Ухвала

від 17.08.2023 по справі 927/214/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/214/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

за позовом: Релігійної громади Свято-Воскресенської парафії Української православної церкви м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області,

вул. Партизанська, 12, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512;

ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця",

вул. Гетьманська, 74, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512

ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство культури та інформаційної політики України,

код 43220275, вул. І.Франка,19, м. Київ, 01601.

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та усунення перешкод у користуванні майном;

представники учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1

від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Релігійною громадою Свято-Воскресенської парафії Української православної церкви м.Батурин Бахмацького району Чернігівської області подано позов до Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2023, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.04.2023, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

24.03.2023 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на неналежність та недопустимість, недостовірність доказів, наданих позивачем, які не підтверджують факти, викладені в позовній заяві, а також не спростовують фактів з яких виходив позивач приймаючи своє рішення щодо дострокового припинення договору. Відповідач у відзиві на позов зазначив про необхідність залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство культури та інформаційної політики України,

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

03.04.2023 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечив проти доводів відповідача.

Суд прийняв відповідь на відзив до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.04.2023 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.04.2023.

18.05.2023 від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 19.04.2023, без участі представника позивача.

Суд залишив клопотання позивача без розгляду, оскільки воно не підписане ЕЦП.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 суд розглянув клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 19.04.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство культури та інформаційної політики України; зобов`язано відповідача направити третій особі копію відзиву на позов та доданих до нього документів; зобов`язано третю особу надати письмові пояснення щодо предмету та підстав заявленого позову, письмові пояснення на відзив на позов; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у терміновій відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2023, справу № 927/214/23 передано на розгляд судді Моцьору В.В.

Ухвалою від 15.05.20231 суддею Моцьором В.В. прийнято справу №927/214/23 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2023.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням №1400057001595, однак у судове засідання 08.06.2023 не прибув, заяв та клопотань від позивача до суду не надходило.

08.06.2023 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 02.08.2023, про що повідомив позивача ухвалою від 08.06.2023, отриманою останнім (рекомендоване повідомлення №1400057358418).

Листом від 17.07.2023 позивач повідомив суд про призначення ієрея ОСОБА_2 виконуючим обов`язки керівника Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенської парафії Української православної церкви м.Батурин». Інших заяв та клопотань від позивача до початку підготовчого засідання не надходило.

Повноважний представник позивача у підготовче засідання 02.08.2023 не прибув, причини неявки суду не відомі.

02.08.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.08.2023, про що повідомив позивача ухвалою від 02.08.2023, отриманою останнім 04.08.2023 (рекомендоване повідомлення №1400057736650).

Повноважний представник позивача у судове засідання 17.08.2023 не прибув, причини неявки суду не відомі. Заяв та клопотань від позивача до початку судового засідання до суду не надходило.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.

Судом встановлено, що позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце як підготовчих засідань, так і судового засідання з розгляду справи по суті, однак жодного разу не з`явився у призначені судові засідання, не повідомив суд про поважні причини своєї неявки в судові засідання та не надав належним чином оформлених заяв про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене суд вбачає наявність у цій справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Крім того суд зазначає про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду.

Згідно з вимогами частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, у якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв`язку із неявкою у судове засідання позивача та ненадання останнім належним чином оформленої заяви про розгляд справи за його відсутності, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн залишаються за позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. п.4 ч.1 ст. 226, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Релігійної громади Свято-Воскресенської парафії Української православної церкви м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області до Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та усунення перешкод у користуванні майном, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.08.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор