Рішення

від 17.08.2023 по справі 922/1521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023м. ХарківСправа № 922/1521/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСЕРВІС"(49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАКАРОВА, будинок 1 Б, квартира 14) до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"(Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Алістратової О.В.(ордер АЕ №1190689 від 03.04.2023 року )

відповідача - Жовнір М.П. ( в порядку самопредставництва)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСЕРВІС" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в якій просить суд:

Стягнути з Акціонерного товариства " АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Українські енергетичні машини" (АТ "Укренергомашини") Ідентифікаційний код юридичної особи 05762269, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГСЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 25022793, Юридична адреса: Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАКАРОВА, будинок 1 Б, квартира 14) грошову суму заборгованості у розмірі 247 675,69 грн. (двісті сорок сім тисяч шістсот сімдесят п`ять грн. 69 коп.), яка складається з 181 064,76 грн, суми заборгованості за договором від 18.09.2021 року за № 238- 13/980, 58 549,63 грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять грн. 63 коп.) інфляційні збитки та 8 061,30 грн. (вісім тисяч шістдесят одна грн. 30 коп.) - 3 % річних.

Вирішити питання щодо розподілу судових витрат, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що З відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що 26.08.2021 щодо Державним підприємством Завод Електроважмаш було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі рішення щодо реорганізації (номер запису: 1004801120068009292).

26.08.2021 року до даного Реєстру внесено запис (номер запису: 1004801450000089799) про державну реєстрацію юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення Акціонерного товариства Завод Електроважмаш (ЄДРПОУ 30213121), яке є правонаступником Державного підприємства Завод Електроважмаш.

17.09.2021 року, на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу до Реєстру також було внесено запис №1004801270001089799 про державну реєстрацію щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Строк розгляду вимог кредиторів - до 17.11.2021 року.

Відповідно до Додаткової Угоди №7 від 01.12.2021 року до Договору № 238-13/980 від 18.09.2019 року АТ УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ та ТОВ ЮГСЕРВІС у зв`язку з затвердженням та підписанням 01.12.2021 року передавального акту між АТ ЕЛЕКТРОВАДМАШ та АТ УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ, сторони домовилися, що усі права та обов`язки Замовника за Договором № 238-13/980 від 18.09.2019 року перейшли до АТ УКРЕНЕРГОМАШИНИ з 01.01.2021 року

18 вересня 2019 року між ТОВ ЮГСЕРВІС ( Кредитор, за Договором - Постачальник) та Державним підприємством «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» ( Боржник за Договором Замовник) було укладено договір поставки № 238-13/980 .

Зазначеним договором були визначені всі істотні умови договору: предмет, порядок поставки продукції, умови оплати, тощо. Відповідно до Специфікації №1 визначено найменування предмету продукції, код за ДК 021:2015, одиниці виміру, кількість, ціна.

Станом на 06.04.2023 року, оплата не здійснена у повному обсязі та становить 181 064,76 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/1521/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання "17 травня 2023 р. о 11:00.

В судовому засіданні 17.05.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 20.06.2023 о 11:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 17.05.2023.

14.06.2023 року від представника Державного підприємства «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ»( Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2023), надійшов відзив на позовну заяву,в якому представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, з посиланням на те, що 26.08.2021 до даного Реєстру внесено запис (номер запису: 1004801450000089799) про державну реєстрацію юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення АТ Завод Електроважмаш (код 00213121), яке є правонаступником ДП Завод Електроважмаш.

17.09.2021 р. на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу до Реєстру також було внесено запис №1004801270001089799 про державну реєстрацію щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Строк розгляду вимог кредиторів: до 17.11.2021 року.

Отже, станом на даний час, АТ Завод Електроважмаш перебуває в стані припинення, проте запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, а тому АТ Завод Електроважмаш керуючись приписами статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV, ст.104 ЦК та ст.ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) може виступати в якості відповідача у господарській справі.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що позивач не враховує, що згідно п. 4.1 Договору №238-13/980 від 18.09.2020 Замовник здійснює оплату продукції протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту здійснення поставки продукції та прийняття її за кількістю та якістю.

Позивач не доводить саме факт прийняття продукції за кількістю та якістю. А тому він не доводить настання строку оплати, конкретні терміни їх настання і, таким чином, взагалі, чи має місце прострочення в такому випадку.

У відповідності до п.7.1 Договору №238-13/980, приймання продукції за якістю проводиться відповідно до Інструкції Держабітражу СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966.

У відповідності до п.7.2 Договору №238-13/980, приймання продукції з кількості проводиться відповідно до Інструкції Держабітражу СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6 від 15.06.1965.

Так, умови п.6 Інструкції П-7 та п.9 Інструкції П-6 доводять, що строки поставки продукції можуть не співпадати зі строками її прийняття за якістю та кількістю.

Отже, на думку відповідача, у суді для вирахування строку оплати, дати початку прострочення має бути встановлено не тільки факт поставки, але й факт прийняття продукції за кількістю та якістю

В судовому засіданні 20.06.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до "12" липня 2023 року об 12:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 20.06.2023.

В судовому засіданні 12.07.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на 19.07.2023 о 10:30 год. В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 13.07.2023.

В судовому засіданні 19.07.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні по суті до 26 липня 2023 року о(б) 12:30, в порядку ст.216 ГПК України.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 19.07.2023.

В судовому засіданні 01.08.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву в судовому засіданні по суті до 17 липня 2023 року о(б) 12:00, в порядку ст.216 ГПК України.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 01.08.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 17.08.2023 року підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, наголошує на тому, розрахунок, наданий позивачем, є необґрунтованим і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем санкцій просить відмовити враховуючи, умови Додаткової Угоди №7 від 01.12.2021 року до Договору № 238-13/980 від 18.09.2019 року де сторони домовилися, що усі права та обов`язки Замовника за Договором № 238-13/980 від 18.09.2019 року перейшли до АТ УКРЕНЕРГОМАШИНИ з 01.01.2021 року

У судовому засіданні 17.08.2023 року, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив таке.

18 вересня 2019 року між ТОВ ЮГСЕРВІС (надалі за текстом Кредитор, за Договором - Постачальник) та Державним підприємством «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (надалі за текстом Боржник, за Договором Замовник) було укладено договір поставки № 238-13/980 (надалі за текстом Договір).

Зазначеним договором були визначені всі істотні умови договору: предмет, порядок поставки продукції, умови оплати, тощо. Відповідно до Специфікації №1 визначено найменування предмету продукції, код за ДК 021:2015, одиниці виміру, кількість, ціна.

Відповідно до п.2.2. Договору визначено, що продукція має бути передана на складі Замовника, за адресою: м. Харків, провулок Московський 299.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Замовник здійснює оплату продукції протягом 60 календарних днів з моменту поставки та прийняття за кількістю та якістю продукції.

14.05.2021 року відповідно до видаткової накладної № 3208 за дорученням (довіреність) на отримання ТМЦ від 05.05.2021 року № 147 (відповідальна особа на прийняття продукції ОСОБА_1 ) була здійснена поставка розчинник ROMPETROL SE 75-115(бочка 200/145кг) у кількості 2 шт.. Транспортування здійснювалося відповідно до ТТН від 14.05.2021 року за № 140502, продукція була прийнята без зауважень. 14.05.2021 року був оформлений та вручений рахунок № 9434акц на загальну суму 16 848,00 грн.

Відповідно до вимог податкового законодавства, Позивачем 14.05.2021 року Постачальником за першою подією була складена податкова накладна № 13, яка відповідно до квитанції від 27.05.2021 року була зареєстрована (реєстрований номер 9138997132) та прийнята Замовником.

26.07.2021 року відповідно до видаткової накладної № 3308 за дорученням (довіреність) на отримання ТМЦ від 19.07.2021 року № 306 (відповідальна особа на прийняття продукції ОСОБА_1 ) була здійснена поставка розчинник нафтовий ORLESOL E 72/120 (бочка 200/145кг) у кількості 3 шт.. Транспортування здійснювалося відповідно до ТТН від 26.07.2021 року за № 260702, продукція була прийнята без зауважень. 26.07.2021 року був оформлений та вручений рахунок № 9587акц на загальну суму 39 979,98 грн.

Відповідно до вимог податкового законодавства, Позивачем 26.07.2021 року Постачальником за першою подією була складена податкова накладна № 36, яка відповідно до квитанції від 13.08.2021 року була зареєстрована (реєстрований номер 9233560218) та прийнята Замовником.

26.07.2021 року відповідно до видаткової накладної № 3309 за дорученням (довіреність) на отримання ТМЦ від 19.07.2021 року № 306 (відповідальна особа на прийняття продукції ОСОБА_1 ) була здійснена поставка розчинник органічний 646П (Б/П) ТУ У24.3-336101760-005:2006 у кількості 175 кг. Транспортування здійснювалося відповідно до ТТН від 26.07.2021 року за № 260703, продукція була прийнята без зауважень. 26.07.2021 року був оформлений та вручений рахунок № 9589 на загальну суму 10 080,00 грн.

Відповідно до вимог податкового законодавства, Позивачем 26.07.2021 року Постачальником за першою подією була складена податкова накладна № 37, яка відповідно до квитанції від 13.08.2021 року була зареєстрована (реєстрований номер 9233546228) та прийнята Замовником.

27.07.2021 року відповідно до видаткової накладної № 3310 за дорученням (довіреність) на отримання ТМЦ від 27.07.2021 року № 328 (відповідальна особа на прийняття продукції ОСОБА_2 ) була здійснена поставка О-Ксилол у кількості 350 кг. Транспортування здійснювалося відповідно до ТТН від 27.07.2021 року за № 270701, продукція була прийнята без зауважень. 27.07.2021 року був оформлений та вручений рахунок № 9597 на загальну суму 26 376,00 грн.

Відповідно до вимог податкового законодавства, Позивачем 27.07.2021 року Постачальником за першою подією була складена податкова накладна № 38, яка відповідно до квитанції від 12.08.2021 року була зареєстрована (реєстрований номер 9230910719) та прийнята Замовником.

08.10.2021 року відповідно до видаткової накладної № 3423 за дорученням (довіреність) на отримання ТМЦ від 27.07.2021 року № 328 (відповідальна особа на прийняття продукції ОСОБА_2 ) була здійснена поставка О-Ксилол у кількості 525 кг та розчиник WHITE SPIRIT ТУ У 20.3-320449885-001:20123 у кількості 160 кг.

Транспортування здійснювалося відповідно до ТТН від 27.07.2021 року за № 270701, продукція була прийнята без зауважень. 27.07.2021 року був оформлений та вручений рахунок № 9597 на загальну суму 47 800,80 грн.

21.10.2021 року відповідно до видаткової накладної № 3453 за дорученням (довіреність) на отримання ТМЦ від 21.10.2021 року № 566 (відповідальна особа на прийняття продукції ОСОБА_1 ) була здійснена поставка розчинник Нефрас у кількості 435 кг. Транспортування здійснювалося відповідно до ТТН від 21.10.2021 року за № 02110, продукція була прийнята без зауважень. 21.10.2021 року був оформлений та вручений рахунок № 9853 на загальну суму 39979,98 грн.

Як вказує позивач у позові , станом на 06.04.2023 року, оплата не здійснена у повному обсязі та становить 181 064,76 грн.

06.10.2021 року Постачальником була направлена претензія щодо всіх договірних зобов`язань що виникли та за якими була заборгованість у Замовника, в т.ч. й по договору поставки № 238-13/980 від 18.09.2019 року.

Листом від 20.12.2021 року за № 261-22/601 Замовником було повідомлено , що зобов`язання перед Постачальником будуть включені до передавального акту відповідно до бухгалтерського обліку АТ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

З відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що 26.08.2021 щодо Державним підприємством Завод Електроважмаш було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі рішення щодо реорганізації (номер запису: 1004801120068009292).

26.08.2021 року до даного Реєстру внесено запис (номер запису: 1004801450000089799) про державну реєстрацію юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення Акціонерного товариства Завод Електроважмаш (ЄДРПОУ 30213121), яке є правонаступником Державного підприємства Завод Електроважмаш.

17.09.2021 року, на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу до Реєстру також було внесено запис №1004801270001089799 про державну реєстрацію щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Строк розгляду вимог кредиторів - до 17.11.2021 року.

Відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань особою, якій надано право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) є голова комісії з припинення - ОСОБА_3 .

Станом на час звернення позивача з даною заявою, Акціонерне товариство Завод Електроважмаш перебуває в стані припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 за № 1005-р «Про погодження реорганізації акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до акціонерного товариства «Турбоатом», було погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо реорганізації Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» у процесі приватизації шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Турбоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 05762269) та зобов`язано Фонд державного майна здійснити комплекс заходів і процедур, пов`язаних із приєднанням Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» до Акціонерного товариства «Турбоатом» відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1228-р визначено, що функції з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код згідно з ЄДРПОУ 05762269), здійснює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1228- р, зобов`язано Фонд державного майна забезпечити у тижневий строк після завершення процедури приєднання акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (але не пізніше 28 грудня 2021 року) передачу в управління Кабінету Міністрів України пакета акцій у розмірі 75,22407664 відсотка, що належить державі у статутному капіталі Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини".

Отже, Кабінетом Міністрів України погоджено проведення процедури реорганізації акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (код ЄДРПОУ 00213121) шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (попередня назва - Акціонерне товариство «Турбоатом», код ЄДРПОУ 05762269), яке є відповідачем у даній справі, процедура реорганізації шляхом приєднання мала бути завершена у строк до 28 грудня 2021 року.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" у новій редакції, яку затверджено позачерговими загальними зборами Товариства, які відбулись 28.07.2022 (протокол № 33 від 08.08.2022), що є у вільному доступі на офіційному сайті Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" за адресою: https://ukrenergymachines.com/investors/3519, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Українські енергетичні машини" (далі по тексту - Товариство) є правонаступником всіх прав і обов`язків акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" внаслідок приєднання останнього до Товариства відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 за № 1005-р «Про погодження реорганізації акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до акціонерного товариства «Турбоатом».

Відповідно до Додаткової Угоди №7 від 01.12.2021 року до Договору № 238-13/980 від 18.09.2019 року АТ УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ та ТОВ ЮГСЕРВІС у зв`язку з затвердженням та підписанням 01.12.2021 року передавального акту між АТ ЕЛЕКТРОВАДМАШ та АТ УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ, сторони домовилися, що усі права та обов`язки Замовника за Договором № 238-13/980 від 18.09.2019 року перейшли до АТ УКРЕНЕРГОМАШИНИ з 01.01.2021 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати за відвантажений товар згідно Договору № 238-13/980 від 18.09.2019 року та Додаткової Угоди №7 від 01.12.2021 року в сумі 181 064,76 грн. , у зв`язку з чим дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2ст. 625 ЦК Українигарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно п. 10.5 спірного Договору №238-13/980 від 18.09.2020, за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, Постачальник (позивач) має право вимагати оплату 1% річних.

Позивачем нараховано 58 549,63 грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять грн. 63 коп.) інфляційні збитки та 8 061,30 грн. (вісім тисяч шістдесят одна грн. 30 коп.) - 3 % річних.

Разом із тим, згідно п. 10.5 Договору №238-13/980 від 18.09.2020, за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, Постачальник (позивач) має право вимагати оплату 1% річних.

Таким чином нарахування 3% річних, а не 1% річних є безпідставним.

Також суд враховує, що згідно п.3 даної додаткової угоди вона вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору. Отже відповідач набуває правомочностей Замовника за зазначеним договором лише після 01.12.2021, тобто з моменту підписання додаткової угоди.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем у позовній заяві, та встановлено, що під час його проведення позивачем були не вірно процент річних та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено невірно.

Отже, розрахунок 3% річних, наведений у позовній заяві, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам договору та фактичним обставинам справи.

Здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою в частині стягнення 56212,74грн. інфляційні збитки та 2477,69грн. 1 % річних, з врахуванням вимог п.10.5. Договору №238-13/980 від 18.09.2020 року.

В іншій частині позовних вимог суд відмовляє як безпідставно заявленим.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву та запереченнях, щодо наявності форс-мажорних обставин та наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання перед позивачем, у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан.

Слід також враховувати, що сторони, укладаючи договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строки оплати наданих послуг. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Необхідно врахувати, що відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, усвідомлювало необхідність оплати поставленого товару, оскільки будь-які законодавчі підстави для звільнення від такої оплати відсутні, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

Стосовно необхідності враховувати наявність воєнного стану відповідач вважає, що слід використовувати п. 12.1 Договору №238-13/980 від 18.09.2020, згідно якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків по даному Договору, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникла після укладання Договору в результаті обставин надзвичайного характеру які Сторони не могли передбачити або відвернути.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

Отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор суд оцінює цей доказ у сукупності з іншими доказами у справі.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.

Щодо зменшення сум 3% річних та інфляційних, суд зазначає, що за змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних та інфляційні не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З аналізу вказаних норм законодавства до повноважень суду належить зменшення виключно розміру штрафних санкцій, до яких ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України інфляційні втрати та 3% річних не відносить.

Водночас, сплата інфляційних нарахувань та 3% річних, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2020 р. у справі № 910/14522/18.

Отже, 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою (штрафними санкціями), тому у суду відсутні підстави застосовувати положення, зокрема, ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру заявлених вимог в цій частині.

Щодо визначення строків поставки продукції, з врахуванням п.6 Інструкції Держабітражу СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 та п.9 Інструкції Держабітражу СРСР «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6 від 15.06.1965

Відповідно до положень п. 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді РСР від 25.04.1966р. № П-7 (з доповненнями та змінами) приймання продукції за якістю та комплектності здійснюється на складі одержувача при іногородній поставці не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем.

Згідно приписів п. 9 Інструкції П-7 акт про скриті недоліки повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня вступу продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Між тим, за змістом положень 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування поставленої продукції, тари та пакування вимогам стандартів, технічних умовам, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, у якому зазначає, кількість отриманої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобовязаний забезпечити зберігання продукції невідповідної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в основних або особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі. За змістом пункту 17 Інструкції П-7 у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено наступне:

а) найменування продукції, дата та номер рахунка-фактури або номер транспортного документа,

якщо к моменту виклику рахунок не отримано;

б) основні недоліки, виявлені у продукції;

в) час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності (в межах встановленого для приймання строку);

г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Згідно положень пункту 20 Інструкції П-7 у випадку неявки виробника (відправника) на виклик отримувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в межах знаходження отримувача (покупця), при відмові їх направити представника або неявці його за викликом отримувача (покупця) перевірка здійснюється:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), визначеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства отримувача, призначеного керівником підприємства з кола осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або

місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) одностороннє підприємством - отримувачем, якщо виготовлювач (відправник) надав згоду на одностороннє приймання товару.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення Замовника до Позивача з пропозицією щодо явки уповноваженого представника останнього для складання акту приймання товару за якістю. До того ж, доказів надання Позивачем згоди на одностороннє приймання товару Замовником не надано.

Будь яких актів щодо виявлення недоліків за якістю та/чи кількістю, із зазначенням строків їх виявлення (з урахуванням строків прийняття товару за Інструкцією П-6 та П-7) суду не надано, тому зазначені заперечення відповідача щодо невизначеності строків прийняття товару є необгрунтованими.

Крім того, Позивач в позовній заяві просить відшкодувати суд суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Між Позивачем та Адвокатом О. Алістратова була укладена Угода про надання правової допомоги від 27.07.2023 року, предметом якої є надання Захисником правової допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво Клієнта з будь-яким статусом останнього у Господарському суді Харківської області у якості представника Позивача у проваджені щодо стягнення заборгованості за договором від 18.09.2021 року за № 238-13/980.

Пунктом 4 Угоди визначено, що оплата має бути здійснена протягом 7 (семи) банківських днів з дня його направлення. Актом наданих послуг від 20.04.2023 року підписаного між Адвокатом та Клієнтом, вбачається визначений розмір правової допомоги у розмірі 6 000,00 грн., що також підтверджується повною оплатою, платіжна інструкція від 29.03.2023 року на суму 6 000,00 грн.

Пунктом 2 Угоди, яким визначено, що надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з Акціонерного товариства " АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Українські енергетичні машини" (АТ "Укренергомашини") Ідентифікаційний код юридичної особи 05762269) по взаємовідносинам з АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (код ЄДРПОУ 00213121) за договором поставки від 18.09.2020року № 238-13/980 у Господарському суді Харківської області.

Актом приймання-передачі наданих правових послуг також чітко визначено, що сума гонорару сплачена у повному обсязі, що також підтверджується платіжною інструкцією від 29.03.2023 року на суму 6 000,00 грн.

В даному випадку вбачається лише непогодження з боку Відповідача щодо неспівмірності витрат, проте обґрунтування зводяться лише щодо нескладності судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги часткове задоволення позову в повному обсязі, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з підготовки позовної заяви з додатками, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 5808.12 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства " АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Українські енергетичні машини" ( Ідентифікаційний код юридичної особи 05762269, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГСЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 25022793, Юридична адреса: Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАКАРОВА, будинок 1 Б, квартира 14) - 181 064,76 грн., суми заборгованості за договором від 18.09.2021 року за № 238- 13/980, 56212,74грн. інфляційні збитки та 2477,69грн. 1 % річних., витрати із сплати судового збору у розмірі 3596,33 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5808.12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГСЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 25022793, Юридична адреса: Україна, 49127, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАКАРОВА, будинок 1 Б, квартира 14).

Відповідач: Акціонерне товариство " АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "Українські енергетичні машини" (АТ "Укренергомашини") Ідентифікаційний код юридичної особи 05762269, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199).

Повне рішення складено "17" серпня 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк