Рішення

від 04.08.2023 по справі 631/382/21

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/382/21

провадження № 2/631/95/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2023 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

при секретарі - Бондаренко І. М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення на роботі та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення на роботі та скасування наказів. В обґрунтування вимог зазначила наступне.

З 08 липня 2010 року позивач працювала директором І-Старовірівського сільського будинку культури, з 04 січня 2019 року - на посаді директора Старовірівського сільського будинку культури Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Під час роботи завжди чесно і сумлінно виконувалися посадові обов`язки, визначені посадовою інструкцією, а також розпорядження керівництва підприємства. За весь час отримала безліч нагород, грамот, подяк.

20 січня 2021 року відповідач, на виконання ст. 21 Закону України «Про культуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури від 28 січня 2016 року №955-VIII, наказом № 52-К попередив ОСОБА_1 про припинення безстрокового трудового договору та звільнення на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України з 20 березня 2021 року. В подальшому відповідач видав ще один наказ під тим же номером і датою, де добавив ще один пункт про незаконне переведення позивача з посади директора Старовірівського сільського будинку культури на посаду тимчасово виконуючої обов`язки директора.

Тільки 24 березня 2021 року відповідачем винесено наказ №95-к про звільнення позивача з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора, предметом звільнення стало закінчення терміну безстрокового трудового договору, підставою - п. 9 ст. 36 КЗпП України. Окрім того, у трудовій книжці зроблено запис про звільнення з посади директора, а не тимчасово виконуючої обов`язки директора, Старовірівського сільського будинку культури.

Позивач вважає накази відповідача №52-к від 20 січня 2021р. та №95-к незаконними, а своє звільнення безпідставним та прийнятим всупереч вимогам Кодексу законів про працю України, оскільки не звільнивши позивача у строк, передбачений Законом №955, а саме, шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, відповідач втратив право на звільнення позивача з підстав передбачених п. 9 ст. 36 КЗпП України.

Наказом №52-к від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 була незаконно переведена на посаду тимчасово виконуючої обов`язки директора, оскільки не надавала згоду на таке переведення.

Позивач продовжувала працювати на посаді директора після 20 березня 2021 року (тобто після дати якою її потрібно було звільнити згідно з наказом №52-к від 20 січня 2021року), відповідно трудовий договір не було розірвано.

У день звільнення у ОСОБА_1 виникли сумніви щодо правильності нарахування виплат, передбачених чинним законодавством України.

Оскільки відповідач постійно порушував законодавство про працю, у день звільнення письмово не повідомив позивача про виплати, підмінював накази про попередження про звільнення, звільнив ОСОБА_1 , фактично не з тієї посади, яку та займала, чим унеможливив їй нормально облаштувати своє життя.

Це завдало позивачу значних моральних та душевних страждань, втрату нормальних життєвих зв`язків, погіршило здоров`я, необхідність додаткових зусиль для організації життя. Моральну вона оцінює у 30000,00 грн.

Просила визнати наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 52-К від 20 січня 2021 року «Про попередження про припинення безстрокового трудового договору» та наказ № 95-К від 24 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 незаконними та такими, що підлягають скасуванню з моменту їх видання, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Старовірівського сільського будинку культури Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з 24 березня 2021 року, зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області виплатити середній заробіток за час вимушеного проґулу та виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Через канцелярію суду за вхідним № 3383/23-вх. від 17 червня 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву де зазначив, що відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Наказом №9-к від 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області.

Відповідно до наказу № 52-к від 21 січня 2021 року позивачку попереджено про майбутнє припинення безстрокового трудового договору на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України з 20 березня 2021 року.

Наказом №95-к від 24 березня 2021 року ОСОБА_1 , на виконання вимог положень України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» №955-VIII від 28 січня 2016 року, який набрав чинності 24 лютого 2016 року, який є спеціальним у застосуванні до оспорюваних відносин і набрання ним чинності є безумовною підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, звільнено з посади директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області з 24 березня 2021 року. Вважає що відсутні підстави для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та її поновлення.

На думку представника відповідача безпідставними є доводи позивача щодо шестимісячного строку на звільнення, оскільки звільнення після спливу шестимісячного строку, передбаченого Законом № 955-VIII, не впливає на правомірність припинення з нею трудових відносин та не порушує її прав.

Зауважив, що на дату прийняття ОСОБА_1 на роботу населення Старовірівської сільської ради складало менше 5 тисяч жителів, а тому відповідач не був зобов`язаний Законом укладати з позивачкою контракт. Навіть 04 вересня 2019 року, після набрання чинності Законом №955-VIII, з ОСОБА_1 укладено безстроковий трудовий договір, а не контракт.

Тільки у січні 2021 року до Старовірівської сільської ради приєднались Станиченська та Охоченська сільські ради, внаслідок чого населення Старовірівської сільської ради склало 9279 осіб.

Наказом № 73-к від 16 лютого 2021 року оголошено конкурс на посаду директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області на виконання вимог ст. 21 Закону України «Про культуру».

ОСОБА_1 реалізувала своє право на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, подавши заяву про участь, результати конкурсу не оскаржувала.

Окрім того позивач зазначила, що за наказом № 52-к від 21 січня 2021 року її мало бути звільнено 20 березня 2021 року. Однак, фактично звільнено 24 березня 2021 року, що є порушенням законодавства про працю та її прав. Вказані доводи позивача є необгрунтованими, на думку представника відповідача, виходячи з того що позивач перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем на підставі безстрокового трудового договору. Відповідно до положень ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Разом з тим контрактна форма роботи для працівників вказаної категорії, зокрема і для позивача, запроваджена спеціальним Законом, який і підлягає застосуванню до спірних правовідносин, положення ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються. Звільнення ОСОБА_1 пізніше терміну, в який вона мала бути звільнена, навпаки, надало можливість їй працювати більший час за цим договором.

Позивач безпідставно ототожнює строк попередження про майбутнє звільнення - не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення, з датою звільнення. Так, строк попередження про майбутнє звільнення, у передбачених законодавством про працю випадках, має становити не менше, ніж 2 місяці до дати звільнення. Разом з тим, чинне законодавство про працю не забороняє попередити працівника про майбутнє звільнення й за більш тривалий час або припинити з ним трудовий договір після спливу двох місяців з моменту попередження.

Окрім того, як вбачається з протоколу №2 від 23 березня 2021 року засідання конкурсної комісії, переможця на посаду директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області було визначено лише 23 березня 2021 року, тобто відповідач не мав об`єктивної можливості припинити трудовий договір з ОСОБА_1 20 березня 2021 року.

Доводи позивача про її незаконне переведення та подальше звільнення з іншої посади, а також щодо протиправності наказів не можуть бути підставою для визнання наказів №95-к від 24 березня 2021 року та № 52-к від 21 січня 2021 року незаконним, оскільки ОСОБА_1 помилково вважає, що тимчасове виконання обов`язків є іншою посадою (окремою штатною одиницею), що взагалі не має під собою жодного нормативного обґрунтування.

Запис в трудовій книжці позивача про її звільнення з посади директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області є вірним та відповідає вимогам ст. 48 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58.

Відповідач помилково ознайомив позивача з проектом наказу, про звільнення з посади «тимчасово виконуючої обов`язки директора», тому ОСОБА_1 було направлено наказ на підставі якого її звільнено та внесено запис про звільнення до трудової книжки, а саме про звільнення «з посади директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області».

Зазначення в преамбулі наказу про звільнення: «у зв`язку із закінченням терміну безстрокового договору», не може бути підставою для скасування наказу, оскільки є не обов`язковим реквізитом (елементом) наказу, ураховуючи, що підстава звільнення (п. 9 ст. 36 КЗпП України) зазначена вірно. Під вказаним формулюванням «закінченням терміну» малося на увазі «припиненням», як того вимагає п. 2 Прикінцевих положень Закону № 955-VIII.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 не доведено, оскільки діями відповідача не було спричинено фізичних чи моральних страждань

Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення на роботі та скасування наказів до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі (а. с. 109-110).

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Савинський О. Г. 04 серпня 2023 року у судове засідання не з`явилися. Через електронну пошту суду за вхідним № ЕП-1455/23-вх від 01 серпня 2023 року представник позивача ОСОБА_3 надав клопотання, відповідно до якого просив розглянути справу без участі позивача та його представника.

Представник ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Цимбалістий В. А. 04 серпня 2023 року у судове засідання не з`явився, через електронну пошту суду за вхідним № ЕП-1443/23-вх. від 01 серпня 2023 року надав клопотання, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Раніше, 08 липня 2021 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Савинський О. Г. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 30 серпня 2021 року позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 08 липня 2010 року, вбачається що ОСОБА_1 прийнята на посаду директора І-Старовірівського сільського будинку культури (ар. 10).

Відповідно до наказу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області № 9-к від 04 січня 2019 року позивача прийнято на посаду директора Старовірівського сільського Будинку культури Старовірівської сільської Нововодолазького району Харківської області ради з 04 січня 2019 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (ар. 10, 137).

24 березня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена з посади директора Старовірівського сільського будинку культури Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області у зв`язку із закінченням терміну безстрокового договору (п. 9 ст. 36 КЗпП України) (ар. 10).

Про звільнення позивач була повідомлена 20 січня 2021 року за наказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області № 52-к, а саме, ОСОБА_1 , директора Старовірівського сільського будинку культури Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради, попереджено про припинення безстрокового трудового договору на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України з 20 березня 2021 року. З наказом позивач була ознайомлена, про що свідчить її короткий особистий підпис під текстом наказу (ар. 11).

Того самого дня, ВІДДІЛОМ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, було видано наказ під тим же № 52-К, яким ОСОБА_1 директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ попереджено про припинення бестрокового трудового договору на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України з 20 березня 2021 року, а також призначено ОСОБА_1 тимчасово виконуючою обов`язки директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ до проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ(ар. 12).

Позивач звернулась до суду з позовними вимогами про скасування наказів про попередження про припинення безстрокового трудового договору та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, відповідно між сторонами виникли правовідносини, що регулюються КЗпП України.

Судом встановлено, що з ОСОБА_1 припинено безстроковий трудовий договір на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України.

За змістом п. 9 ст. 36 КЗпП України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Частиною 2 ст. 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За приписами ч. 1, 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Окрім того, чинним законодавством передбачена особлива форма трудового договору - контракт.

Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч. 3 ст. 21 КЗпП України).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 роз`яснено, що контрактна форма трудового договору може впроваджуватись лише законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» №955-VIII від 28 січня 2016 року, який набрав чинності 24 лютого 2016 року внесенні зміни до Закону України "Про культуру" , зокрема текст ст. 21 викладено в такій редакції: Керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу. Трудові відносини з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури оформлюються шляхом укладення контрактів. Формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури здійснюється на конкурсній основі в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. За результатами конкурсу з переможцем з числа кандидатів укладається контракт строком від одного до трьох років за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Після настання дати закінчення строку дії контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна із сторін за місяць до цієї дати письмово не поінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту. Керівник державного чи комунального закладу культури може брати участь у конкурсі, передбаченому цією частиною, на посаду художнього керівника у відповідному закладі. У разі якщо керівник державного чи комунального закладу культури стане переможцем конкурсу на посаду художнього керівника, він може здійснювати суміщення посад (професій) керівника відповідного закладу культури та художнього керівника. У такому разі укладається контракт строком на п`ять років. Керівник державного чи комунального закладу культури може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному законом.

Відтак, контрактна форма роботи керівників комунальних закладів культури запроваджена спеціальним Законом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 955-VIII набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п. 9 ст. 36 КЗпП України. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.

За абзацем 2 п. 3 Прикінцевих положень вказаного закону передбачено, що органи управління державних та комунальних закладів культури протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками державних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку, визначеному цим Законом.

За таких обставин, відповідач, звільняючи позивача з посади директора закладу культури, діяв не з власної ініціативи, а відповідно та на виконання вимог положень Закону №95 5-VIII, який є спеціальним у застосуванні до оспорюваних правовідносин і набрання ним чинності є безумовною підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури.

Норма Закону, якою запроваджено обов`язкове укладання строкового контракту з працівниками, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, не визнавалась неконституційною.

Оскільки контрактна форма роботи творчих працівників, зокрема і для позивача, запроваджена спеціальним Законом, який і підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а не рішенням роботодавця, звільнення позивача було проведено відповідно до вимог Закону.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 753/4687/17 (провадження № 61-6242св18), від 07 листопада 2018 року у справі № 398/3701/16-ц (провадження № 61-16254св18), від 20 березня 2019 року у справі № 761/10405/17 (провадження № 61-49096св18), від 16 грудня 2020 року у справі №263/6102/17 (провадження № 61-1236св19).

Про наступне звільнення з посади директора Старовірівського сільського будинку культури Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради ОСОБА_1 заздалегідь, двічі була повідомлена 20 січня 2021 року наказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області № 52-к, що свідчить про дотримання відповідачем процедури звільнення, встановленої КЗпП України.

Тобто, звільняючи позивача з посади керівника комунального закладу культури відповідач діяв не з власної ініціативи, а відповідно та на виконання вимог закону, у спосіб визначений законом, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказів про попередження про припинення безстрокового трудового договору, про звільнення, та поновлення на роботі.

Посилання ОСОБА_1 на неможливість звільнення після спливу шестимісячного строку, передбаченого Законом України № 955-VIII, не заслуговують на уваги, оскільки не впливають на правомірність припинення з нею трудових відносин.

Відстрочення строку припинення безстрокового договору потягло за собою можливість позивачу працювати більший час за цим договором, а не втрату відповідачем права припинення з нею безстрокового трудового договору, як помилково вважає позивач, а тому відповідні доводи є безпідставними.

Вказані висновки при розгляді аналогічних справ викладені у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №263/6102/17 (провадження № 61-1236св19), від 07 серпня 2019 року у справі 761/34776/16-ц (провадження 61-27394св18), від 11 вересня 2018 року у справі № 490/4573/17 (провадження № 61-292св17).

Твердження сторони позивача про продовження дії безстрокового трудового договору, зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді директора після 20 березня 2021 року, є хибним та не базується на вимогах закону, а свідчать лише про те, що сторона позивача помилково ототожнює строк попередження про майбутнє звільнення - не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення, з датою звільнення.

Строк попередження про майбутнє звільнення, у передбачених законодавством про працю випадках, має становити не менше, ніж 2 місяці до дати звільнення. Разом з тим, чинне законодавство про працю не містить заборони попередити працівника про майбутнє звільнення й за більш тривалий час або припинити з ним трудовий договір після спливу двох місяців з моменту попередження.

При цьому законодавство про працю не вимагає від роботодавця звільняти працівника саме в останній день, в який спливає двомісячний строк попередження про заплановане звільнення.

Одночасно звільнення працівника через певний час після спливу строку попередження (у справі що розглядається позивача звільнено через 3 дні з моменту спливу строку попередження) не порушує прав працівника й не може слугувати підставою для визнання наказу протиправним.

Також слід зазначити, що оскільки п. 2 Прикінцевих положень Закону №955-VIII не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів, обов`язок Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області щодо звільнення ОСОБА_1 з посади Директора Старовірівського сільського будинку культури Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради виник тільки після приєднання в січні 2021 до Старовірівської сільської ради Станиченської та Охоченської сільських рад, внаслідок чого населення Старовірівської сільської ради склало 9 279 осіб (лист Старовірівської сільської ради Харківської області № 908 від 07 червня 2021 року) (а. с. 138).

Відповідно до рішення І сесії VIII скликання Старовірівської сільської ради Харківської області № 10 від 30 листопада 2020 року утворено старостинські округи Старовірівської сільської територіальної громади (а. с. 177).

Згідно з рішенням рішення І сесії VIII скликання Старовірівської сільської ради Харківської області № 20 від 30 листопада 2020 року розпочато реорганізацію СТАНИЧНЕНСЬКОЇ сільської ради та ОХОЧЕНСЬКОЇ сільської ради шляхом приєднання до Старовірівської сільської ради (а. с. 178-180).

З листа Старовірівської сільської ради Харківської області № 1482 від 15 вересня 2021 року вбачається, що станом на 01 січня 2019 року кількість дорослого населення Старовірівського ОТГ - 4604 осіб; станом на 01.01.2021 року - 7058 осіб (а. с. 176).

Після попередження позивача про майбутнє звільнення, наказом ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Старовірівської сільської ради Харківської області №73-к від 16 лютого 2021 року оголошено конкурс на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів Старовірівської сільської ради ( ар.143).

25 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до конкурсної комісії із заявою про бажання брати участь у конкурсі на посаду директора Старовірівського сільського Будинку культури Старовірівської сільської ради ( ар.144).

За протоколом № 1 засідання конкурсної комісії на проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів від 11 березня 2021 року було визначено, зокрема, дату та місце проведення конкурсу та ухвалено список кандидатів на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів. (а. с. 145-146).

За результатом проведення конкурсу, перемогу на посаду директора Старовірівського сільського Будинку культури Старовірівської сільської ради отримано ОСОБА_4 . Зазначене вбачається з протоколу № 2 засідання конкурсної комісії на проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів від 23 березня 2021 року. Позивач результати конкурсу не оскаржувала ( а.с. 147-149).

Вказане свідчить про здійснення ВІДДІЛОМ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Старовірівської сільської ради Харківської області передбачених законодавством заходів задля недопущення порушення трудових прав ОСОБА_1 при її звільненні на виконання вимог Закону України № 955-VIII.?

З протоколу №2 від 23березня 2021 засідання конкурсної комісії, переможця на посаду директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області було визначено лише 23 березня 2021 року. Відповідно відповідач не мав об`єктивної можливості припинити трудовий договір з позивачем 20 березня 2021 року.

Відтак, доводи сторони позивача щодо порушення трудових правОСОБА_1 при її звільненні є безпідставними та необґрунтованими, такими що спростовуються матеріалами справи.

Також, не базуються на вимогах закону твердження сторони позивача про незаконне переведення та подальше звільнення ОСОБА_1 з іншої посади, як на підставу визнання протиправним наказу № 52-к від 21 січня 2021 року, виходячи з такого.

Питання переведення працівника унормовує ст. 32 КЗпП України.

Так, за ч. 1, 2, 3 зазначеної норми закону переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і непотребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому застаном здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

З аналізу зазначеної норми закону вбачається, що переведення можливе лише на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, або на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість.

З наказу ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 52-К від 20 січня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ призначено тимчасово виконуючою обов`язки директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ до проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (ар. 12).

Оскільки позивач залишалась працювати на попередній посаді, її посадові обов`язки не змінились, істотні умови праці залишились такими як були, місце роботи залишилось колишнім, суд доходить висновку що переведення позивача не відбувалось, оскільки ознаки переведення, визначені законом, відсутні.

Запис про переведення, вчинений відповідно до п. 2.2. розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 №58, у трудовій книжці позивача відсутній.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про незаконне переведення є необґрунтованими та такими що спростовуються матеріалами справи, оскільки позивач була призначена тимчасово виконуючою обов`язки директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ до проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівників клубних закладів СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, тобто фактично продовжувала виконувати обов`язки за посадою на якій перебувала.

Безпідставним та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, є посилання ОСОБА_1 , що тимчасове виконання обов`язків є іншою посадою (окремою штатною одиницею), оскільки відповідно до ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Одночасно, термін «виконуючий обов`язки» не має чіткого правового регулювання в законодавстві України, проте на практиці зустрічаються випадки, коли працівник призначається на посаду з формулюванням - «тимчасово виконуючий обов`язки». Працівник може бути призначений «тимчасово виконуючим обов`язки» для заміни відсутнього працівника (хвороба, відпустка). Призначення працівника виконувачем обов`язків за вакантною посадою не допускається. Таке можливе лише за посадою, призначення на яку здійснюється вищим органом управління.

Запис до трудової книжки працівника про призначення тимчасово виконуючим обов`язки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників не передбачено.

За таких обставин тимчасово виконуючий обов`язкидиректора не є окремою посадою (штатною одиницею), а тому не вказується окремо в штатному розкладі.

Щодо посилань позивача на звільнення з іншої просади, суд зазначає таке.

Наказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області № 95-к від 24 березня 2021 року на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП звільнено з посади тимчасово виконуючої обов`язки директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ОСОБА_1 з 24 березня 2021 року з виплатою компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. З відповідним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить короткий підпис (ар. 13).

Листом № 01-32/624 від 07 червня 2021 року Відділ освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області повідомив ОСОБА_1 , що 24 березня 2021 року її було помилково ознайомлено з проектом наказу про звільнення, який містив деякі неточності в частині формулювання щодо звільнення з посади «тимчасово виконуючої обов`язки директора», а не «директора». Ураховуючи, що посада «тимчасово виконуючої обов`язки директора» відсутня в штатному розписі будинку культури, а також той факт, що позивача було звільнено саме з посади директора Старовірівського сільського будинку культури Старовірівської сільської ради Харківської області, ОСОБА_1 було направлено копію наказу № 95-к від 24 березня 2021 року для ознайомлення (а. с. 150).

Відповідно до наказу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області № 95-к від 24 березня 2021 року на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП звільнено директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ОСОБА_1 24 березня 2021 року з виплатою компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (а. с. 151).

За довідкою Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 01-32/481 від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 працювала директором Старовірівського СБК с. Старовірівка з 04 січня 2019 року по 24 березня 2021 року. Її середньомісячна заробітна плата за останні два місяці становить 8490,00 грн (ар. 117)

Оскільки посада тимчасово виконуючою обов`язки директора відсутня у штатному розписі СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, звільнення позивача відбулося саме з посади директора СТАРОВІРІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, про що свідчить запис у трудовій книжці ОСОБА_1 , що відповідає приписам КЗпП України.

Зазначення в наказі про звільнення № 95-к від 24 березня 2021 року «у зв`язку із закінченням терміну безстрокового договору» суд вважає не зовсім коректним формулюванням тексту наказу, що не тягне за собою порушення трудових прав позивача та не впливає на суть наказу про звільнення, оскільки підстава звільнення п. 9 ст. 36 КЗпП України зазначена вірно і у наказі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Харківської області № 95-к від 24 березня 2021 року і у трудовій книжці позивача.

Таким чином, припинення трудового договору з позивачем відбулося відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури», який є спеціальним у застосуванні до спірних відносин і набрання ним чинності є безумовною підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури.

Порушень трудових прав ОСОБА_1 , а саме, нормативно-регламентованої процедури прийняття оспорюваних наказів, судом не встановлено, оскільки відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України)

Згідно зі змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Ураховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, що наведені нею на обгрунтування позову, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання наказів Відділу освіти, культури, молоді та спорту Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 52-К від 20 січня 2021 року «Про попередження про припинення безстрокового трудового договору» та № 95-К від 24 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним та таким, що підлягають скасуванню з моменту їх видання.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди бо зазначені вимоги є похідними від вимог про скасування наказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 21, 23, 32, 36, 48, 105 КЗпП України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури», ст 4, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263 - 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 до ВІДДІЛУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення на роботі та скасування наказів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 09 серпня 2023 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: 63250, Харківська область, Нововодолазький район, с. Старовірівка, вул. Гагаріна, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42707493.

Суддя І. О. Пархоменко