Рішення

від 08.08.2023 по справі 383/23/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/23/23

Номер провадження 2/383/141/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

представника позивача - адвоката Попович С.М.,

представника відповідачів - адвоката Пономарьова О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через представника - адвоката Попович Світлану Михайлівну звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 09.12.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 6.8217 га, з кадастровим номером 3520884800:02:000:0554, скасувавши державну реєстрацію іншою речовою права (право оренди) щодо земельної ділянки площею 6.8217 га, з кадастровим номером 3520884800:02:000:0554, зареєстрованого на підставі рішення державного реєстратора Пономарьової Лариси Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50430683 від 24.12.2019 року, припинивши речове право - права оренди земельної ділянки площею 6,8217 га, з кадастровим номером 3520884800:02:000:0554.

Позов мотивовано тим, що 01.08.2011 року між власником земельної ділянки ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 6,8217 га, кадастровий номер 3520884800:02:000:0554, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2012 року №352088484002256.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про існування договору оренди землі від 09.12.2019 року цього ж об`єкта оренди, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що державним реєстратором речових прав Пономарьовою Ларисою Богданівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50430683 від 24.12.2019 року. На момент укладення договору оренди землі від 09.12.2019 року та по теперішній час спірна земельна ділянка перебуває у користуванні позивача за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2021 року.

Позивач вважає, що одночасне існування двох договорів оренди однієї земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам закону та призводить до порушення права позивача як користувача земельної ділянки.

Ухвалою суду від 08.02.2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача адвоката Попович С.М. про витребування доказів (а.с.36-37).

Представник позивача позов підтримала з обставин, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні. Відзив на позовну заяву не надав. Усно зазначив, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_3 , а тому належним способом захисту права або інтересу позивача є витребування земельної ділянки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,8217 гектарів, кадастровий номер 3520884800:02:000:0554, розташованої на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького районну Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №089896, виданого 07.02.2010 року Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області (а.с.13-14).

Між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 01.08.2011 року на строк сорок дев`ять років, зареєстрованому у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2012 року за №352088484002256, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка, площею 6,8217га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Миколо-Бабанськоїсільської ради, належна орендодавцю на підставі Державного акта серії ЯИ №089896, що підтверджується копією вказаного договору оренди землі (а.с.7-8). Пунктом 43 вказаного договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

За вказаним договором ОСОБА_2 передано вказану земельну ділянку ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується копіями акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 01.08.2011 року та акту про визначення меж земельних ділянок в натурі від 01.08.2011 року (а.с.9-10).

Зазначений договір оренди землі не визнаний недійсним і не розірваний відповідно норм діючого законодавства, а отже є дійсним на момент звернення позивача в суд з позовом.

В подальшому між власником земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки від 09.12.2019 року строком на 12 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 6,8217 га зкадастровим номером 3520884800:02:000:0554, яка розташована на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується його копією (а.с.79-82), право оренди за яким було зареєстроване 19.12.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Пономарьовою Ларисою Богданівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50430683 від 24.12.2019 року, номер запису про інше речове право: 34836335, що підтверджується копією Витягу з вказаного реєстру №194617374 від 24.12.2019 року (а.с.78).

Таким чином, на час реєстрації (19.12.2019 року) укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 09.12.2019 року був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2011 року на сорок дев`ять років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2012 року за №352088484002256, і в установленому законом порядку не припинений.

Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання першого договору оренди землі та його державної реєстрації) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно пунктів 5, 6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації прав, зокрема є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч. 3 ст.152 ЗК України).

Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6, статтею 17 Закону України «Про оренду землі» у редакціях, чинних на час виникнення орендних правовідносин за оспорюваним правочином, установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Отже, суд приходить до висновку, що право користування земельною ділянкою, яке виникло та існує в позивача на підставі договору з власником земельної ділянки, було порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, і таке право підлягає захисту в обраний позивачем спосіб.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №587/2110/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц.

Крім того, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку за відповідачем на підставі спірного договору оренди унеможливлює внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

За приписами ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому «а» п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, визнання недійсним спірного договору оренди землі із скасуванням державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем та припинення права оренди, яке виникло на їх підставі, є належним та ефективним способом захисту прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

За таких обставин вимоги позивача про визнання недійсним спірного договору оренди землі від 09.12.2019 року та скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням права оренди, яке виникло на його підставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач в позові також зазначає, що на момент укладення договору оренди землі від 09.12.2019 року та на теперішній час земельна ділянка перебуває у користуванні позивача за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2011 року, що підтверджується копіями акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 01.08.2011 року та акту про визначення меж земельних ділянок в натурі від 01.08.2011 року (а.с.9-10).

Отже, суд відхиляє усні твердження представника відповідачів - адвоката Пономарьова О.В. про перебування спірної земельної ділянки у користуванні відповідача ОСОБА_3 , які не підтверджені належними та допустимими доказами. Також відповідачі не надали доказів повернення ФОП ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки її власнику ОСОБА_2 . Таким чином, посилання представника відповідачів - адвоката Пономарьова О.В., що належним способом захисту у даній справі є витребування земельної ділянки є безпідставним.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з кожного з відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1240 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 202, 203, 210, 215, 216, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 6, 17, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» суд,-

УХВАЛИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 09.12.2019 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 6,8217 га кадастровий номер 3520884800:02:000:0554, розташованої на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького районну Кіровоградської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2019 року державним реєстратором Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Пономарьовою Ларисою Богданівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50430683 від 24.12.2019 року, номер запису про інше речове право: 34836335.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) щодо земельної ділянки загальною площею 6,8217 га кадастровий номер 3520884800:02:000:0554, розташованої на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького районну Кіровоградської області на підставі рішення державного реєстратора Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Пономарьової Лариси Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50430683 від 24.12.2019 року, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 6,8217 га кадастровий номер 3520884800:02:000:0554, розташованої на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького районну Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: с. Витязівка Кропивницького району Кіровоградської області, п.і.27232.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 14.08.2023 року.

Суддя В.В. Бондаренко