані у тонкощах законодавства громадянки не могли ефективно захиститись від необґрунтованих і протиправних дій позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надаються документи: приходний касовий ордер АБ «Архипенка», акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги з розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, договір про надання правової допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 9 ст. 139 ЦПК України).

З викладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, але лише в разі заявлені іншою стороною клопотання про їх неспівмірність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 (справа № 907/357/16).

Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення принципу верховенства права, просив ухвалити додаткове рішення та стягнути із ТОВ «Білозірське Агро» (ЄДРПОУ - 41660926) на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 691/943/22 у розмірі 40600 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом 10 днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, в порядку ч. 4 ст. 270 ЦПК України, вважає за необхідне викликати сторони в судове засідання для вирішення вказаного питання.

Представник відповідачів у судовому засіданні підтримав подану заяву та просив її задоволити, посилаючись на обставини викладені у ній.

Представник ТОВ «Білозірське Агро» в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, згідно якої до електронної скриньки останнього документ доставлено 27.06.2023 року 15:24:06.

Проте в матеріалах справи міститься заперечення, в обґрунтування якого зазначив, що подана заява представника відповідачів про винесення додаткового рішення має бути залишена без розгляду, оскільки згідно вимог ч. 8 ст.141. ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, слідує, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для залишення без розгляду заяви про відшкодування таких витрат. До заяви про ухвалення додаткового судового рішення надано копію договору про надання правової допомоги, прибуткового касового ордеру та акту приймання-передачі наданих послуг. Однак, жоден із вказаних документів не містить інформації щодо обсягу та детального опису наданих послуг, що є обов`язковою умовою відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України. Формування детального розрахунку послуг передбачено не тільки в законі, а і в договорі №16/01-2023 про надання правничої (правової) допомоги, який укладено між Відповідачами та Адвокатським бюро. Так, в п.2.1. договору сторони дійшли згоди, що плата Адвокатського бюро ґрунтується на часові, який буде присвячено вирішенню справи. Вартість години роботи Адвокатського бюро складає 1675 грн. Згідно з п.2.3. договору у разі погодинної форми оплати, рахунок Клієнту буде містити опис виконаної роботи (наданої послуги), дати її виконання, хвилин, витрачених конкретним спеціалістом на надання юридичної допомоги з вказівкою його ставки, та зазначенням фактичних витрат, сплачених Виконавцем за Клієнта (у разі їх наявності). Керуючись нормами закону, вважає, що заявлений Відповідачем розмір витрат є необґрунтований та не пропорційним до предмета спору, складності справи та наданих адвокатом послуг, що підтверджується наступним. - відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн. * 100 = 268 400 грн.), а тому справа №691/943/22 відноситься до малозначних і не є складною. Як наслідок розмір понесених витрат адвокатом не є виправданим та не співвідноситься із ціною позову (125 946,66 грн.). Як було зазначено вище, заявник не долучив детальний опис наданих послуг, а том позивач фактично не має змоги надати пояснення щодо питання про співмірність розміру витрат на правничу допомогу із урахування часу, витраченим адвокатом, та обсягу наданих послуг. Слід зазначити, що договір №16/01-2023 про надання правничої (правової) допомоги підписано 16 січня 2023 року, в той час як розгляд справи фактично завершено на стадії підготовчого провадження 24 квітня 2023 року. Тобто, участь адвоката у розгляді справи була не тривалою, і протягом цього часу він фактично склав лише відзив на позов на 5 аркушах та дві заяви про витребування та долучення доказів на 2 аркушах кожна. Вказане в цілому свідчить, що представником Відповідачів витрачено не більше 4 годин на участь у розгляді справи №910/4631/22, а тому з урахуванням п.2.1. договору №16/01-2023 вартість наданих Відповідачам послуг на правову допомогу не може перевищувати 6700 грн.У зв`язку з викладеним вище, вартість заявлених послуг з підготовки процесуальних документів та участі в судових засіданнях, зазначена в наданих представником Відповідачів документах не є виправданою та не відповідає складності справи, наданим фактично послугам та пропорційним предмету позову.

Вислухавши представника відповідачів, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд вважає наступне.

Відповідно дост.137ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8ст.141ЦПК України,розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

08.05.2023 року представником відповідачів до заяви від 28.04.2023 року додано прибутковий касовий ордер АБ «Архипенка», договір № 16/01-2023 про надання правничої (правової) допомоги від 16.01.2023 року, акт приймання-передачі послуг Договору №16/01-2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.04.2023 року, згідно якого АБ «Архипенко» виконано роботи (надані послуги): представництво інтересів клієнта у цивільній справі 691/943/22 у Городищенському районному суді та на час підписання цього акту клієнтом юридичні послуги АБ «Архипенко» сплачені на суму 40600 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст.1Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Отже, розмір гонорару визначається у договорі за погодженням адвоката з клієнтом, а право суду втручатися у ці правовідносини обмежено.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язокдоведення неспівмірностівитрат покладаєтьсяна сторону,яка заявляєклопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката,які підлягаютьрозподілу міжсторонами (ч.6ст.137 ЦПК України).

У даній справі встановлено, і це підтверджується її матеріалами, що пунктом 2.1. укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та керуючим АБ«Архипенком» АрхипенкомО.Адоговору№ 16/01-2023про наданняправничої (правової)допомоги від 16.01.2023року визначено, що плата адвокатського бюро ґрунтується на часові, який буде присвячено вирішенню справи. Вартість години роботи адвокатського бюро складає 1675, 00 грн. Визначити загальну кількість часу заздалегідь не можливо. Пунктом 2.2 вказаного договору визначено за надання правової допомоги за цим договором (п 1.2) сторони встановили наступний порядок оплати: орієнтовний загальний розмір оплати погоджений у розмірі 1000 дол. США, що на дату укладення є еквівалентом 40600 гривень (за середнім курсом продажу 40,6 грн. за 1 дол. США за даними сайту minfin.com.ua. Клієнт повинен оплатити 40600 гривень на рахунок ОСОБА_6 не пізніше 31.01.2023 року.

Згідно наданогоприбуткового касового ордеру АБ «Архипенка» від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прийнято на підставі договору про надання правничої допомоги від 16.01.2023 року № 16/01-2023 (правова допомога у справі № 691/943/22) 40600 гривень.

У відповідності до акту приймання-передачі послуг Договору №16/01-2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.04.2023 року, згідно якого АБ «Архипенко» виконано роботи (надані послуги): представництво інтересів клієнта у цивільній справі 691/943/22 у Городищенському районному суді та на час підписання цього акту клієнтом юридичні послуги АБ «Архипенко» сплачені на суму 40600 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як того вимагає ч. 3 ст. 137 ЦПК України, представником відповідачів не надано.

Також, згідно укладеного договору №16/01-2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.01.2023 року було визначено про годинну оплату роботу адвокатського бюро (вказана вартість години роботи бюро в п. 2.1.) та вказана орієнтовна сума оплати послуг 40600 гривень (п. 2.2. договору), яку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинні оплатитина рахунок ОСОБА_6 непізніше 31.01.2023року.Згідно актуприймання передачінаданих послугОСОБА_3 та ОСОБА_2 сплатили адвокатському бюро 40600 грн. за виконані роботи (надані послуги): представництво інтересів клієнта у цивільній справі 691/943/22 у Городищенському районному суді, проте ні в договорі (як того вимагають його умови щодо погодинної оплати роботи адвоката) ні в самому акті приймання передачі вказаних робіт не зазначено кількість витрачених годин по наданню послуг адвокатом.

Суд бере до уваги також, що договір №16/01-2023 про надання правничої (правової) допомоги укладено 16.01.2023 року, в той час як розгляд справи фактично завершено на стадії підготовчого провадження 24.042023 року. Тобто, участь адвоката у розгляді справи була не тривалою, судові засідання були відкладні, по факту найбільш тривалим було судове засідання 21.02.2023 року (близько півгодини), протягом цього часу адвокатом складено відзив на позовну заяву та дві заяви про витребування та долучення доказів.

Враховуючи вищевикладене, що адвокатом представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надано детальний опис робіт (наданих послуг), не зазначено кількість годин витрачених на надання правової допомоги, беручи до уваги, що вказана справа є малозначною, у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 270 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У стягненнііз Товариства з обмеженою відповідальністю «Білозірське-Агро» (ЄДРПОУ 41660926) на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у справі № 691/943/22 у розмірі 40600 (сорок тисяч шістсот) гривень, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 17.08.2023 року

Суддя В. О. Черненко