Постанова

від 31.10.2023 по справі 691/943/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1665/23Головуючий по 1 інстанціїСправа № 691/943/22 Категорія: на додаткове рішення Черненко В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

секретар Широкова Г.К.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Білозірське-Агро»;

представник позивача адвокат Якименко Олександр Володимирович;

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

представник відповідачів адвокат Архипенко Олександр Анатолійович;

особа, яка подала апеляційну скаргу представник відповідачів адвокат Архипенко Олександр Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ТОВ «Білозірське-Агро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу за попередніми договорами оренди землі,

в с т а н о в и в:

24.04.2023 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу у справі за позовом ТОВ «Білозірське-Агро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення штрафу за попередніми договорами оренди землі, якою на підставі заяви представника ТОВ «Білозірське Агро» залишено позовну заяву останнього до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без розгляду.

08.05.2023 року до суду першої інстанції надійшла заява представника відповідачів адвоката Архипенка О.А. про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначено, що під час розгляду справи не було проведено розподіл судових витрат у справі. Подана до суду заява ТОВ «Білозірське Агро» про відмову від позову не містить викладення мотивів вчинення відповідних дій (відмови від позову). Тобто, позивачем було подано до суду заяву про відмову від позову без зазначення будь-яких причин чи підстав її подання, а лише вказано норми процесуального права, якими керувався позивач.

Зазначив, що позивач, подаючи позов до суду умисно спотворив обставини, діючи недобросовісно та намагаючись завести учасників спору в оману, вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та викладене свідчить про необґрунтованість дій позивача та подання безпідставного позову. Витрати у цій справі, здійснені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були для них фактичними і неминучими, адже без правової допомоги юридично необізнані у тонкощах законодавства громадянки не могли ефективно захиститись від необґрунтованих і протиправних дій позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до заяви надав наступні документи: приходний касовий ордер АБ «Архипенка», акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, договір про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене у заяві з метою забезпечення принципу верховенства права, просив ухвалити додаткове рішення та стягнути із ТОВ «Білозірське Агро» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 691/943/22 у розмірі 40600,00 гривень.

Додатковим рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року в стягненні із ТОВ «Білозірське-Агро» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що адвокатом представником відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надано детальний опис робіт (наданих послуг), не зазначено кількість годин витрачених на надання правової допомоги та вказана справа є малозначною.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, представник відповідачів адвокат Архипенко О.А. подав апеляційну скаргу та просить скасувати додаткове рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в процесі розгляду заяви по суті суд першої інстанції не виконав покладених на нього ст. 2 ЦПК України завдань щодо справедливого і неупередженого вирішення цивільного спору, порушив норми процесуального закону та неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Стверджує, що суд першої інстанції послався на відсутність детального опису робіт виконаних у справі, як на формальну підставу для відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат із позивача. Разом з цим, детальний опис робіт (ч. 8 ст. 141 ЦПК України) не є обов`язковим документом, наявність або відсутність якого є безумовною підставою для прийняття рішення про стягнення витрат на правову допомогу або відмову у стягненні таких витрат.

Вважає, що судом помилково визначено погодинний характер оплати, оскільки згідно пункту 2.3 Договору між сторонами встановлено фіксований загальний розмір оплати юридичних послуг в розмірі 40600 грн. Разом з цим, п. 2.1 Договору встановлює принцип формування ціни у разі надання обсягу робіт більшого ніж визначено Договором, або в разі виходу за межі його предмета, тобто на майбутнє. Підтвердженням фіксованого характеру оплати в Договорі про надання правової (правничої) допомоги є факт підписання акту приймання передачі виконаних робіт без зауважень та сплата за надані послуги у визначеному в Договорі розмірі, тобто 40600,00 грн. Вказане відповідає вимогам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При фіксованому характері обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг Клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума.

Представник позивача адвокат Якименко О.В. подав відзив на апеляційну скаргу та посилаючись на законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення не містить доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а тому заява не підлягає задоволенню.

Окремо звернув увагу на те, що вартість заявлених послуг з підготовки процесуальних документів та участі в судових засіданнях, яку просить стягнути скаржник, не є виправданою та не відповідає складності справи, наданим фактично послугам та є непропорційною предмету позову.

Сторони повідомлялись належним чином про дату, час та місце судового засідання.

30 жовтня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ТОВ «Білозірське-Агро» - адвоката Якименка О.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Заслухавши учасників справи, які взяли участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

Із матеріалів справи вбачається, що 24.04.2023 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу у вказаній справі, якою на підставі заяви представника ТОВ «Білозірське Агро» залишено позовну заяву останнього до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без розгляду.

08.05.2023 року до суду першої інстанції надійшла заява представника відповідачів адвоката Архипенка О.А. про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначено, що під час розгляду справи не було проведено розподіл судових витрат у справі.

Пунктом 2.1 укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та керуючим АБ «Архипенком» Архипенком О.А договору № 16/01-2023 про надання правничої (правової) допомоги від 16.01.2023 року визначено, що плата адвокатського бюро ґрунтується на часові, який буде присвячено вирішенню справи. Вартість години роботи адвокатського бюро складає 1675,00 грн. Визначити загальну кількість часу заздалегідь не можливо.

Пунктом 2.2 вказаного договору визначено за надання правової допомоги за цим договором (п 1.2) сторони встановили наступний порядок оплати: орієнтовний загальний розмір оплати погоджений у розмірі 1000 дол. США, що на дату укладення є еквівалентом 40600 гривень (за середнім курсом продажу 40,6 грн. за 1 дол. США за даними сайту minfin.com.ua). Клієнт повинен оплатити 40600 гривень на рахунок ОСОБА_3 не пізніше 31.01.2023 року.

Згідно наданого прибуткового касового ордеру АБ «Архипенка» від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийнято на підставі договору про надання правничої допомоги від 16.01.2023 року №16/01-2023 (правова допомога у справі № 691/943/22) 40600 гривень.

У відповідності до акту приймання-передачі послуг Договору № 16/01-2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.04.2023 року, згідно якого АБ «Архипенко» виконано роботи (надані послуги): представництво інтересів клієнта у цивільній справі 691/943/22 у Городищенському районному суді та на час підписання цього акту клієнтом юридичні послуги АБ «Архипенко» сплачені на суму 40600 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником відповідачів надано прибутковий касовий ордер АБ «Архипенка», договір № 16/01-2023 про надання правничої (правової) допомоги від 16.01.2023 року, акт приймання-передачі послуг Договору № 16/01-2023 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.04.2023 року.

Як вже було зазначено вище, згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на те, що представником відповідачів не було надано детального опису робіт (наданих послуг), не вказано часу, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, докази фактично понесених витрат не є підтвердженими, отже колегія суддів вважає, що відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачами у суді першої інстанції, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 295/190/20.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що детальний опис робіт (ч. 8 ст. 141 ЦПК України) не є обов`язковим документом, наявність або відсутність якого є безумовною підставою для прийняття рішення про стягнення витрат на правову допомогу або відмову у стягненні таких витрат оцінюються колегією суддів критично та відхиляються, оскільки подання детального опису робіт для визначення розміру витрат на правничу допомогу прямо передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного вище колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, доводи апеляційної скарги колегією суддів апеляційного суду оцінюються критично, оскільки є формальними, безпідставними та необґрунтованими, і не містять жодних посилань щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, неправильного застосування норм матеріального права, оскільки такі скаржником не наведені у скарзі, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича слід залишитибез задоволення,адодаткове рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича залишити без задоволення.

Додаткове рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 03 листопада 2023 року.

Судді