Ухвала

від 17.08.2023 по справі 465/489/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/489/21

2/465/2787/23

Ухвала

про самовідвід

"17" серпня 2023 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання її, позивачки, єдиним законним власником автомобіля марки «Toyota Hilux» 2016 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 та державним номерним знаком НОМЕР_2 , витребування від відповідача вказаного автомобіля та стягнення судових витрат, -

встановив:

Позивачка звернулася в суд з позовною заявою про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, які доповнила заявою від 16 квітня 2021 (т. 1 ас. 35) змінила відповідно до заяви від 19 травня 2021 року( т.1 ас.73 -74).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.02.2021р. відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання, визнано обов`язковою явку в судове засідання усіх учасників судового процесу, для дачі пояснень з приводу обставин справи, яких зобов"язано представити в судове засідання оригінали всіх документів, що стосуються предмету спору, для їх дослідження в суді.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.05.2021р. неявку до суду ОСОБА_2 визнано безпідставною, а його дії неповагою до суду, стягнуто з нього на користь Державної судової адміністрації України (стягувач) штраф у вигляді 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

19 травня 2021 року позивачка та її представник - адвокат Бідний Борис Борисович подали через канцелярію суду клопотання про залучення додаткових осіб, як сторін де по суті збільшили позовні вимоги, не надавши суду доказів про скерування копій клопотання решті учаників процесу, за виключенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( т. ас. 71 72).

04 червня 2021 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 11.05.2021р.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17.11.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 11.05.2021р. скасовано.

01 грудня 2021 року цивільну справу повернуто до Франківського районного суду після апеляційного провадження.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.12.2021р. у справі призначено чергове підготовче засідання.

19 травня 2022 року представником третьої особи - адвокатом Качмаром І.О. подано пояснення від 13.07.2021 щодо позовних вимог (т. 1 ас. 173 -174) , які скеровано на адресу позивачки 13.07.2021 року. При цьому , 31 серпня 2021 позивачкою подано відповідь не на пояснення, а на так званий відзив, який на той час сторонами не подавався ( т. 1 ас.129 -131).

В судовому засіданні від 31 березня 2022 року адвокатом Бідним Б.Б. заявлено відвід головуючому, який оформлено письмовою заявою від 07 квітня 2022 року (т.1 ас. 143 -148, 156 -158).

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 20.04.2022р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кузя В.Я.(т.1 ас.160 -161).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.04.2022р. відновлено провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 19.05.2022 на 11 год. 30 хв. в приміщенні Франківського районного суду м. Львова за адресою вул. Ген. Чупринки, 69 (в залі суду).

Підстави такого рішення викладені в ухвалі (тж.1 ас. 165 -166).

30.05.2022р. матеріали цивільної справи №465/489/21 скеровано до Львівського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 31.03.2022р.

09 червня 2022 року представником відповідача адвокатом Качмаром І.О. подано відзив на позовну заяву з підтвердженням, що такий скеровано позивачу (т. 2 ас.3 7).

Пояснень на відзив ні позивачкою, ні її представником до суду не надано.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 31.03.2022р. в частині зупинення провадження у справі, скасовано, до вирішення питання про відвід судді. Підстави такого рішення викладені в ухвалі (т. 1 ас. 225 -227).

24 жовтня 2022 року, тобто у час, коли справа перебувала в апеляційному суді, від позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Бідного Б.Б. надійшла чергова спільна заява про відвід судді Кузя В.Я. (т. 2 ас. 12 -17).

03 листопада 2022 року матеріали цивільної справи №465/489/21 повернулись до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 11.11.2022р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бідний Борис Борисович, про відвід головуючого судді Кузя Василя Ярославовича, відмовлено ( т.2 ас. 24 - 26).

25 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бідний Б.Б. повторно, у черговий раз подали спільну заяву про відвід судді Кузя В.Я., у задоволенні якої, ухвалою судді Мартьянової С.М. від 07.12.2022 року, відмовлено ( т. 2 ас. 41 -43).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09.02.2023р. позовнузаяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання її, позивачки, єдиним законним власником автомобіля марки « Toyota Hilux» 2016 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 та державним номерним знаком НОМЕР_2 , витребування від відповідача вказаного автомобіля та стягнення судових витрат, залишено без розгляду.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 07.03.2023р. заяву представника відповідача ОСОБА_2 та третьої особи - ОСОБА_3 - адвоката Качмара Івана Остаповича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №465/489/21 задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.,

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.07.2023р. ухвалу суду від 09.02.2023р. та додаткове рішення суду від 07.03.2023р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підстави такого рішення викладені в постанові.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2023р. спораву передано судді Кую В.Я.

В черговий раз 28 липня 2023 року через канцелярію суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бідного Бориса Борисовича поступила заява про відвід судді Кузя В.Я. Заяву мотивує тим, що суддя Кузь В.Я. порушує вимоги закону та норми суддівської етики, що є беззаперечною підставою для відводу. Зазначає, що нібито неприпустиму поведінку судді сторона позивача оскаржила у Вищу раду правосуддя.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бідного Бориса Борисовича про відвід судді Кузя В.Я., приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді. Вважаю обставини, викладені в заяві про відвід, надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також відхиляю будь - які твердження заявника щодо упередженості та необ`єктивності судді у розгляді даної справи.

Разом з тим, вважаю за доцільне заявити самовідвід від розгляду даної цивільної справи, зважаючи на те, що стороною позивача вже подавалися заяви про відвід судді Кузю В.Я., що свідчить про заздалегідь сформовану позицію щодо законних дій головуючого, які відповідають вимогам ЦПК України. Крім того, така поведінка сторони позивача свідчить про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надаліЄСПЛ), який констатує порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, де зазначається, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Отже, з метою виключення підстав та мотивів учасників судового провадження для сумніву у безсторонності, неупередженості чи об`єктивності під час розгляду справи, заявляю самовідвід та вважаю, що заява про самовідвід судді Кузя В.Я. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бідного Бориса Борисовича від розгляду цивільної справи №465/489/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання її, позивачки, єдиним законним власником автомобіля марки «Toyota Hilux» 2016 року випуску з номером кузова НОМЕР_1 та державним номерним знаком НОМЕР_2 , витребування від відповідача вказаного автомобіля та стягнення судових витрат - відмовити.

Самовідвід судді Кузя В.Я. у розгляді цивільної справи №465/489/21 - задоволити.

Матеріали судової справи №465/489/21 (судове провадження № 2/465/2787/23) передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь