Постанова

від 22.05.2024 по справі 2-6241/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2466/24

Справа № 2-6241/10

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

представника ТОВ «ФК «Флай Фінанс» - адвоката Акименка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс» - адвоката Акименка Вадима Михайловича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року, постановлену під головуванням судді Чернявської Л.М., за заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, за участю: стягувача Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» та правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс»,

встановив:

07.07.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявами про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заяви були обґрунтовували тим, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року у справі № 2-6241/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договоромвід 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США, державне мито у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн, а всього 72 750 695,78 грн.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2014 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта» (далі ТОВ «Вадіта») було задоволено частково, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року змінено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Вадіта» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі ПАТ «ВТБ Банк»), яке є правонаступником ВАТ «ВТБ Банк», заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користьПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк»заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875,78 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 квітня 2010 року в еквіваленті становило 9 178 626,50 дол. США.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3 , ТОВ «Вадіта», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВТБ Банк» судові витрати у розмірі 303,33 грн з кожного.

В позасудовому порядку 22 січня 2015 року стягувач звернув стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) згідно з іпотечним договором від 09 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Вадіта» на забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК.

На виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси 19 травня 2015 року видано виконавчі листи, на підставі яких 25 червня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавчі провадження: № 47696459, № 47685756, № 47652948, № 47685709, № 47962065, № 47696508.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року замінено первісного стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Флай Фінанс»).

Посилаючись на те, що згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку» після звернення стягнення на предмет іпотеки (базу відпочинку) в позасудовому порядку наступні вимоги стягувача за основним зобов`язанням (кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.38-41/08-СК) є недійсними, заявниці просили визнати виконавчі листи,видані у цивільній справі № 2-6241/10за позовом ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ТОВ «Вадіта» про стягнення заборгованості, такими, що не підлягають виконанню (т.6, а.с.84-91,98-105).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, видані Приморським районним судом м. Одеси 19 травня 2015 року у справі № 2-6241/10 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого єТОВ «ФК «Флай Фінанс», заборгованості за кредитним договором від 09 червня 2008 року № 13.83-41/08-СК у розмірі 72 748 875, 78 грн., що в еквіваленті за курсом НБУ, встановленим на 20 квітня 2010 року, становить 9 178 626, 50 доларів США (т.6, а.с.195-196).

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Флай Фінанс» - адвокат Акименко В.М. ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року, прийняття нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяв про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.7, а.с.2-8).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.12.2022 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено (т.7, а.с.54-56).

Однак, постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року ухвала Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року скасована, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (т.7, а.с.140-144).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи визначено склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Громік Р.Д.,Драгомерецький М.М.(т.7, а.с.148).

Вирішуючи питання про розгляд справи в суді апеляційної інстанції за участю представника ТОВ «ФК «Флай Фінанс» - адвоката Акименка В.М., у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі вони повідомлені про час і місце судового засідання, у тому числі через своїх представників адвокатів Яворського Г.С. і ОСОБА_6 та шляхом повідомлення на офіційному сайті судової влади України (т.7, а.с. 179, 191, 194, 195, 1956, 199, 200, 202, 204).

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває в провадженні апеляційного суду тривалий час (т.7, а.с.150), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції за участю заявника апеляційної скарги, у відсутність інших учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при вирішенні цивільної справи №495/5458/20 судом першої інстанції помилково було встановлено, що ОСОБА_3 є позичальником та боржником за Генеральною угодою №40 від 09 червня 2008 року та Кредитним договором від 13 червня 2008 року, що не відповідає дійсності, адже боржником за цим Кредитним договором є ТОВ «Вадіта».

Крім того, судом не досліджено правовідносини, що виникли з Генеральної угоди №41 та Кредитного договору від 09 червня 2008 року, боржником за якими був ОСОБА_3 .

Також судом не надано належної оцінки та не досліджено обставини та документи щодо звернення стягнення ПАТ «ВТБ БАНК» на предмет іпотеки, а саме: комплексу будівель та споруд бази відпочинку «СОНЯЧНА-1»; бази відпочинку «СОНЯЧНА» та земельної ділянки,в частині визначення та встановлення судом саме яку кредитну заборгованість погашено в результаті такого стягнення: кредитну заборгованість ТОВ «Вадіта» за Генеральною угодою №40 від 09 червня 2008 року та Кредитним договором від 13 червня 2008 року чи кредитну заборгованість ОСОБА_3 за генеральною угодою № НОМЕР_1 та кредитним договором від 09 червня 2008 року. В матеріалах справи немає жодного документу, який вказував би на те, що за результатами позасудового стягнення на предмет іпотеки задоволена саме кредитна заборгованість ОСОБА_3 за Генеральною угодою №41 та Кредитним договором №1.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 у повному обсязі погасив кредитну заборгованість по Кредитному договору № 1.

Такого висновку дійшов Одеський апеляційний суд в своїй постанові від 22.12.2022 року за апеляційною скаргою адвоката Акименка В.М., який виступав в інтересах ТОВ «ФК «Флай Фінанс», на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2021 року, яка набрала законної сили, справа № 495/5458/20, апеляційне провадження № 22-ц/813/7845/22.

При цьому, колегія суддів по вказаній цивільній справі виходила з того, що зобов`язання ТОВ «Вадіта» за кредитним договором №1 забезпечені декількома способами, а саме: іпотечним договором тап`ятьма договорами поруки; суду не надано належних доказів реалізації іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки у погашення заборгованості по вказаному Кредитному договору та повного задоволення його вимог за рахунок предмету іпотеки, тому колегія суддів дійшла висновку про недоведеність припинення зобов`язання за вказаним Кредитним договором.

Колегія суддів зазначила, що вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18, про те, що ч. 4ст.36 Закону України «Про іпотеку»(у відповідній редакції) вказує на недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання саме боржником основного зобов`язання після завершення позасудового врегулювання шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, передане в іпотеку саме боржником,за відсутності інших забезпечувальних договорів.

З огляду на викладене, колегія суддів по вказаній цивільній справі дійшла висновку про те, що заявником ОСОБА_7 не доведено суду обґрунтованості своїх вимог щодо визнання припиненими правовідносин за Кредитним договором №1.

Оскільки зазначене судове рішення, в якому було учасником ТОВ «ФК «Флай Фінанс», набрало законної сили, то за змістом ч.4 ст. 82 ЦПК України, встановлені ним обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заяви, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга представника ТОВ «ФК «Флай Фінанс» - адвоката Акименка В.М. підлягає задоволенню, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року - скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках на користь ТОВ «ФК«Флай Фінанс»слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2481,00 грн., по 1240,50 грн. з кожної (т.7, а.с.1), а також за подачу касаційної скарги у розмірі 2684,00 грн. (т.7, а.с.87), по 1342,00 грн. з кожної.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках на користь ТОВ «ФК«Флай Фінанс»слід стягнути судовий збір у загальному розмірі 5165,00 грн., по 2582,50 грн. з кожної.

Керуючись ст. ст.141,367,368, п.2 ч.1 ст.374, п. 4 ч.1 ст.376, ст. ст.381 - 384, 389-391ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс» - адвоката Акименка Вадима Михайловича задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року скасувати.

Прийняти постанову, якою заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, за участю: стягувача Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» та його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс», залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флай Фінанс», код ЄДРПОУ 39807893, в рівних частках судовий збір у загальному розмірі 5165,00(п`ятьтисяч стошістдесят п`ятьгривень 00копійок),по 2582,50(двітисячі п`ятсотвісімдесят двігривні 00копійок)з кожної.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У зв`язку з відрядженням судді Дришлюка А.І., повне судове рішення складено 05.06.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк