Ухвала

від 17.08.2023 по справі 161/7842/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 161/7842/21

провадження № 61-3041св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у складі судді Філюк Т. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., та касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідачів на його користь солідарно, тобто по 1/2 ціни позову з кожної в рахунок відшкодування завданих збитків у розмірі 528 260 грн, з яких матеріальна шкода складає 505 139 грн, судовий збір - 3 121,94 грн, витрати на правничу допомогу - 20 000 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року, яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2022 року доповнено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року відмовлено відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року.

У березні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , у якій просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду від 20 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У березні 2023 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, ухвалити нове рішення, яким заяву про приєднання доказів до матеріалів справи та ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, витребувано справу № 161/7842/21 з суду першої інстанції.

У квітні 2023 року справа № 161/7842/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року.

У червні 2023 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року, додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2022 року та постанови Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року відмовлено.

08 серпня 2023 року справа № 161/7842/21 передана судді-доповідачу Дундар І. О.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з`ясовано, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Предметом спору у цій справі є вимога про відшкодування шкоди. Ціна позову у цій справі - 505 139 грн, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Касаційні скарги та додані до них матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Отже, зазначена справа не підлягає касаційному оскарженню, як справа з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали касаційні скарги на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на відсутність обставин, передбачених абзацем другим пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, касаційне провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 396 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргоюОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року та за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук