Постанова

від 08.08.2023 по справі 404/6016/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 404/6016/17

провадження № 22-ц/4809/205/23

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно експлуатаційного відділу м. Кропивницький на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда у складі судді Павелко І.Л. від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом Військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно експлуатаційного відділу м. Кропивницький до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування з незаконного володіння земельної ділянки,-

встановив:

У вересні 2017 року військовий прокурор Кіровоградського гарнізону Південного регіону України звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу

м. Кропивницького (далі КЕВ м. Кропивницького) з позовом до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 , в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення п`ятої сесії сьомого скликання Кіровоградської міської ради від 10 листопада 2016 року № 642 «Про передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 » та витребувати з незаконного володіння

ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оборони України зі складанням акта прийому-передачі земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:06:072:0068, загальною площею 0,0848 га, нормативною грошовою оцінкою 320 016,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідно до державного акта про право постійного користування землею серії

Б№ 011677, виданого у 1988 році, Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради народних депутатів надано в постійне та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 30,51 га, розташовані на території Кіровського району

м. Кропивницького.

Міністерство оборони України доручило дочірньому підприємству Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державному госпрозрахунковому

зовнішньо-торгівельному підприємству «Спецтехноекспорт» (далі

ДП ДК «Укрспецекспорт» ДГП «Спецтехноекспорт») за комісійну плату

в інтересах Міністерства оборони України та за рахунок останнього вчиняти правочини з покупцями щодо реалізації на внутрішньому ринку нерухомого військового майна, загальною площею 98,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

12 січня 2006 року між ДП ДК «Укрспецекспорт» ДГП «Спецтехноекспорт» та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований у реєстрі за № 16, за умовами якого продавець зобов`язався передати нежитлову будівлю загальною площею 98,10 кв. м, площа земельної ділянки 130,40 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти предмет договору та сплатити за нього грошову суму.

У подальшому рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12 серпня 2013 року № 51 зазначену нежитлову будівлю переведено до категорії житлових. Разом із тим, придбана ОСОБА_1 будівля розташована на земельній ділянці площею 3,83 га, на якій також знаходяться інші об`єкти нерухомості Міністерства оборони України. Зазначена земельна ділянка належить на праві постійного користування КЕВ м. Кропивницького. Земельна ділянка площею 3,83 га входить до загальної площі закріплених за вказаним землекористувачем у безстрокове і безплатне користування

30,51 га землі в межах згідно з планом землекористувань для службового користування, що підтверджується рішеннями Господарського суду Кіровоградської області від 23 травня 2012 року та Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2012 року у справі

№ 5013/297/12, Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2014 року та Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 травня

2014 року у справі № 404/5384/13-ц, що згідно з частиною третьою статті 61 ЦПК України є преюдиційним фактом. Зокрема, у вказаних справах встановлено, що спірна земельна ділянка, на якій розташований придбаний ОСОБА_1 об`єкт нерухомості, повністю охоплюється земельною ділянкою загальною площею 30,51 га згідно з державним актом на право користування землею серії Б№ 011677, виданим у 1988 році Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині району м. Кіровограда (правонаступником якої є КЕВ м. Кропивницького); вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 130,40 кв. м, а не 0,0848 га.

У свою чергу Міністерство оборони України чи КЕВ м. Кропивницького добровільну згоду на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою не надавали у порядку, передбаченому статтею 142 ЗК України, п.п. 44, 45 Наказу Міністерства оборони України від 22 грудня

1997 року № 483, а відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин, при переході речових прав на об`єкт нерухомості, права на земельну ділянку, на якій вони розташовані, не переходять автоматично. Крім того, ОСОБА_1 земельна ділянка необхідна для обслуговування приватної будівлі, що свідчить про зміну її цільового призначення, разом із тим, відповідно до статей 77, 84 ЗК України землі оборони можуть перебувати лише у державній власності і не можуть передаватися у комунальну чи приватну власність.

Посилаючись на те, що рішенням Кіровоградської міської ради

від 10 листопада 2016 року № 642 ОСОБА_1 незаконно передано безоплатно у власність земельну ділянку на

АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0848 га, яка фактично належить до земель оборони, військовий прокурор Кіровоградського гарнізону Південного регіону України просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Кіровськогорайонного суду м. Кіровоградавід 01жовтня 2020 рокуу задоволенні позовуВійськового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, поданого в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, витребування з незаконного володіння земельної ділянкивідмовлено.Вирішено питання судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року задоволено частково касаційну скаргу спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно експлуатаційного відділу м. Кропивницький, постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 116 ЗК України надання земельної ділянки у користування з числа земель, які вже є у користуванні, можливо лише після припинення права попереднього користувача. Міністр оборони України відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою не надавав, жодної заяви про добровільну відмову від належного Міністерству оброни України права на вказану земельну ділянку власнику Кабінету міністрів України не адресував. Також військовий прокурор вказав, що твердження про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до категорії земель оборони та не належить державі в особі Міністерства оброни України спростовуються тим, що земельні ділянки право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказав, що прокурором не доведено факту порушеного права на спірну земельну ділянку, яка була передана у власність відповідача, оскільки відомості у кадастрових даних про те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель оборони відсутні. Також зазначив, що виключається можливість витребування спірної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка видана на підставі рішення площею 0,0848 га, охоплює частину земельної ділянки площею 130,40 м. кв., що належить йому на підставі договору-купівлі-продажу № 16 від 12.01.2006.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно із частинами першою, другоюстатті 84 ЗК Україниу державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади.

Особливості правового режиму земель оборони визначені статтею 77 ЗК України, за частинами першою та другою якої (станом на час прийняття спірного рішення ради) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Відповідне регулювання міститься також у статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» (у відповідній редакції), за змістом якої землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, визнаються землями оборони. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК України (стаття 2 наведеного Закону).

Порядок використання земель оборони та особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За статтею 14Закону України «Про Збройні Сили України»землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, за статтею 9 вказаного вище Закону відноситься до повноважень КМУ.

Відповідно до пунктів 15, 16, 19, 44, 45, 46, 48, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженогонаказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року

№ 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади.

Повноваження органів виконавчої влади у галузі земельних відносин визначено нормамиглави 3 ЗК України.

Статтею 4 Закону України «Про використання земель оборони»визначено вичерпний перелік видів використання земель оборони в господарських цілях. При цьому, відчуження земельних ділянок віднесених до земель оборони може відбуватися виключно у порядку передбаченому вказаним Законом.

Судом встановлено, що у 1988 роціКіровоградській квартирно-експлуатаційній частині району м. Кіровограда видано державний акт на право користування землею серії Б№ 011677 на безстрокове користування 30,51 га землі. Вказана площа складається з трьох земельних ділянок площами 19,88 га, 3,83 га та 6,8 га. При цьому адреси земельних ділянок у державному акті не зазначено. Вказаний державний акт на правокористування землею не зареєстрований у книзі записів державних актів на право користування землею, відсутня документація з землеустрою щодо розробки та затвердження в установленому законом порядку вказаних земельних ділянок (а. с. 8-12, т. 1).

12 січня 2006 року між ДП ДК «Укрспецекспорт» ДГП «Спецтехноекспорт», яке діяло на підставі статуту та договору комісії на реалізацію військового майна від 02 листопада 2005 року № 5ТЕ-2-127-Д/К-2005-28, та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л. Ю., зареєстрований у реєстрі за № 16 (а. с. 16-18, т. 1).

Предметом договору є нежитлова будівля, розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , та складається з нежитлової будівлі загальною площею 98,1 кв. м, площа земельної ділянки 130,40 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12 вересня 2013 року № 516 вказаний об`єкт нерухомості переведений до категорії житлових (а. с. 13, т. 1).

Рішенням 2-ї сесії 7-го скликання Кіровоградської міської ради № 119

від 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 з урахуванням вимог статті

144 Конституції України, п. 34 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 50 Закону України «Про землеустрій», статей 12, 116, 118, 121 ЗК України було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність на АДРЕСА_1 площею 0,0848 газемлі одно- та двоповерхової житлової забудови для будівництва та обслуговування належного йому на праві приватної власності житлового будинку за вказаною адресою, за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі (а. с. 14, т. 1).

Рішенням 5-ї сесії 7-го скликання Кіровоградської міської ради

від 10 листопада 2016 року № 642 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:06:072:0068) за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0848 га (у тому числі по угіддях 0,0848 газемлі одно- та двоповерхової житлової забудови) за рахунок земель житлової та громадської забудови, про що державним реєстратором Кіровоградської міської ради 25-28 листопада 2016 року внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 15, т. 1).

З даних Національної кадастрової системи судами встановлено,

що відомості щодо реєстрації земельної ділянки за КЕВ на АДРЕСА_1 станом на 18 грудня 2017 року відсутні. Згідно з кадастрових даних та Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відомості про реєстрацію державного акта на право користування землею серії Б№ 011677 Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині району м. Кіровограда відсутні.

Відповідно до висновку експерта за результатами земельно-технічної експертизи від 10 березня 2020 року № 696/697/20-27 згідно з наданими

на дослідження документами не вбачається порушень меж між земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:06:072:0068 (площею

0,0848 га) власника ОСОБА_1 , яка знаходиться на

АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою КЕВ м. Кропивницького Міністерства оборони України, яка знаходиться на

АДРЕСА_1 (а. с. 84-90, т. 2).

Відповідно до висновку експерта за результатами земельно-технічної експертизи від 20 січня 2020 року № 3393/3394/19-27, виконаного за замовленням КЕВ м. Кропивницького, документація, яка надана на дослідження КЕВ м. Кропивницького, не затверджена відповідними органами визначеними статтею 122 ЗК України, тому відповідно до статті 186 цього Кодексу не може бути використана при експертних дослідженнях як документація із землеустрою, що розроблена та затверджена в установленому законом порядку (а. с. 156-167, т. 2).

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що спірна земельна ділянка не відноситься до категорії земель оборони та не належить на праві власності державі в особі Міністерства оборони України, оскільки вона не була сформована, відсутня технічна документація із землеустрою, що розроблена та затверджена в установленому законом порядку.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду.

Верховний Суд у постановах від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19 та від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 висловлював висновки щодо застосування норми права, а саме статті 79-1 ЗК України, за якими земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації прав на неї.

Разом з тим, за встановленими обставинами справи спірна земельна ділянка, яка належала до земель оборони в розумінні положень Закону України «Про використання земель оборони», Закону України «Про оборону України», Закону України «Про Збройні Сили України», перебувала в державній власності та щодо якої у 1988 році Кіровоградській квартирно-експлуатаційній частині району м. Кіровограда був виданий державний акт на право користування землею серії Б№ 011677 на безстрокове користування 30,51 га землі.

Вказаний державний акт на даний час є чинним, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

Так, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня

2018 року, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 08 липня

2020 року у справі № 404/6880/17-ц, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право користування землею.

А також рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23 травня 2012 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2012 року у справі

№ 5013/297/12 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про припинення права землекористування та визнання права користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56), від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36), від 01.09.2020 у справі № 233/3676/19 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 200) виснувала, щоформування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Також у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 916/1900/16, предметом позову у якій була, зокрема, вимога прокурора про повернення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, суд касаційної інстанції зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що відсутність доказів існування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільного обігу з визначеними межовими знаками та відповідною землевпорядною документацією є достатньою підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки встановлені обставини поділу відповідачем первинної площі земельної ділянки на окремі об`єкти з метою передачі їх у власність третім особам свідчить про наявність спору щодо повернення саме частини незаконно вилученої земельної ділянки, а не конкретної сформованої як об`єкта цивільно-правових відносин земельної ділянки. Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 926/2260/19, від 07.06.2022 у справі № 926/667/20.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ті обставини, що володілець не здійснив формування та оформлення як окремого об`єкта спірної частини земельної ділянки, не може позбавляти власника можливості захистити порушене право.

Відповідно до положень, наведених у Законах України «Про оборону України» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», МО України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Ураховуючи правовий режим земель оборонного значення, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, закріпленими за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі їх у власність або користування третім особам є отримання згоди на це Міністерства оборони України (аналогічний за змістом висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18).

З огляду на те, що Кіровоградська міська рада прийняла рішення № 642 від 10.11.2016 «Про передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 » без відповідної згоди Міністерства оборони України, чим порушила вимоги чинного законодавства, це є підставою для визнання цього рішення незаконним та його скасування.

Разом із тим, апеляційний суд враховує, що частина спірної земельної ділянки, а саме площаземельної ділянки130,40кв.м., наякій розташована нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 січня 2006 року.

При цьому, питання щодо визнання цього правочину військовим прокурором не ставилось, тому вимога в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Міністерства оборони України зі складанням акта прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:06:072:0068,загальною площею 0,0848 га підлягає частковому задоволенню, а саме з виключеннямземельної ділянки площею 130,40 кв. м.,

Отже, з незаконного володіння ОСОБА_1 підлягає земельна ділянка кадастровий номер 3510100000:06:072:0068, загальною площею 0,0718 га.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.

Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи п. 2, 9 ст. 141 ЦПК України з Кіровоградської міської ради на користь Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 10 000 грн, а з ОСОБА_1 - 6 000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно експлуатаційного відділу м. Кропивницький задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення п`ятої сесії сьомого скликання Кіровоградської міської ради від 10.11.2016 № 642 «Про передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ».

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 зі складанням акту прийому передачі земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:06:072:0068, загальною площею 0,0718 га.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Кіровоградської міської ради на користь Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги 6 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.08.2023.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич