Постанова

від 08.08.2023 по справі 753/526/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №753/526/22 Головуючий у 1 інстанції: Коренюк А.М.

Провадження №22-ц/824/7533/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

08 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.

за участю секретаря Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларіс-КНД» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Соларіс-КНД» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - стягнення сплачених ним на користь ТОВ «Юридична служба Консул» грошових коштів в сумі 31 500 грн.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, стягнути з відповідача судові витрати.

Апеляційні вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Предметом оспорюваного договору є, зокрема, представництво інтересів ОСОБА_1 з питання відшкодування майнової шкоди, яку він поніс в результаті кримінального правопорушення.

Зазначив про те, що оспорюваний правочин, а саме, Договір про надання юридичних послуг не міг бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки представником потерпілого може бути виключно особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, а відповідач - юридична особа не наділена повноваженнями адвоката, отже не міг і не може бути таким представником.

Вказав, що судом першої інстанції не було в повній мірі досліджено обставини справи, не встановлено природи укладеного договору, дійсних намірів сторін, змісту предмету та умов договору.

Як до оплати так і після оплати за договором, ОСОБА_1 ніяких послуг від відповідача не отримав, будь-яких дій спрямованих на представництво його інтересів з питання відшкодування майнової шкоди, яку він поніс в результаті кримінального правопорушення, відповідачем не вчинялось. Відповідач змінює постійно свою назву, адресу перебування і т.д.

Стверджує, що зазначений вище договір, є юридично нікчемним в цілому в силу порушення імперативних вимог щодо виключних повноважень, саме адвоката, як представника потерпілого в кримінальному судочинстві.

Заперечував проти того, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що при укладенні таких договорів юридична особа (компанія/адвокатське об`єднання (бюро) в праві доручати окремо визначеному адвокату зі свого штату працівників здіснювати представницькі інтереси на стадії досудового розслідування та судового розгляду, де участь адвоката визначена законом (Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів), - хоча таких умов сам договір між сторонами не передбачає.

Відповідач ТОВ «Соларіс-КНД» не скористалось своїм правом на подачу відзиву, що не перешкоджає перегляду рішення першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України.

У судове засідання учасники процесу не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.08.2021 року між ТОВ «Юридична служба Консул» та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № К-556 (а.с. 12 - 13).

30.12.2021 року ТОВ «Юридична служба Консул» змінило назву на ТОВ «Соларіс-КНД» (а.с. 16 - 17).

Предметом оспорюваного Договору, відповідно до п.п. 1.1. та 1.2, є надання/приймання юридичних послуг, вказаних у договорі.

Переліком юридичних послуг є: представництво інтересів ОСОБА_1 з питань відшкодування майнової шкоди, яку понесла особа у результаті кримінального правопорушення, виготовлення та видача необхідних документів, консультація (а.с. 12 - 13).

Вартість юридичних послуг, відповідно до п.4.1 Договору, визначена сторонами в сумі 31 500 грн., які позивачем у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Юридична служба Консул», що підтверджується двома платіжними квитанціями від 04 та 09 серпня 2021 року (а.с. 14, 15).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив про відсутність передбачених законом підстав для визнання оспорюваного договору про надання юридичних послуг недійсним із застосуванням наслідків недійсного (нікчемного) правочину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом першої інстанції вірно зазначено. що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

ОСОБА_1 уклавши і підписавши договір з ТОВ «Юридична служба Консул» (ТОВ «Соларіс-КНД»), погодився на усі викладені в договорі умови на представництво інтересів з питань відшкодування майнової шкоди, яка на його думку, була йому заподіяна в результаті кримінального правопорушення (а.с. 12 - 13).

Зі свого боку позивач виконав умови договору сплативши повну суму вартості юридичних послуг, що підтверджується двома платіжними квитанціями від 04 та 09 серпня 2021 року (а.с. 14, 15), й за умовами якого ознак правочину, який не мав бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, немає.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що норми процесуального закону не містять заборонних норм, які не дозволяють (забороняють) між фізичною та юридичною особою укладати договір про надання фізичній особі (замовнику) юридичних послуг, а тому доводи ОСОБА_1 , з огляду на предмет оспорюваного договору, визначеного сторонами, про те, що договір був укладений юридичною особою, яка не мала права здійснювати представницькі повноваження потерпілого відповідно до закону, такий договір вважається недійсним/нікчемним на підставі ч.ч.1,2 ст. 215 ЦК України, не заслуговує на увагу, адже предметом такого договору є надання/приймання юридичних послуг, вказаних у Договорі: представництво інтересів ОСОБА_1 з питань відшкодування майнової шкоди, яку понесла особа у результаті кримінального правопорушення, виготовлення та видача необхідних документів, консультація (п.п. 1.1. та 1.2), й такий договір не містить інформації про процесуальний статус особи, якій надаватимуться юридичні послуги та стадію кримінального провадження, за якої представництво особи має бути здійснено лише адвокатом. Окрім того, укладання договорів між фізичною особою (клієнт/замовник) та юридичною особою (юридична компанія, адвокатське об`єднання (бюро)/виконавець) законом не заборонено. При укладенні таких договорів юридична особа (компанія/адвокатське об`єднання (бюро)) вправі доручати окремо визначеному адвокату зі свого штату працівників здійснювати представницькі інтереси на стадії досудового розслідування та судового розгляду, де участь адвоката визначена законом (Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів).

Умови вказаного договору не містять відомостей про процесуальний статус позивача як сторони у кримінальному провадженні, а також стадію кримінального провадження, на якій мали надаватися юридичні послуги (досудове, судове).

Посилання позивача на те, що він є потерпілим належними доказами не підтверджено.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач не надав суду першої інстанції докази наявності підстав для визнання укладеного договору недійсним.

Питання пов'язані з виконанням умов договору вирішується в порядку передбаченому Законом України "Про захист прав споживачів".

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив відсутність підстав для визнання недійсним договору, укладеного 04 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Юридична служба Консул» (ТОВ «Соларіс-КНД»), вірно визначив характер правовідносин між сторонами, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2023 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко