Постанова

від 16.08.2023 по справі 2-6241/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 серпня 2023 року

місто Київ

справа № 2-6241/10

провадження № 61-1212св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Шиповича В. В., Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявники (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс» на ухвали Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Бездрабко В. О., Кутурланової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог заяв

У липні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявами про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заяви обґрунтовували тим, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року у справі № 2-6241/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ВАТ «ВТБ Банк») заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США, державне мито у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн, а всього - 72 750 695,78 грн.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта» (далі - ТОВ «Вадіта») задоволено частково, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року змінено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Вадіта» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), яке є правонаступником ВАТ «ВТБ Банк», заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнено в рівних частках з ОСОБА_1 , ТОВ «Вадіта», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВТБ Банк» судові витрати у розмірі 303,33 грн з кожного.

22 січня 2015 року стягувач у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) згідно з іпотечним договором від 09 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Вадіта» на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК.

19 травня 2015 року на виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи, на підставі яких 25 червня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавчі провадження: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року замінено первісного стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Флай Фінанс»).

Посилаючись на те, що згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку» після звернення стягнення на предмет іпотеки (базу відпочинку) в позасудовому порядку наступні вимоги стягувача за основним зобов`язанням (кредитним договором від 09 червня 2008 року

№ 13.38-41/08-СК) є недійсними, заявниці просили визнати виконавчі листи, видані у цивільній справі № 2-6241/10 за позовом ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ «Вадіта» про стягнення заборгованості, такими, що не підлягають виконанню.

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із аналогічною заявою про визнання виконавчих листів, виданих у цивільній справі № 2-6241/10, такими, що не підлягають виконанню.

Короткий зміст рішень судів

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено.

Суд визнав такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, видані Приморським районним судом м. Одеси 19 травня 2015 року у справі

№ 2-6241/10 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Флай Фінанс», заборгованості за кредитним договором від 09 червня 2008 року

№ 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875, 78 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ, встановленим на 20 квітня 2010 року, становить 9 178 626, 50 дол. США.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд визнав такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, видані Приморським районним судом м. Одеси 19 травня 2015 року у справі

№ 2-6241/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Флай Фінанс», заборгованості за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 9 178 626, 50 дол. США, що за курсом НБУ, встановленим на 20 квітня 2010 року, становить 72 748 875, 78 грн.

Не погодившись із ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року та 11 листопада 2021 року ТОВ «ФК «Флай Фінанс» оскаржило їх у апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Флай Фінанс» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року залишено без руху. Роз`яснено заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у десятиденний строк, з дня отримання її копії, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог статті 356 ЦПК України щодо її форми і змісту. Зокрема зі змісту апеляційної скарги незрозуміло, яке судове рішення є предметом апеляційного оскарження.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалами справи та змістом оскаржуваних судових рішень, заявник ознайомився 17 жовтня 2022 року, проте апеляційну скаргу подав лише 23 листопада 2022 року.

Наведені ТОВ «ФК «Флай Фінанс» причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції визнав неповажними, зазначивши, що заявник не навів обґрунтованих доводів, які б давали підстави для висновку про те, що пропуск зазначеного процесуального строку зумовлений карантинними заходами чи запровадженим у країні воєнним станом.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Флай Фінанс» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2021 року залишено без руху. Роз`яснено заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у десятиденний строк, з дня отримання її копії, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалами справи, а відповідно із змістом оскаржуваних судових рішень, заявник ознайомився 17 жовтня 2022 року, проте апеляційну скаргу подав лише 23 листопада 2022 року.

Наведені ТОВ «ФК «Флай Фінанс» причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції визнав неповажними, зазначивши, що заявник не навів обґрунтованих доводів, які б давали підстави для висновку про те, що пропуск зазначеного процесуального строку зумовлений карантинними заходами чи запровадженим у країні воєнним станом.

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ТОВ «ФК «Флай Фінанс» на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року та від 11 листопада 2021 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заяви боржників про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, розглянуті Приморським районним судом м. Одеси у відсутності представника ТОВ «ФК «Флай Фінанс».

17 жовтня 2022 року представник ТОВ «ФК «Флай Фінанс» - адвокат Акименко В. М. ознайомився з матеріалами справи, однак з апеляційними скаргами на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року та 11 листопада 2021 року звернувся лише 23 листопада 2022 року, тобто більше ніж через місяць (37 днів) після ознайомлення з матеріалами справи, в той час коли відповідно до пункту 2 частини другої статті 354 ЦПК України мав вчинити відповідні процесуальні дії у п`ятнадцятиденний строк.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи заявника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлено діями (бездіяльністю) суду, оскільки ТОВ «ФК «Флай Фінанс» не зазначило причин тривалого неподання апеляційних скарг після ознайомлення з матеріалами справи.

Зважаючи на те, що заявник не довів наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання апеляційних скарг протягом встановленого законом строку, з 17 жовтня 2022 року, а наведені у заявах про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку є неповажними, оскільки не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У січні 2023 року ТОВ «ФК «Флай Фінанс»звернулося до Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвали Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційні скарги обґрунтовано тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не врахував, що заявник не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи судом першої інстанції, а також про ухвалення оскаржуваних судових рішень, копію яких він не отримував, а отже, з поважних причин не подав апеляційні скарги у передбачений законом строк.

У жовтні 2022 року йому стало відомо про ухвалення Приморським районним судом м. Одеси ухвал від 06 листопада 2020 року та 11 листопада 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, 17 жовтня 2022 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Флай Фінанс» ознайомився з матеріалами справи та вказаними ухвалами суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не врахував вимоги статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також рекомендації Ради суддів щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, що призвело до обмеження реалізації права заявника на апеляційне оскарження судового рішення.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення норм процесуального права: статті 358 ЦПК України, неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-2818цс16, від 01 березня 2017 року у справі № 6-245цс17, від 08 лютого 2017 року у справі № 6-3102цс16, постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20.

Відзив на касаційні скарги не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ «ФК «Флай Фінанс» на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»(«Shishkov v. Russia»)).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21) врахувала практику ЄСПЛ, який роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики ЄСПЛ відомо, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії»(Ryabykh v. Russia), «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії» (Bezrukov v. Russia), «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Тобто законом імперативно встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Отже, визначальним є момент вручення копії рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду України від 01 березня 2016 року у справі

№ 6-2818цс16, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено: «в разі, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не надіслана протягом строку на апеляційне оскарження копія повного тексту рішення суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення».

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-245цс17, від 08 лютого 2017 року у справі № 6-3102цс16, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що розгляд заяв боржників про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, Приморським районним судом м. Одеси здійснено за відсутності ТОВ «Фінансова компанія «Флай Фінанс», належним чином не повідомленого про дату та час їх розгляду.

Відомості про вручення заявнику копії ухвал Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року та 11 листопада 2021 року у матеріалах справи відсутні.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у заявах, поданих на виконання ухвал Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року про залишення апеляційних скарг без руху, ТОВ «ФК «Флай Фнанс» вказувало, що його не було повідомлено про дату та час розгляду справи, а також йому не було відомо про ухвалення оскаржуваних судових рішень, зі змістом яких представник товариства ознайомився лише 17 жовтня 2022 року.

Також посилався на те, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що з вини суду першої інстанції ТОВ «ФК «Флай Фінанс» не брало участі у розгляді заяв боржників про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, а також не отримало копії оскаржуваних судових рішень, і що саме з огляду на зазначене було позбавлене права на подання апеляційної скарги у встановлений цивільним процесуальним законом строк.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи заявника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлено діями (бездіяльністю) суду, виходив з того, що ТОВ «ФК «Флай Фінанс» не зазначило причин тривалого неподання апеляційних скарг після ознайомлення з матеріалами справи, зокрема у період з 17 жовтня до 23 листопада 2022 року.

Водночас суд апеляційної інстанції не врахував, що визначальним є причини пропущення саме строку на апеляційне оскарження, який у спірному випадку сплив: на оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року - 23 листопада 2020 року, а на оскарження ухвали від 11 листопада 2021 року - 22 листопада 2021 року, та пропущений заявником з поважних причин, а не тривалість строку, який минув після ознайомлення заявника з матеріалами справи.

Застосувавши правило, передбачене пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України, про те, що якщо учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що матеріали справи не містять відомостей про вручення заявнику копій оскаржуваних ухвал суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Верховний Суд урахував, що у процесуальному законі визначений строк, тобто розумний проміжок часу, протягом якого за звичайних умов учасник справи матиме можливість скласти і подати апеляційну скаргу на судове рішення; такий строк визнається об`єктивно необхідним для вчинення такої процесуальної дії, якщо сторона діє добросовісно та зважено.

Колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції не дотримався принципу пропорційності при вирішенні питання про допуск заявника до апеляційного оскарження з огляду на предмет на наслідки вирішення відповідного процесуального питання. Зокрема, суд апеляційної інстанції не врахував, що результатом розгляду судом першої інстанції заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, є унеможливлення виконання судового рішення про стягнення з них значних сум невиконаних зобов`язань за кредитним договором.

Узагальнюючи наведене, необхідно дійти висновку, що у спірному випадку підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема з огляду на те, що недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а також наявністю інших об`єктивних перешкод, що унеможливило своєчасне звернення заявника до суду з апеляційними скаргами, чого суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, ухвали Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс» задовольнити.

Ухвали Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: О. В. Білоконь

І. Ю. Гулейков

В. В. Шипович

В. В. Яремко