ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/36278/21 Головуючий у 1 інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Ключковича В.Ю..
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радонь» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радонь» (далі - ТОВ «Радонь») звернувся до суду з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент транспортної інфраструктури), в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасувати рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», оформленого листом-повідомленням № 053-26065 від 12.10.2021;
- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасувати рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», оформленого листом-повідомленням № 053-26064 від 12.10.2021;
- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ "Радонь", та скасувати рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», оформленого листом-повідомленням № 053-26063 від 12.10.2021.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДР: 37405284) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасовано рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», яке оформлено у формі листа-повідомлення № 053-26065 від 12.10.2021, що зумовлює продовження дії обов`язку його виконання сторонами на період дії цього договору (до 28 січня 2026 року) з відновленням дії цього договору та наданих дозволів з моменту розірвання цього договору.
Визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасовано рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», яке оформлено у формі листа-повідомлення № 053-26064 від 12.10.2021, що зумовлює продовження дії обов`язку його виконання сторонами на період дії цього договору (до 28 січня 2026 року) з відновленням дії цього договору та наданих дозволів з моменту розірвання цього договору.
Визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасовано рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», яке оформлено у формі листа-повідомлення № 053-26063 від 12.10.2021, що зумовлює продовження дії обов`язку його виконання сторонами на період дії цього договору (до 10.07.2026) з відновленням дії цього договору та наданих дозволів з моменту розірвання цього договору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що абзацом третім підпунктом 2 пунктом 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 визначено обов`язок організатора забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником у випадку підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.
02 серпня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Радонь» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Радонь» та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатом проведених конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування укладено договори про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, зокрема:
- № 20 від 28 січня 2020 року (маршрут № 249 "ст.м. "Лівобережна" - залізнична платформа "Лівий берег"), строком дії до 27.01.2021;
- № 22 від 28 січня 2020 року (маршрут № 504 "вул. Милославська - ст. м. "Дарниця"), строком дії до 27.01.2021;
- № 64 від 10 липня 2020 року (маршрут № 498 "ст.м. "Лісова" - вул. Вершигори), , строком дії до 10.01.2021.
Надалі, сторонами були підписані Додаткові угоди від 19.10.2020 до Договору № 20, Договору № 22, якими строк дії договорів був встановлений - до 28 січня 2026 року.
Крім того, відповідно додаткової угоди до Договору № 64, строк договору встановлено - до 10 липня 2026 року.
В подальшому, Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу ТОВ «Радонь» направлено листи-повідомлення про розірвання договору, а саме:
- від 12.10.2021 № 053-26065 про розірвання Договору № 20 від 28.01.2020, з якого вбачається, що підставою для розірвання договору в односторонньому порядку є посилання відповідача на лист Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.10.2021 № 053/03-3987, яким встановлено інформацію про подання позивачем недостовірних відомостей для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування міста Києва № 249, оголошеному у газеті «Хрещатик» від 29.11.2019 року № 77 (5269), розгляд яких відбувався 10.01.2020, зокрема, недостовірно вказано інформацію про пасажиромісткість в відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті;
- від 12.10.2021 № 053-26064 про розірвання Договору № 22 від 28.01.2020, з якого вбачається, що підставою для розірвання договору в односторонньому порядку є посилання відповідача на лист Комунальної служби перевезень від 11.10.2021 № 053/03-3987, яким встановлено інформацію про подання позивачем недостовірних відомостей для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 504, оголошеному у газеті «Хрещатик» від 29.11.2019 року № 77 (5269), розгляд яких відбувався 10.01.2020, зокрема, недостовірно вказано інформацію про пасажиромісткість в відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті;
- від 12.10.2021 № 053-26063 про розірвання Договору № 64 від 10.07.2020, з якого вбачається, що підставою для розірвання договору в односторонньому порядку є посилання відповідача на лист Комунальної служби перевезень від 11.10.2021 № 053/03-3987, яким встановлено інформацію про подання позивачем недостовірних відомостей для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 498, оголошеному у газеті «Хрещатик» від 17.04.2020 року № 29 (5308), розгляд яких відбувався 29.05.2020, зокрема, недостовірно вказано інформацію про пасажиромісткість в відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті.
Відтак, заявлено про дострокове розірвання Договорів з 17.10.2021 на підставі абзацу 3 п/п. 2 пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договорів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 3 вищевказаного Закону визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Частиною 9 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
За приписами ч. 1 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
В силу вимог ч. 1 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до приписів статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
До обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.
У разі відсутності в перевізників-претендентів автобусів, що відповідають умовам конкурсу, вони мають право подавати до конкурсного комітету заяву на участь у конкурсі та документи, що містять характеристику наявних автобусів, які перевізник-претендент пропонує використовувати на даному маршруті, а також інвестиційний проект-зобов`язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п`яти років.
У разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов`язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п`яти років.
Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років.
Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.
Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п`яти років.
Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.
Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.
До конкурсного комітету не можуть входити представники суб`єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.
Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.
Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.
Вимоги до автомобільного перевізника визначені статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до приписів вищевказаної статті, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування (далі - Порядок №1081), який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об`єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут).
Згідно пункту 4 Порядку №1081, організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування є: Мінінфраструктури; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації; районна держадміністрація; Київська міська держадміністрація; виконавчий орган місцевої ради об`єднаної територіальної громади сіл, селищ, міст; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Згідно підпункту 2 пункту 55 порядку №1081, організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі:
наявності фактів порушення ним умов договору (дозволу). Розірвання договору (анулювання дозволу) відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на внутрішньообласному, внутрішньорайонному та міському автобусному маршрутах призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення строку дії договору (дозволу), який було розірвано (анульовано), а в разі його відмови чи відсутності - призначається до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці;
підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Радонь» та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатом проведених конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування укладено Договори про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, зокрема:
- № 20 від 28 січня 2020 року (маршрут № 249 "ст.м. "Лівобережна" - залізнична платформа "Лівий берег"), строком дії до 28 січня 2026 року (з урахуванням додаткової угоди) (Т. 1 а.с. 15-21);
- № 22 від 28 січня 2020 року (маршрут № 504 "вул. Милославська - ст. м. "Дарниця"), строком дії до 28 січня 2026 року (з урахуванням додаткової угоди) (Т. 1 а.с. 22-28);
- № 64 від 10 липня 2020 року (маршрут № 498 "ст.м. "Лісова" - вул. Вершигори), (надалі разом - Договори), строком дії до 10 липня 2026 року (з урахуванням додаткової угоди) (Т. 1 а.с. 29-35).
Однак, в подальшому, Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу ТОВ «Радонь» направлено листи-повідомлення від 12.10.2021 № 053-26063, № 053-26064, № 053-26065 про розірвання вищевказаних Договорів (Т. 1 а.с. 36-38).
У вказаних оскаржуваних листах-повідомлення відповідач послався на лист Комунальної служби перевезень Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 жовтня 2021 року № 053/03-3987, яким його було повідомлено про виявлений факт подання перевізником-претендентом ТОВ «Радонь» недостовірних відомостей для участі у конкурсах з перевезення пасажирів, а саме, недостовірно вказано інформацію про пасажиромісткість в відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті (Т. 1 а.с. 40-41).
Отже, відповідач обґрунтував підстави для прийняття оскаржуваних рішень, оформлених листами-повідомленнями, пославшись на пп. 2 п. 55 Порядку №1081, відповідно до якого, організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.
З даного приводу, слід зазначити наступне.
Так, пунктом 5.5. Договорів № 20 від 28.01.2020, № 22 від 28.01.2020 та № 64 від 10.07.2020 (далі разом - Договори) Сторони домовились, що Організатор та Перевізник мають право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, у випадках і в порядку, передбачених цим Договором або законодавством України.
Відповідно до п.5.6. Договорів, підставою для розірвання договору Організатором в односторонньому порядку є невиконання надісланого Організатором попередження Перевізнику про недопущення порушення умов Договору, зафіксоване Актом, відмови Перевізника від подальшого обслуговування маршруту, визначеному п.1.1.
Пунктом 5.8. Договорів передбачено, що у випадку невиконання Перевізником зобов`язань, передбачених п.4.16 Договору (якщо за результатами проведення перевірки Організатором буде виявлено, що перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 60% кількості транспортних засобів, визначених умовами Договору)), Організатор має право в односторонньому порядку розірвати Договір, попередивши про це Перевізника не пізніше як за 15 календарних днів до передбачуваної дати розірвання Договору, шляхом направлення Перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору. Цей Договір вважається розірваним Організатором достроково в односторонньому порядку через 15 днів з дати відправки Організатором, у порядку, передбаченому п.4.17 Договору, листа-повідомлення про розірвання Договору.
Згідно п. 5.8.1. Договорів, якщо Перевізник у визначений в Договорі строк не розпочав виконання перевезень на маршруті, Організатор протягом десяти робочих днів надсилає Перевізникові попередження. Якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання такого попередження перевізник не розпочав виконання перевезень, організатор має право розірвати Договір в односторонньому порядку, надіславши перевізнику повідомлення про розірвання договору із зазначенням дати розірвання договору
Отже, з аналізу вищевказаних положень Договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між ТОВ «Радонь» та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 20 від 28.01.2020, № 22 від 28.01.2020 та № 64 від 10.07.2020 не передбачено права на односторонню відмову від договору у разі підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів.
Тобто, Договорами визначено вичерпний перелік підстав, з яких організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір. При цьому, такому розірванню передує визначена договорами процедура. Крім того, в даній ситуації такі випадки відсутні.
Крім того, як наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 липня 2023 року у справі №640/7843/22, пп. 2 п. 55 Порядку №1081 не передбачено права на односторонню відмову від договору, а покладено на організатора обов`язок забезпечити дострокове розірвання договору, що, в свою чергу, має відбуватися згідно загальних положень договірного права та положень умов договорів.
З огляду на зазначене, посилання апелянта на положення підпункту 2 пункту 55 Порядку №1081, як на обгрунтування правомірності власних дій щодо розірвання в односторонньому порядку Договорів, є безпідставним.
Також, як було вищезазначено, підставами для розірвання Договорів є лист Комунальної служби перевезень Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 жовтня 2021 року № 053/03-3987, яким встановлено факт подання позивачем недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах, зокрема: недостовірно вказано інформацію про пасажиромісткість в відомостях про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті.
Однак, наведені відповідачем обставини не підтверджують факту недостовірності інформації, а лише можуть вказувати на недоліки в оформленні конкурсної документації, правовим наслідком чого може бути рішення про недопущення до участі в конкурсі (пп. 1 п. 12 Порядку №1081).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 20.07.2023 у справі №640/7843/22.
Згідно, пункту 37 Порядку №1081, достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
При цьому, відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2021 року у справі № 826/4585/18, Порядок № 1081 не містить положень щодо шляхів подолання недоліків чи помилок у поданих документах. У випадку прийняття відповідачем рішення на підставі підпункту 1 пункту 12 Порядку № 1081 (недопущення до участі в конкурсі) не є співмірним із порушенням, яке вчинено позивачем, а саме: допущення технічних помилок у заповненні документів, з урахуванням того, що останнім подано на конкурс всі документи, які надають можливість ідентифікувати транспортні засоби, які запропоновані для використання на маршруті № 825. Допущення такої помилки може бути враховано конкурсним комітетом при оцінюванні перевізника, а не шляхом недопущення до участі в конкурсі.
Крім того, слід зазначити, що, згідно п. 16 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Отже, спірні договори є адміністративними, оскільки, за цими договорами відповідач діє як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій - регулювання та контролю в сфері автомобільного транспорту.
Виконання адміністративного договору має здійснюватись відповідно до вимог законодавства та умов самого договору тією особою, яка має на це повноваження.
При невиконанні адміністративного договору закріплена можливість існування реакції та її закріплення у законодавстві у вигляді: адміністративної реституції (повернення сторін в початкове положення); розірвання договору (тягне припинення забезпечувального акта; припинення спільної діяльності, співробітництва). За загальним правилом, розірвання здійснюється за згодою всіх сторін договору. У законодавстві можуть бути передбачені випадки одностороннього розірвання без згоди іншої сторони, зокрема, у разі суттєвої зміни умов діяльності учасників договору або за рішенням адміністративного суду.
Зміст адміністративного договору передбачає взаємні права та обов`язки учасників, що мають заданий, спрямований, заздалегідь визначений характер, який залежить від компетенційних повноважень тієї чи іншої сторони. Використання адміністративного договору з боку уповноваженого суб`єкта владних повноважень є правом та обов`язком одночасно. Розірвання договору має здійснюватися у виняткових випадках, коли неможливо іншим способом досягти результату чи захистити інтереси держави, суспільства.
Статтею 651 Цивільного кодексу України перебачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, розірвання договору можливе лише за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін. В інших випадках розірвання договору можливе, якщо таке прямо передбачено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що, у свою чергу, передбачає доведеність з боку управомоченої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов`язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.
Водночас, слід зазначити, що ні з наявного листа Комунальної служби перевезень Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 жовтня 2021 року № 053/03-3987, ні з листів-повідомлень, не вбачається які саме умови договорів було порушено перевізником, що могло б слугувати підставою для достроково розірвання договору.
Враховуючи вищезазначене, порушення умов Договорів в цій частині відповідачем не доведено, а тому, відповідач, реалізуючи свої обов`язки із забезпечення дострокового розірвання договорів з позивачем, повинен належним чином встановити відповідні порушення та розірвати відповідні договори у встановленому порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 20.07.2023 у справі №640/7843/22.
Щодо посилання апелянта на висновки на правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 826/13869/17, слід зазначити наступне.
Так, у справі № 826/13869/17 позивач звернувся до суду з позовними вимогами, зокрема, про визнання протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення перевірки виконання умов договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, яка проведена відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» та графіку перевірок на III квартал 2017 року. Крім того, предметом оскарження були рішення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дострокове розірвання договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва. Водночас, підставою позову було те, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням встановленої законом процедури, оскільки, в січні 2017 року відповідач уже проводив планову перевірку дотримання позивачем умов договорів на пасажирські перевезення та не виявив під час неї жодних порушень.
Разом з тим, у даній справі №640/36278/21 з ТОВ «Радонь» договори були розірвані достроково та в односторонньому порядку, без проведення відповідної перевірки Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як стороною договору, а на підставі виключно листа Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 11.10.2021 № 053/03-3987, яка є окремою юридичною особою та не є стороною договорів перевезень.
Зазначені відмінності у фактичних обставинах справи виключають можливість врахування висновків Верховного Суду у справі № 826/13869/17.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку Договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, №22 від 28.01.2020, №64 від 10.0.2021, укладених з ТОВ «Радонь», а тому, судом першої інстанції обгрунтовано скасовано такі рішення відповідача, оформлені у формі листів-повідомлень № 053-26065 від 12.10.2021, № 053-26064 від 12.10.2021, № 053-26063 від 12.10.2021.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Радонь» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
Повний текст постанови виготовлено 17.08.2023 р.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2023 |
Оприлюднено | 21.08.2023 |
Номер документу | 112903438 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні