Повістка

від 16.08.2023 по справі 337/2055/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.08.2023 Справа № 337/2055/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/2055/20 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-з/807/2/23 Кучерук І.Г.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

За участю секретаря:Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за апеляційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воронезька 16» - адвоката Коломоєць Ірини Василівни на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2021 року та додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воронезька 16» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСББ «Воронезька 16» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Хоритицького районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 21021 року у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воронезька 16» адвоката Коломоєць Ірини Василівни залишено без задоволення. Рішення Хортицькогго районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2021 року та додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2021 року залишено без змін.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (постанови).

В заяві зазначала, що постановою Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воронезька 16» залишено без задоволення, а рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2021 року та додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2021 року залишено без змін.

Вирішивши справу по суті заявленої апеляційної скарги, колегією суддів не вирішено питання щодо судових витрат ОСОБА_1 , а саме залишено не вирішеним розподіл її витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи.

Зазначає, що на адресу Запорізького апеляційного суду був направлений відзив на апеляційну скаргу, в якій разом з викладеними запереченнями на апеляційну скаргу було викладено і заява про стягнення витрат на професійне правничу допомогу при розгляді цивільної справи в апеляційній інстанції в розмірі 6 000 грн.

Однак колегією суддів питання щодо стягнення судових витрат не було вирішено.

Зазначає, що матеріали справи містять докази, що підтверджують понесення нею судових витрат на професійну правову допомогу у суді апеляційної інстанції.

Посилаючись на вказані обставини просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСББ «Воронезька 16» на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22 (провадження № 61-9325ск22).

В обґрунтування витрат на правничу допомогу заявник зазначає, що повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Гришина О.М. в суді апеляційної інстанції підтверджено договором про надання правничої допомоги № 4/20ЦП укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро «Адвокат Гришин О.М.» від 01 жовтня 2020 року та додатком №1 до вказаного договору в якому передбачені витрати ОСОБА_1 на оплату професійної правової (правничої) допомоги на стадії розгляду справи в апеляційній інстанції.

На підтвердження витрат, понесених під час розгляду справи в апеляційному суді заявницею разом з відзивом на апеляційну скаргу було надано копію квитанції № 5024 від 20 травня 2021 року, згідно з якої остання сплатила згідно договору від 01.10.2020 року 6 000,00 грн.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявницею, на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.

Враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт в суді апеляційної інстанції, зокрема складання відзиву на апеляційну скаргу та участь адвоката в судовому засіданні в апеляційному суді, що підтверджено протоколом судового засідання від 30.06.2021 року, зважаючи на принцип розумності та співмірності, колегія суддів доходить висновку про доцільність відшкодування витрат, понесених позивачем на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000,00 грн., що забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_1 у цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат у справі, а саме - витрат на правову допомогу в загальному розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 133,137,141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Прийняти у цій справі додаткову постанову про стягнення витрат на правову допомогу.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воронезька 16» (40468137, адреса: 69114 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Воронезька, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правову допомогу у цій справі в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 18 серпня 2023 року.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков