Постанова

від 16.08.2023 по справі 910/6654/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6654/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Зуєв В. А., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Перевозника П. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укррембудмонтаж"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022

(суддя Князьков В. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023

(судді Агрикова О. В., Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укррембудмонтаж"

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

про стягнення 1 270 379,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укррембудмонтаж" (далі - ТОВ "БК "Укррембудмонтаж", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідач) про стягнення 1 270 379,95 грн, з яких 912 403,64 грн боргу за надані послуги, 300 572,95 грн інфляційних втрат та 57 403,36 грн 3 % річних.

1.2. Позов обґрунтований тим, що сторони уклали договір підряду у спрощений спосіб, за яким позивач виконав роботи, а відповідач не сплачує вартість виконаних робіт.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. У матеріалах справи наявний лист від 06.05.2019, яким відповідач просив позивача виконати роботи згідно з дефектним актом від 24.04.2019 на ремонт приміщень філії відповідача в межах загальної суми робіт, що складає 950 000,00 грн, з матеріалів підрядника в термін до 30.12.2019, а також сам дефектний акт від 24.04.2019 із найменуванням та обсягом робіт на ремонт побутових приміщень філії відповідача.

2.2. Листом від 07.05.2019 № 07/05-19 позивач погодився виконати в найкоротші терміни роботи з поточного ремонту побутових приміщень філії відповідача відповідно до дефектного акта від 24.04.2019 в межах загальної суми робіт, що складає 950 000,00 грн.

2.3. Позивач додав до матеріалів справи лист від 02.06.2020 №02/06-20, в якому зазначає про виконання робіт з поточного ремонту побутових приміщень філії відповідача без укладання договору та про направлення відповідачу договору підряду від 07.05.2019 № 11 на виконання поточного ремонту побутових приміщень філії відповідача, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 912 403,64 грн, акта прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 912 403,64 грн, підсумкової відомості ресурсів, рахунка № 1/09-19 на суму 912 403,64 грн та схеми розташування побутових приміщень філії відповідача. Як доказ щодо надсилання листа позивач надає опис вкладення у цінний лист, з якого вбачається про направлення листа від 02.06.2022 № 02/06-2020, договору підряду від 20.05.2019 № 11 на виконання поточного ремонту побутових приміщень філії відповідача, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року на суму 912 403,64 грн, акта прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 912 403,64 грн, підсумкової відомості ресурсів, рахунка № 1/09-19 на суму 912 403,64 грн та схеми розташування побутових приміщень філії відповідача.

2.4. В матеріалах справи також наявний інший за змістом лист від 02.06.2020 №02/06-20, відповідно до якого позивач на виконання договору підряду від 03.09.2019 № 515 направив відповідачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року на суму 573 130,21 грн, акт прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 573 130,21 грн, підсумкову відомість ресурсів, рахунок № 2/12-19 на суму 573 130,21 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 302 019,82 грн, акт прийняття виконаних будівельних робіт на суму 302 019,82 грн, підсумкову відомість ресурсів та рахунок № 3/06-20 на суму 302 019,82 грн. Як доказ надсилання листа позивач надає опис вкладення, зі змісту якого вбачається про направлення відповідачу листа від 02.06.2020 № 01/06-20, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року на суму 573 130,21 грн, акта прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 573 130,21 грн, підсумкової відомості ресурсів, рахунка № 2/12-19 на суму 573 130,21 грн, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 302 019,82 грн, акта прийняття виконаних будівельних робіт на суму 302 019,82 грн, підсумкової відомості ресурсів та рахунка № 3/06-20 на суму 302 019,82 грн.

2.5. Позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.06.2022 № 01/06-2022, в якій вимагав сплатити заборгованість за виконані ремонтні роботи побутових приміщень філії відповідача на суму 912 403,64 грн.

2.6. Спір виник у зв`язку з несплатою відповідачем коштів за виконані позивачем роботи відповідно до договору підряду, який, на думку позивача, укладений у спрощений спосіб.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.12.2022 відмовив у задоволенні позову.

3.2. Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів щодо погодження сторонами істотних умов договору підряду. Надані позивачем до матеріалів справи докази не підтверджують обставин виконання ним на замовлення відповідача робіт з ремонту побутових приміщень на суму 912 403,64 грн.

3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.04.2023 залишив зазначене рішення суду без змін.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. 23.05.2023 ТОВ "БК "Укррембудмонтаж" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 (повний текст складений 26.04.2023), в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду.

4.2. Підставою касаційного оскарження ТОВ "БК "Укррембудмонтаж" зазначило неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо дотримання стандарту "вірогідності доказів" та обґрунтованості судового рішення, Скаржник вважає, що суди не врахували висновки Верховного Суду стосовно стандартів доказування, наведених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

4.3. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 30.09.2020 у справі №910/8612/19, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, та неправомірно відхилено надані скаржником на свій захист докази, які у своїй сукупності доводять факт виконання позивачем робіт з ремонту побутових приміщень.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, але подав клопотання, в якому просить закрити касаційне провадження в порядку пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю - доповідачку, представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

6.2. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій, врахувавши положення статей 205, 207, 208, 638, 639, 640, 641, 642, 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), дійшли висновку про те, що матеріали справи не містять доказів щодо погодження сторонами шляхом обміну листами істотних умов договору підряду, таких, як чіткий перелік робіт, їх ціна, строки виконання та оплата; також, за висновками судів, надані позивачем докази не підтверджують і фактичне виконання ним на замовлення відповідача робіт з ремонту побутових приміщень філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

6.3. Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судами стандарту "вірогідності доказів" при оцінці документів, які, як зазначає скаржник, доводять існування договірних відносин та факт виконання ним робіт з ремонту побутових приміщень.

6.4. За частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.5. Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

6.6. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.7. У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

6.8. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

6.9. За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

6.10. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

6.11. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

6.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

6.13. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

6.14. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

6.15. Як вже зазначено вище, суди дійшли висновку, що наявні матеріали справи не підтверджують, що позивач в серпні 2019 року виконував за замовленням відповідача роботи, які вказані в акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 912 403,64 грн.

6.16. Як вбачається зі змісту судових рішень, суди вмотивовано відхилили посилання позивача як на докази виконання ним робіт за серпень 2019 року, на складений в односторонньому порядку та не підписаний відповідачем акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт, видаткові накладні на поставку матеріалів та посвідчення про відрядження працівників позивача, оскільки з них не вбачається виконання робіт з ремонту приміщень філії відповідача, а також посилання позивача на листування сторін та скріплену печатками контрагентів схему розташування ремонту побутових приміщень філії відповідача.

6.17. Суди з`ясували, що матеріали справи не містять доказів про направлення позивачем та отримання відповідачем листа від 02.06.2020 № 02/06-20, до якого були б надані документи, якими позивач обґрунтовує виконання ним робіт в заявлений ним час, а саме за серпень 2019 року на суму 912 403,64 грн; натомість відповідач отримав інший лист позивача із зазначенням такого ж номера та дати (від 02.06.2020 № 02/06-20) про здійснення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи на суму 573 130,21 грн та відповідно до укладеного між сторонами договору від 03.09.2019 № 515, але за грудень 2019 року, який не є предметом спору у цій справі. При цьому суди дослідили також і "опис вкладення у цінний лист", з якого не вбачається надсилання відповідачу документів, на які посилається позивач та в яких обґрунтовує позовні вимоги, а також зважили на значний проміжок часу, що минув між виконанням робіт, на оплаті яких наполягає позивач, та стверджуваною ним датою направлення відповідних документів про прийняття такого виконання.

6.18. Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

6.19. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

6.20. За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди оцінили подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності. Суди попередніх інстанцій дали оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, що відповідає частині другій статті 86 ГПК України.

6.21. Посилання скаржника на викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц висновки є необґрунтованими та фактично зводяться до намагання скаржника здійснити переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

6.22. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, немає.

6.23. Щодо заявленого відповідачем клопотання про закриття касаційного провадження в порядку пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, колегія суддів зазначає, що, звертаючись із клопотанням, яке обґрунтовано тим, що наведені позивачем в касаційній скарзі постанови Верховного Суду не є подібними до правовідносин у даній справі за предметом та підставами позовів, встановленими судами фактичними обставинами та матеріально-правовим регулюванням, відповідач не врахував критерії подібності, які запроваджені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19. Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

6.24. Звертаючись із касаційною скаргою, позивач на обґрунтування пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України навів постанови Верховного Суду, які стосувалися застосування судом критерію "вірогідності доказів" та обґрунтованості судового рішення. Наведені у клопотання аргументи не обґрунтовують неподібності у наданні судами оцінки доказів в порядку стандарту "вірогідності доказів".

6.25. З огляду на наведене, а також враховуючи викладене вище за результатом розгляду справи судом касаційної інстанції, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укррембудмонтаж" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі №910/6654/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді В. Зуєв

І. Міщенко